Суд: Волинський апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю
Дата: 09 серпня 2026 р.
Справа: №163/562/26
Суддя: Гапончук В. В.
Справа № 163/562/26 Провадження №33/802/806/26 Головуючий у 1 інстанції:Гайдук А. Л.
Доповідач: Гапончук В. В.
ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
10 серпня 2026 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд в складі:
судді - Гапончука В.В.,
з участю
представника митниці – Кунєвої З.Ю.,
захисника – Давидюка О.Ф.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за апеляційною скаргою представника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 - адвоката Боярчука П.А. на постанову судді Любомльського районного суду Волинської області від 09 липня 2026 року,
В С Т А Н О В И В:
Постановою судді Любомльського районного суду Волинської області від 09 липня 2026 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, що проживає по АДРЕСА_1 , директора ТОВ «Полісся-Захід» (на даний час назва ТзОВ «Захід Макро Торг») (код ЄДРПОУ 43614866), РНОКПП НОМЕР_1 , визнано винуватим у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України, і накладено на нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі 50 відсотків вартості безпосередніх предметів порушення митних правил, що становить 416 421 (чотириста шістнадцять тисяч чотириста двадцять одну) гривню 68 копійок.
Стягнуто з ОСОБА_1 в користь держави 665,60 гривень (шістсот шістдесят п`ять гривень 60 копійок) судового збору.
Відповідно до постанови ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності за те, що він будучи директором ТОВ «Полісся-Захід», через особу, уповноважену на декларування товарів ПП «АГРО-ТЕХ-БРОК», вчинив дії, спрямовані на переміщення на митну територію України товарів: «вантажний автомобіль MAN TGS (VIN – НОМЕР_2 )» та «вантажний автомобіль MAN TGS (VIN – НОМЕР_3 )», загальною вартістю 832 843,35 грн, з приховуванням від митного контролю шляхом подання митному органу як підстави для переміщення даних товарів документів, отриманих незаконним шляхом, а саме свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_4 від 27.11.2013 та свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_5 від 20.11.2013, що містять неправдиві відомості щодо дати їх першої реєстрації, які необхідні для визначення їх митної вартості, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 483 МК України.
Не погодившись із таким судовим рішенням адвокат Боярчук П.А. в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржену постанову скасувати та провадження у справі закрити. Свої апеляційні вимоги обґрунтовує тим, що матеріали справи не містять доказів вини ОСОБА_1 у вчинені правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України. Зазначає, що у його підзахисного не було жодного умислу спрямованого на порушення митних правил. Також апелянт ставить під сумнів розрахунки загальної вартості товару, які стали підставою для визначення суми стягнення для ОСОБА_1 .
У судове засідання апеляційної інстанції особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , не з`явився, хоча був належним чином повідомлений про час, дату та місце судового розгляду (а.с. 147-148), жодних клопотань від нього про відкладення судового засідання або ж неможливості прибути в суд не надходило.
За наведених обставин, суд вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності ОСОБА_1 , при цьому враховує, що його інтереси в суді представляв захисник Давидюк О.Ф.
Перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення першої інстанції в межах доводів поданої апеляційної скарги та матеріалів справи, заслухавши представника митниці, яка заперечила апеляційну скаргу, думку захисника, який апеляційну скаргу підтримав з підстав викладених у ній, апеляційний суд доходить наступного висновку.
Згідно вимог ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, ст. 489 МК України, суд повинен повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, дати належну оцінку зібраним доказам. Зокрема, суд повинен з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи є винною особа в його вчиненні.
Відповідно до ст. 458 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.
Підставою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність в її діях складу адміністративного правопорушення - сукупності юридичних ознак (об`єктивних і суб`єктивних), що визначають вчинене протиправне діяння як конкретне адміністративне правопорушення.
Згідно з ч. 1 ст. 483 МК України відповідальність настає за переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням митному органу як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості.
Переміщення предметів із приховуванням від митного контролю - це їх переміщення через митний кордон різними шляхами, зокрема, шляхом подання до митного органу України документів, які містять неправдиві відомості.
