Вирок від 10 серпня 2026 р. у справі №760/12670/26 — Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/12670/26 1-кп/760/3202/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2026 року Солом`янський районний суд м. Києва

в складі : головуючого судді - ОСОБА_1

за участю секретарів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві кримінальне провадження,що зареєстроване в ЄРДР за № 62025170020007435 від 03.06.2025 по обвинуваченню

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

уродженця міста Кременчука Полтавської області,

громадянина України,освіта середня,військовослужбовця,

зареєстрованого у

АДРЕСА_1 , раніше судимого :

- 05.10.2023 Крюківським районним м. Кременчука за

ст.121 ч.1 КК України на 5 років позбавлення волі;

- 11.04.2024 Автозаводським районним судом м.Кременчука

за ст.190 ч.2,70 ч. 4 КК України до 5 років позбавлення волі;

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 407 ч.5,186 ч.4,

357 ч.1, 361 ч.1,185 ч.4 КК України ,-

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2

уродженця Полтавської області, м. Кременчука,

громадянина України,освіта середня, військовослужбовця,

зареєстрованого в

АДРЕСА_2 , раніше судимого :

-20.09.2023 Крюківським районним судом м. Кременчука за

ст.187 ч.4 КК України до 8 років позбавлення волі, з

конфіскацією всього майна;

-30.11.2023 Автозаводським районним судом м. Кременчука

за ст.186 ч. 4,190 ч. 2,70 ч.4 КК України до 8 років позбавлення

волі, з конфіскацією майна,-

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.407 ч.5,186 ч. 4,

357 ч.1,185 ч. 4 КК України,-

за участю прокурора - ОСОБА_6

обвинувачених - ОСОБА_5 , ОСОБА_4

в с т а н о в и в :

Згідно з вимогами ст. ст.17, 65, 68 Конституції України оборона України, визначено, що оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є обов`язком громадян України, кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України.

Положення ст.1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ст. 17 Закону України «Про оборону України» визначають, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про оборону України» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих

її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень,необхідних для відвернення загрози

та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав

і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Відповідно до Указу Президента України ОСОБА_7

від 24.02.2024 №64/2022 «Про введення воєнного стану на території України»

у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, відповідно до пункту 20 частини першої ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», в Україні введено воєнний стан,який

в подальшому Указами Президента України неодноразово було продовжено та який діє по теперішній час.

12.08.2025 ОСОБА_4 відповідно до указу Президента України «Про загальну мобілізацію» №64/2022 від 24.02.2022,призваний на військову службу під час

мобілізації, на особливий період до лав Збройних Сил України ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Наказом командира в/ч НОМЕР_1 (по стройовій частин) від 13 серпня 2025 року №234, солдат ОСОБА_4 зарахований до списків військової частини НОМЕР_1 , поставлений на всі види забезпечення та призначений на посаду навідника 1 розвідувального взводу розвідувальної роти військової частини НОМЕР_1 .

Згідно з ч.6 ст.2, п.6 ч.1 ст. 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» одним з видів військової служби є військова служба за призовом під час

мобілізації.

Будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, солдат ОСОБА_4 відповідно до вимог ст.ст.11,16,127,128 Статуту

внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст.2,4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України зобов`язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, бути готовим до виконання завдань, пов`язаних із захистом Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, додержуватися військової дисципліни, виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг завдань, доручених йому за посадою, не допускати негідних вчинків, у разі потреби відлучитися питати дозволу в командира, а після повернення доповідати йому про прибуття.

Однак, під час дії воєнного стану, у невстановлену в ході досудового розслідуванням дату та час, але не пізніше 16.08.2025 у військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , солдата ОСОБА_4 виник злочинний умисел, спрямований на самовільне залишення місця служби з метою незаконного ухилення від виконання покладених на нього обов`язків військової служби.

