Постанова від 09 серпня 2026 р. у справі №535/814/25 — Полтавський апеляційний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 535/814/25 Номер провадження 22-ц/814/1535/26Головуючий у 1-й інстанції Гуляєва Г. М. Доповідач ап. інст. Дорош А. І.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 серпня 2026 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого – судді – доповідача Дорош А. І.

Суддів: Дряниці Ю. В., Чумак О. В.

при секретарі Коротун І. В.

переглянув у судовому засіданні в м. Полтава за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою Котелевського опорного ліцею №1 імені С.А. Ковпака Котелевської селищної ради Полтавської області

на рішення Котелевського районного суду Полтавської області від 14 листопада 2025 року, ухвалене суддею Гуляєвою Г. М., повний текст рішення складено – дата не вказана

у справі за позовом ОСОБА_1 як законного представника в інтересах ОСОБА_2 до Котелевського опорного ліцею №1 імені С.А. Ковпака Котелевської селищної ради Полтавської області про відшкодування шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

25.08.2025 ОСОБА_1 як законний представник в інтересах ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до Котелевського опорного ліцею №1 імені С.А. Ковпака Котелевської селищної ради Полтавської області про відшкодування шкоди, в якому просила суд стягнути з Котелевського опорного ліцею №1 імені С.А. Ковпака Котелевської селищної ради Полтавської області на користь ОСОБА_1 як законного представника ОСОБА_2 1739,75 грн матеріальної шкоди та 80 000 грн моральної шкоди; стягнути з Котелевського опорного ліцею №1 імені С.А. Ковпака Котелевської селищної ради Полтавської області на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати.

