Постанова від 09 серпня 2026 р. у справі №344/15544/25 — Івано-Франківський апеляційний суд

Справа № 344/15544/25

Провадження № 22-ц/4808/1265/26

Головуючий у 1 інстанції Лицур І. М.

Суддя-доповідач Томин

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 серпня 2026 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський апеляційний суд у складі:

головуючої Томин О. О.,

суддів: Бойчука І. В., Пнівчук О. В.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 – адвоката Муравенко Карини Володимирівни на рішення Долинського районного суду від 11 травня 2026 року, ухвалене в складі судді Лицура І. М. у м. Долині, у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У вересні 2025 року ТОВ «Юніт Капітал» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позову зазначило, що 08 серпня 2019 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи кредитодавця було укладено електронний кредитний договір № 747632532 на суму 30 000,00 грн, підписаний відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора «78Q65NYA» у порядку, визначеному Законом України «Про електронну комерцію».

Перед укладенням кредитного договору відповідач самостійно зареєструвався на офіційному сайті первісного кредитора, створив особистий кабінет, подав заявку на отримання кредиту із зазначенням своїх персональних даних та номера банківської картки, пройшов верифікацію, ознайомився з умовами кредитування та підписав кредитний договір одноразовим ідентифікатором.

Відповідно до умов договору ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» взяло на себе зобов`язання надати відповідачу кредит у сумі 30 000,00 грн та виконало свої зобов`язання у повному обсязі, перерахувавши 08 серпня 2019 року зазначені кошти на банківську картку № НОМЕР_1 , вказану відповідачем при укладенні кредитного договору.

28 листопада 2018 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено Договір факторингу № 28/1118-01. На підставі Реєстру прав вимоги № 87 від 03 липня 2020 року до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 747632532.

05 серпня 2020 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу № 05/0820-01, на виконання якого згідно з Реєстром прав вимоги № 11 від 31 серпня 2023 року право вимоги до відповідача за кредитним договором перейшло до ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс».

04 червня 2025 року між ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Юніт Капітал» укладено Договір факторингу № 04/06/25-Ю, відповідно до якого на підставі Реєстру боржників та Акта приймання-передачі Реєстру боржників до позивача перейшло право вимоги до відповідача за кредитним договором на загальну суму 21 709,98 грн.

Позивач зазначав, що укладення перших двох договорів факторингу до виникнення конкретного права вимоги за кредитним договором відповідача не перешкоджало його подальшому відступленню, оскільки умовами цих договорів передбачалася можливість передачі прав вимоги, які виникнуть у майбутньому, а безпосередній перехід права вимоги здійснювався на підставі відповідних реєстрів прав вимоги.

Відповідач належним чином свої зобов`язання за кредитним договором не виконав та кредитні кошти у повному обсязі не повернув. Станом на день подання позовної заяви заборгованість за Кредитним договором № 747632532 від 08 серпня 2019 року становить 21 709,98 грн, з яких: 16 317,94 грн – заборгованість за тілом кредиту, 5392,04 грн – заборгованість за процентами.

Посилаючись на зазначені обставини та норми законодавства, просило стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Юніт Капітал» заборгованість за Кредитним договором № 747632532 від 08 серпня 2019 року у розмірі 21 709,98 грн, судовий збір у розмірі 2422,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн.

Короткий зміст оскаржуваного рішення суду

Рішенням Долинського районного суду від 11 травня 2026 року позов задоволено частково. Стягнуто із ОСОБА_1 на користь ТОВ «Юніт Капітал» заборгованість за Кредитним договором № 747632532 від 08.08.2019 у сумі 21 709,98 грн, 2422,40 грн відшкодування сплаченого судового збору та 3500,00 грн витрат за надання ТОВ «Юніт Капітал» професійної правової допомоги адвокатським об`єднанням «Тараненко та партнери».

Короткий зміст та узагальнюючі доводи апеляційної скарги

Не погодившись із вказаним рішенням суду, представник ОСОБА_1 – адвокат Муравенко К. В. подала апеляційну скаргу. Вважає таке рішення незаконним та необґрунтованим, ухваленим з порушенням норм матеріального та процесуального права, за неповного з`ясування обставин справи.

Зазначає, що суд першої інстанції неповно з`ясував обставини справи щодо переходу права вимоги до ТОВ «Юніт Капітал» за договорами факторингу та правомірності стягнення заборгованості за Кредитним договором № 747632532 від 08 серпня 2019 року.

Вказує, що Договір факторингу № 28/1118-01 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено 28 листопада 2018 року, тоді як Кредитний договір № 747632532 з відповідачем укладено лише 08 серпня 2019 року, тобто майже через дев`ять місяців після укладення договору факторингу. Отже, на дату укладення договору факторингу будь-які права вимоги до ОСОБА_1 були відсутні, так як кредитне зобов`язання ще не виникло.