Так, солдат ОСОБА_4 будучи військовослужбовцем військової служби

за призовом під час мобілізації на особливий період у порушення вимог ст.ст. 17, 65, 68 Конституції України, ст.17 Закону України «Про оборону України», ст.1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ст. ст. 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст.ст.2,4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, діючи умисно, з метою тимчасово ухилитись від проходження військової служби, без поважних причин та без дозволу командування, в умовах воєнного стану, у невстановлену в ході досудового розслідуванням дату та час, але не пізніше 16 год. 00 хв. 16.08.2025, самовільно залишив пункт розташування табору військової частини НОМЕР_1 , який дислокується у населеному пункті АДРЕСА_3 , після чого, проводив час на власний розсуд, не пов`язуючи його з проходженням військової служби та до 03.02.2026

не вживаючи жодних заходів для повернення до військової частини НОМЕР_1 , інших органів військового управління та правоохоронних органів не повернувся до військової частини НОМЕР_1 , тобто до моменту виявлення солдата ОСОБА_4 , працівниками поліції, після чого його доставлено до Солом`янського УП ГУНП у м. Києва, що за адресою: АДРЕСА_4 , та затримано у порядку ст.208 КПК України, за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України.

Також, солдат ОСОБА_5 , будучи військовослужбовцем військової служби за контрактом осіб рядового складу, у порушення вимог чинного законодавства діючи умисно,з метою тимчасово ухилитись від проходження військової служби, без поважних причин та без дозволу командування, в умовах воєнного стану, не пізніше 11 години 00 хвилин 26.04.2025, самовільно залишив військову частину НОМЕР_2 , яка на той час тимчасово дислокувалась у населеному пункті АДРЕСА_5 , після чого, проводив час на власний розсуд, не пов`язуючи його з проходженням військової служби та до 03.02.2026 не вживаючи жодних заходів для повернення до військової частини НОМЕР_2 , інших органів військового управління та правоохоронних органів не повернувся до військової частини НОМЕР_2 , тобто до моменту виявлення солдата ОСОБА_5 , працівниками поліції, після чого його доставлено до Солом`янського УП ГУНП, що за адресою: м. Київ, проспект Повітряних Сил, буд.49,та затримано у порядку ст.208 КПК України, за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 186 КК України.

Також, згідно зі ст.41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам

та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію

і природні якості землі.

Відповідно до ст. 92 Конституції України правовий режим власності визначається виключно законами України.

Згідно зі ст.178 Цивільного кодексу України об`єкти цивільних прав можуть вільно відчужуватися або переходити від однієї особи до іншої

в порядку правонаступництва чи спадкування або іншим чином, якщо вони

не вилучені з цивільного обороту, або не обмежені в обороті,або

не є невід`ємними від фізичної чи юридичної особи.

Відповідно до ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності невстановлена судом.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про оборону України»

та ст.1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан -

це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих

її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень,необхідних для відвернення загрози

та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав

і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Будучи військовослужбовцями ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , окрім вищенаведеного,згідно з вимогами ст. ст. 11, 12, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст.ст.1, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, повинні свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, бути дисциплінованим, постійно бути зразком високої культури,скромності і витримки, берегти військову честь, захищати свою і поважати гідність інших людей, поводитися з гідністю і честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків.

Так,у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше

21 год. 37 хв. 29.01.2026, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 перебуваючи поблизу зупинки громадського транспорту, що за адресою: м.Київ, бульвар Чоколівський, буд.30, побачили раніше незнайомого ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у якого на підмізинному пальці правої руки було золоте кільце.

Після цього, у ОСОБА_5 та ОСОБА_4 виник злочинний намір направлений на особисте збагачення за рахунок відкритого викрадення майна ОСОБА_8 , за попередньою змовою групою осіб, вчиненого в умовах воєнного стану, а саме золотого кільця, яке належить останньому.

