Постанова від 10 серпня 2026 р. у справі №196/1354/25 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/7275/26 Справа № 196/1354/25 Суддя у 1-й інстанції - Костюков Д. Г. Суддя у 2-й інстанції - Гапонов А. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2026 року м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд у складі:

головуючого-судді Гапонова А.В.

суддів Никифоряка Л.П., Халаджи О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи у м. Дніпро цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ГЕЛЕКСІ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики,

- за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ГЕЛЕКСІ»,

на рішення Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 27 квітня 2026 року,-

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

07.11.2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ФК "ГЕЛЕКСІ" звернулося до Царичанського районного суду Дніпропетровської області із позовом до відповідачки ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики.

В якому позивач просив суд стягнути з відповідачки заборгованість за Договором позики №5213 від 18.03.2018 року в розмірі 25 249,50 грн., а також понесені судові витрати, які складаються із витрат по сплаті судового збору в розмірі 2 422,40 грн. та витрат на правову допомогу в розмірі 5 000,00 грн.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ СУДОВОГО РІШЕННЯ

Рішенням Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 27 квітня 2026 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ФК "ГЕЛЕКСІ" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФК "ГЕЛЕКСІ" (місцезнаходження: 01054, м. Київ, вул. В`ячеслава Липинського, 10/1, код ЄДРПОУ 41229318) заборгованість за Договором позики №5213 від 18 березня 2018 року на загальну суму 5 014 (п`ять тисяч чотирнадцять) грн. 50 коп., що складається із: 5 000,00 грн. заборгованість за позикою; 14,50 грн., заборгованість по процентам за користування позикою.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФК "ГЕЛЕКСІ" (код ЄДРПОУ 41229318) судовий збір в розмірі 481,08 грн. та витрати на правничу допомогу в розмірі 993,00 грн.? ?

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ФК "ГЕЛЕКСІ" (код ЄДРПОУ 41229318) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати на правничу допомогу в розмірі 4 808,40 грн.? ?

КОРОТКИЙ ЗМІСТ ВИМОГ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

08.05.2026 року надійшла апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ГЕЛЕКСІ», в якій просить скасувати рішення Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 27 квітня 2026 року в частині стягнення з позивача на користь відповідача понесених судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 4 808,40 грн, та ухвалити в цій частині нове рішення, яким стягнути з позивача витрати на професійну правничу допомогу у сумі 1191,60 грн.

В обґрунтуванні апеляційної скарги зазначено, що сума, стягнута судом з позивача на користь відповідача у малозначній справі жодним чином не відповідає критерію розумності та справедливості.

Розмір витрат на правничу допомогу відповідача підлягає зменшенню до суми, що не перевищує 19,86 % від заявлених відповідачем судових витрат (в розмірі 6000 грн.) що дорівнює 1191,60 грн., оскільки поточний розподіл порушує баланс інтересів сторін та призводить до несправедливого результату розгляду справи.

АРГУМЕНТИ ІНШИХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Відзиву на апеляційну скаргу в порядку ст.360 ЦПК України не надходило.

ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

Відповідно до ч.1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи у порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Відповідно до ч. 3 цієї статті розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених статтею 369 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Зважаючи на те, що дана справа є малозначною, ціна позову складає 25249,50 грн., що менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розгляд апеляційної скарги здійснюється без повідомлення сторін.

Відповідно до ч.1 ст.367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ч.4 ст.367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги в межах апеляційного оскарження, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено.

Щодо розподілу судових витрат між сторонами.

Позивачем на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 5 000,00 грн. надано договір про надання правничої допомоги від 09.07.2025р. (а.с.36-37); довіреність (а.с.35); Акт №5213 наданих послуг правничої допомоги за Договором про надання правничої допомоги від 09.07.2025р. (а.с.29).

Крім того, стороною відповідачки на підтвердження понесення останньою витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 6 000,00 грн.? ? надано договір про надання професійної правничої (правової) допомоги №б/н/25 від 07.12.2025, укладений між Адвокатським бюро "Калінін і Партнери" та ОСОБА_1 (а.с.89-91); рекомендовані (мінімальні) ставки адвокатського гонорару (винагороди), затверджені рішенням засновника АБ "Калінін і Партнери" №3/2018 від 17.07.2018 (а.с.93); Акт виконаних робіт (наданих послуг) від 15.12.2025 (а.с.94); ордер на надання правничої допомоги серія ВІ №1350822 від 15.12.2025р. (а.с.85).? ?

З урахуванням наведеного, з ОСОБА_1 на користь позивача пропорційно до розміру задоволених вимог підлягає стягненню 993,00 грн. (5 000,00 грн. х 19,86%) витрат на професійну правничу допомогу.

Також, беручи до уваги факт отримання відповідачкою професійної правничої допомоги, а також пропорційність відшкодування особі судових витрат, суд першої інстанції дійшов до висновку, що необхідне відшкодувати ОСОБА_1 4 808,40 грн. понесених витрат на професійну правничу допомогу, що становить 80,14% від 6 000,00 грн.

З такими висновками погоджується й колегія суддів апеляційного суду, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 137 ЦПК України).

Згідно ч.ч. 1, 3 ст. 27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги укладається в письмовій формі та до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

У п 3.2 Рішення Конституційного Суду України від 30.09.2009, справа №1-23/2009, щодо офіційного тлумачення положень статті 59 Конституції України(справа про право на правову допомогу), визначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо.

Відповідно до ст.30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи,кваліфікація і досвід адвоката,фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

У додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-цвказано, що з аналізу частини третьої статті 141 ЦПК України можна виділити такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у Рішення ЄСПЛ від 23.01.2014 року у справі "East/West Alliance Limited проти України", заява №19336/04 зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим. Згідно Рішення ЄСПЛ від 28.11.2002 року у справі «Лавентс проти Латвії», заява № 58442/00 відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Встановивши вказані обставини судом першої інстанції зроблений обґрунтований висновок про стягнення з позивача на користь відповідача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 4808,40 грн.

Враховуючи вищевикладене, апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення у справі "Проніна проти України", N 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

Судом першої інстанції на основі об`єктивної оцінки наданих сторонами доказів повно встановлено фактичні обставини справи та правильно застосовано норми матеріального права.

Недоліків, які призводять до порушення основних принципів цивільного процесуального судочинства та охоронюваних законом прав та інтересів осіб, які беруть участь у справі, та впливають на суть ухваленого рішення під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції не встановлено.

Згідно з ч.1 ст.375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Ухвалене судом рішення відповідає вимогам ст. 263 ЦПК України, підстав для його скасування за доводами апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ГЕЛЕКСІ» залишити без задоволення.

Рішення Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 27 квітня 2026 рокузалишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 ст. 389 ЦПК України.

Судді: