Постанова від 10 серпня 2026 р. у справі №569/12711/25 — Рівненський апеляційний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 серпня 2026 року

м. Рівне

Справа № 569/12711/25

Провадження № 22-ц/4815/1244/26

Головуючий у Рівненському міському суді

Рівненської області: суддя Ковальов І.М.

Рішення суду першої інстанції

(повним текстом) ухвалено:

08 квітня 2026 року у м. Рівне

Рівненської області

Рівненський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючий: Хилевич С.В.

судді: Ковальчук Н.М., Гордійчук С.О.

учасники справи:

позивач – ОСОБА_1 ;

відповідач – фізична особа-підприємець ОСОБА_2 ;

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 08 квітня 2026 року,

в с т а н о в и в:

У червні 2025 року в суд звернулася ОСОБА_1 із позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (далі – ФОП ОСОБА_2 ) про стягнення 63 146, 61 гривні грошових коштів, з яких 52 008, 00 гривень складає сума боргу, 9 075, 34 гривні інфляційні втрати та 2 063, 27 гривні три проценти річних.

Мотивуючи вимоги, позивачем вказувалося, що в кінці 2022 року вона придбала квартиру. Оскільки здійснювала у ній дизайнерський ремонт, звернулась до ФОП ОСОБА_2 , який займається реалізацією міжкімнатних дверей, із замовленням щодо виготовлення, зібрання та встановлення міжкімнатних дверей у чорно-білому виконанні.

Погодивши конкретний асортимент товару у Рахунку №2 від 05.01.2023 з ФОП ОСОБА_2 , вона оплатила замовлення у два етапи у розмірі 52 008,00 гривень, а відповідачем замовлення прийнято до виконання. Через деякий час ФОП ОСОБА_2 повідомив про те, що «Петлі прихованого монтажу з чорними накладками AGB Eclipse 3.2.», зазначені у Рахунку №2 від 05.01.2023 під порядковим №6, відсутні, але вони будуть продовжувати їх шукати. ОСОБА_1 була зацікавлена у комплектуванні вказаних дверей саме такими петлями, а тому також підключилась до їх пошуку за кордоном. В процесі пошуку, з`ясувалось, що виробництво таких петель уже давно припинилося, а їх знято з виробництва. Після тривалих перемовин між сторонами, які не вирішили обстановку, 25 січня 2024 року вона направила відповідачу письмову вимогу про повернення їй сплачених нею коштів. У отриманій відповіді від 26 лютого 2024 року на її звернення ФОП ОСОБА_2 було відмовлено з покликанням на те, що товар повністю відповідає вимогам кількості та якості, є комплектним і готовим до відвантаження.

Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 08 квітня 2026 року позов ОСОБА_1 задоволено.

Стягнуто з ФОП ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 63 146,61 гривень, з яких 52 008,00 гривень є сума боргу, 9 075,34 гривень є інфляційні втрати і 2 063,27 гривень – три проценти річних.

Стягнуто з ФОП ОСОБА_2 у дохід держави судовий збір у розмірі 1211, 20 гривень.

У поданій апеляційній скарзі ФОП ОСОБА_2 , вважаючи оскаржуване рішення незаконним і необґрунтованим, що полягало у невідповідності висновків суду обставинам справи, порушенні норм процесуального парва та неправильному застосуванні норм матеріального права, просить його скасувати і відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позову.

Обґрунтовуючи її, зазначалося про помилкове визнання встановленим факт порушення права позивача, а при оцінці обставин справи та з`ясуванні предмета спору хибно прийняв за "асортимент" як ознаку, з якою і пов`язав виникнення спірних правовідносин, "комплектність" однієї одиниці товару. Крім того, судом допущено ряд порушень норм процесуального права, основним з яких є прийняття зміни підстави для задоволення позову без відповідної заяви в порядку ст. 49 ЦПК України і у стадії розгляду справи, на якій це не допускається.