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на відкрите викрадення чужого майна, за попередньою змовою групою осіб, вчинене в умовах воєнного стану, діючи умисно, протиправно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 21 год. 37 хв. 29.01.2026, перебуваючи неподалік зупинки громадського транспорту, що біля будинку за адресою: м. Київ, бульвар Чоколівський, буд.30, ОСОБА_5 спільно з ОСОБА_4 , підійшли впритул до ОСОБА_8 під приводом прохання дати закурити, на що останній їм відмовив. Далі, ОСОБА_5 наніс не менше одного удару кулаком правої руки в область грудної клітини, у результаті чого ОСОБА_8 втратив рівновагу та впав на землю. У свою чергу, ОСОБА_4 наніс не менше одного удару кулаком правої руки в область тулуба.

У подальшому, ОСОБА_5 спільно з ОСОБА_4 , використовуючи безпорадний стан потерпілого відкрито викрали золоте кільце, що було

на підмізинному пальці правої руки ОСОБА_8 , а також мобільний телефон марки «Samsung» моделі «Galaxy A13», IMEI: НОМЕР_3 , чорного кольору у чохлі чорного кольору, які знаходилися у внутрішній кишені куртки останнього, після чого з місця вчинення злочину зникли та розпорядилися майном ОСОБА_8 на власний розсуд.

Також, в ході пограбування ОСОБА_8 в той же час та в тому

ж місці, а саме, не пізніше 21 год. 37 хв. 29.01.2026, неподалік зупинки громадського транспорту, що біля будинку за адресою: м. Київ, бульвар Чоколівський,буд.30, ОСОБА_5 спільно з ОСОБА_4 , використовуючи безпорадний стан потерпілого, діючи умисно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб, побачили банківську картку АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_4 , яка знаходилась у внутрішній кишені куртки, у яку був одягнений ОСОБА_8 , після чого, у них виник злочинний намір, спрямований на збагачення за рахунок викрадення чужого майна, а саме зазначеної банківської картки, яка являється офіційним документом, з метою її подальшого використання, тобто збагачення за рахунок грошових активів на банківському рахунку, шляхом крадіжки грошових коштів, які належить потерпілому ОСОБА_8 .

Реалізуючи свій злочинний намір, направлений на викрадення офіційного документу, діючи з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб, переслідуючи мету особистої наживи та матеріального збагачення за рахунок крадіжки чужого майна,з метою подальшого зняття грошових коштів та проведення банківських операцій із картковими рахунками, ОСОБА_5 , спільно з ОСОБА_4 , взяли банківську картку АТ КБ «ПриватБанк» з номером № НОМЕР_4 та залишили її собі, не повідомивши представників АТ КБ «ПриватБанку», правоохоронні органи, органи місцевого самоврядування та володільця документа, приховавши дані про її місцезнаходження, чим здійснили викрадення офіційного документа, а саме банківської картки, що належить ОСОБА_8 , та утримуючи її при собі, з місця вчинення кримінального правопорушення зникли.

З огляду на положення Закону України «Про інформацію», Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», ст.5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» і примітки ст. 200 КК України, банківська картка є різновидом офіційних документів - електронним документом, так як саме ця платіжна банківська картка є засобом доступу до банківських рахунків ОСОБА_9 .

При цьому, ОСОБА_4 у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 29.01.2026 21 год. 37 хв. перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці, тримаючи в руках раніше відкрито викрадений мобільний телефону марки «Samsung» моделі «Galaxy A13», IMEI: НОМЕР_3 , з використанням всесвітньої інформаційної системи загального доступу Інтернет здійснив вхід до аккаунту потерпілого ОСОБА_8 та його авторизацію в мобільному додатку АТ КБ «ПриватБанк» - «Privat24».