Стверджує, що суд першої інстанції не перевірив, чи містить Договір факторингу № 28/1118-01 належним чином визначені умови щодо відступлення саме майбутніх вимог та чи досягли його сторони згоди щодо передачі прав вимоги за кредитними договорами, які будуть укладатися у майбутньому з невизначеним колом осіб. Розділ «Предмет договору» не містить конкретного визначення Кредитного договору № 747632532 від 08 серпня 2019 року, який на момент укладення договору факторингу не існував, а також відомостей про боржника ОСОБА_1 .

Також вказує, що у розділах наданих до матеріалів справи договорів факторингу, які визначають їх предмет, відсутні положення щодо відступлення або набуття права вимоги, яке може виникнути у майбутньому. Винятком є лише Договір факторингу № 04/06/25-Ю від 04 червня 2025 року між ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Юніт Капітал», укладений вже після виникнення спірних правовідносин, який не може підтверджувати існування у сторін попередніх договорів факторингу домовленостей щодо відступлення майбутніх вимог.

Вважає, що суд, встановивши факт укладення Договору факторингу 28 листопада 2018 року та Кредитного договору лише 08 серпня 2019 року, не надав належної оцінки цим обставинам та не перевірив, чи могла бути передана новому кредитору вимога, яка на момент укладення договору факторингу не існувала. Тому висновок суду про належний перехід права вимоги за кредитним договором до наступних кредиторів вважає передчасним.

Крім того, не погоджується з відхиленням судом першої інстанції посилань представника відповідача на правові висновки Верховного Суду з мотивів того, що вони стосуються відступлення права вимоги, а не факторингу.

Також зазначає, що суд першої інстанції неналежно дослідив докази стосовно нарахування процентів за кредитним договором поза межами строку кредитування.

Вказує, що відповідно до умов кредитного договору кредит надавався строком на 56 днів, а проценти у розмірі 365 % річних нараховувалися, починаючи з першого дня надання кредиту до закінчення строку, на який він видавався. Отже, кінцевим строком повернення кредиту було 03 жовтня 2019 року.

Водночас із наданого позивачем розрахунку вбачається, що проценти за кредитним договором були нараховані за період з 08 серпня 2019 року по 03 липня 2020 року, у тому числі після закінчення строку кредитування, у загальній сумі 19 392,68 грн.

Звертає увагу, що розрахунок заборгованості, наданий ТОВ «Таліон Плюс», містить нарахування станом на 03 липня 2020 року та 31 серпня 2023 року, однак із нього неможливо встановити підстави нарахувань і порядок формування заявленої до стягнення заборгованості. Розрахунок не містить детального відображення руху коштів, інформації про дати та підстави нарахування окремих сум і не дає можливості перевірити правильність здійснених розрахунків.

Крім того, у розрахунку ТОВ «Таліон Плюс» у графі «нараховано» за тілом кредиту зазначено 16 317,94 грн і така ж сума міститься у графі «сплачено». Аналогічно за процентами у графах «нараховано» та «сплачено» зазначено по 5392,04 грн. За таких обставин апелянт вважає незрозумілим механізм формування заявленої до стягнення заборгованості та зазначає, що суд не надав оцінки цим суперечностям.

Також зазначає, що суд встановив здійснення відповідачем чотирьох платежів на погашення кредитної заборгованості: 22 серпня 2019 року, 23 серпня 2019 року, 05 вересня 2019 року та 15 жовтня 2019 року на загальну суму 27 682,70 грн, однак не надав належної оцінки розрахунку ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога». Відповідно до цього розрахунку за тілом кредиту нараховано 30 000,00 грн та одночасно зазначено про сплату відповідачем 30 000,00 грн, а за процентами нараховано 19 392,68 грн і така ж сума зазначена у графі «сплачено». Тому, на думку апелянта, з розрахунку первісного кредитора вбачається повна сплата відповідачем як основної суми кредиту, так і нарахованих процентів.

Таким чином, вважає, що наявні у матеріалах справи розрахунки містять взаємовиключні відомості щодо стану виконання відповідачем зобов`язань, проте суд не усунув зазначені суперечності, не встановив дійсний розмір заборгованості, не перевірив правильність розрахунку та фактично переклав обов`язок доказування на відповідача.

Враховуючи викладене, просить оскаржуване рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Позиція інших учасників справи

ТОВ «Юніт Капітал» подало відзив на апеляційну скаргу.

Вказує, що 28 листопада 2018 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено Договір факторингу № 28/1118-01, строк дії якого додатковими угодами неодноразово продовжувався до 31 грудня 2024 року. Зазначений договір є рамковою угодою, а перелік кредитних договорів наводиться у відповідних реєстрах прав вимоги. Під правом вимоги розуміються всі права грошових вимог клієнта до боржників за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть у майбутньому.

Зазначає, що право вимоги переходить від клієнта до фактора у день підписання сторонами Реєстру прав вимог. Тому передача прав вимоги до боржників здійснюється на підставі таких реєстрів, а не у день укладення договору факторингу. 03 липня 2020 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» підписали Реєстр прав вимоги № 87, відповідно до якого останнє набуло право вимоги до відповідача на загальну суму 21 709,98 грн. Вважає, що відступлення здійснювалося щодо конкретного, дійсного та чинного на той момент зобов`язання відповідача, а підписання Реєстру після укладення кредитного договору підтверджує законність переходу права вимоги.