Позов мотивований тим, що 07.04.2025 об 11.30 год в приміщенні Котелевського опорного ліцею №1 імені С.А. Ковпака під час освітнього процесу (перерви) стався нещасний випадок з сином позивача - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , учнем 4-Б класу Котелевського опорного ліцею №1 імені С.А. Ковпака, внаслідок якого дитина отримала тілесні ушкодження - закритий перелом лівої плечової кістки. Про факт травмування дитини адміністрацією навчального закладу не було поінформовано батьків та не було вжито належних заходів щодо надання необхідної невідкладної медичної допомоги з метою виявлення травми та лікування, через що дитина, перебуваючи на уроці, терпіла біль. Лише після закінчення уроків близько 12.20 год в 4-Б класі Котелевського опорного ліцеїю №1 імені С.А.Ковпака, забираючи сина після закінчення навчального процесу, позивач дізналася від дитини, що в нього нестерпно болить рука, якою він забився, упавши в шкільному коридорі. Близько 12.45 год позивач разом із сином ОСОБА_3 звернулися до КНП «Колевська лікарня планового лікування». Ургентний лікар ОСОБА_4 відмовився приїздити, щоб оглянути дитину. Лише після скарги на бездіяльність медичного закладу до екстреної служби «102» сина позивача оглянув близько 13.20 год лікар ОСОБА_5 та вказав, що в дитини серйозних ушкоджень немає на підставі рентгенографії, зробленої лікарем Мохонько з описом «Без видимої травматичної патології». Незважаючи на обстеження лікарем КНП «Колевська лікарня планового лікування», син позивача продовжував скаржитися на біль. Тому вони були вимушені поїхати до м. Полтави в травматичний пункту КП «Дитяча міська клінічна лікарня Полтавської міської ради», де сину позивача встановили діагноз «закритий перелом черезвиросткової лівої плечової кістки без зміщення», що підтверджується довідкою №3417 від 07.04.2025. 10.04.2025 чоловік позивача звернувся до начальника відділу освіти та молоді Котелевської селищної ради з проханням провести службове розслідування за фактом отримання травми ОСОБА_2 (2015 р.н.), учнем 4-Б класу Котелевського опорного ліцею №1 селища Котельва, оскільки з боку навчального закладу, де відбулося травмування дитини, жодних дій вчинено не було. 11.04.2025 адміністрацією навчального закладу «Котелевський опорний ліцей №1 імені С.А. Ковпака Котелевської селищної ради» було складено акт про нещасний випадок №3, що стався з учасником навчально-виховного процесу (вихованцем, учнем, студентом, курсантом, слухачем, аспірантом навчального закладу) за формою Н-Н. Також в цей же день адміністрацією навчального закладу було складено повідомлення про наслідки нещасного випадку за формою, встановленою додатком 2 до Положення про порядок розслідування нещасних випадків, що сталися під час навчального процесу в навчальних закладах, та повідомлення про нещасний випадок, за формою, встановленою додатком 4 до вказаного положення. Копії даних документів були надані позивачу як законному представнику малолітнього ОСОБА_2 . У подальшому, за результатом розгляду скарг чоловіка позивача до відділу освіти та молоді, начальником відділу Інною Назарко листом від 21.04.2025 №01-20/226 їх було поінформовано про те, що з метою з`ясування обставин, які відбулися 07.04.2025 з сином позивача, учнем 4-Б класу Котелевського опорного ліцею №1 імені С.А. Ковпака ОСОБА_2 , відділом освіти та молоді було створено відповідну комісію наказом від 09.04.2025 №56 «Про розгляд звернення гр. ОСОБА_6 ». Також в зазначеному листі вказується на те, що членами комісії вислухало та вивчено доповідні, пояснюючі записки працівників Котелевського опорного ліцею №1, відповідальних за організацію освітнього процесу та створення безпечних умов перебування дітей у закладі, та за результатами розгляду обставин для директора Котелевського опорного ліцею №1 імені С.А. Ковпака ( ОСОБА_7 ) видано наказ від 15.04.2025 №59 «Про підсумки розгляду звернення гр. ОСОБА_6 » з вимогою вжити заходів щодо запобігання подібним випадкам та притягнення до відповідальності згідно із чинним законодавством України осіб, які допустили порушення Законів України «Про освіту» (зі змінами), «Про охорону праці» (зі змінами), наказу Міністерства освіти і науки України від 26.12.2017 №1669 «Про затвердження Положення про організацію роботи з охорони праці та безпеки життєдіяльності учасників освітнього процесу в установах і закладах освіти». Також відповідно до змісту наказу від 15.04.2025 №59 «Про підсумки розгляду звернення гр. ОСОБА_6 » встановлено факт несвоєчасного повідомлення батьків учня 4-Б класу Котелевського опорного ліцею №1 ОСОБА_8 про стан його здоров`я та самопочуття. Проаналізувавши всі надані відділом освіти та молоді матеріали по суті розслідування обставин події, що сталася 07.04.2025 з сином позивача в їх сукупності, та вважаючи, що розслідування нещасного випадку, який стався з її сином під час освітнього процесу, було проведено адміністрацією Котелевського опорного ліцею №1 імені С.А. Ковпака формально, інформація в акті висвітлена однобоко і необ`єктивно, з порушенням вимог Положення про порядок розслідування нещасних випадків, що сталися із здобувачами освіти під час освітнього процесу, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 16.05.2019 №659, оскільки в акті відсутні будь-які відомості про осіб, які допустили порушення правил і норм, вимог нормативно-правових актів з охорони праці (пункт 15 акту), не виконано належним чином у повному обсязі наказу відділу освіти та молоді від 15.04.2025 №59, зокрема, в частині притягнення винних осіб, які допустили порушення нормативно-правових актів до відповідальності (п. 1.3 наказу), що вбачається із листа Котелевського опрного ліцею №1 імені С.А. Ковпака №01-23/206 від 07.05.2025, а комісія відділу освіти та молоді, у свою чергу, повністю проігнорувала очевидні порушення складання акту та невиконня наказу №59 в повному обсязі, 16.06.2025 позивач звернулася до начальника Відділу освіти та молоді Котелевської селищної ради Полтавського району Полтавської області, Міністра освіти і науки України, Голови Державної служби якості освіти України, директора Департаменту освіти і науки та секретаря Котелевської селищної ради із заявою, в якій, зокрема, просила: провести перевірку та надати належну правову оцінку діям посадових осіб Котелевського опорного ліцею №1 імені С.А. Ковпака та відділу освіти та молоді Котелевської селищної ради, які складали документи, пов`язані з нещасним випадком, який стався з її сином ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , учнем 4-Б класу Котелевського опорного ліцею №1 імені С.А. Ковпака 07.04.2025 об 11.30 год у приміщенні Котелевського опорного ліцею №1 імені С.А. Ковпака під час освітнього процесу; забезпечити об`єктивне і повне проведення розслідування нещасного випадку, що стався з її сином ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , учнем 4-Б класу Котелевського опорного ліцею №1 імені С.А. Ковпака 07.04.2025 об 11.30 год у приміщенні Котелевського опорного ліцею №1 імені С.А. Ковпака під час освітнього процесу, та складання акта про нещасний випадок у чіткій відповідності до вимог Положення №659 та додатку №2 до нього; надати відомості про винних осіб, які допустили порушення нормативно-правових актів Законів України «Про освіту» (зі змінами), «Про охорону праці» (зі змінами), наказу Міністерства освіти і науки України від 26.12.2017 №1669 «Про затвердження Положення про організацію роботи з охорони праці та безпеки життєдіяльності учасників освітнього процесу в установах і закладах освіти» в Котелевському опорному ліцеї №1 - 07.04.2025, що призвело до травмування учня 4-Б класу ОСОБА_8 , та вжиті адміністрацією навчального закладу заходи щодо притягнення винних осіб до відповідальності згідно із чинним законодавством України. По суті вказаних питань позивач отримала відповідь від Управління державної служби якості освіти у Полтавській області №582/01-18 від 04.07.2025, в якій вказується наступне (цитата): у закладі освіти наявний алгоритм дій працівників у разі нещасного випадку, що сталися із здобувачами освіти під час освітнього процесу. Водночас, вказаний алгоритм не схвалений педагогічною радою та не затверджений керівником закладу освіти. У журналі реєстрації нещасних випадків, що сталися з учасниками освітнього процесу закладу освіти, записом під №3 від 07.04.2025 зафіксовано випадок з учнем 4-Б класу ОСОБА_9 . Разом з тим, записи журналу свідчать про недотримання термінів створення комісії із розслідування нещасного випадку, що суперечить абзацу п`ятому пункту 2 розділу II Положення про порядок розслідування нещасних випадків, що сталися із здобувачами освіти під час освітнього процесу, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 16.05.2019 №659 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 13.06.2019 №612/33583 (нещасний випадок стався 07.04.2025, а комісія з його розслідування створена 11.04.2025). Із пояснень директора ОСОБА_7 з`ясовано, що сестрою медичною не було встановлено факт травмування учня. Як наслідок, не повідомлено батьків учня про нещасний випадок. Таким чином алгоритм дій працівників закладу освіти під час настання не був дотриманий. Крім того, за інформацією ОСОБА_7 з`ясовано, що він отримав медичну довідку про травмування ОСОБА_10 11.04.2025. Варто зазначити, що медична довідка датована та видана 07.04.2025 о 18.30 год травматологічним пунктом Комунального закладу «Дитяча клінічна лікарня Полтавської міської ради» з діагнозом: «закритий перелом черезвиросткової лівої плечової кістки без зміщення». За результатами вивчення наданої закладом освіти документації та інформації учасників освітнього процесу простежується порушення дій працівників закладу освіти усупереч абзацу другого пункту 1 розділу II Положення. У діях керівника - абзаців третього, четвертого та п`ятого пункту 2 цього Положення. Відтак, комісія з розслідування нещасного випадку в закладі освіти була створена у день отримання медичної довідки - 11.04.2025. Комісію створено з порушенням абзаців другого та сьомого пункту 3 розділу II Положення. Головою Комісії призначено заступника директора з навчально-виховної роботи ОСОБА_11 , яка не проходила навчання та перевірку знань з питань охорони праці, безпеки життєдіяльності відповідно до Положення. Акт про нещасний випадок, що стався із здобувачем освіти (вихованцем, учнем студентом, курсантом, слухачем, стажистом, клінічним ординатором, аспірантом, докторантом закладу освіти) (форма Н-Н) складено у день отримання керівником закладу медичної довідки - 11.04.2025. Крім того, закладом освіти складено акт спеціального розслідування нещасного випадку, що стався 07.04.2025 об 11.30 год, що суперечить пункту 1 розділу III Положення. Керівник закладу освіти не надав протоколи розслідування нещасного випадку, що стався з ОСОБА_12 07.04.2025. Окрім того, встановлено факт невиконання керівником закладу освіти пункту 1.3 наказу Відділу освіти та молоді Котелевської селищної ради Полтавського району Полтавської області від 15.04.2025 №59 «Про підсумки розгляду звернення гр. ОСОБА_6 ». Також вказаним листом повідомлено про те, що керівнику закладу освіти ОСОБА_7 наголошено на необхідності виконання ним абзацу двадцять третього частини четвертої статті 30 Закону України «Про повну загальну середню освіту», зокрема, створення в закладі загальної середньої освіти безпечного освітнього середовища, забезпечення дотримання вимог щодо охорони дитинства, охорони праці, вимог техніки безпеки. Котелевській селищній раді Полтавського району Полтавської області (засновник), відділу освіти та молоді Котелевської селищної ради рекомендовано відповідно до абзацу восьмого частини другої статті 25 Закону України «Про освіту» вжити необхідних заходів щодо забезпечення у закладі освіти безпечного освітнього середовища та притягнення до дисциплінарної відповідальності винних осіб у зв`язку з порушенням норм чинного законодавства під час розслідування нещасного випадку, що стався з учнем 4-Б класу ОСОБА_13 свою чергу, Відділ освіти та молоді Котелевської селищної ради по суті порушених позивачем у заяві від 16.06.2025 питань, надав відповідь від 17.07.2025 №01-20/413, в якій зазначено наступне: з метою з`ясування обставин, які відбулися 07.04.2025 з вашим сином, учнем 4-Б класу Котелевського опорного ліцею №1 імені С.А. Ковпака ОСОБА_2 , Відділом освіти та молоді було повторно проведено перевірку створеною комісією згідно наказу Відділу освіти та молоді від 09.04.2025 №56 «Про розгляд звернення гр. ОСОБА_6 ». За результатами повторного розгляду обставин, комісія все ж дотримується висновку, викладеного у наказі Відділу освіти та молоді від 15.04.2025 №59 «Про підсумки розгляду звернення гр. ОСОБА_6 » з вимогою вжити заходи щодо запобігання подібним випадкам та притягнення до відповідальності згідно із чинним законодавством осіб, які допустили порушення. На основі сукупності усіх факторів директору Котелевського опорного ліцею №1 ОСОБА_7 оголошено догану за неналежне виконання посадових обов`язків (наказ Відділу освіти та молоді Котелевської селищної ради №6-к від 04.07.2025), крім цього, директором ліцею №1 оголошено догану медичній сестрі Котелевського опорного ліцею №1 (копія наказу №31-К від 20.06.2025 по закладу).». Відтак, за результатами належного розгляду матеріалів щодо розслідування нещасного випадку, який стався з сином позивача, учнем 4-Б класу Котелевського опорного ліцею №1 Ілюхою Іллею 07.04.2025, та проведеної перевірки по суті аргументів позивача про допущені порушення в ході проведення розслідування нещасного випадку, було виявлено факти порушення Закону України «Про охорону праці», Закону України «Про повну загальну середню освіту», Положення про порядок розслідування нещасних випадків, що сталися із здобувачами освіти під час освітнього процесу, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 16.05.2019 №659, вимог посадової інструкції директора Котелевського опорного ліцею №1 імені С.А. Ковпака Котелевської селищної ради щодо створення у закладі безпечного освітнього середовища, порядку розслідування нещасного випадку, що мало наслідком притягнення до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани директора опорного ліцею №1 ОСОБА_7 , що підтверджується наказом Відділу освіти та молоді Котелевської селищної ради від 04.07.2025 №6-к, а також по встановленню факту несвоєчасного повідомлення батьків ОСОБА_8 про стан, його здоров`я та порушення п. 8.6 Порядку здійснення медичного обслуговування учнів закладів загальної середньої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.01.2021 №31, п. 2.11 посадової інструкції сестри медичної, затвердженої наказом по закладу №12 від 16.01.2023, оголошено догану ОСОБА_14 , медичній сестрі Котелевського опорного ліцею №1 імені С.А. Ковпака (копія наказу по закладу від 20.06.2025 №31К). Факт заподіяння сину позивача тілесних ушкоджень підтверджується довідкою КП «Дитяча міська клінічна лікарня Полтавської міської ради» №3417 від 07.04.2025. Внаслідок отриманих тілесних ушкоджень, було заподіяно матеріальної шкоди, яка виразилася в необхідності придбання бандажу на плічовий суглоб, який було замовлено у ТОВ «Медтехніка ОРТО», на підтвердження чого надано видаткову накладну №МОН800013, вартість якого, разом із витратами на пересилання бандажу і послуг поштового оператора «Нова пошта» по переказу коштів накладеного платежу, склала 1739,75 грн. Більше того, адміністрація навчального закладу поводиться непрофесійно, застосовуючи по відношенню до сина позивача непедагогічні методи виховання, в яких вбачаються ознаки булінгу травмованої дитини. Так, 15.05.2025 заступник директора початкової школи І. Олефіренко, з незрозумілих причин, схопила сина позивача за травмовану руку та водила його по класам, а також сварила його на очах інших дітей, через що ОСОБА_15 відчував сором і пригнічення. Про цей випадок позивач довідалася від сина 15.05.2025 вдома. Вважає такі дії адміністрації школи та методи виховання, які застосовуються, непедагогічними та абсолютно неприпустимими, такими, що окрім фізичного болю, який терпів син позивача 07.04.2025 внаслідок не надання йому належної медичної допомоги та не інформування батьків про подію, що з ним сталася, ще й завдають йому психологічної шкоди, адже дитина постійно відчуває по відношенню до себе не зрозумілі звинувачення та упереджене ставлення з боку адміністрації школи та педагогічного колективу, що завдає йому ще і моральної шкоди, яку позивач оцінює у розмірі 80 000,00 грн. Позивач вважає, що вказана матеріальна та моральна шкода у даному випадку підлягає стягненню саме з Котелевського опорного ліцею №1 імені С.А. Ковпака Котелевської селищної ради.

