Постанова від 10 серпня 2026 р. у справі №394/127/26 — Кропивницький апеляційний суд

ПОСТАНОВА

Іменем України

11 серпня 2026 року м. Кропивницький

справа № 394/127/26

провадження № 22-ц/4809/1235/26

Кропивницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: головуючого судді Єгорової С.М., суддів: Карпенка О.Л., Чельник О.І.,

учасники справи:

позивач – Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс»,

відповідач – ОСОБА_1 ,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» на заочне рішення Новоархангельського районного суду Кіровоградської області від 01 квітня 2026 року у складі головуючого судді Краснопольської Л.П.

УСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції.

У лютому 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» звернулось з позовом до ОСОБА_1 , в якому просило стягнути із відповідача на свою користь загальну суму заборгованості за кредитним договором №1480-8481 від 07 серпня 2024 року в розмірі 13 566 грн, з яких: 3 000 грн – заборгованість за кредитом, 8 616 грн – заборгованість за нарахованими процентами, 1 500 грн – заборгованість за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК України, 450 грн – заборгованість по комісії.

В обгрунтування позову зазначено, що 07 грудня 2024 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 було укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії №1480-8481. Прийняття (акцепт) пропозиції (оферту) щодо укладення договору, на умовах визначених офертою відбулося, шляхом введення ОСОБА_1 , направленого позивачем на мобільний номер телефону відповідача НОМЕР_1 одноразового ідентифікатора «А0075» для підписання договору.

Відповідно до умов кредитного договору ОСОБА_1 було надано кредит на наступних умовах: сума кредиту – 3000,00 грн; строк кредитування – 365 днів; мета кредиту - для задоволення особистих потреб; базовий період – 30 днів, комісія за видачу кредиту – 15,00% від суми кредиту; промо-ставка – 0,01% в день; знижена відсоткова ставка – 1.00% в день; стандартна відсоткова ставка -1,00% за кожен день користування кредитом, яка застосовується протягом перших 180 днів з дати укладення договору; процентна ставка 075% - застосовується в період, починаючи з 181 календарного дня дії договору і до закінчення строку дії договору або до дати фактичного повернення всієї суми кредиту.

Позивач свої зобов`язання виконав в повному обсязі, проте відповідач порушив умови договору та не повернув в повному обсязі кредит, а також не виконав інші грошові зобов`язання.

Станом на 19 січня 2026 року загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором №1480-8481 від 07 грудня 2024 року становить 13 566,00 грн, а саме: 3000,00 грн – прострочена заборгованість за кредитом; 8616,00 грн – прострочена заборгованість за нарахованими процентами; 1500,00 грн – заборгованість за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК України; 450,00 грн – прострочена заборгованість по комісії за видачу кредиту.

Заочним рішенням Новоархангельського районного суду Кіровоградської області від 01 квітня 2026 року задоволено частково позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Стягнуто із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» заборгованість за кредитним договором №1480-8481 від 07.12.2024 в розмірі 7 950 грн 00 коп.

Стягнуто із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» сплачений судовий збір у розмірі 1 570 грн 82 коп.

Задовольняючи частково позовні вимоги, місцевий суд керувався тим, що відповідач не виконав взяті на себе зобов`язання щодо повернення тіла кредиту та сплати відсотків за користування кредитними коштами, відтак суд вважав, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача 3 000,00 грн – заборгованості за тілом кредиту; 3 000,00 грн – заборгованість за процентами; 1500,00 грн – заборгованості за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК України; 450,00 грн – прострочена заборгованість по комісії за видачу кредиту, є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

Разом з тим, суд зазначив, що за договором про надання кредиту №1480-8481 від 07 грудня 2024 року кредит надавався строком на 365 днів, тобто до 06 грудня 2025 року. Відтак, судом не встановлено підстав для нарахування вказаних процентів в період з 07 грудня 2025 року, крім того, місцевий суд вказав, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів, які б свідчили про вчинення позичальником дій, спрямованих на продовження строку кредитування, а відтак суд відмовив у стягненні відсотків за користування кредитними коштами у розмірі, який заявлений позивачем у позові.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» подало до апеляційного суду апеляційну скаргу, в якій з підстав неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, ставить питання про скасування рішення Новоархангельського районного суду Кіровоградської області від 01 квітня 2026 року в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості в загальному розмірі 7 950 грн та 1 570,82 грн судового збору та ухвалення нового рішення про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» суми заборгованості в загальному розмірі 13 566 грн.

Зазначено, що судом першої інстанції не враховано, що відповідно до п. 4.13. кредитного договору строк кредитування, тобто, строк на який надається кредит позичальнику - 365 календарних днів з моменту перерахування кредиту позичальнику. Дата повернення (виплати) кредиту – 06.12.2025. Продовження строку кредитування або строку виплати кредиту в односторонньому порядку кредитодавцем або позичальником не допускається. Тобто, згідно п. 4.13. Кредитного договору визначено законне право позивача нараховувати проценти за користування кредитом в межах строку договору (кредитування) погодженому між сторонами, а саме в межах 365 календарних днів (до 06.12.2025 включно), що було здійснено позивачем.

