Постанова від 09 серпня 2026 р. у справі №931/162/26 — Волинський апеляційний суд

Справа № 931/162/26 Провадження №33/802/583/26 Головуючий у 1 інстанції:Кідиба Т. О.

Доповідач: Гапончук В. В.

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 серпня 2026 року місто Луцьк

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Волинського апеляційного суду Гапончук В.В., з участю захисника Масюк Г.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника Масюк Г.С. в інтересах ОСОБА_1 на постанову судді Локачинського районного суду Волинської області від 20 травня 2026 року,

В С Т А Н О В И В:

Вказаною постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , непрацюючого, протягом року не притягався до адміністративної відповідальності за аналогічне правопорушення, визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КпАП України, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1 000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн. (сімнадцять тисяч гривень), з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Визначено стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 коп. судового збору.

Згідно з постановою суду ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він 21.02.2026 року о 23:13 год. в с. Маньків по вул. Луцькій Володимирського району Волинської області керував транспортним засобом марки "Опель Зафіра", д.н.з. НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, та від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі відмовився, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху України.

В поданій апеляційній скарзі захисник Масюк Г.С., яка діє в інтересах ОСОБА_1 не погоджується з постановою суду першої інстанції у зв`язку з невідповідністю висновків суду обставинам справи, а також неповнотою та необ`єктивністю з`ясування усіх обставин події. Вказує, що із відеозапису, долученого до матеріалів справи, не вбачається, що ОСОБА_1 висловлював пряму чи однозначну відмову від проходження огляду на стан сп`яніння ні на місці зупинки транспортного засобу, ні у закладі охорони здоров`я. На думку захисника за відсутності однозначної відмови від проходження огляду на стан сп`яніння у діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення. Крім того, коли ОСОБА_1 виявив бажання пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння в медичному закладі, працівники поліції жодних дій, спрямованих на забезпечення проведення такого огляду, не організували, фактично не реалізували передбачену законом процедуру медичного огляду.

Просить оскаржену постанову скасувати та закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

В судове засідання ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про час та місце судового розгляду, не з`явився, клопотань про відкладення розгляду справи не подавав, захисник не заперечувала щодо продовження судового розгляду за відсутності його довірителя, а тому апеляційний суд вважає за можливе здійснити судовий розгляд за відсутності ОСОБА_1 , відповідно до вимог ст. 268 КпАП України.

Перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення захисника – адвоката Масюк Г.С., яка апеляційну скаргу підтримала, просила її задовольнити, доходжу такого висновку.

Відповідно до ст. 280 КпАП України орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Даних вимог закону при винесенні постанови місцевим судом дотримано.

Відповідно до 2.5 ПДР водій повинен на вимогу працівника міліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

Частина 1 ст. 130 КпАП України передбачає відповідальність як за керування, так і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження, відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КпАП України за ознакою правопорушення - відмова від проходження, відповідно до установленого порядку, огляду на стан алкогольного сп`яніння, повністю стверджується зібраними та дослідженими у судовому засіданні суду першої інстанції доказами.

Протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 597879 від 21.02.2026 рокустосовно ОСОБА_1 зафіксовано наявні у нього ознаки алкогольного сп`яніння, на момент зупинки поліцейським транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , а також відмову від проходження огляду на стан сп`яніння, у встановленому законом порядку, як на місці зупинки транспортного засобу, так і у найближчому закладі охорони здоров`я, що також додатково стверджується актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів та направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до змісту ст. 266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858 (далі Інструкції), якщо поліцейський уповноваженого підрозділу НПУ виявляє ознаки стану алкогольного сп`яніння у водія транспортного засобу (запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів; порушення мови, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці), у зв`язку з чим є законні підстави вважати, що останній перебуває у такому стані, то має право вимагати пройти відповідно до встановленого порядку огляд на стан алкогольного сп`яніння.

Отже, поліцейський вправі пред`явити до водія транспортного засобу вимогу пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану сп`яніння за наявності підстав вважати, що водій перебуває у стані, зокрема, алкогольного сп`яніння, згідно із ознаками такого стану.

Протокол про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 відповідає положенням ст. 256 КпАП України, останній ознайомлений із його змістом, що стверджується відеозаписом приєднаним до протоколу про адміністративне правопорушення.

Основними мотивами апеляційної скарги та незгоди із постановою судді першої інстанції є не доведення факту відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, а також те, що поліцейськими порушено саму процедуру вимоги у водія пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння що, як вважає захисник, є підставою для скасування оскарженого ним рішення суду першої інстанції.

Із відеозапису з нагрудного відеореєстратора камери інспектора поліції, якийзначиться як додаток до протоколу про адміністративне правопорушення, і у відповідності до положень ст. 251 КпАП України, є джерелом доказів у справі про адміністративне правопорушення, не містить ознак монтажу чи інших недоліків, з достатньою повнотою убачаються детальні обставини вчинення ОСОБА_1 даного адміністративного правопорушення. Із цього відео видно, що 21.02.2026 року після зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 в ході спілкування поліцейським у водія було виявлено ознаки алкогольного сп`яніння, про що інформовано першого та у визначеному положеннями ст. 266 КпАП України порядку, неодноразово було запропоновано пройти медичний огляд, на предмет підтвердження або спростування факту його перебування у стані алкогольного сп`яніння, на що останній такої згоди не надав, всіляко уникаючи відповіді, фактично затягуючи процес проходження згаданого вище огляду та документування правопорушення. Із цього відео також видно, що ОСОБА_1 цілком розумів усі обставини, що з ним відбувалися, запитував у працівника поліції «яка ціна питання?», просив вирішити усе на місці. При цьому працівниками поліції неодноразово було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння та роз`яснено, що затягування і уникнення ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння буде розцінено як відмова від проходження такого огляду.

Даючи оцінку такому перебігу подій, апеляційний суд вважає доведеним, що ОСОБА_1 не вчиняючи ніяких дій для проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на законну вимогу працівника поліції та не бажаючи проїхати у приміщення лікарні для проведення такого огляду, беззаперечно, від проходження такого огляду, ухилився, а фактично відмовився.

Судом першої інстанції правильно констатовано, що за відсутності причин, особа, яка керує транспортним засобом, без вагань зобов`язана пройти огляд на стан сп`яніння, тим більше, що такий огляд проходиться на місці з використанням алкотестера та не потребує додаткових зусиль чи часу.

Відтак, підстав стверджувати про відсутність, у зазначеному випадку, усіх складових об`єктивної сторони даного адміністративного правопорушення, при перевірці доводів поданої захисником апеляційної скарги, установлено не було.

Тому, вважаю висновки суду про порушення водієм пункту 2.5 ПДР та вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КпАП України - відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження, відповідно до встановленого порядку, огляду на стан алкогольного сп`яніння, правильними.

Враховуючи, що при розгляді справи судом першої інстанції не допущено порушень вимог ст. 280 КпАП України, які могли б істотно вплинути на висновки суду про винність особи, що притягається до адміністративної відповідальності у вчиненому правопорушенні, кваліфікацію дій та необґрунтованість накладеного стягнення, підстав для скасування, або зміни постанови судді не вбачається.

Нових доказів, у спростування зазначених у постанові судді обставин, також надано не було, тому апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення.

На підставі викладеного та керуючись ст. 294 КпАП України,

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу захисника Масюк Ганни Сергіївни в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , залишити без задоволення, а постанову судді Локачинського районного суду Волинської області від 20 травня 2026 року стосовно ОСОБА_1 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Волинського

апеляційного суду В. В. Гапончук