Надалі на виконання Договору факторингу № 05/0820-01 ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» підписали Реєстр прав вимоги № 11 від 31 серпня 2023 року, за яким останньому відступлено право грошової вимоги до відповідача. 04 червня 2025 року між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Юніт Капітал» укладено Договір факторингу № 04/06/25-Ю та підписано Реєстр прав вимоги, за яким відповідне право вимоги перейшло до позивача.

Посилаючись на положення ЦК України, зазначає, що предметом договору факторингу може бути як наявна вимога, так і право вимоги, яке виникне у майбутньому. Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника.

Звертає увагу на постанову Верховного Суду від 07 січня 2026 року у справі № 727/2790/25, в якій досліджувався перехід права вимоги на підставі Договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року та зазначено, що допускається відступлення як наявної, так і майбутньої вимоги, яка має піддаватися індивідуалізації не пізніше моменту її виникнення. Тому вважає доведеним перехід права вимоги за договорами факторингу.

Щодо нарахування процентів зазначає, що відповідачу надано кредит у сумі 30 000 грн строком на 56 днів. Однак свої зобов`язання з його повернення у встановлений договором строк він не виконав. Відтак позивач вправі вимагати повернення отриманих коштів та процентів за неправомірне користування ними відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Вказує, що згідно з умовами кредитного договору проценти за користування кредитом нараховувалися у розмірі 365 % річних. Відповідач частково виконував зобов`язання, здійснюючи платежі в рахунок погашення процентів та тіла кредиту. 05 вересня 2019 року сторони уклали додаткову угоду, якою продовжили строк дії кредитного договору на тринадцять днів, тому з урахуванням додаткової угоди строк кредитування становив 69 днів. ТОВ «Таліон Плюс» та наступні фактори жодних нарахувань процентів не здійснювали.

Зазначає, що загальна сума заборгованості становить 21 709,98 грн, з яких 16 317,94 грн – заборгованість за тілом кредиту, 5 392,04 грн – заборгованість за несплаченими процентами.

Кредитний договір укладено за ініціативою відповідача, який після ознайомлення з його умовами не висловив заперечень щодо порядку чи розміру нарахування процентів. Підписавши кредитний договір, підтвердив свою обізнаність та згоду з його умовами.

Зазначає, що проценти за користування кредитом поділяються на проценти за правомірне користування кредитом у межах строку його дії та проценти за неправомірне користування чужими грошовими коштами у зв`язку з простроченням виконання грошового зобов`язання. Тому доводи про неправомірність нарахування процентів вважає необґрунтованими.

На підтвердження позовних вимог надано розрахунки заборгованості, створені та підписані електронними підписами ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс», які, на думку позивача, є належними та достатніми доказами заборгованості й містять дані та обчислення, з яких можна встановити порядок формування заявленої суми.

Звертає увагу, що наявне у розрахунках попередніх кредиторів балансове списання не пов`язане з поверненням боржником коштів, а є бухгалтерською операцією, за якої після передачі права вимоги фінансова компанія перестає відображати відповідну заборгованість як актив у своєму балансі.

Вказує, що відповідач не надав власного розрахунку заборгованості, доказів повного повернення кредиту у строки, передбачені договором, та доказів, які б спростовували правильність розрахунку, наданого позивачем.

Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції – без змін.

Позиція Івано-Франківського апеляційного суду

Згідно з частиною 1 ст. 369 ЦПК України, ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, без повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Частиною 6 ст. 19 ЦПК України визначено, що малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Предметом позову в цій справі є вимога про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 21 709,98 грн, тобто ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Отже, справа є малозначною в силу прямої вказівки закону.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, з огляду на наступне.

Відповідно до частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення Долинського районного суду від 11 травня 2026 року зазначеним вимогам відповідає.

Фактичні обставини справи

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 08.08.2019 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено Договір № 747632532 у формі електронного документа з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором (а.с. 37-39).

Зокрема, відповідач за допомогою мережі Інтернет перейшов на офіційний сайт Товариства - www.moneyveo.ua, ознайомився з Правилами надання грошових коштів у позику, які є невід`ємною частиною кредитного договору, заявив про бажання отримання коштів, подавши відповідну заявку, в якій вказав свої персональні дані, а саме: прізвище, ім`я, по-батькові, паспортні дані, номер телефону, ідентифікаційний номер, адресу електронної пошти, номер банківської картки для перерахування коштів та місце реєстрації/проживання.

Правилами до кредитного договору передбачено, що позичальник у заявці зобов`язаний вказати повні, точні та достовірні особисті дані, які необхідні Товариству для прийняття рішення про надання чи ненадання кредиту. Позичальник також зобов`язаний оновлювати ці дані в Особистому кабінеті не пізніше 3-х календарних днів з дня виникнення змін в таких даних. За результатами заповнення заявки здійснюється своєчасна перевірка дійсності та аутентифікація платіжної картки позичальника згідно з стандартами відповідних платіжних систем. Рішення про надання чи відмову у наданні кредиту приймається Товариством на підставі обробки персональних даних позичальника, зазначених в заявці, та будь-якої додаткової інформації, наданої позичальником, чи отриманої Товариством з інших джерел.

ОСОБА_1 підписав кредитний договір електронним підписом, створеним за допомогою одноразового персонального ідентифікатора 78Q65NYA, відправленого на номер телефону НОМЕР_2 . Зокрема, 08.08.2019 о 21:26:24 ввів ідентифікатор у відповідне поле інформаційно-телекомунікаційної системи та натиснув кнопку «Так», що є підтвердженням підписання договору. Одночасно з підписанням договору Товариство відправило на електронну адресу, вказану відповідачем у заявці на кредит, електронного листа з повідомленням про успішне підписання кредитного договору та вкладеним в нього примірником електронного договору, у формі що унеможливлює зміну його змісту.

З наданого позивачем алгоритму укладення кредитного договору вбачається, що без ознайомлення з умовами надання та обслуговування кредитів та правилами про порядок надання коштів у позику, подальше укладення електронного договору кредиту на сайті є неможливим. Заповненням анкети-заяви позичальник підтвердив прийняття відповідних умов надання кредиту, а також засвідчив, що він повідомлений кредитодавцем у встановленій законом формі про всі умови, повідомлення про які є необхідним відповідно до вимог чинного законодавства України (а.с. 17-26).

Відповідно до п. 2.1 Кредитного договору кредитодавець надає позичальнику грошові кошти в сумі 30 000,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язався повернути кредит та сплачувати проценти кредитодавцю відповідно до умов, зазначених у цьому Договорі, додатках до нього та Правилах.

Кредит надається строком на 56 днів. Строк дії Договору починається з моменту його укладення сторонами. Днем надання кредиту вважається день здійснення переказу грошових коштів з банківського рахунку кредитодавця на банківський рахунок позичальника,за реквізитами платіжної картки, зазначених при поданні заявки на сайті кредитодавця, та яка використовується позичальником для здійснення операцій по цьому рахунку (п.п. 3.2, 3.3 Договору).

Нарахування процентів за користування кредитом здійснюється у наступному розмірі – 365,00 % річних від суми кредиту за весь час користування («Процентна ставка»), починаючи з першого дня надання суми кредиту позичальнику та до закінчення строку, на який видавався кредит (п. 3.4 Договору).

Розрахунок сукупної вартості кредиту, суми та дати платежів, які здійснюються в ануїтетній формі, зазначаються в Графіку платежів, що є невід`ємною частиною цього Договору (Додаток № 1 до Договору) (п. 3.5 Договору).

Кредитодавець має право відступити свої права по цьому Договору без згоди позичальника (п. 7.7 Договору).

До вказаного кредитного договору укладалися додаткові угоди: одна 05.09.2019 та дві 15.10.2019 (а.с. 40 (зворот) - 41), на підставі яких сторонами погоджено продовження строку дії Договору № 747632532 від 08.08.2019 спершу на 13 днів зі сплатою процентів за користування кредитом 1 % в день від суми кредиту на період строку дії пролонгації; згодом продовження строку ще на 14 днів і на 28 днів із зазначенням, що будь-які нарахування за договором припиняються.

Про вищевказане також свідчить Паспорт споживчого кредиту до Договору № 747632532 від 08.08.2019 (а.с. 36).

Відповідно до Заявки на отримання грошових коштів в кредит від 08.08.2019 номер карти ОСОБА_1 – 5168-74XX-XXXX-6071; номер телефону – НОМЕР_2 (а.с. 27).

08.08.2019 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перерахувало згідно Договору № 747632532 від 08.08.2019 грошові кошти в сумі 30 000,00 грн на банківську карту 5168-74XX-XXXX-6071; отримувач – ОСОБА_1 , ідентифікаційний код: НОМЕР_3 , про що свідчать копія платіжного доручення від 08.08.2019 (а.с. 16).

Відповідно до розрахунку заборгованості ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» станом на 03.07.2020 заборгованість відповідача за Кредитним договором № 747632532 від 08.08.2019 становить 21 709,98 грн, з яких: 16 317,94 грн – заборгованість за тілом кредиту, 5392,04 грн – заборгованість за процентами. Оплати: 22.08.2019 – на суму 10 296,00 грн, 23.08.2019 – на суму 1,00 грн, 05.09.2019 – на суму 3345,70 грн, 15.10.2019 – на суму 14 040,00 грн, всього – 27 682,70 грн (а.с. 50-51).

Відповідно до розрахунку заборгованості ТОВ «Таліон Плюс» станом на 31.08.2023 заборгованість відповідача за Кредитним договором № 747632532 від 08.08.2019 не змінювалася та становить 21 709,98 грн, з яких: 16 317,94 грн – заборгованість за тілом кредиту, 5392,04 грн – заборгованість за процентами (а.с. 49).