Відтак, позивач вказує, що суд першої інстанції помилково дійшов до висновку, що строк договору становить 30 днів, а не 365 календарних днів (до 06.12.2025) згідно п. 4.13. договору.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи.

Відзиву на апеляційну скаргу відповідачем не подано, що згідно вимог ч.3 ст. 360 ЦПК України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Позиція апеляційного суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України.

Згідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Враховуючи вищевикладене, оскільки із матеріалів справи не вбачається обставин, які б унеможливлювали розгляд справи без повідомлення учасників справи, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.

З урахуванням вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно зі ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову. При ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах, передбачених ст. 367 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції – зміні в частині визначення розміру заборгованості та судового збору.

Встановлені судом першої інстанції неоспорені обставини, а також обставини встановлені апеляційним судом.

07 грудня 2024 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 було укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії №1480-8481.

Відповідно до умов кредитного договору ОСОБА_1 було надано кредит на наступних умовах: сума кредиту – 3000,00 грн; строк кредитування – 365 днів; мета кредиту - для задоволення особистих потреб; базовий період – 30 днів, комісія за видачу кредиту – 15,00% від суми кредиту; промо-ставка – 0,01% в день; знижена відсоткова ставка – 1.00% в день; стандартна відсоткова ставка -1,00% за кожен день користування кредитом, яка застосовується протягом перших 180 днів з дати укладення договору; процентна ставка 075% - застосовується в період, починаючи з 181 календарного дня дії договору і до закінчення строку дії договору або до дати фактичного повернення всієї суми кредиту (а.с. 19-40).

Правила відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів) продукту «Credit casa» (а.с. 41-48), Додаток №2 до договору про відкриття кредитної лінії (49-50) є складовими частинами Кредитного договору.

Згідно копії квитанції платіжної системи Ligpay ТОВ «Укр Кредит Фінанс» 07 грудня 2024 року перерахувало ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 3 000,00 грн на кредитну карту № НОМЕР_2 (а.с. 51).

Відповідно до довідки ТОВ «Укр Кредит Фінанс» відповідачу ОСОБА_1 , на підставі кредитного договору №1480-8481 через платіжну систему Ligpay було перераховано платіж № 24558496966 на кредитну карту № НОМЕР_2 в розмірі 3000,00 грн (а.с. 52).

Згідно розрахунку, розмір заборгованості за договором №1480-8481 від 07 грудня 2024 року 19 січня 2026 року становить 13566,00 грн, а саме: 3000,00 грн – прострочена заборгованість за кредитом; 8616,00 грн – прострочена заборгованість за нарахованими процентами; 1500,00 грн – заборгованість за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК України; 450,00 грн – прострочена заборгованість по комісії за видачу кредиту (а.с. 53-63).

Мотиви, з яких виходить колегія суддів апеляційного суду.

Оскільки в апеляційній скарзі позивач фактично не погоджується із рішенням суду першої інстанції в частині відмови у стягненні всієї суми відсотків за користування кредитними коштами, відтак відповідно до вимог ч. 1 ст. 367 ЦПК України апеляційний суд переглядає рішення суду лише в межах доводів та вимог апеляційної скарги. В іншій частині правильність висновків місцевого суду апеляційним судом не перевіряється.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Статтею 10 ЦПК України визначено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно з частиною першої статті 15, частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно п. 5 ч. 1 ст. 3 цього Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір – це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (п. 3, 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Положеннями ч. 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому ЦПК України та ГПК України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 вказаного Закону, є оригіналом такого документа (п. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно зі ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Абзац 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України передбачає, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі.

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до п. 12 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» одноразовий ідентифікатор – алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення закону щодо договору позики, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Частиною 1 статті 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позичкодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позичкодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Частина 1 ст. 612 ЦК України визначає, що боржник, у даному випадку відповідач, вважається таким, що прострочив виконання зобов`язання, якщо він не виконав зобов`язання у строк, який встановлений договором чи законом.

Наявними у матеріалах справи доказами підтверджується, що 07 грудня 2024 року між ТОВ «Укр кредит фінанс» та ОСОБА_1 було укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії №1480-8481.

У відповідності до ч. 1 ст. 13 ЗУ «Про споживче кредитування», договір був укладений в письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених ЗУ «Про електронну комерцію».

Відповідно до умов кредитного договору ОСОБА_1 було надано кредит на наступних умовах: сума кредиту – 3000,00 грн; строк кредитування – 365 днів; мета кредиту - для задоволення особистих потреб; базовий період – 30 днів, комісія за видачу кредиту – 15,00% від суми кредиту; промо-ставка – 0,01% в день; знижена відсоткова ставка – 1.00% в день; стандартна відсоткова ставка -1,00% за кожен день користування кредитом, яка застосовується протягом перших 180 днів з дати укладення договору; процентна ставка 075% - застосовується в період, починаючи з 181 календарного дня дії договору і до закінчення строку дії договору або до дати фактичного повернення всієї суми кредиту (а.с. 19-40).