Факт ввезення на митну територію України через пункт пропуску «Краківець-Корчова» (митний пост «Яворів», Львівська митниця) із Польщі в Україну під керуванням громадянина України ОСОБА_2 в адресу ТОВ «Полісся-Захід» вантажних автомобілів MAN TGS (VIN: НОМЕР_3 та VIN: НОМЕР_2 ) і випуск їх у вільний обіг підтверджується митними деклараціями типу ІМ40ДЕ № UA205140/2021/060087, ІМ40ДЕ № UA205140/2021/069084.
Декларування товару здійснено уповноваженою на це особою ПП «АГРО-ТЕХ-БРОК» ОСОБА_3 .
Відповідно до інформації, наявної в ІКС «Податковий блок», станом на вересень – жовтень 2021 року, тобто на день подання митних декларацій №UA205140/2021/060087 та № UA205140/2021/069084, керівником ТОВ «ПОЛІССЯ-ЗАХІД», на адресу якого прямували дані товари, був ОСОБА_1 .
Судом першої інстанції правильно встановлено та взято до уваги, що у порядку надання адміністративної допомоги 06.03.2024 на адресу Волинської митниці надійшов лист Департаменту міжнародної взаємодії Держмитслужби України №26/26-04/7.3/599 від 06.03.2024 про відповідь митних органів Республіки Австрія на запит про надання адміністративної допомоги у проведенні перевірки дотримання законодавства України з питань митної справи при ввезенні на митну територію України вантажних автомобілів MAN TGS (VIN: НОМЕР_3 та VIN: НОМЕР_2 ) на адресу ТОВ «ПОЛІССЯ-ЗАХІД».
У своїй відповіді митні органи Республіки Австрія за результатом проведеного розслідування надали наступну інформацію:
- щодо вантажного автомобіля MAN TGS (VIN – НОМЕР_2 ): автомобіль з номерним знаком НОМЕР_6 був зареєстрований на компанію «Julius Kiennast Lebensmittelgroвhandel GmbH» (Hauptplatz 7, 3571 Gars am Kamp) - 15.04.2013;
- щодо вантажного автомобіля MAN TGS (VIN – НОМЕР_3 ): автомобіль з номерним знаком НОМЕР_7 був зареєстрований на компанію «Julius Kiennast Lebensmittelgroвhandel GmbH» (Hauptplatz 7, 3571 Gars am Kamp) - 29.04.2013.
Таким чином, за результатами порівняння відомостей і документів, які подавалися митним органам України для митного контролю та оформлення, з відомостями і документами, надісланими митними органами Республіки Австрія, встановлено, що дати першої реєстрації транспортних засобів зазначені у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_4 від 27.11.2013 та свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_5 від 20.11.2013 є неправдивими.
Згадана вище відповідь уповноважених митних органів Республіки Австрія на запит Державної митної служби України у порядку надання адміністративної допомоги здобута у передбаченому МК України порядку, є офіційним документом, який складений та виданий службовою особою від імені органу державної влади іноземної країни та посвідчує важливі факти, які мають правове значення, а тому є належним і допустимим доказом по справі в розумінні ст. 495 МК України, і ці докази нічим не спростовані.
Згідно зі статтею 215 Податкового кодексу України «Підакцизні товари та ставки податку», до підакцизних товарів також належать транспортні засоби для перевезення вантажів. Згідно п. 215.3.52 вказаної статті, встановлено ставку акцизного податку щодо моторних транспортних засобів для перевезення вантажів у розмірі 0,033 євро за 1 куб. см об`єму циліндрів двигуна (код 8704 23 99 00). Ставки податку для транспортних засобів, що відповідають коду 8704 згідно з УКТ ЗЕД (вантажні транспортні засоби) застосовуються для автомобілів, що використовувалися з 5 до 8 років з коефіцієнтом 40, та для автомобілів, що використовувалися понад 8 років з коефіцієнтом - 50.
Аналіз наведеного свідчить, що ОСОБА_1 як директору ТОВ «Полісся-Захід» не могло бути не відомо про такі економічно вигідні та важливі обставини поставки товару як відомості щодо дат першої реєстрації транспортних засобів, які впливають на визначення митної вартості товарів.
Наведені обставини цілком обґрунтовано взято до уваги судом першої інстанції і з висновком щодо доведеності винуватості ОСОБА_1 у вчиненні, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України правопорушення, погоджується апеляційний суд.