Рішенням Котелевського районного суду Полтавської області від 14 листопада 2025 року позовну заяву ОСОБА_1 як законного представника, в інтересах ОСОБА_2 до Котелевського опорного ліцею №1 імені С.А. Ковпака Котелевської селищної ради Полтавської області Полтавського району про відшкодування шкоди – задоволено частково.

Стягнуто з Котелевського опорного ліцею №1 імені С.А. Ковпака Котелевської селищної ради на користь ОСОБА_1 як законного представника ОСОБА_2 , 1739,75 грн матеріальної шкоди та 60 000 грн моральної шкоди та судові витрати у розмірі 1829,70 грн.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що спір у даній справі виник між позивачем та Котелевським опорним ліцеєм №1 імені С.А. Ковпака Котелевської селищної ради, з вини працівників якого під час виконання ними своїх трудових обов`язків було завдано шкоду.Вина, як підстава покладення відповідальності за заподіяну матеріальну та моральну шкоду відповідно до статей 1166, 1167 ЦК України, доведена і підтверджена дослідженими судом доказами. Оскільки внаслідок нещасного випадку, що стався з учнем ліцею ОСОБА_2 , позивач зазнав матеріальних витрат. В якості доказів, що підтверджують понесення матеріального збитку, позивач надав суду чеки, рахунки на придбання бандажу на плічовий суглоб, вартість якого разом із витратами на пересилання платежу склала суму 1739,75 гривень, тому позовні вимоги в цій частині підлягають повному задоволенню.

Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, суд першої інстанції врахував ступінь тяжкості отриманих тілесних ушкоджень ОСОБА_2 , перенесених ним фізичних та психічних страждань, що призвело до порушення нормального та звичного способу життя як дитини, так і її батьків, дитина була обмежена у самообслуговуванні, обмежена у фізичних навантаженнях, моральна шкода заподіяна позивачу полягає також і у переживаннях за життя та здоров`я дитини, оскільки дитина до школи пішла здоровою, а внаслідок отриманої в стінах школи зазнала травми. Суд першої інстанції, враховуючи характер та обсяг страждань, яких зазнала малолітня дитина та позивач, характер вимушених змін у життєвих стосунках та зусиллях, необхідних для відновлення попереднього стану, дійшов висновку про стягнення моральної шкоди у розмірі 60 000 гривень, що на думку суду, відповідає принципам розумності та справедливості.

В апеляційній скарзі Котелевський опорний ліцей №1 імені С.А. Ковпака Котелевської селищної ради Полтавської області, посилаючись на неповне з`ясування судом обставин справи, що мають значення для справи; невідповідність висновків суду обставинам справи; на неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції частково задовольняючи позов, не звернув уваги, що порушення є декларативними, причинно-наслідковий зв`язок між конкретними діями або бездіяльністю працівників та падінням дитини, не встановлено. Судом першої інстанції не враховано, що за однакових для всіх інших учнів правил техніки безпеки, впав лише ОСОБА_2 , і тому падіння дитини викликано саме його особистими діями, які і спричинили нещасний випадок. При цьому, акцентується увага щодо події, яка відбулася 07.04.2025 об 11.30 год у приміщенні Котелевського опорного ліцею №1 імені С.А. Ковпака Котелевської селищної ради під час освітнього процесу (перерви), а саме, що в коридорі приміщення початкової школи стався нещасний випадок з учнем 4-Б класу ОСОБА_2 . Учень, порушуючи правила поведінки у навчальному закладі, біг по коридору, не звертаючи уваги на усні зауваження класного керівника ОСОБА_16 та чергового асистента вчителя ОСОБА_17 , вчинив удар об стіну рукою, що призвело до падіння. Про цей випадок було негайно повідомлено сестрі медичній ліцею ОСОБА_14 . При огляді учня сестрою медичною не було встановлено факту травмування дитини, про що свідчить запис у журналі реєстрації нещасних випадків №3 від 07.04.2025. ОСОБА_2 скарг не мав, тому був допущений до подальшого освітнього процесу. Наприкінці уроку об 11.45 год учень поскаржився на дискомфорт у лікті, після чого із супроводжуючим був направлений до сестри медичної. Повернувшись до класу о 12.05 год, класний керівник ОСОБА_16 допомогла зібрати особисті речі учня та донесла їх до роздягальні, вдягнула його та особисто передала матері о 12.15 год, повідомивши про нещасний випадок, та порадила звернутися до медичного закладу для детального обстеження. Після того вчитель намагалася дізнатися стан учня у мами ОСОБА_1 , але на контакт мама не виходила. Медичну довідку з діагнозом адміністрація закладу отримала 11.04.2025. Відповідно до Положення про порядок розслідування нещасних випадків, що сталися із здобувачами освіти під час освітнього процесу, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 16.05.2019 №659 та реєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.06.2019 за №612/33583, була створена комісія для розслідування нещасних випадків (наказ Котелевського опорного ліцею №1 імені С.А. Ковпака Котелевської селищної ради від 11.04.2025 №14-г). У ході розслідування зібрано доповідні записки: вчителя початкових класів ОСОБА_16 , асистента вчителя ОСОБА_17 , заступника директора ОСОБА_11 , сестри медичної початкової школи ОСОБА_14 , про що складено акт спеціального розслідування нещасного випадку, що стався 07.04.2025 об 11.30 год. У подальшому Відділ освіти та молоді Котелевської селищної ради як орган управління видав свій наказ від 15.04.2025 №59 «Про підсумки розгляду звернення гр. ОСОБА_6 », де за результатами розгляду матеріалів щодо розслідування нещасного випадку учнем 4-Б класу виявлено факти порушення Закону України «Про охорону праці» та оголошено догану ОСОБА_14 , медичній сестрі Котелевського опорного ліцею №1 імені ОСОБА_18 за неякісне виконання службових обов`язків, також за недотримання вимог посадової інструкції директора щодо створення у закладі безпечного освітнього середовища, порядку розслідування, директору ОСОБА_7 оголошено догану за неналежне виконання своїх обов`язків. Отже, згідно акту про нещасний випадок №3, що стався з учасником навчально-виховного процесу (вихованцем, учнем, студентом, курсантом, слухачем, стажистом, клінічним ординатором, аспірантом, докторантом навчального закладу) від 11.04.2025 обставини, за яких стався нещасний випадок: необережність під час відпочинку на перерві; вид нещасного випадку та подія, що призвела до нещасного випадку: закритий перелом через виросткової лівої плечової кістки без зміщення внаслідок необережності; причина нещасного випадку: порушення правил поведінки в шкільному коридорі. Відповідно до п.2, п.4. розділу III. Правил поведінки здобувача освіти Котелевського опорного ліцею №1 імені ОСОБА_18 , а саме: «2. Під час перерв забороняється бігати коридорами, сходами, поблизу віконних отворів, грати в м`яча у класі, коридорах та інших місцях, не пристосованих для ігор; 4. Під час перерв забороняється штовхати один одного, грати в травмонебезпечні ігри». З даними правилами мати ОСОБА_1 була ознайомлена під підпис. Однак ОСОБА_2 було порушено вищезазначені Правила, що призвело до нещасного випадку в закладі освіти. Враховуючи вище зазначене, отримана травма сталася по необережності дитини, яка порушувала техніку безпеки під час перерви в навчальному закладі. Вважають, що судом першої інстанції не взято до уваги, що причинно-наслідковий зв`язок між отриманою травмою та належним контролем педагогічних працівників дотримання правил техніки безпеки не доведений належними та допустими доказами позивачем. До того ж, скарг від дитини на біль, який обмежував його у русі, чи не дозволяв рухати рукою, не було. Оскільки законний представник ОСОБА_2 - ОСОБА_1 не йшла на контакт з вчителем, представниками навчального закладу було прийнято рішення зателефонувати до медичного закладу з метою отримання інформації про стан здоров`я дитини. У результаті чого було повідомлено, що травми в дитини відсутні. Відсутність будь-якої загрози для життя і здоров`я дитини було підтверджено оглядом дитини лікарями у медичному закладі, які дозволили законному представнику дитини транспортувати дитини додому. Показань для госпіталізації та надання невідкладної допомоги дитині не було виявлено. Водночас, звертають увагу, що показання свідків, які були допитані в судовому засіданні свідчать про те, що ОСОБА_2 не скаржився на біль, а тому був допущений до навчального процесу. На підставі вище вкладених обставин 07.04.2025 адміністрацією навчального закладу не було створено відповідної комісії для розслідування нещасного випадку та не складався акт про нещасний випадок. Лише після отримання 11.04.2025, вже через 4 дні після події, медичної довідки КП «Дитяча міська клінічна лікарня» №3417 від 07.04.2025, адміністрації ліцею стало відомо про встановлений діагноз ОСОБА_2 та було вжито дії передбачені положенням про порядок розслідування нещасних випадків, що сталися із здобувачами освіти під час освітнього процесу, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 16.05.2019 №659, зареєстрований в Міністерстві юстиції України від 13.06.2019 за №612/33583. Так, вказана подія дійсно є нещасним випадком, але обумовленим не лише порушеннями працівників, а й діями дитини. Будь-хто з працівників навчального закладу не міг передбачити, що дитина побіжить та травмується, оскільки всі учні в школі ознайомленні з правилами техніки безпеки, зокрема, щодо заборони бігати по коридорам закладу. Вважають, що у даному випадку причинний зв`язок між діями працівників Котелевського опорного ліцею №1 імені ОСОБА_18 та негативними наслідками, які були спричинені внаслідок необережних дій дитини відсутній, а тому вимоги щодо стягнення матеріальної та моральної шкоди з Котелевського опорного ліцею №1 імені С.А. Ковпака є необгрунтованими та неправомірним. Крім того, вважають, що позивачем перебільшено характер та обсяг страждань, яких зазнала дитина, характер вимушених змін у життєвих стосунках та зусиллях для відновлення попереднього стану, оскільки ОСОБА_2 мав змогу відвідувати ліцей, бути присутнім на зайняттях, що не порушувало його право на отримання освіти, оскільки відповідно до довідки КГІ «Дитяча міська клінічна лікарня» ОСОБА_2 звільнений лише від фізичних навантажень, жодним чином не перешкоджало спілкуванню з однолітками, а тому суд першої інстанції дійшов неправильного висновку про стягнення моральної шкоди у прийнятому до стягнення розмірі 60 000 грн, який з огляду на обставини не відповідає принципам розумності та справедливості, яких повинен дотримуватися суд при винесенні відповідного рішення. Також вважають, що в даному випадку заявлена сума позивачем, з огляду на норми ст. 23 ЦК України, є безпідставно завищеною та необгрунтованою, більше того з огляду на її розмір вбачається, що така сума слугує джерелом збагачення для позивача, а не компенсацією моральної шкоди.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Полтавського апеляційного суду від 18.12.2025 справу передано до провадження колегії суддів у складі: головуючого судді Пилипчук Л.І., суддів Дряниці Ю.В., Чумак О.В. (а.с. 171).

Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 19.12.2025 витребувано із Котелевського районного суду Полтавської області цивільну справу №535/814/25 за позовом ОСОБА_1 , як законного представника, в інтересах ОСОБА_2 до Котелевського опорного ліцею №1 імені С.А. Ковпака Котелевської селищної ради Полтавської області про відшкодування шкоди, для вирішення питання відкриття апеляційного провадження у справі за апеляційною скаргою Котелевського опорного ліцею №1 імені С.А. Ковпака Котелевської селищної ради Полтавської області на рішення Котелевського районного суду Полтавської області від 14.11.2025 (а.с. 172-173).

05.01.2026 до Полтавського апеляційного суду надійшли матеріали цивільної справи №535/814/25 (а.с. 134).

Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 06.01.2026 відкрито апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою Котелевського опорного ліцею №1 імені С.А. Ковпака Котелевської селищної ради Полтавської області на рішення Котелевського районного суду Полтавської області від 14.11.2025 (а.с. 174).

Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 08.01.2026 закінчено підготовчі дії у справі за апеляційною скаргою Котелевського опорного ліцею №1 імені С.А. Ковпака Котелевської селищної ради Полтавської області на рішення Котелевського районного суду Полтавської області від 14.11.2025. Продовжено строк розгляду справи судом апеляційної інстанції. Справу призначено до розгляду без проведення судового засідання в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами на 12.03.2026 (а.с. 176).

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Полтавського апеляційного суду від 11.05.2026 проведено заміну головуючого судді Пилипчук Л.І. на головуючого суддю Дорош А.І. у зв`язку із тим, що суддя ОСОБА_19 звільнена з посади судді Полтавського апеляційного суду (а.с. 186-187).

Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 29.05.2026 справу №535/814/25 прийнято до провадження. Закінчено підготовчі дії у справі за апеляційною скаргою Котелевського опорного ліцею №1 імені С.А. Ковпака Котелевської селищної ради Полтавської області на рішення Котелевського районного суду Полтавської області від 14.11.2025. Продовжено термін розгляду справи судом апеляційної інстанції в межах строку, визначеного ч. 2 ст. 371 ЦПК України. Справу призначено до розгляду на 10.08.2026, без повідомлення (виклику) учасників справи (а.с. 188).

Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.3 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до ч. 1. ст. 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Згідно встановлених судом першої інстанції обставин вбачається, що 07.04.2025 об 11.30 год у приміщенні Котелевського опорного ліцею №1 імені С.А. Ковпака під час освітнього процесу (перерви) стався нещасний випадок з сином позивача - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , учнем 4-Б класу Котелевського опорного ліцею №1 імені С.А. Ковпака, внаслідок якого дитина отримала тілесні ушкодження - закритий перелом лівої плечової кістки.

При зверненні до КП «Дитяча міська клінічна лікарня Полтавської міської ради» сину позивача - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було встановлено діагноз - «закритий перелом черезвиросткової лівої плечової кістки без зміщення», що підтверджується довідкою №3417 від 07.04.2025 (а.с. 39).

За наслідками події адміністрацією навчального закладу було складено акт про нещасний випадок, що стався з вихованцем, учнем, студентом, курсантом, слухачем, аспірантом навчального закладу за формою Н-Н №3 від 11.04.2025 (а.с. 16).

Відповідно до Положення про порядок розслідування нещасних випадків, що сталися із здобувачами освіти під час освітнього процесу, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України 16.05.2019 №659, про кожний нещасний випадок, що трапився із здобувачами освіти за обставин, що визначені в пункті 5 розділу І цього Положення, потерпілий або свідок нещасного випадку повинен повідомити учителя, вихователя, викладача, іншого працівника, що був присутній під час проведення заходів освітнього процесу в закладі освіти чи за його межами, який зобов`язаний:

- терміново організувати надання домедичної допомоги потерпілому та викликати бригаду швидкої медичної допомоги, у разі потреби за відсутності в населеному пункті станцій швидкої медичної допомоги - його транспортування до найближчого закладу охорони здоров`я;

- зберегти обстановку на місці в тому стані, у якому вона була на момент події (якщо це не загрожує життю та здоров`ю тих, хто там перебуває, і не призведе до ще тяжчих наслідків);

- негайно повідомити про те, що сталося, керівника закладу освіти та особу, яка є відповідальною за охорону праці, безпеку життєдіяльності в закладі освіти.

Якщо нещасний випадок трапився під час походів, екскурсій або інших заходів поза територією району або міста, де розташовано заклад освіти, особа, відповідальна за проведення заходу, негайно повідомляє також орган управління освітою за місцем події.

Керівник закладу освіти, одержавши повідомлення про нещасний випадок, зобов`язаний негайно:

- вжити заходів щодо усунення причин, що викликали нещасний випадок;

- повідомити батьків, інших законних представників потерпілого;

- направити письмовий запит до закладу охорони здоров`я для отримання довідки;

- протягом доби утворити наказом комісію із розслідування нещасного випадку у складі не менше ніж три особи та організувати розслідування нещасного випадку.

Якщо заклад охорони здоров`я відмовляє в наданні довідки, строк проведення розслідування може бути продовжено на час, потрібний для отримання та опрацювання довідки.

Під час розслідування потрібно брати до уваги довідку, яку надають батьки, інші законні представники потерпілого, у тому числі після завершення лікування.

Про нещасний випадок, що стався із здобувачем освіти через отруєння, нанесення тілесних ушкоджень унаслідок протиправних дій, інших правопорушень під час освітнього процесу, керівник закладу освіти також повідомляє органи поліції та заклад громадського здоров`я відповідної території.

Відповідно до акту про нещасний випадок №3 від 11.04.2025, складеного комісією у складі: заступника директора Олефіренко І.В., члена ПК ОСОБА_20 , медсестри ліцею ОСОБА_14 , класного керівника ОСОБА_16 затвердженого директором ліцею ОСОБА_7 , встановлено, що нещасний випадок стався об 11 годині 30 хвилин, а саме під час перерви, внаслідок необережності, причиною нещасного випадку зазначено недотримання учнем правил поведінки, а також вжиті заходи щодо усунення наслідків нещасного випадку, а саме повторення правил поведінки у шкільному коридорі під час перерв (а.с. 65 зворот).