ТОВ «Укр Кредит Фінанс» виконало взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши відповідачу кредит, відповідно до умов укладеного кредитного договору.

Згідно копії квитанції платіжної системи Ligpay ТОВ «Укр кредит фінанс» 07.12.2024 року перерахувало на користь ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 3000,00 грн. на кредитну карту № НОМЕР_2 (а.с. 51).

Відповідно до довідки ТОВ «Укр кредит фінанс» відповідачу ОСОБА_1 , на підставі кредитного договору №1480-8481 через платіжну систему Ligpay було перераховано платіж № 24558496966 на кредитну карту № НОМЕР_2 в розмірі 3000,00 грн. (а.с. 52).

ОСОБА_1 зобов`язання за вказаним договором належним чином не виконав та допустив заборгованість, яка згідно розрахунку, станом на 19 січня 2026 року становить 13566,00 грн, з яких: 3 000,00 грн – прострочена заборгованість за кредитом; 8616,00 грн – прострочена заборгованість за нарахованими процентами; 1500,00 грн – заборгованість за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК України; 450,00 грн – прострочена заборгованість по комісії за видачу кредиту (а.с. 53-63).

Частково задовольняючи позовні вимоги про стягнення відсотків за користування кредитом, суд першої інстанції вважав, що позивачем нараховані відсотки за користування кредитними коштами поза межами строку кредитування, тому зменшив суму, яку просив стягнути позивач, із 8 616 грн до 3 000 грн.

Колегія суддів вважає такі висновки суду помилковими з огляду на таке.

Укладеним між сторонами кредитним договором визначено строк кредитування – 365 календарних днів з моменту перерахування кредиту позичальнику, кінцеву дату повернення кредиту – 06 грудня 2025 року (п. 4.13 кредитного договору), розмір процентної ставки та порядок її нарахування.

Розмір процентів за користування кредитними коштами був визначений сторонами договору за їх взаємною згодою, що відповідає принципу свободи договору, закріпленому у статті 627 Цивільного кодексу України, при цьому волевиявлення сторін на укладення та підписання договору було усвідомленим і добровільним.

Відповідач, укладаючи кредитний договір, мав можливість самостійно обрати фінансову установу для отримання кредиту, оцінити запропоновані умови кредитування та зважити на можливість їх виконання з огляду на своє фінансове становище. Крім того, згідно з умовами договору, він мав право відмовитися від договору протягом 14 днів з дня його укладення без пояснення причин, у тому числі після отримання грошових коштів (п. 6.9. договору), однак таким правом не скористався.

Згідно розрахунку заборгованості у відповідача виникла заборгованість за відсотками за період з 07 грудня 2024 року по 05 грудня 2025 року становить 8 616 грн. Нарахування відсотків було здійснено за ставками 0,01%, 1.00%, 0.74%.

Розрахунок заборгованості є обгрунтованим, відповідає умовам кредитного договору, вимоги про стягнення відсотків за користування кредитними коштами в розмірі 8 616 грн заявлені у межах строку кредитування.

Суд першої інстанції на зазначене не звернув уваги, а тому помилково виснував про наявність підстав для зменшення розміру відсотків за користування кредитними коштами до 3 000 грн.

В іншій частині рішення суду першої інстанції не оскаржується, тому апеляційним судом не переглядається.

Враховуючи вищевикладене, вимоги апеляційної скарги та позову підлягають задоволенню, а рішення суду першої інстанції підлягає зміні шляхом збільшення суми коштів, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача з 7 950 грн до 13 566 грн.

Щодо судового збору.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно ч.ч. 1,2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки за наслідками апеляційного перегляду справи колегія суддів дійшла висновку про задоволення вимог апеляційної скарги та задоволення позовних вимог, тому сплачений позивачем судовий збір підлягає стягненню на його користь з відповідача в розмірі 2 662, 40 грн.

Оскільки апеляційну скаргу позивача задоволено повністю, відповідачем має бути компенсовано позивачу 3 993, 60 грн судового збору.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення (п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України).

За наведених обставин, апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції зміні в частині визначення розміру заборгованості, яка підлягає стягненню із відповідача на користь позивача шляхом її збільшення з 7 950 грн до 13 566 грн, а також в частині розподілу судових витрат.

Керуючись ст. 367, 368, 371, 374, 376, 381-384, 389, 390 ЦПК України, Кропивницький апеляційний суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» задовольнити.

Заочне рішення Новоархангельського районного суду Кіровоградської області від 01 квітня 2026 року в частині визначення розміру заборгованості та розподілу судових витрат змінити.

Стягнути із ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» (код ЄДРПОУ 38548598) заборгованість за кредитним договором №1480-8481 від 07.12.2024 в розмірі 13 566 грн.

Стягнути із ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» (код ЄДРПОУ 38548598) судовий збір за подання позовної заяви та апеляційної скарги в загальному розмірі 6 616 грн.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повна постанова складена 11.08.2026.

Головуючий С. М. Єгорова

Судді О. Л. Карпенко

О. І. Чельник