Вказана сума також підтверджується випискою з особового рахунку за період 04.06.2025-25.06.2025 (а.с. 48).

Звертаючись до суду із вказаним позовом, ТОВ «Юніт Капітал» зазначено, що право вимоги до ОСОБА_1 за Кредитним договором № 747632532 від 08.08.2019 перейшло до Товариства на підставі договорів факторингу.

Так, 28.11.2018 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» був укладений Договір факторингу №28/1118-01, відповідно до пункту 2.1 якого клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором (а.с. 78-81).

Додатковою угодою від 28 листопада 2019 року за №19 сторони продовжили строк дії Договору факторингу №28/1118-01 до 31 грудня 2020 року включно (а.с. 81 (зворот)).

Додатковою угодою від 31 грудня 2020 року за №26 Договір факторингу №28/1118-01 викладено у новій редакції (а.с. 84-88).

У п. 4.1 Договору факторингу №28/1118/-01 у новій редакції визначено, що наявне право вимоги переходить від клієнта до фактора з моменту підписання ними реєстру прав вимоги, по формі, встановленій у відповідному додатку. Право майбутньої вимоги передається з моменту виникнення такого права вимоги до боржника та додаткового оформлення не потребує.

Відповідно до Додаткової угоди №27 від 31.12.2021 сторони продовжили строк дії Договору факторингу №28/1118-01 до 31 грудня 2022 включно (а.с. 89).

Додатковою угодою від 31 грудня 2022 року за №31 сторони продовжили строк дії Договору факторингу №28/1118-01 до 31 грудня 2023 року включно (а.с. 89 (зворот)).

Відповідно до Додаткової угоди №32 від 31.12.2023 сторони продовжили строк дії Договору факторингу №28/1118-01 до 31 грудня 2024 включно. Домовилися викласти Розділ 3 Договору «Фінансування та порядок розрахунків» у новій редакції: «3.1. В загальному порядку розмір фінансування, що підлягає сплаті фактором клієнту (п. 1.6 Договору), встановлюється сторонами у кожному окремому Реєстрі прав вимоги – у відсотковому значенні від суми заборгованостей по основному боргу (тіло кредиту), що є складовою частиною загальної суми грошових вимог, відступлених згідно відповідного Реєстру прав вимоги. Строки сплати фінансування погоджуються сторонами у кожному відповідному Реєстрі прав вимоги. 3.2. За додатковим погодженням Сторін, визначений в порядку п. 3.1 Договору розмір фінансування може бути змінено (підвищено) в залежності від сум грошових коштів, що надійдуть на рахунки Фактора від Боржників, вказаних у відповідному Реєстрі прав вимоги, протягом погодженого Сторонами періоду (квартал, півріччя тощо) - зокрема у разі надходження на рахунки Фактора сум грошових коштів у розмірі, що перевищує 50% від суми Прав вимоги, відступлених за відповідним Реєстром прав вимоги. В такому разі до сплати Фактором Клієнту підлягатиме додаткова до визначеної згідно п. 3.1 Договору сума, що є складовою загального розміру фінансування, що підлягає сплаті Фактором Клієнту за відступлення Прав вимоги за відповідним Реєстром(-ами) прав вимоги. Додаткова сума розраховується та сплачується Фактором Клієнту на умовах та в порядку, погоджених Сторонами у відповідній Додатковій угоді. 3.3. Фінансування сплачується Фактором на банківський рахунок Клієнта, зазначений у розділі 13 цього Договору: Сума фінансування вважається отриманою після її зарахування на рахунок Клієнта.». 4. Дана Додаткова угода набирає чинності «01» січня 2024 року (а.с. 90).

Відповідно до витягу з Реєстру прав вимоги № 87 від 03.07.2020 до Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за Кредитним договором № 747632532 від 08.08.2019 на загальну суму 21 709,98 грн, з яких: 16 317,94 грн – заборгованість за тілом кредиту, 5392,04 грн – заборгованість за процентами (а.с. 76-77).

Також надано Акт звірки взаємних розрахунків станом на 31.12.2020 зі сплати суми фінансування за Реєстром прав вимоги № 87 від 03.07.2020 до Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, укладеним між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» (а.с. 75).

05.08.2020 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу № 05/0820-01, відповідно до умов якого ТОВ «Таліон Плюс» зобов`язується відступити ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження ТОВ «Таліон Плюс» за плату на умовах, визначених цим договором (п. 2.1). Право вимоги переходить від клієнта до фактора з моменту підписання ним відповідного Реєстру прав вимоги, по формі встановленій у відповідному додатку (п. 4.1); цей договір набуває чинності та всі права та обов`язки сторін за цим договором набувають повної юридичної сили з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками (п. 8.1), строк дії цього договору – до 04 серпня 2021 року, але у будь-якому разі до моменту належного та повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань за цим договором (п. 8.2) (а.с. 69-72).