Відтак, комісія з розслідування нещасного випадку в закладі освіти була створена у день отримання медичної довідки - 11.04.2025, отже з порушенням абзаців другого та сьомого пункту 3 розділу II Положення. Головою комісії призначено заступника директора з навчально-виховної роботи ОСОБА_11 , яка не проходила навчання та перевірку знань з питань охорони праці, безпеки життєдіяльності відповідно до Положення.

Акт про нещасний випадок, що стався із здобувачем освіти (вихованцем, учнем студентом, курсантом, слухачем, стажистом, клінічним ординатором, аспірантом, докторантом закладу освіти) (форма Н-Н) складено у день отримання керівником закладу медичної довідки - 11.04.2025.

Крім того, закладом освіти складено акт спеціального розслідування нещасного випадку, що стався 07.04.2025 об 11.30 год, що суперечить пункту 1 розділу III Положення (а.с. 67).

Положенням про організацію роботи з охорони праці та безпеки життєдіяльності учасників освітнього процесу в установах і закладах освіти, затвердженим наказом Міністерства освіти і науки України 26.12.2017 №1669, (чинним на час події) передбачено, що Керівник закладу освіти (ректор, директор, завідувач):

1) є відповідальним за створення безпечних умов освітнього процесу згідно із законодавством про охорону праці, цим Положенням; не дозволяє проведення освітнього процесу за наявності шкідливих та небезпечних умов;

2) відповідно до Типового положення про службу охорони праці створює в закладі освіти службу охорони праці, безпеки життєдіяльності, яка безпосередньо підпорядковується йому; призначає відповідальних за організацію роботи з охорони праці, безпеки життєдіяльності в закладі освіти та визначає їх функціональні обов`язки, забезпечує функціонування системи управління охороною праці;

3) призначає наказом осіб, відповідальних за стан охорони праці в структурних підрозділах, навчальних кабінетах, лабораторіях, майстернях, спортзалах, тирах (стрільбищах) тощо;

4) затверджує посадові інструкції керівників структурних підрозділів, працівників з обов`язковим блоком питань з охорони праці, безпеки життєдіяльності;

5) перед початком навчального року, а також періодично протягом навчального року оцінює технічний стан обладнання та устаткування навчальних приміщень закладів освіти;

6) уживає заходів щодо приведення інженерно-технічних комунікацій, устаткування, обладнання у відповідність до чинних стандартів, правил, норм з охорони праці;

7) укладає колективний договір (угоду), що містить розділ з охорони праці, безпеки життєдіяльності, та забезпечує його виконання;

8) забезпечує виконання вимог нормативно-правових актів з питань охорони праці, заходів з охорони праці, безпеки життєдіяльності, передбачених колективним(ою) договором (угодою), приписів органів державного нагляду за охороною праці, пропозицій виборного органу первинної профспілкової організації (представника профспілки);

9) на засіданнях педагогічної ради закладу освіти, нарадах керівників структурних підрозділів, осіб, відповідальних за стан охорони праці, безпеку життєдіяльності, організовує звітування з питань профілактики травматизму, виконання заходів розділу з охорони праці, безпеки життєдіяльності колективного договору (угоди), видає накази, розпорядження з цих питань;

10) організовує профілактичну роботу щодо попередження травматизму і зниження захворюваності серед здобувачів освіти та працівників закладів освіти;

11) організовує роботу з розробки програми вступного інструктажу та забезпечує проведення всіх видів інструктажів:

з охорони праці - відповідно до Типового положення;

з безпеки життєдіяльності - відповідно до цього Положення;

12) організовує роботу щодо розроблення та періодичного перегляду один раз на 5 років:

інструкцій з охорони праці для працівників відповідно до Положення про розробку інструкцій з охорони праці, затвердженого наказом Комітету по нагляду за охороною праці Міністерства праці та соціальної політики України від 29.01.1998 №9, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07.04.1998 за №226/2666 (у редакції наказу Міністерства соціальної політики України від 30.03.2017 №526) (далі - Положення про розробку інструкцій);

інструкцій з безпеки під час проведення навчання для здобувачів освіти відповідно до цього Положення;

13) сприяє здійсненню громадського контролю за додержанням вимог нормативно-правових актів з питань охорони праці;

14) контролює забезпечення здобувачів освіти та працівників закладів освіти спецодягом, спецвзуттям та іншими засобами індивідуального захисту згідно з Положенням про порядок забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям;

15) здійснює контроль за підготовкою трудових студентських загонів, учнівських об`єднань щодо створення безпечних і нешкідливих умов праці та відпочинку на місцях їх дислокації;

16) сприяє проведенню дозиметричного контролю відповідно до нормативно-правових актів з обов`язковою реєстрацією в спеціальному журналі;

17) забезпечує навчання з питань охорони праці, безпеки життєдіяльності здобувачів освіти та працівників закладів освіти відповідно до законодавства і цього Положення;

18) сприяє виконанню організаційно-технічних заходів упровадження системи стандартів безпеки праці, проведенню атестації робочих місць за умовами праці;

19) організовує проведення обов`язкових попередніх та періодичних медичних оглядів працівників закладів освіти відповідно до Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я України від 21.05.2007 №246, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.07.2007 за №846/14113 (із змінами), та наказу Міністерства охорони здоров`я України від 23.07.2002 №280 «Щодо організації проведення обов`язкових профілактичних медичних оглядів працівників окремих професій, виробництв і організацій, діяльність яких пов`язана з обслуговуванням населення і може призвести до поширення інфекційних хвороб», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08.08.2002 за №639/6927 (із змінами);

20) не дозволяє виконання робіт, які негативно впливають на здобувачів освіти і працівників закладів освіти та стан довкілля;

21) здійснює постійний зв`язок з органами виконавчої влади та громадськими об`єднаннями щодо запобігання травматизму серед здобувачів освіти та працівників закладів освіти;

22) при настанні під час освітнього процесу нещасного випадку вживає заходів, передбачених Положенням про порядок розслідування нещасних випадків.

Заступник керівника (проректор, заступник директора, завідувач):

1) організовує і контролює виконання керівниками структурних підрозділів (факультетів, кафедр, кабінетів, лабораторій тощо) заходів щодо створення безпечних і нешкідливих умов освітнього процесу;

2) забезпечує впровадження відповідних вимог нормативно-правових актів з питань охорони праці, безпеки життєдіяльності в освітній процес;

3) контролює проведення улаштування і обладнання навчальних кабінетів, майстерень, лабораторій, спортзалів тощо;

4) здійснює контроль за безпечним використанням навчального обладнання, приладів, хімреактивів тощо, що використовуються під час освітнього процесу, відповідно до типових переліків, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України;

5) бере участь у підготовці студентських загонів, учнівських об`єднань щодо створення безпечних і нешкідливих умов праці та відпочинку в місцях їх дислокації;

6) один раз на три роки організовує навчання і перевірку знань працівників закладу освіти з охорони праці, безпеки життєдіяльності, бере участь у складі комісії з перевірки знань;

7) контролює проведення інструктажів з охорони праці, безпеки життєдіяльності із здобувачами освіти, працівниками в структурних підрозділах;

8) забезпечує роботу щодо розроблення і періодичного перегляду (один раз на 5 років) інструкцій з охорони праці для працівників закладу освіти та інструкцій з безпеки під час проведення навчання для здобувачів освіти, при виконанні практичних, лабораторних робіт у навчальних кабінетах, лабораторіях, майстернях тощо;

9) забезпечує розроблення інструкцій з охорони праці для професій або видів робіт з підвищеною небезпекою, які переглядаються один раз на 3 роки відповідно до Положення про розробку інструкцій;

10) бере участь у розробленні розділу з охорони праці, безпеки життєдіяльності колективного договору (угоди);

11) затверджує погоджені службою охорони праці, безпеки життєдіяльності добові норми зберігання і витрачання отруйних речовин, легкозаймистих рідин та інших пожежо- і вибухонебезпечних матеріалів;

12) контролює дотримання працівниками закладу освіти посадових інструкцій у частині забезпечення охорони праці, безпеки життєдіяльності;

13) сприяє здійсненню громадського контролю за додержанням вимог нормативно-правових актів з питань охорони праці.

Відповідно до наказу №59 від 15.04.2025 «Про підсумки розгляду звернення гр. ОСОБА_6 », встановлено факт невиконання керівником закладу освіти пункту 1.3 наказу відділу освіти та молоді Котелевської селищної ради Полтавського району Полтавської області (а.с. 73-74).

Наказом №31К від 20.06.2025 Котелевського опорного ліцею №1 імені С.А. Ковпака Котелевської селищної ради медичній сестрі ліцею ОСОБА_14 оголошено догану за неякісне виконання посадових обов`язків (а.с. 75).