Реалізовуючи свій злочинний намір, направлений на несанкціоноване втручання в роботу інформаційних (автоматизованих) систем, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 29.01.2026 21 год.37 хв. перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці і переслідуючи корисливу мету, діючи умисно ОСОБА_4 маючи доступ до акаунту потерпілого ОСОБА_8 в мобільному додатку АТ КБ «ПриватБанк» - Privat24», самостійно без відома ОСОБА_8 , за допомогою входу в інтернет-банкінг «Privat24», здійснив несанкціоноване втручання в роботу інформаційної (автоматизованої) системи «Privat24», який згідно із ЗУ «Про платіжні послуги» є електронним платіжним засобом та системою призначеною для дистанційного керування банківськими рахунками АТ КБ «ПриватБанк» та відповідно до ЗУ «Про захист інформації в інформаційно телекомунікаційних системах» є автоматизованою системою, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, самочинно без дозволу власника ОСОБА_8 в порушення вимог ч. 12 ст. 11, ч. 1 ст. 21 ЗУ «Про інформацію», ст. 3, ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про захист персональних даних» здійснив вхід до особистого кабінету потерпілого ОСОБА_8 у мобільному додатку «Privat24», та отримав доступ до належної останньому банківської картки № НОМЕР_4 та незаконно отримавши інформацію про власника, номер картки, строк її дії та CVV-код, інформацію про поточний стан рахунку ОСОБА_8 , яка відповідно до ст.60 Закону України «Про банки

і банківську діяльність», є банківською таємницею, отримав можливість розпоряджатись коштами та функціями вищезазначеного банківського рахунку.

Також, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 29.01.2026, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці, тримаючи в руках раніше відкрито викрадений мобільний телефон марки «Samsung» моделі «Galaxy A13», IMEI: НОМЕР_3 , маючи злочинний намір, спрямований на таємне, викрадення чужого майна, за попередньою змовою групою осіб, керуючись корисливими мотивами, за допомогою вищевказаного телефону,самостійно,без відома потерпілого ОСОБА_8 , з використанням всесвітньої інформаційної системи загального доступу Інтернет здійснили вхід

та авторизувалися до аккаунту потерпілого ОСОБА_8 в мобільному додатку АТ КБ «ПриватБанк» - «Privat 24» та маючи доступ до банківської картки АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_5 , а також попередньо, додатково відкривши банківську картку «Універсальна» № НОМЕР_6 , на якій баланс кредитних коштів становив 40 000 грн., та від імені потерпілого ОСОБА_8 , 29.01.2026, приблизно о 21 год.37хв., перебуваючи у невстановленому

досудовим розслідуванням місці, маючи злочинний намір на заволодіння грошовими

коштами потерпілого ОСОБА_8 , ОСОБА_5 та ОСОБА_4 за допомогою мобільного додатку АТ КБ «ПриватБанк» - «Privat 24» здійснили наступні транзакції між картковими рахунками:

- 29.01.2026 року о 21 год.37 хв. перерахування грошових коштів

на суму 20 050 гривень (зарахування зі своєї банківської картки № НОМЕР_6 , з коментарем до платежу: (-)) на банківську картку № НОМЕР_5 , що належить потерпілому ОСОБА_8 ;

- 29.01.2026 року о 21 год. 40 хв. перерахування грошових коштів

на суму 25 050 гривень (зарахування зі своєї банківської картки № НОМЕР_6 , з коментарем до платежу: (-) на банківську картку № НОМЕР_5 , що належить потерпілому ОСОБА_8 .

Разом з цим, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 маючи злочинний намір, спрямований на таємне викрадення чужого майна, керуючись корисливими мотивами, за попередньою змовою групою осіб, за допомогою банківської картки АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_5 , яку вони попередньо відкрито викрали у потерпілого ОСОБА_8 , 29.01.2026, 21 год. 40 хв. , перебуваючи з адресою: м. Київ, бульвар Чоколівський,6, маючи злочинний намір на заволодіння грошовими коштами потерпілого ОСОБА_8 здійснили зняття грошових коштів з банківського рахунку ОСОБА_8 ;

-29.01.2026 року о 21 год. 40 хв. зняття грошових коштів в банкоматі м. Київ, бульвар Чоколівський, 6, на суму 20000 гривень (без комісії);

-29.01.2026 року о 21 год. 42 хв. зняття грошових коштів в банкоматі м. Київ, Чоколівський бульвар, 6, на суму 20000 гривень (без комісії);

Своїми злочинними діями ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , за попередньою змовою групою осіб, незаконно заволоділи грошовими коштами з банківської картки АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_5 , яка належить потерпілому ОСОБА_8 шляхом здійснення операцій з переведення та подальшого зняття грошових коштів на загальну суму 40000 гривень, якими в подальшому розпорядились на власний розсуд.