Відповідно до Додаткової угоди № 2 від 03.08.2021 сторони продовжили строк дії Договору факторингу № 05/0820-01 від 05.08.2020 до 31.12.2022 включно (а.с. 73 (зворт)).

Додатковою угодою від 30 грудня 2022 року за № 3 сторони продовжили строк дії Договору факторингу № 05/0820-01 від 05.08.2020 до 30 грудня 2024 року включно (а.с. 74).

Відповідно до витягу з Реєстру прав вимоги № 11 31.08.2023 від до Договору факторингу № 05/0820-01 від 05.08.2020 від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до боржника ОСОБА_1 за Кредитним договором № 747632532 від 08.08.2019 на загальну суму 21 709,98 грн, з яких: 16 317,94 грн – заборгованість за тілом кредиту, 5392,04 грн – заборгованість за процентами (а.с. 67-68).

Також надано копію Платіжної інструкції від 31.08.2023 № 4586 про оплату ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» на користь ТОВ «Таліон Плюс» за відступлення права вимоги згідно Реєстру прав вимоги № 11 31.08.2023 від до Договору факторингу № 05/0820-01 від 05.08.2020 (а.с. 66 (зворот)).

04.06.2025 ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Юніт Капітал» було укладено Договір факторингу № 04/06/25-Ю, відповідно до умов якого позивачу було відступлено право грошової вимоги, строк виконання зобов`язання за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб – боржників за кредитними договорами (а.с. 61-65).

Відповідно до Акту прийому-передачі Реєстру боржників за Договором факторингу № 04/06/25-Ю від 04.06.2025, Реєстру боржників до Договору факторингу № 04/06/25-Ю від 04.06.2025 до позивача перейшло право грошової вимоги до боржника ОСОБА_1 за Кредитним договором № 747632532 від 08.08.2019 на загальну суму 21 709,98 грн, з яких: 16 317,94 грн – заборгованість за тілом кредиту, 5392,04 грн – заборгованість за процентами (а.с. 59-60).

Копіями платіжних інструкцій від 10.06.2025 №467, №468, від 11.06.2025 №469, №470, від 19.06.2025 №478, №479, від 25.06.2025 №483 підтверджено сплату коштів за Договором факторингу № 04/06/25-Ю від 04.06.2025 (а.с. 52-55).

Застосовані норми права та висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції керувався тим, що позивачем доведено факт укладення кредитного договору між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем у формі електронного документа з використанням електронного підпису, який підписаний сторонами; такий є чинним, у встановленому законом порядку недійсним не визнавався, сторони визначили всі істотні умови договору, а тому, між сторонами виникли договірні відносини щодо користування кредитними коштами. Також доведено зміну кредитодавця на підставі укладених договорів факторингу, а тому до ТОВ «Юніт Капітал» перейшло право вимоги за Кредитним договором № 747632532 від 08.08.2019, укладеним між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 .

Судом встановлено, що відповідач в повній мірі не виконав взятих на себе за кредитним договором зобов`язань, внаслідок чого утворилася заборгованість перед банком за простроченим тілом кредиту, процентами за користування кредитом, яка позивачем доведена повністю, а тому такі позовні вимоги підлягають до задоволення.

Що стягнення судових витрат, суд зазначав, що у відповідності з вимогами ст. 141 ЦПК України, в якій зазначено, що судові витрати, пов`язані з розглядом справи у разі задоволення позову покладаються на відповідача, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 2422,40 грн сплаченого судового збору.

Однак, розмір витрат на правничу допомогу в сумі 7000,00 грн суд вважав завищеним, неспівмірним з обсягом послуг, наданих позивачу, та зменшив такий до 3500,00 грн.

Апеляційний суд погоджується із такими висновками, з огляду на наступне.

Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у п. 3 ч. 1 ст. 3 ЦК України.

Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України.

Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.

У ч.ч. 1, 3 ст. 509 ЦК України вказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно з ч. 1 ст. 627 ЦК України відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковим відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1 ст. 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.

Положення ч. 1 ст. 205 ЦК України визначають, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.

Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у тому числі електронних, а також якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку (ч. 1). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів (ч. 3).

Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.ст. 205, 207 ЦК України).

Такі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 у справі №732/670/19, від 23.03.2020 у справі №404/502/18, від 07.10.2020 №127/33824/19.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

У ст. 3 Закону визначено, що електронний договір – це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч.ч. 3, 4, 6 ст. 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

З матеріалів справи вбачається, що 08.08.2019 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено Договір № 747632532 у формі електронного документа з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором відповідно до вимог Закону України «Про електронну комерцію». На виконання договору позикодавець перерахував на банківський рахунок відповідача 30 000,00 грн.

За таких обставин суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку, що договір є належним чином укладеним та прирівнюється до письмової форми.

Зі змісту апеляційної скарги вбачається, що сторона відповідача не заперечує факт укладення кредитного договору з ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога». Заперечення стосуються переходу прав вимоги за цим договором до позивача, нарахування відсотків, розрахунку заборгованості.

Щодо переходу прав вимоги за Договором № 747632532 від 08.08.2019 до позивача, апеляційний суд зазначає наступне.