Вважає, що у існуючому спорі між сторонами йдеться не про ознаки, передбачені пунктом 12 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про захист прав споживачів", а лише про колір накладки на завіси до дверей, що не впливає на функціональні та естетичні властивості проданого товару. Замовлені ОСОБА_1 товари відповідають вимогам їх кількості і якості, є придатними для використання та готовими до монтажу, про що їй було повідомлено 02 лютого 2023 року, після чого усі вони оплачені без винятку. Отже, претензії позивача щодо одного з поставлених товарів не стосуються кількості чи якості, а лише кольору накладок на петлі прихованого монтажу дверей, що не підпадає під юридичні ознаки неякісного товару та не змінює цільове призначення цього товару.

Зауважує, що в оскаржуваному рішенні суд неправильно розтлумачив поняття "Асортимент", прийнявши за асортимент невідповідність кольору одного з елементів комплектності товару, застосувавши норму матеріального права, яка не регулює спір.

Щодо порушення норм процесуального права, то вказує про недотримання судом вимог п. 3 ч. 2 ст. 175, ч. 3 ст. 49 ЦПК України. Так, у позовній заяві не зазначалося про обставини асортименту товару і посилання на нормативні акти стосовно цієї категорії товарів, а заява про зміну підстав позову не подавалася. Проте суд застосував саме цю обставину і саме цю норму матеріального права, що позбавило заявника можливості аргументовано заперечувати проти них.

Крім того, неповідомленням про наступне судове засідання після закриття підготовчого провадження 09 березня 2026 року його позбавлено можливості надати додаткові пояснення і виступити в дебатах.

Звертає увагу на те, що при укладенні усного договору поставки його сторони строк виконання зобов`язань не встановлювали, його терміни не вказані і в рахунку-фактурі, тому твердження позивача про прострочення зобов`язань відповідачем є хибними. При цьому ними не було узгоджено конкретної дати або періоду, протягом якого постачання має бути здійснене, а також не визнали момент, з якого зобов`язання вважається виконаним – чи це дата відвантаження, чи дата фактичного отримання товару покупцем.

Оскільки зобов`язання за попереднім договором купівлі-продажу без визначення сторонами терміну його виконання не можуть бути визнані однією з них із простроченням, а тому і підстави для майнової відповідальності за вимогами щодо стягнення інфляційних втрат і штрафних санкцій у виді трьох процентів річних відсутні.

Не погоджується і з правильністю оцінки строкам звернення до суду, адже законом передбачено дворічний присічний строк для задоволення вимог споживача щодо недоліку придбаного товару, тоді як з дня прийняття замовлених предметів минуло два роки чотири місяці. Тобто позивач щонайменше з 08 лютого 2023 року була обізнана у відсутності уподобаного кольору накладок на петлі і до 30 листопада продовжувала утримуватися від прийняття рішення про монтаж прийнятого, оплаченого та переданого на зберігання товару.

За наведених обставин судом залишено без уваги Інструкцію "Про порядок приймання виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю" від 25 квітня 1966/3 лютого 2020 року, п. 12 ч. 1 ст. 1, ч. 1 ст. 8, ч. 3 ст. 9 Закону України "Про захист прав споживачів", ст. ст. 612, 671, 672, 708 ЦК України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи заявника, колегія суддів дійшла висновку про відхилення апеляційної скарги.

Згідно зі ст.ст. 263, 367 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Як з`ясовано судом, 02 грудня 2022 року на підставі договору купівлі продажу ОСОБА_1 придбала квартиру АДРЕСА_1 .

З Рахунку №2 від 05 січня 2023 року вбачається, що постачальник - ФОП ОСОБА_2 та платник - ОСОБА_1 узгодили поставку такого товару: Двері Неман Колорі 70, білий супермат, чорне скло. (2 ліві. 1 праві). В кількості 3 шт., ціна за одиницю – 7898 гривень, що в сумі становить 23694,00 гривень; Коробка телескопічна 140*2070*30" (2.5 стіки). В кількості 3 шт., ціна за одиницю – 2770 гривень, що в сумі становить 8310 гривень; Лиштва телескопічна 70*2150*10. крило 25", на одну сторону (2.5 стійки). В кількості 6 шт., ціна за одиницю – 1013 гривень, що в сумі становить 6078 гривень; Ручки чорні SIBA NemrutAT71. В кількості 3 шт., ціна за одиницю – 550 гривень, що в сумі становить 1650 гривень; Врізання прихованих петель та механізму. В кількості 3 шт., ціна за одиницю – 700 гривень, що в сумі становить 2100 гривень; Петлі прихованого монтажу з чорними накладками AGB Eclipse 3.2. В кількості 6 шт., ціна за одиницю – 9493 гривень, що в сумі становить 5676 гривень; WC Дверний механізм магнітний чорний під поворотнік. В кількості 3 шт., ціна за одиницю – 400 гривень, що в сумі становить 1200 гривень; Поворотнік чорний з накладкою. В кількості 3 шт., ціна за одиницю – 300 гривень, що в сумі становить 900 гривень; Монтаж + доставка. В кількості 3 шт., ціна за одиницю – 800 гривень, що в сумі становить 2400 гривень.