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_4 повністю визнав себе винуватим та не оспорював фактичні обставини провадження.

Так, обвинувачений ОСОБА_4 підтвердив,що будучи військовослужбовцем, призваним під час мобілізації на особливий період, 16 серпня 2025 року самовільно залишив військову частину НОМЕР_1 , яка розташовувалась на той час у Житомирській області, не повертався до розташування, а проводив час на свій розсуд. Був затриманий працівниками поліції 03 лютого 2026 року.

Також обвинувачений ОСОБА_4 підтвердив,що разом зі своїм товаришем ОСОБА_5 29 січня 2026 року знаходились біля 21.30 на Чоколівському бульварі в м. Києві, де побачили раніше незнайомого потерпілого ОСОБА_8 та спільно вирішили здійснити заволодіння майном останнього.

Для цього,разом підійшли до ОСОБА_8 , та попрохали у нього цигарку, на що він їм відмовив. Тоді, ОСОБА_5 наніс один удар кулаком правої руки в область грудей потерпілого, від чого той впав на землю. Підтвердив обвинувачений ОСОБА_4 , що сам також наніс один удар потерпілому кулаком в область тулуба.

Після цього, вони зняли з руки у потерпілого ОСОБА_8 золоте кільце, а також забрали з внутрішньої кишені його одягу мобільний телефон марки «Samsung», а також банківську карту «Приват Банку».

Визнав обвинувачений ОСОБА_4 і те, що саме він здійснив вхід через мобільний телефон потерпілого ОСОБА_8 через мережу інтернет до його аккаунту та здійснив авторизацію в мобільному додатку АТ КБ «Приват Банку». Отже, таким чином отримав доступ до банківської карти потерпілого, на якій знаходилось 40 000 гривень.

В той же день, він перевів із картки потерпілого в декілька прийомів ці гроші на свою картку, а потім зняв їх та витратив разом із ОСОБА_5 на власні потреби.

Обвинувачений ОСОБА_4 у вчиненому розкаявся та повідомив що бажає в подальшому повернутись на військову службу .

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 повністю визнав себе винуватим та фактичні обставини провадження ним не оспорювались.

Підтвердив в суді, що проходив військову службу по контракту, але 26 квітня 2025 року самовільно залишив військову частину НОМЕР_2 , яка дислокувалась на той час у Харківській області. Проводив час на власний розсуд та не повертався до військової частини, був затриманий працівниками поліції 03 лютого 2026 року.

Також обвинувачений ОСОБА_5 визнав те, що разом з обвинуваченим ОСОБА_4 29 січня 2026 року, у вечірній час перебували на Чоколівському бульварі в місті Києві, де здійснили заволодіння майном потерпілого ОСОБА_8 , а саме викрали його мобільний телефон, золотий перстень та банківську картку, при цьому нанесли по одному удару потерпілому по тулубу.

Також обвинувачений визнав, що бачив як ОСОБА_4 використовуючи мобільний телефон потерпілого зайшов на його акаунт та перевів грошові кошти в загальній сумі 40 000 гривень на свою картку. Гроші в подальшому вони зняли та витратили на власні потреби.

У вчиненому обвинувачений ОСОБА_5 розкаявся та також повідомив, що в подальшому має бажання повернутись на військову службу.

Суд у відповідності до ст.349 ч.3 КПК України обмежив дослідження доказів допитом обвинувачених.