Відповідно до положень статей 512, 514 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, у тому числі внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). При цьому, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (частина 1 статті 1077 ЦК України).

Згідно статті 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Матеріали справи містять договори факторингу, які підтверджують належний перехід прав вимоги до відповідача від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до ТОВ «Таліон Плюс», від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс», від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до ТОВ «Юніт Капітал».

Що стосується доводів апелянта про те, що відступлення права вимоги може здійснюватися тільки відносно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу прав, а на момент укладення Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 ще не виникло зобов`язання між первісним кредитором та ОСОБА_1 , тому таке не могло бути передано до ТОВ «Таліон Плюс», і суд не перевірив чи містить такий договір умови щодо відступлення саме майбутніх вимог, то апеляційний суд вказує наступне.

Умовами пункту 1.3 Договору факторингу від 28 листопада 2018 року передбачено, що право вимоги означає всі права клієнта за кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому.

Відповідно до п. 1.5 Договору Реєстр прав вимоги - означає перелік прав вимоги до боржників, що відступається за договором. Форма вказаного Реєстру наведена в додатку № 1 до договору.

Згідно п. 4.1 Договору право вимоги переходить від клієнта до фактора в день підписання сторонами реєстру прав вимог по формі, встановленій у відповідному додатку.

Згідно п. 8.2 Договору строк цього договору закінчується 28 листопада 2019 року, але в будь-якому разі до моменту належного та повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань за цим договором.

Згідно із пунктом 2.1 цього Договору клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором.

Відповідно до п.п. 3.1.1, 3.1.2 Договору в редакції Додаткової угоди № 26 від 31.12.2020 року фінансування – належна до сплати клієнту сума грошових коштів, розмір якої погоджується та визначається сторонами в кожному Реєстрі прав вимоги окремо. Фінансування сплачується фактором в порядку, погодженому сторонами у відповідному Реєстрі прав вимоги. Фінансування сплачується фактором на банківський рахунок клієнта, зазначений у 13 розділі цього Договору. Сума фінансування вважається отриманою після її зарахування на рахунок клієнта.

За змістом п. 4.1 Договору наявне право вимоги переходить від клієнта до фактора з моменту підписання ними відповідного Реєстру прав вимоги, по формі, встановленій у відповідному Додатку. Право майбутньої вимоги передається з моменту виникнення такого права вимоги до боржника та додаткового оформлення не потребує. Підписанням Реєстру прав вимоги сторони засвідчують передачу права вимоги до боржників в повному обсязі, за відповідним Реєстром права вимоги.

Таким чином, право вимоги до боржника в повному обсязі перейшло від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до ТОВ «Таліон Плюс» в день підписання відповідного Реєстру прав вимоги.

Умовами укладених договорів факторингу між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», між ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Таліон Плюс», між ТОВ «Юніт Капітал» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» передбачено право розпоряджатися правом вимоги на власний розсуд, в тому числі відступати право вимоги на користь третіх осіб.

Копії вказаних договорів факторингу містять підписи уповноважених представників сторін та скріплені печатками на підтвердження укладання таких договорів. Як і копії витягів з реєстрів прав вимоги укладених договорів факторингу.

Укладання договору факторингу між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» до виникнення кредитних правовідносин відповідача не свідчить про недійсність передачі прав вимоги за таким договором новому кредитору, оскільки станом на момент укладення кредитного договору договір факторингу був чинним. При цьому, право вимоги по Кредитному договору № 747632532 від 08.08.2019 було передане ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» на користь ТОВ «Таліон Плюс», а в подальшому ТОВ «Таліон Плюс» на користь ТОВ «Онлайн фінанс», і згодом ТОВ «Юніт Капітал» на підставі реєстрів, які оформлені належним чином.

А відповідно до п. 1.3 Договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, право вимоги означає всі права клієнта за кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому.

І таке положення не суперечить ст. 1078 ЦК України.

Розділом 4 вказаного договору регламентовано порядок відступлення права вимоги, згідно п. 4.1 право вимоги переходить від клієнта до фактора в день підписання сторонами Реєстру прав вимог, по формі встановленій у відповідному Додатку.

Таким чином, умови зазначеного договору факторингу передбачали можливість передачі права вимоги, які виникнуть в майбутньому. Такі умови договору не суперечать нормам чинного законодавства та в установленому законом порядку судом недійсними не визнавалися, а отже, виходячи із презумпції правомірності правочину, є правомірними, тобто такими, що породжують певні цивільні права та обов`язки.

Крім того, додатковими угодами строк дії договору факторингу було продовжено, водночас умовами договору передбачалося, що перехід права вимоги здійснюється в момент підписання реєстру права вимоги. Реєстри про передачу права вимоги, наявні у матеріалах справи, та є належними доказами щодо передачі відступлення права вимоги у спірних правовідносинах.

Отже, вказані договори факторингу підтверджують належний перехід прав вимоги до відповідача від ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» до ТОВ «Таліон Плюс», від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс», від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до ТОВ «Юніт Капітал».