Ці обставини сторонами не оспорюються та визнаються.

З роздруківки з телефона позивача, а саме повідомлення, що датоване 09 січня 2023 року в месенджері Viber, видно, що рахунок був скерований для перевірки ОСОБА_1 та підтверджений нею щодо його відповідності. Також зазначено банківський рахунок у АТ КБ "Приватбанк" відповідача. Змістом повідомлення від 30 листопада 2023 року встановлено, що ОСОБА_3 повідомив про відсутність чорних і білих петель.

Своєю відповіддю ФОП ОСОБА_2 26 лютого 2024 року на вимогу позивача про повернення коштів ствердив, що придбаний ОСОБА_1 у відповідача товар повністю відповідає вимогам кількості і якості, є комплектним і готовим до відвантаження.

Платіжними інструкціями від 09 січня 2023 року та 02 лютого 2023 року підтверджується, що платник - ОСОБА_1 сплатила отримувачу – ОСОБА_2 суми коштів в розмірі 26 058,00 гривень та 26 050,00 гривень відповідно.

Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив із доведеності та обґрунтованості вимог позивача, оскільки відповідач порушив свої зобов`язання за договором щодо асортименту замовленого товару, тоді як позивач відмовилась від товару, асортимент якого не відповідає умовам договору.

При цьому боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на обставини справи і вимоги закону час отримання вимоги про повернення коштів визначається саме 26 лютого 2024 року, внаслідок чого з цієї дати повинні бути нараховані інфляційні втрати за весь час прострочення та три проценти річних від простроченої суми.

З такими висновками погоджується колегія суддів.

Відповідно до ст. 1, ч. 4 ст. 13, ч. ч.1, 4 ст. 42 Конституції України Україна як соціальна, правова держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки; усі суб`єкти права власності рівні перед законом; кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом; держава захищає права споживачів, здійснює контроль за якістю і безпечністю продукції та усіх видів послуг і робіт, сприяє діяльності громадських організацій споживачів.

Згідно зі ст.ст. 6, 11, 15, 202, 509, 626, 627, 628 ЦК України, сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства.

Цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти) визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

За правилами ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 23 січня 2019 року у справі № 355/385/17 (провадження № 61-30435сво18) зроблено висновок, що «у статті 629 ЦК України закріплено один із фундаментів, на якому базується цивільне право – обов`язковість договору. Тобто з укладенням договору та виникненням зобов`язання його сторони набувають обов`язки (а не лише суб`єктивні права), які вони мають виконувати. Не виконання обов`язків, встановлених договором, може відбуватися при: (1) розірванні договору за взаємною домовленістю сторін; (2) розірванні договору в судовому порядку; (3) відмові від договору в односторонньому порядку у випадках, передбачених договором та законом; (4) припинення зобов`язання на підставах, що містяться в главі 50 ЦК України; (5) недійсності договору (нікчемності договору або визнання його недійсним на підставі рішення суду)».

Відповідно до вимог ст. ст. 525, 526, 654, 655, 662, 663 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Предметом договору купівлі-продажу може бути майно (товар), яке є у продавця на момент укладення договору або буде створене (придбане, набуте) продавцем у майбутньому.

Продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Частина друга ст. 530 ЦК України вказує, що якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, крім випадків, установлених законом про банки і банківську діяльність. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Статтями 610, 611 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору (п. 1 ч.1 ст. 611 ЦК України).