Отже, суд приходить до висновку про винуватість ОСОБА_4

у самовільному залишенні військової частини без поважних причин військовослужбовцем, тривалістю понад три доби, вчиненому в умовах воєнного стану.

Його дії суд кваліфікує за. 5 ст.407 КК України.

Також суд визнає ОСОБА_4 у вчиненні умисних дій,що виразились у відкритому викраденні чужого майна (грабежі), вчиненому повторно, за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану.

Дії ОСОБА_4 суд кваліфікує за ст.186 ч. 4 КК України.

Визнає суд обвинуваченого ОСОБА_4 винуватим у вчиненні умисних дій,що виразились у викраденні офіційного документу, вчиненому з корисливих мотивів.

Дії обвинуваченого суд кваліфікує за ч.1 ст.357 КК України.

Суд визнає ОСОБА_4 винуватим у вчиненні умисних дій,що виразились у несанкціонованому втручанні в роботу інформаційних (автоматизованих) систем.

Дії ОСОБА_4 суд кваліфікує за ст.361 ч.1 КК України.

Визнає суд обвинуваченого ОСОБА_4 винуватим у вчиненні таємного викрадення чужого майна (крадіжці), вчиненому повторно, за передньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану та кваліфікує його дії за ч. 4 ст. 185 КК України.

Також суд приходить до висновку про винуватість ОСОБА_5 у вчиненні

самовільного залишення військової частини без поважних причин військовослужбовцем, тривалістю понад три доби, вчиненому в умовах воєнного стану.

Його дії суд кваліфікує за ст. 407 ч. 5 КК України.

Визнає суд обвинуваченого ОСОБА_5 винуватим у вчиненні умисних дій, що виразились у відкритому викраденні чужого майна (грабежі), вчиненому повторно,

за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану.

Його дії суд кваліфікує за ст.186 ч. 4 КК України.

Також ОСОБА_10 визнається судом винуватим у вчиненні умисних дій,що виразились у викраденні офіційного документу, вчиненому з корисливих мотивів та його дії судом кваліфікуються за ст. 357 ч.1 КК України.

Визнає суд обвинуваченого ОСОБА_5 винуватим у вчиненні умисних дій,що виразились у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому повторно,

за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану.

Його дії суд кваліфікує за ст. 185 ч. 4 КК України.

При призначенні покарання кожному із обвинувачених суд відповідно до вимог ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчинених ним злочинів - відповідно до ст.12 КК України які віднесені до тяжких та не тяжких, особу кожного із обвинувачених, раніше судимих, осудних і вважає, що як обвинувачений ОСОБА_4 , так і обвинувачений ОСОБА_5 заслуговують на покарання у виді позбавлення волі,оскільки виправлення без ізоляції від суспільства не є можливим, а відносно обвинуваченого ОСОБА_5 застосовується також і конфіскація всього майна,що є його власністю.

Також в суді встановлено, що ОСОБА_4 був засуджений вироком Автозаводського районного суду м.Кременчука від 11.04.2024 року за ст.190 ч.2,70 ч. 4 КК України до покарання у виді 5 років позбавлення волі та на даний час не відбув повністю покарання.

Отже, остаточне покарання ОСОБА_4 суд вважає необхідним призначити за сукупністю кримінальних правопорушень підставі ст.70 ч.4 КК України, шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за вироком Автозаводського районного суду м. Кременчука від 11.04.2024 року до покарання за новим вироком.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_4 суд враховує розкаяння у вчиненому.

Обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_4 суд враховує рецидив злочинів.

Крім того, в суді встановлено, що ОСОБА_5 був засуджений вироком Автозаводського районного суду м. Кремечука від 30.11.2023 року за ст.ст.186 ч.4,190 ч.2,70 ч.4 КК України до 8 років позбавлення волі,з конфіскацією всього майна,що є його власністю та не відбув повністю покарання.