А доводи апелянта про те, що ТОВ «Юніт Капітал» є неналежним позивачем в цій справі, не має права вимагати сплати відповідачем боргу за кредитним договором, укладеним ним з ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», безпідставні.

Щодо тверджень апелянта про безпідставність стягнення відсотків за межами визначеного строку кредитування апеляційний суд зазначає наступне.

Так, відповідно до висновків, викладених в постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року в справі №444/9519/12, від 04 липня 2018 року в справі №310/11534/13 «право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання».

У Кредитному договорі № 747632532 від 08.08.2019 сторони, діючи відповідно до положень ст.ст. 6, 627 ЦК України врегулювали відносини щодо сплати процентів за користування кредитом та строку кредитування.

Зокрема, відповідно до п. 2.1 Кредитного договору кредитодавець надає позичальнику грошові кошти в сумі 30 000,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язався повернути кредит та сплачувати проценти кредитодавцю відповідно до умов, зазначених у цьому Договорі, додатках до нього та Правилах.

Кредит надається строком на 56 днів. Строк дії Договору починається з моменту його укладення сторонами. Днем надання кредиту вважається день здійснення переказу грошових коштів з банківського рахунку кредитодавця на банківський рахунок позичальника,за реквізитами платіжної картки, зазначених при поданні заявки на сайті кредитодавця, та яка використовується позичальником для здійснення операцій по цьому рахунку (п.п. 3.2, 3.3 Договору).

Нарахування процентів за користування кредитом здійснюється у наступному розмірі – 365,00 % річних від суми кредиту за весь час користування («Процентна ставка»), починаючи з першого дня надання суми кредиту позичальнику та до закінчення строку, на який видавався кредит (п. 3.4 Договору).

Поряд з цим, до вказаного кредитного договору укладалися додаткові угоди: одна 05.09.2019 та дві 15.10.2019 (а.с. 40 (зворот) - 41), на підставі яких сторонами погоджено продовження строку дії Договору № 747632532 від 08.08.2019 спершу на 13 днів зі сплатою процентів за користування кредитом 1 % в день від суми кредиту на період строку дії пролонгації; згодом продовження строку ще на 14 днів і на 28 днів із зазначенням, що будь-які нарахування за договором припиняються.

Таким чином, 56 днів нарахування процентів за користування кредитом здійснювалося у розмірі 365,00 % річних від суми кредиту за весь час користування. В подальшому строк дії договору було пролонговано на 13 днів, проценти підлягали сплаті у розрахунку 1 % в день від суми кредиту на період строку дії пролонгації.

І в період продовження строку дії Договору ще на 14 днів і на 28 днів будь-які нарахування за договором припинилися.

Як вбачається з розрахунку заборгованості ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» станом на 03.07.2020, розрахунку заборгованості ТОВ «Таліон Плюс» станом на 31.08.2023, виписки з особового рахунку за період 04.06.2025-25.06.2025, відсотки за користування кредитом нараховувалися згідно умов договору та додаткової угоди в межах визначеного строку – 69 днів (56 днів + 13 днів) – по 15.10.2019. Нарахування відсотків по 03.07.2020 чи навіть по 31.08.2023 як зазначає представник апелянта, не підтверджуються матеріалами справи, і такі доводи є безпідставними.

Також необґрунтовані твердження апелянта про відсутність заборгованості взагалі, оскільки з наданих розрахунків чітко вбачається періоди, відсоткові ставки нарахування, оплати здійснені відповідачем. Контррозрахунку відповідач не подавав.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не містять посилань на докази, які б спростовували висновки суду і впливали на їх законність, а зводяться до їх переоцінки, незгоди апелянта з висновками суду щодо їх оцінки стосовно встановлення обставин справи та особистого тлумачення норм права й обставин справи. Такі доводи ґрунтуються на фактах, які вже були предметом дослідження та оцінки суду.

Європейський суд з прав людини неодноразово вказував, що право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого у Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (пункти 29, 30 рішення від 09 грудня 1994 року у справі «Руїз Торіха проти Іспанії» («Ruiz Torija v. Spain»), заява № 18390/91).

Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (пункт 2 рішення від 27 вересня 2001 року у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» («Hirvisaari v. Finland»), заява № 49684/99).

Рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог ґрунтується на повно і всебічно досліджених обставинах справи та ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його зміни чи скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції – без змін.

Оскільки апеляційна скарга задоволенню не підлягає, підстав для нового розподілу судових витрат, у тому числі витрат, понесених у суді апеляційної інстанції, немає.

Відповідно до вимог п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України.

Ціна позову в цій справі не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, справа є малозначною, тому судове рішення у цій справі в касаційному порядку оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 374, 375, 381-384, 389 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 – адвоката Муравенко Карини Володимирівни залишити без задоволення.

Рішення Долинського районного суду від 11 травня 2026 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України.

Головуюча О. О. Томин

Судді: І. В. Бойчук

О. В. Пнівчук

Повний текст постанови складено 10 серпня 2026 року.