Що стосується апеляційних тверджень захисника, що під час досудового розслідування матеріалів кримінального провадження №42024030000000033 від 30.05.2024 року у діях ОСОБА_1 не встановлено складу злочину у підробці чи умисному використанні нібито підроблених свідоцтв, що засвідчує і факт відсутності умислу у ОСОБА_1 при використанні цих свідоцтв з метою приховування від митного котролю ввезених з-за кордону транспортних засобів, суд зазначає таке.
Відповідно до ч. 2 ст. 458 Митного кодексу України адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає у разі, якщо ці правопорушення не тягнуть за собою кримінальну відповідальність.
Як убачається з матеріалів справи Територіальним управлінням Бюро економічної безпеки у Волинській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за №72023020000000013 від 24.02.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 212, ч. 3 ст. 358, ч. 1 ст. 212, ч. 2 ст. 201-4, ч. 2 ст. 201-4 та ч. 1 ст. 205-1 КК України. До даного кримінального провадження 31.12.2025 процесуальним керівником приєднано матеріали кримінального провадження №42024030000000033 від 30.05.2024 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 358, ч. 1 ст. 212 КК України.
Постановою детектива підрозділу детективів Територіального управління БЕБ у Волинській області ОСОБА_4 від 02.02.2026 року закрито кримінальне провадження №72023020000000013 від 24.02.2023, в частині, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв`язку з встановленою відсутністю складу кримінального правопорушення, тобто за фактами підроблення документів.
Водночас у межах даної справи ОСОБА_1 інкримінується вчинення порушення митних правил, що полягає у переміщенні товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю. Об`єктивна сторона зазначеного правопорушення, його спосіб вчинення, а також коло обставин, що підлягають доказуванню, є відмінними від предмета досудового розслідування у кримінальному провадженні, на яке посилається захисник.
Сам по собі факт відсутності в діях ОСОБА_1 складу кримінального правопорушення за ст. 358 КК України не свідчить про тотожність правової кваліфікації дій особи, пов`язаних з переміщенням товарів через митний кордон, а тому твердження захисника є неспроможним в цій частині.
З огляду на наведене, доводи захисника щодо відсутності в діях ОСОБА_1 складу порушення митних правил, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України, є голослівними.
Загалом в оскарженій постанові судом першої інстанції належним чином надано обґрунтування на аргументи захисника щодо невинуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України, з чим повністю погоджується й апеляційний суд.
Ураховуючи встановлені фактичні обставини справи та норми чинного законодавства, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 як керівника ТОВ «Полісся-Захід» у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України, а саме вчиненні дій, спрямованих на переміщення на митну територію України товарів: «вантажний автомобіль MAN TGS (VIN – НОМЕР_2 )» та «вантажний автомобіль MAN TGS (VIN – НОМЕР_3 )», загальною вартістю 832 843,35 грн, з приховуванням від митного контролю шляхом подання митному органу як підстави для переміщення даних товарів документів, отриманих незаконним шляхом, а саме свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_4 від 27.11.2013 та свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_5 від 20.11.2013, що містять неправдиві відомості щодо дати їх першої реєстрації, які необхідні для визначення їх митної вартості.
Під час апеляційного перегляду справи захисником не надано нових відомостей чи беззаперечних доказів, які б вказували на невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам справи. Апеляційні доводи фактично зводяться до заперечення належним чином встановлених у справі відомостей та інтерпретації норм чинного законодавства на свою користь, без наведення аргументів на спростування встановлених митним органом та районним судом обставин.
Апеляційний суд враховує усталену практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення у справі Руїз Торія проти Іспанії). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною, більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх.
Таким чином, усі інші доводи апелянта, які викладені в апеляційній скарзі і наведені в ході апеляційного розгляду справи щодо незаконності судового рішення, жодним чином не спростовують наведених вище висновків суду першої інстанції, оскільки вони перевірялись місцевим судом, який дав їм правильну юридичну оцінку.
За таких обставин, апеляційний суд дійшов висновку, що постанова суду першої інстанції, як законна та обґрунтована, підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга, - без задоволення.
Керуючись положеннями статті 294 КУпАП та ст.ст. 458, 485 Митного кодексу України, Волинський апеляційний суд,
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу представника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 - адвоката Боярчука Петра Анатолійовича залишити без задоволення.
Постанову судді Любомльського районного суду Волинської області від 09 липня 2026 року стосовно ОСОБА_1 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Волинського
апеляційного суду В.В. Гапончук
Оригінал: reyestr.court.gov.ua