Крім того, наказом Відділу освіти та молоді Котелевської селищної ради Полтавського району Полтавської області №6-к від 04.07.2025 директору Котелевського опорного ліцею №1 імені С.А. Ковпака Котелевської селищної ради ОСОБА_7 оголошено догану за неналежне виконання своїх обов`язків (а.с. 76).

Показання допитаних свідків, які не були очевидцями події, яка сталася 07.04.2025, не впливають на висновки суду про обгрунтованість позовних вимог.

Норми права, які застосував суд першої інстанції при вирішенні спору.

Згідно зі ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитки, має право на їх відшкодування.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до положень ст.ст. 1166, 1167 ЦК України для покладення відповідальності на заподіювача майнової та моральної шкоди, необхідна сукупність таких обов`язкових умов: наявність шкоди, протиправність дій заподіювача шкоди; причинний зв`язок між протиправною поведінкою заподіювача і шкодою; вина в заподіянні шкоди.

Деліктна відповідальність за загальним правилом настає лише з вини заподіювача шкоди. Причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди.

Положеннями статті 1172 ЦК України передбачено, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним трудових (службових) обов`язків.

Відповідно до статті 1199 ЦК України у разі каліцтва або іншого ушкодження здоров`я неповнолітньої особи фізична або юридична особа, яка завдала цієї шкоди, зобов`язана відшкодувати витрати на її лікування, протезування, постійний догляд, посилене харчування тощо.

Згідно з статтею 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особо зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я.

Згідно зі статтею 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до роз`яснень, викладених у п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням у кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховуються характер і тривалість страждань, стан здоров`я потерпілого, тяжкість завданої травми, наслідки тілесних ушкоджень, істотних вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

За моральну (немайнову) шкоду, заподіяну працівником під час виконання трудових обов`язків, відповідальність несе організація з якою цей працівник перебуває у трудових відносинах, а останній відповідає перед нею в порядку регресу (ст.ст.130, 132-134 КЗпП).

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, деякі форми нематеріальної шкоди, включаючи моральні страждання, за самою їхньою природою не завжди можна підтвердити конкретними доказами (рішення у справі «Абдулазіз, Кабалес і Балкандалі проти Сполученого Королівства» (Abdulaziz, CabalesandBalkandaliv. theUnitedKingdom) від 28.05.1985, серія А, №94, п.96), але це не заважає суду присуджувати грошову компенсацію, якщо у нього є розумні підстави вважати, що заявник зазнав моральної травми, яка потребує такого відшкодування.

Відповідно до Законів України «Про освіту», «Про загальну середню освіту» за органами місцевого самоврядування закріплені функції у сфері освіти, а також створення ними органів управління освітою.

Частиною 2 статті 78, частиною 1 статті 79 ЗУ «Про освіту» передбачено, що фінансування закладів, установ і організацій системи освіти здійснюється за рахунок коштів відповідних бюджетів, а також інших джерел, не заборонених законодавством, джерелами фінансування суб`єктів освітньої діяльності відповідно до законодавства можуть бути, зокрема державний бюджет, місцеві бюджети.

Відповідно до частини 3 статті 66 вказаного Закону сільські, селищні ради: мають право засновувати заклади освіти, реорганізовувати і ліквідовувати їх, забезпечують їх діяльність та розвиток; оприлюднюють офіційну звітність про всі отримані та використані кошти, а також перелік і вартість товарів, робіт, послуг, спрямованих на потреби кожного із заснованих ними закладів освіти, та інші видатки у сфері освіти.

Згідно з статтею 80 ЦК України юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді.

Відповідно до частини 2 статті 169 ЦК України територіальні громади можуть створювати юридичні особи публічного права (комунальні підприємства, спільні комунальні підприємства, навчальні заклади тощо) у випадках та в порядку, встановлених Конституцією України та законом.

Статтею 96 ЦК України передбачено, що юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями. Учасник (засновник) юридичної особи не відповідає за зобов`язаннями юридичної особи, а юридична особа не відповідає за зобов`язаннями її учасника (засновника), крім випадків, встановлених установчими документами та законом.

Апеляційний суд у складі колегії суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції в частині стягнення моральної шкоди у розмірі 60 000 грн, виходячи з наступного.

Предметом даного позову є стягнення з Котелевського опорного ліцею №1 імені С.А. Ковпака Котелевської селищної ради Полтавської області на користь ОСОБА_1 як законного представника ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 1739,75 грн - матеріальної шкоди та 80 000 грн - моральної шкоди.

При цьому, колегія суддів звертає увагу, що, як вбачається із вступної частини позовної заяви, позов пред`явлено ОСОБА_1 до відповідача, яка діє як законний представник ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Прохальна частина позову містить вимогу про стягнення з відповідача на користь ОСОБА_1 як законного представника ОСОБА_2 1739,75 грн матеріальної шкоди та 80 000 грн моральної шкоди. Вбачається, що позовна заява не містить самостійної вимоги ОСОБА_1 (у своїх інтересах) про стягнення шкоди з відповідача на її користь як матері дитини. Тобто, у своїх інтересах ОСОБА_1 позов не пред`являла, позов пред`явлено нею як законним представником лише в інтересах малолітнього сина ОСОБА_2 .

У мотивувальній частині позову позивач вказала, що оцінює завдану сину моральну шкоду діями адміністрації школи та методами виховання, які застосовуються, спричиненням сину фізичного болю внаслідок ненадання належної медичної допомоги та інформування батьків про подію, що з ним сталася, спричинення психологічної шкоди у зв`язку з упередженим ставленням до дитини з боку адміністрації шкоди та педагогічного колективу, у розмірі 50 000 грн.

Також мотивувальна частина позову містить посилання на те, що моральна шкода заподіяна також матері ОСОБА_1 та батькові ОСОБА_6 , яку вони оцінюють у розмірі 30 000 грн, яка полягає у їх переживаннях за життя та здоров`я дитини.

Проте, батьком ОСОБА_6 позов не пред`являвся.

Визначаючи розмір моральної шкоди 60 000 грн, суд першої інстанції вийшов за межі позову 50 000 грн, які просила позивач стягнути з відповідача у зв`язку із завданням моральної шкоди сину.

На вказані обставини суд першої інстанції не звернув увагу.

За результатами перегляду справи в апеляційному порядку колегія суддів вважає, що, ухвалюючи рішення про задоволенні позовних вимог про стягнення моральної шкоди у розмірі 60 000 грн, суд першої інстанції допустив невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, у зв`язку з чим прийшов до помилкового висновку про їх часткове задоволення у розмірі 60 000 грн.

Статтею 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Відповідно до статті 611 ЦК України моральна шкода підлягає відшкодуванню у разі порушення зобов`язання, якщо таке відшкодування встановлено договором або законом. Тобто законодавець указує на два випадки компенсації моральної шкоди - вони визначені умовами договору або випливають із положень законодавства.

Згідно ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

У деліктних правовідносинах юридичною підставою відповідальності, яка виникає внаслідок заподіяння шкоди, є склад цивільного правопорушення. До його елементів належать протиправна поведінка завдавача шкоди, настання шкоди, причинно-наслідковий зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою завдавача шкоди, вина останнього.

При цьому, на потерпілого (позивача) покладається обов`язок довести факт неправомірної поведінки відповідача, заподіяння ним шкоди та її розмір, а також причинно-наслідковий зв`язок між протиправною поведінкою завдавача шкоди та негативними наслідками. У свою чергу, відповідач має довести відсутність своєї вини у спричиненні шкоди потерпілому (позивачу).

Право на відшкодування моральної шкоди виникає у особи, у тому числі внаслідок неправомірних дій щодо неї або членів її сім`ї, якщо це призвело до фізичних і душевних страждань потерпілого.

У разі вирішення спору судом, розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди визначається залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.

Зокрема, враховуються моральні втрати особи, що призвели до порушення її нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Також враховуються обставини, що призвели до погіршення або позбавлення можливості реалізації особою своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру. При цьому, суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Моральна шкода відшкодовується потерпілому (позивачеві) одноразовим платежем, а також іншим майном або в інший спосіб.

У пункті 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 №4 «Про судову практику по справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» судам роз`яснено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Гроші виступають еквівалентом моральної шкоди. Грошові кошти, як загальний еквівалент всіх цінностей, в економічному розумінні «трансформують» шкоду в загальнодоступне вираження, а розмір відшкодування «обчислює» шкоду. Розмір визначеної компенсації повинен, хоча б наближено, бути мірою моральної шкоди та відновлення стану потерпілого. При визначенні компенсації моральної шкоди складність полягає у неможливості її обчислення за допомогою будь-якої грошової шкали чи прирівняння до іншого майнового еквіваленту. Тому грошова сума компенсації моральної шкоди є лише ймовірною, і при її визначенні враховуються характер правопорушення, глибина фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступінь вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, інші обставин, які мають істотне значення, вимоги розумності і справедливості (постанова Верховного Суду від 25.05.2022 у справі №487/6970/20 (провадження №61-1132св22).

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 15.12.2020 у справі №752/17832/14-ц вказала, що моральною шкодою визнаються страждання, заподіяні громадянинові внаслідок фізичного чи психічного впливу, що призвело до погіршення або позбавлення можливості реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру. Розмір моральної шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Визначаючи розмір відшкодування, суд має керуватися принципами розумності, справедливості та співмірності.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду в пункті 49 постанови від 01.09.2020 у справі №216/3521/16-ц виснувала, що виходячи з положень статей 16 і 23 ЦК України та змісту права на відшкодування моральної шкоди в цілому як способу захисту суб`єктивного цивільного права, компенсація моральної шкоди повинна відбуватися у будь-якому випадку її спричинення - право на відшкодування моральної (немайнової) шкоди виникає внаслідок порушення права особи незалежно від наявності спеціальних норм цивільного законодавства.

Європейський суд з прав людини зазначив, що оцінка моральної шкоди по своєму характеру є складним процесом, за винятком випадків, коли сума компенсації встановлена законом (STANKOV v. BULGARIA, №68490/01, §62, ЄСПЛ, 12.07.2007).

Також Європейський суд з прав людини в пункті 37 рішення у справі «Недайборщ проти російської федерації» зазначив, що заявнику не може бути пред`явлено вимогу про надання будь-якого підтвердження моральної шкоди, яку він поніс, що означає, що при наявності встановленого факту порушення прав заявника моральна шкода наявна та констатується судом.

За змістом частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).

Згідно з частиною першою статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які в своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до частин першої, другої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі №129/1033/13 сформулювала висновки про те, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину потрібно доказувати так, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджувальної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний.

Отже, визначальним у вирішенні такої категорії спорів є доведення усіх складових деліктної відповідальності на підставі чого суд встановлює наявність факту заподіяння позивачу моральної шкоди саме тими діями (бездіяльністю), які встановлені судом (суддею). Вказаний висновок висловлено у постанові Верховного Суду від 19.03.2020 у справі №686/13212/19.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05.12.2022 у справі №214/7462/20 зазначила, що зобов`язання про компенсацію моральної шкоди виникає за таких умов: наявність моральної шкоди; протиправність поведінки особи, яка завдала моральної шкоди; наявність причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи, яка завдала моральної шкоди, та її результатом - моральною шкодою; вина особи, яка завдала моральної шкоди. Також зазначено, що відбувається такий розподіл тягаря доказування: а) позивач повинен довести наявність моральної шкоди та причинний зв`язок; б) відповідач доводить відсутність протиправності та вини. Покладення обов`язку відшкодувати завдану моральну шкоду може мати місце лише за умови, коли шкода була викликана протиправною поведінкою відповідальної за неї особи.

Зобов`язання про компенсацію моральної шкоди виникає за таких умов: наявність моральної шкоди; протиправність поведінки особи, яка завдала моральної шкоди; наявність причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи яка завдала моральної шкоди та її результатом - моральною шкодою; вина особи, яка завдала моральної шкоди. У разі встановлення конкретної особи, яка завдала моральної шкоди, відбувається розподіл тягаря доказування: (а) позивач повинен довести наявність моральної шкоди та причинний зв`язок; (б) відповідач доводить відсутність протиправності та вини. Завдання моральної шкоди - явище завжди негативне.

Проте, з цього не слідує, що будь-яка завдана моральна шкода породжує зобов`язання з її відшкодування. Покладення обов`язку відшкодувати завдану моральну шкоду може мати місце лише за умови, коли шкода була викликана протиправною поведінкою відповідальної за неї особи (постанова Верховного Суду від 25.05.2022 у справі №487/6970/20 (провадження №61-1132св22), постанова Верховного Суду від 05.12.2022 у справі №214/7462/20 (провадження №61-21130сво21).

Пленум Верховного Суду України у своїй постанові №5 від 25.05.2001 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» рекомендував судам при визначенні розміру відшкодування моральної (немайнової) шкоди враховувати характер та обсяг страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характер немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення), інші обставини, як стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану тощо.

З огляду на вказане, суд зобов`язаний забезпечити (організувати) дійсно змагальний процес, тобто створити особам, які беруть участь у справі, всі умови для реалізації ними своїх процесуальних прав і виконання покладених на них процесуальних обов`язків.

Згідно статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Як правильно встановлено судом першої інстанції та не заперечується сторонами, 07.04.2025 об 11.30 год у приміщенні Котелевського опорного ліцею №1 імені С.А. Ковпака під час освітнього процесу (перерви) стався нещасний випадок з сином позивача - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , учнем 4-Б класу Котелевського опорного ліцею №1 імені С.А. Ковпака, внаслідок якого дитина отримала тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому лівої плечової кістки.

При зверненні до КП «Дитяча міська клінічна лікарня Полтавської міської ради», ОСОБА_2 було встановлено діагноз - «закритий перелом черезвиросткової лівої плечової кістки без зміщення», що підтверджується довідкою №3417 від 07.04.2025 вказаного медичного закладу (а.с. 39).

При цьому, колегія суддів звертає увагу, що матеріали справи не містять знімка рентгенографії КП «Дитяча міська клінічна лікарня Полтавської міської ради» від 07.04.2025, на підставі якого було встановлено діагноз «закритий перелом черезвиросткової лівої плечової кістки без зміщення» та була видана довідка №3417 від 07.04.2025 вказаного медичного закладу.

Матеріали справи містять консультаційний висновок спеціаліста – хірурга КНП «Котелевська ЛПЛ «Котелевської селищної ради» від 07.04.2025, у якому значиться висновок дослідження «Без травматичної патології» (а.с. 36-37). Крім цього, додано знімок дослідження - рентгенографії КНП «Котелевська ЛПЛ «Котелевської селищної ради» від 07.04.2025, де міститься висновок лікаря-рентгенолога наступного змісту «Без видимої травматичної патології» (а.с. 38).

Отже вбачається, що згідно матеріалів справи, довідка КП «Дитяча міська клінічна лікарня Полтавської міської ради» №3417 від 07.04.2025 про встановлення діагнозу «закритий перелом черезвиросткової лівої плечової кістки без зміщення» не підтверджена знімком рентгенографії від 07.04.2025, який мало надати КП «Дитяча міська клінічна лікарня Полтавської міської ради».

За наслідками події адміністрацією Котелевського опорного ліцею №1 імені С.А. Ковпака було складено акт про нещасний випадок, що стався з вихованцем, учнем, студентом, курсантом, слухачем, аспірантом навчального закладу за формою Н-Н №3 від 11.04.2025 (а.с. 16).

Відповідно до акту про нещасний випадок №3 від 11.04.2025, складеного комісією у складі: заступника директора Олефіренко І.В., члена ПК ОСОБА_20 , медсестри ліцею ОСОБА_14 , класного керівника ОСОБА_16 затвердженого директором ліцею ОСОБА_7 , встановлено, що нещасний випадок стався об 11 годині 30 хвилин, а саме під час перерви, внаслідок необережності, причиною нещасного випадку зазначено недотримання учнем правил поведінки, а також вжиті заходи щодо усунення наслідків нещасного випадку, а саме повторення правил поведінки у шкільному коридорі під час перерв (а.с. 65 зворот).

По справі вбачається, що комісія з розслідування нещасного випадку в закладі освіти була створена у день отримання медичної довідки - 11.04.2025, отже з порушенням абзаців другого та сьомого пункту 3 розділу II Положення. Головою Комісії призначено заступника директора з навчально-виховної роботи ОСОБА_11 , яка не проходила навчання та перевірку знань з питань охорони праці, безпеки життєдіяльності відповідно до Положення.

Акт про нещасний випадок, що стався із здобувачем освіти (вихованцем, учнем студентом, курсантом, слухачем, стажистом, клінічним ординатором, аспірантом, докторантом закладу освіти) (форма Н-Н), складено у день отримання керівником закладу медичної довідки - 11.04.2025.

При цьому, колегія суддів звертає увагу на ту обставину, що отримавши 07.04.2025 довідку КП «Дитяча міська клінічна лікарня Полтавської міської ради» №3417 від 07.04.2025 про встановлення діагнозу «закритий перелом черезвиросткової лівої плечової кістки без зміщення», позивач ОСОБА_1 як законний представник малолітнього сина ОСОБА_2 наступного дня 08.04.2025 мала б надати її відповідачу Котелевському опорному ліцею №1 імені С.А. Ковпака, проте, ця довідка була надана нею лише 11.04.2025 та у цей же день був складений відповідачем Акт про нещасний випадок, що стався із здобувачем освіти (вихованцем, учнем студентом, курсантом, слухачем, стажистом, клінічним ординатором, аспірантом, докторантом закладу освіти) (форма Н-Н). По справі не вбачається, з яких поважних причин ця довідка не була надана позивачем у період часу з 08.04.2025 по 11.04.2025. Факт несвочасного складання відповідачем акту про нещасний випадок є однією із підстав позову.