Тому суд вважає,що остаточне покарання необхідно призначити за сукупністю кримінальних правопорушень на підставі ст. 70 ч.4 КК України, шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за вироком Автозаводського районного суду м.Кременчука від 30.11.2023 року до покарання за новим вироком.

Обставиною,що пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_5 суд враховує розкаяння у вчиненому.

Обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_5 ст.67 КК України суд враховує рецидив злочинів

Цивільного позову по провадженню не заявлено.

Керуючись ст.ст. 370, 373, 374 КПК України ,суд-

з а с у д и в :

Визнати ОСОБА_4 винуватим за ст.ст. 407 ч.5,186 ч.4,357 ч.1,361ч.1,185 ч. 4 КК України і призначити йому покарання:

за ст.407 ч. 5 КК України - у виді 5 років позбавлення волі;

за ст. 186 ч. 4 КК України - у виді 7 років позбавлення волі;

за ст.357 ч.1 КК України - у виді 3 років обмеження волі;

за ст.361 ч.1 КК України - у виді 2 роки 6 місяців обмеження волі;

за ст.185 ч. 4 КК України - у виді 5 років позбавлення волі.

На підставі ст.70 КК України остаточне покарання за сукупністю кримінальних правопорушень призначити шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді 7 (семи) років позбавлення волі.

На підставі ст.70 ч. 4 КК України за сукупністю злочинів, шляхом складання невідбутої частини покарання за вироком Автозаводського районного суду міста . Кремечука від 11.04.2024 року до покарання за новим вироком остаточно суд призначає до відбуття 7 (сім ) років 6 (шість ) місяців позбавлення волі,відраховуючи строк покарання з 03.02.2026 року.

Запобіжний захід у виді тримання під вартою залишити без змін до набрання вироком чинності.

Визнати ОСОБА_5 винуватим за ст.ст.407 ч.5, 186 ч.4, 357 ч.1,185 ч. 4 КК України та призначити покарання :

за ст.407 ч. 5 КК України - у виді 5 років позбавлення волі;

за ст. 186 ч. 4 КК України - у виді 7 років позбавлення волі;

за ст.357 ч.1 КК України - у виді 3 років обмеження волі;

за ст.185 ч. 4 КК України - у виді 5 років позбавлення волі.

На підставі ст.70 КК України остаточне покарання за сукупністю кримінальних правопорушень призначити шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді 7 (семи) років позбавлення волі.

На підставі ст. 70 ч. 4 КК України за сукупністю злочинів остаточно призначити до відбуття покарання у виді 8 (восьми) років позбавлення волі з конфіскацією майна шляхом часткового складання невідбутої частини покарання за вироком Автозаводського районного суду м. Кременчука від 30.11.2023 року до покарання за новим вироком, відраховуючи покарання з 03.02.2026 року, та зарахуванням відбутого покарання з 20.09.2023 по 30.12.2024 р.

Запобіжний захід у виді тримання під вартою залишити без змін до набрання вироком чинності.

Речові докази: сумку чорного кольору, куртку зеленого кольору, шапку чорного кольору, 2 зарядних блоки, зарядний провід,коробку цукерок,електронну под- систему, павербанк чорного кольору,мобільний телефон марки «Редмі» в корпусі синього кольору - повернути ОСОБА_4 ;

банківську картку «Пумб», сім-картку та особисті речі ОСОБА_5 повернути останньому;

Мобільний телефон «Iphone11» звернути в дохід держави в рахунок конфіскації майна.

Картку «ПриватБанку» залишити в матеріалах провадження.

Стягнути із ОСОБА_4 витрати на проведення експертиз на користь держави в сумі 1782,80 гривень.

Стягнути із ОСОБА_5 витрати на проведення експертиз на користь держави в сумі 1782,80 гривень.

Вирок може бути оскаржено до Київського Апеляційного суду через районний суд протягом 30 днів з моменту його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку .

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору .

Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику провадження, який не був присутній в судовому засіданні.

СУДДЯ :