Вирок від 09 серпня 2026 р. у справі №317/3193/26 — Запорізький районний суд Запорізької області

Справа № 317/3193/26

№/п 1-кп/317/622/2026

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 серпня 2026 року м. Запоріжжя

Запорізький районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді: ОСОБА_1

при секретарі: ОСОБА_2

за участю прокурора: ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

адвоката обвинуваченого ОСОБА_5

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжі кримінальне провадження № 12026082230000408 від 01.06.2026 року за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця с. Любимівка Солонянського району Дніпропетровської області, який має середню спеціальну освіту, не працевлаштованого, не одруженого, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого

вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст. 246 ч.2 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

22.12.2025 приблизно о 10 годині 00 хвилин ОСОБА_4 , діючи умисно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою з особою, відносно якої матеріали виділено в окреме провадження, з метою незаконної порубки дерев, прибув до полезахисної лісової смуги, розташованої поблизу с. Новодніпровка Запорізького району Запорізької області, за координатами: 48°00'04.8"N 34°52'38.7"E, яка відповідно до ст.ст. 4, 39 Лісового кодексу України є складовою частиною лісового фонду України, належить до категорії захисних лісів та, згідно з абзацом третім підпункту «е» пункту 24 розділу X Перехідних положень Земельного кодексу України, перебуває у комунальній власності територіальної громади в особі Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області.

Перебуваючи на вказаній території, у період часу з 10 год. 00 хв. до 13 год. 03 хв., ОСОБА_4 , реалізуючи свій злочинний умисел, діючи умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, у порушення вимог ст. 69 Лісового кодексу України, без отримання спеціального дозволу на використання лісових ресурсів (лісорубного квитка), використовуючи заздалегідь підготовлене знаряддя вчинення кримінального правопорушення - електричну пилу, діючи за попередньою змовою з особою, відносно якої матеріали виділено в окреме провадження, спільно з останньою здійснив незаконну порубку 4 сироростучих дерев породи акація до ступеня припинення росту, відокремивши їх стовбури від коріння, а саме дерев із діаметрами пнів: 32 см, 20 см, 31 см та 37 см.

Своїми умисними протиправними діями ОСОБА_4 завдав шкоди довкіллю та заподіяв територіальній громаді в особі Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області матеріальну шкоду у загальному розмірі 36 385 грн. 21 коп., що у двадцять і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, чим спричинив істотну шкоду.

Кваліфікація діяння ОСОБА_4 як ч. 2 ст. 246 КК України, а саме: незаконна порубка дерев у захисних лісових насадженнях, вчинена за попередньою змовою групою осіб, що заподіяла істотну шкоду– є вірною та також надається судом.

05 червня 2026 року між прокурором Запорізької окружної прокуратури Запорізької області ОСОБА_3 , якому на підставі ст.37 КПК України надані повноваження прокурора у даному кримінальному провадженні, та обвинуваченим ОСОБА_4 в порядку, передбаченому ст.468,469,472 КПК України, укладено угоду про визнання винуватості.

Згідно з даною угодою, прокурор та обвинувачений ОСОБА_4 дійшли згоди щодо формулювання обвинувачення, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_4 за ст.246 ч.2 КК України. Обвинувачений ОСОБА_4 у повному обсязі сформульованого обвинувачення беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні даного кримінального правопорушення. Також, сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання, яке ОСОБА_4 повинен понести за вчинене кримінальне правопорушення, а саме за ст.246 ч.2 КК України, у вигляді 3 (трьох) років обмеження волі. На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки та покласти на нього обов`язки, передбачені ч. 1 ст. 76 КК України.

Розглядаючи в поядку п. 1 ч. 3 ст.314 КПК України питання про можливість затвердження даної угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.

Відповідно до правил ст.468,469 КПК України у кримінальному провадженні щодо кримінальних злочинів внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам, може бути укладена угода між прокурором та обвинуваченим про визнання винуватості.

Прокурор в підготовчому судовому засіданні, вважаючи, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК України та КК України, просив цю угоду затвердити і призначити обвинуваченому ОСОБА_4 узгоджену в угоді міру покарання.

Обвинувачений ОСОБА_4 у підготовчому судовому засіданні також просив затвердити угоду про визнання винуватості і призначити узгоджену в ній міру покарання, при цьому ОСОБА_4 беззастережно визнав себе винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.246 ч.2 КК України за викладених в обвинувальному акті обставин.

Захисник - адвокат ОСОБА_5 в підготовчому судовому засіданні проти затвердження угоди про визнання винуватості не заперечував.

Таким чином, суд вважає доведеним вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ст.246 ч.2 КК України.

Суд, шляхом заслуховування пояснень сторін кримінального провадження, переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, при цьому судом встановлено, що ОСОБА_4 повністю усвідомлює зміст угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винним, вид покарання, яке буде до нього застосовано у разі затвердження угоди, цілком розуміє свої права, передбачені п. 1 ч. 4 ст.474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст.473 КПК України, та наслідки її не виконання, передбачені ст.476 КПК України.

Покарання сторонами угоди визначено у відповідності до положень ст.50,65-67 КК України, з урахуванням характеру та тяжкості висунутого ОСОБА_4 обвинувачення, даних про його особу, обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Враховуючи викладене, оскільки умови угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_4 відповідають вимогам КПК України та КК України, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для затвердження цієї угоди.

Долю речових доказів вирішити на підставі ст.100 КПК України.

Запобіжний захід по кримінальному провадженню судом не обирався.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 314, 373,374, 475 КПК України, суд,

УХВАЛИВ :

Затвердити угоду від 05 червня 2026 року між прокурором Запорізької окружної прокуратури Запорізької області ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про визнання винуватості.

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст.246 ч.2 КК України, та призначити йому покарання у вигляді 3 (трьох) років обмеження волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з іспитовим строком на 2 (два) роки та покласти на нього обов`язки, передбачені ч. 1 ст. 76 КК України.

Запобіжний захід ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили не обирати.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст.394 КПК України, до Запорізького апеляційного суду через Запорізький районний суд Запорізької області, шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя ОСОБА_1