Закладом освіти складено акт спеціального розслідування нещасного випадку, що стався 07.04.2025 об 11.30 год, що суперечить пункту 1 розділу III Положення (а.с. 67).

Відповідно до наказу №59 від 15.04.2025 «Про підсумки розгляду звернення гр. ОСОБА_6 », встановлено факт невиконання керівником закладу освіти пункту 1.3 наказу Відділу освіти та молоді Котелевської селищної ради Полтавського району Полтавської області (а.с. 73-74).

Наказом №31К від 20.06.2025 Котелевського опорного ліцею №1 імені С.А. Ковпака Котелевської селищної ради медичній сестрі ліцею ОСОБА_14 оголошено догану за неякісне виконання посадових обов`язків (а.с. 75).

Крім того, наказом Відділу освіти та молоді Котелевської селищної ради Полтавського району Полтавської області №6-к від 04.07.2025 директору Котелевського опорного ліцею №1 імені С.А. Ковпака Котелевської селищної ради ОСОБА_7 оголошено догану за неналежне виконання своїх обов`язків (а.с. 76).

В частині підстав позову про те, що сину позивача 07.04.2025 внаслідок не надання йому належної допомоги та не інформування батьків про подію, що з ним сталася, була спричинена моральна шкода, то, як вбачається з матеріалів справи, подія сталася об 11 год 30 хв у приміщенні Котелевського опорного ліцею №1 імені С.А. Ковпака Котелевської селищної ради, про це була негайно повідомлена медсестра ліцею, яка обстежила дитину, дитина не скардилася на біль, почувала себе добре, дитина пішла на урок, об 11 год 45 хв на уроці дитина відчула біль у руці та із супроводжуючим дитина знову пішла до медсестри, о12 год 05 хв дитина повернулася до класу, о 12 год 15 хв після закінчення уроків дитину забрала мати, яка була проінформована класним керівником про подію, класний керівник порадив звернутися до лікаря, пізніше класний керівник телефонував матері, щоб дізнатися про стан учня, тобто з часу настання події та до того часу, як мати забрала дитину, минуло 45 хвилин, дитина за цей час двічі була оглянута медсестрою навчального закладу та передана матері, тобто вказані дії відповідача вказують на те, що після події дитина не була залишена без уваги як класного керівника, так і медсестри.

Виходячи із встановлених фактичних обставин справи, колегія суддів не погоджується з розміром моральної шкоди, який стягнутий за рішенням суду першої інстанції з Котелевського опорного ліцею №1 імені С.А. Ковпака Котелевської селищної ради на користь позивача ОСОБА_1 як законного представника ОСОБА_2 , виходячи з наступного.

Згідно із роз`ясненнями, наданими у пунктах 5,9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 №4, відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану.

При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

При оцінці розміру відшкодування моральної шкоди необхідно враховувати, що моральну шкоду не можна відшкодувати в повному обсязі, так як немає (і не може бути) точних критеріїв майнового виразу душевного болю, спокою, честі, гідності особи. Будь-яка компенсація моральної школи не може бути адекватною дійсним стражданням, тому будь-який її розмір може мати суто умовний вираз, а тому принцип еквівалентного відшкодування, що властивий цивільному праву, при відшкодуванні моральної шкоди неможливий, оскільки вона не має вартісного еквівалента.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 20.09.2018 у справі №686/23731/15-ц виснувала, що моральною шкодою визначаються страждання, заподіяні громадянинові внаслідок фізичного чи психічного впливу, що призвело до погіршення або позбавлення можливості реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15.12.2020 у справі 752/17832/14-ц виснувала, що, визначаючи розмір відшкодування, суд має керуватися принципами розумності, справедливості та співмірності. Розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більшим, ніж достатньо для розумного задоволення потреб потерпілої особи, і не повинен приводити до її безпідставного збагачення.

Тобто, суд повинен з`ясувати усі доводи позивача щодо обґрунтування ним як обставин спричинення, так і розміру моральної шкоди, дослідити надані докази, оцінити їх та визначити конкретний розмір моральної шкоди, зважаючи на засади верховенства права, вимоги розумності, виваженості і справедливості.

За результатами перегляду справи в апеляційному порядку, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що характер та обсяг страждань, яких зазнала малолітня дитина, характер вимушених змін у життєвих стосунках та зусиллях, необхідних для відновлення попереднього стану, є підставою для стягнення моральної шкоди.

Проте, колегія суддів апеляційного суду не може погодиться з розміром заподіяної моральної шкоди, визначеним судом першої інстанції - 60 000 грн, оскільки ОСОБА_2 мав змогу відвідувати ліцей, бути присутнім на зайняттях, що не порушувало його право на отримання освіти, оскільки відповідно до довідки КП «Дитяча міська клінічна лікарня» №3417 ОСОБА_2 був звільнений лише від фізичних навантажень, що жодним чином не перешкоджало спілкуванню з однолітками. Крім цього, стороною позивача не надано належних та допусимих доказів проходження сином фізіотерапевтичних процедур та масажу, спрямованих на відновлення роботи руки, тощо, також не надано доказів щодо отримання медичних рекомендацій та періоду їх проходження, згідно довідки №3417 рекомендовано подальше лікування в поліклініці за місцем проживання, звільнення від фізичних навантажень на 1,5 місяці (а.с. 39), а тому суд першої інстанції дійшов неправильного висновку про стягнення моральної шкоди у розмірі 60 000 грн, який, з огляду на вказані обставини, не відповідає принципам розумності та справедливості.

З врахуванням встановленого, колегія суддів, беручи до уваги відсутність доказів щодо характеру і тривалості фізичних та моральних страждань сина позивача, матеріали справи не містять відомостей про тривалість лікування ОСОБА_2 , час одуження, істотності вимушених змін у його життєвих стосунках, внаслідок отриманої травми, неможливості відновлення попереднього фізичного стану, що потягло за собою незворотність змін у буденному житті, приходить до висновку, що визначений судом першої інстанції розмір відшкодування моральної шкоди 60 000 грн, є завищеним та не відповідає принципам розумності, виваженості і справедливості, тому цей розмір моральної шкоди підлягає зменшенню з 60 000 грн до розміру 5 000 грн.

Згідно ч. 13 ст. 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Згідно ст. 382 ч.1 п. 4 п.п. «в» ЦПК України постанова суду апеляційної інстанції складається з резолютивної частини із зазначенням розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Згідно ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно матеріалів справи, ОСОБА_1 сплатила 2 422,40 грн судового збору при подачі позову до суду першої інстанції (а.с. 1), при зверненні до суду апеляційної інстанції Котелевським опорним ліцеєм №1 імені С.А. Ковпака Котелевської селищної ради Полтавської області сплачено судовий збір у розмірі 3 633,60 грн за подачу апеляційної скарги (а.с. 146, 175).

У зв`язку з частковим задоволенням позовних вимог, з відповідача Котелевського опорного ліцею №1 імені С.А. Ковпака Котелевської селищної ради Полтавської області на користь позивача ОСОБА_1 підлягає пропорційному стягненню 1286,90 грн судового збору за подачу позову до суду першої інстанції. З позивача ОСОБА_1 на користь Котелевського опорного ліцею №1 імені С.А. Ковпака Котелевської селищної ради Полтавської області підлягає пропорційному стягненню 1703,25 грн судового збору за подачу апеляційної скарги. Шляхом взаємозаліку, з ОСОБА_1 на користь Котелевського опорного ліцею №1 імені С.А. Ковпака Котелевської селищної ради Полтавської області підлягає стягненню судовий збір у розмірі 416,35 грн.

Згідно п.2 ч.1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Згідно п. 4 ч.1, ч. 2 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального або неправильне застосування норм матеріального права.

Керуючись ст. ст. 367 ч.1, 2, 368 ч. 1, 374 ч.1 п.2, 376 ч.1 п. 4, 381 – 384 ЦПК України, Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Котелевського опорного ліцею №1 імені С.А. Ковпака Котелевської селищної ради Полтавської області – задовольнити частково.

Рішення Котелевського районного суду Полтавської області від 14 листопада 2025 року – змінити в частині стягнення моральної шкоди у розмірі 60 000 грн та судового збору у розмірі 1829,70 грн.

Стягнути з Котелевського опорного ліцею №1 імені С.А. Ковпака Котелевської селищної ради Полтавської області на користь ОСОБА_1 як законного представника в інтересах ОСОБА_2 в рахунок відшкодування моральної шкоди – 5 000 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Котелевського опорного ліцею №1 імені С.А. Ковпака Котелевської селищної ради Полтавської області судовий збір у розмірі 416,35 грн.

В іншій частині рішення Котелевського районного суду Полтавської області від 14 листопада 2025 року – залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення. Якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, то касаційна скарга на неї подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 10 серпня 2026 року.

СУДДІ: А. І. Дорош Ю. В. Дряниця О. В. Чумак