Згідно із п.1 ч.1 ст. 664, ст. 665, ч. 1 ст. 671 ЦК України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар;

У разі відмови продавця передати проданий товар покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу.

Якщо за договором купівлі-продажу переданню підлягає товар у певному співвідношенні за видами, моделями, розмірами, кольорами або іншими ознаками (асортимент), продавець зобов`язаний передати покупцеві товар в асортименті, погодженому сторонами.

Відповідно до ч.1 ст. 672 ЦК України якщо продавець передав товар в асортименті, що не відповідає умовам договору купівлі-продажу, покупець має право відмовитися від його прийняття та оплати, а якщо він вже оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Пунктом 2 частини другої та частиною третьою цієї статті встановлено, що якщо продавець передав покупцеві частину товару, асортимент якого відповідає умовам договору купівлі-продажу, і частину товару з порушенням асортименту, покупець має право на свій вибір: відмовитися від усього товару.

У разі відмови від товару, асортимент якого не відповідає умовам договору купівлі-продажу, або пред`явлення вимоги про заміну цього товару покупець має право відмовитися від оплати цього товару, а якщо він вже оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Згідно зі ст. 688 ЦК України покупець зобов`язаний повідомити продавця про порушення умов договору купівлі-продажу щодо кількості, асортименту, якості, комплектності, тари та (або) упаковки товару у строк, встановлений договором або актами цивільного законодавства, а якщо такий строк не встановлений, - в розумний строк після того, як порушення могло бути виявлене відповідно до характеру і призначення товару.

Якщо продавець знав або міг знати про те, що переданий покупцеві товар не відповідає умовам договору купівлі-продажу, він не має права посилатися на те, що не одержав від покупця повідомлення про порушення умов договору, та на наслідки невиконання покупцем цього обов`язку, встановлені частиною першою цієї статті.

Відповідно до ст.689 ЦК України покупець зобов`язаний прийняти товар, крім випадків, коли він має право вимагати заміни товару або має право відмовитися від договору купівлі-продажу.

За договором роздрібної купівлі-продажу продавець, який здійснює підприємницьку діяльність з продажу товару, зобов`язується передати покупцеві товар, що звичайно призначається для особистого, домашнього або іншого використання, не пов`язаного з підприємницькою діяльністю, а покупець зобов`язується прийняти товар і оплатити його. Договір роздрібної купівлі-продажу є публічним. До відносин за договором роздрібної купівлі-продажу з участю покупця-фізичної особи, не врегульованих цим Кодексом, застосовується законодавство про захист прав споживачів.

Згідно із пунктом 7 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про захист прав споживачів" договір – це усний чи письмовий правочин між споживачем і продавцем (виконавцем) про якість, терміни, ціну та інші умови, за яких реалізується продукція. Підтвердження вчинення усного правочину оформляється квитанцією, товарним чи касовим чеком, квитком, талоном, розрахунковим документом, передбаченим Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", або іншими документами (далі - розрахунковий документ)

Відповідно до ч.2 ст. 17, пунктів 1, 2 ч. 1 ст. 21 Закону України «Про захист прав споживачів», споживач має право на вільний вибір товарів і послуг у зручний для нього час та на вільне здійснення безготівкових розрахунків з урахуванням режиму роботи та обов`язкових для продавця (виконавця) форм (видів) розрахунків, установлених законодавством України. Продавець (виконавець) зобов`язаний всіляко сприяти споживачеві у вільному виборі продукції та форм її оплати. Забороняється примушувати споживача придбавати продукцію неналежної якості або непотрібного йому асортименту, у будь-який спосіб обмежувати можливість здійснення ним безготівкових розрахунків, якщо відповідно до законодавства продавець (виконавець) зобов`язаний забезпечити таку можливість.

Вважається, що для цілей застосування цього Закону та пов`язаного з ним законодавства про захист прав споживачів права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо: при реалізації продукції будь-яким чином порушується право споживача на свободу вибору продукції; при реалізації продукції будь-яким чином порушується свобода волевиявлення споживача та/або висловлене ним волевиявлення; будь-яким чином (крім випадків, передбачених законом) обмежується право споживача на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про відповідну продукцію.

Приходячи до переконання про залишення апеляційної скарги без задоволення, колегія суддів бере до уваги, що саме ФОП ОСОБА_2 порушив договірні зобов`язання щодо асортименту замовленого товару, в зв`язку із чим позивач відмовилась від товару, асортимент якого не відповідає умовам договору.

Тому позов у частині вимог про стягнення 52 008, 00 гривень сплачених грошових коштів підлягає до задоволення.

Разом з тим відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як встановлено, 25 січня 2024 року ОСОБА_1 звернулась до відповідача із вимогою про повернення коштів.

26 лютого 2024 року ФОП ОСОБА_2 надіслав відповідь на її вимогу, відмовивши у поверненні грошових коштів.

Отже, днем отримання вимоги про повернення коштів є 26 лютого 2024 року, внаслідок чого саме з цієї дати нараховуються інфляційні втрати за весь час прострочення у розмірі 9 075,34 гривень, а також три проценти річних від простроченої суми у розмірі 2 063,27 гривень, що підлягають до стягнення із ФОП ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 .

Щодо доводів апеляційної скарги про те. що замовлені ОСОБА_1 товари відповідають вимогам їх кількості і якості, є придатними для використання та готовими до монтажу, а її претензії щодо одного з поставлених товарів не стосуються кількості чи якості, а лише кольору накладок на петлі прихованого монтажу дверей, що не підпадає під юридичні ознаки неякісного товару та не змінює цільове призначення цього товару, то з ними погодитися не можна через їх суперечність закону.

Необґрунтованими і такими, що спростовуються висновками суду, є посилання заявника про неправильне тлумачення судом поняття "Асортимент", прийнявши за асортимент невідповідність кольору одного з елементів комплектності товару і застосувавши норму матеріального права, яка не регулює спір.

Не відповідають обставинам справи і вимогам закону твердження ФОП ОСОБА_2 про необумовленість у договорі строку виконання зобов`язань та його термінів.

Хибними є і доводи про помилкове визначення строків звернення до суду, адже судом встановлено, що перебіг строку встановлено із 26 лютого 2024 року, тобто із дня, коли відповідач надіслав відповідь на вимогу позивача, відмовивши у поверненні грошових коштів, з чим погоджується і колегія суддів.

Не заслуговують на увагу аргументи ФОП ОСОБА_2 про недодержання судом норм процесуального права.

Так, згідно із абз. другим ч. 2 ст. 376 ЦПК України порушення норм процесуального права можуть бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи. Однак будь-яких фактів про процесуально-правові дефекти, що потягли би хибне вирішення спірних відносин, заявник не надав, матеріали справи їх не містять, а апеляційним судом здобуто не було.

При цьому встановлено й відсутність обставин, які свідчили би про обов`язкове скасування судового рішення внаслідок існування підстав, передбачених ч. 3 ст. 376 ЦПК України.

Покликання ФОП ОСОБА_2 про помилкове застосування норм матеріального права спростовуються правильністю висновків суду попередньої інстанції.

Решта доводів апеляційної скарги також є необґрунтованими і тому колегією суддів відхиляються.

Повно і правильно з`ясувавши обставини справи та встановивши, що при вирішенні спірних правовідносин до застосування підлягають норми матеріального права, на застосуванні яких наполягала позивач, суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позов ОСОБА_1 .

Перегляд судового рішення у суді апеляційної інстанції забезпечує виконання головного завдання appelatio – дати новим судовим розглядом додаткову гарантію справедливості судового рішення, реалізації права на судовий захист. Ця гарантія полягає в тому, що сам факт другого розгляду дозволяє уникнути помилки, що могла виникнути при першому розгляді. Апеляція, по суті, є надання новим судовим розглядом додаткової гарантії справедливості судового рішення, реалізації права на судовий захист.

Підставою для залишення оскаржуваного рішення без змін відповідно до ст. 375 ЦПК України є додержання судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при його ухваленні.

Керуючись ст.ст. 374, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 залишити без задоволення, а рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 08 квітня 2026 року – без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий: С.В. Хилевич

Судді: Н.М.Ковальчук

С.О.Гордійчук