Вирок від 10 серпня 2026 р. у справі №305/2495/26 — Рахівський районний суд Закарпатської області

Справа № 305/2495/26

Провадження по справі № 1-кп/305/138/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.08.2026 року м. Рахів

Рахівський районний суд Закарпатської області в складі: головуючої судді ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026078140000080 від 22.06.2026 року, про обвинувачення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Пристайлове, Лебединського району, Сумської області, мешканки: АДРЕСА_1 , українки, громадянин України, із середньою освітою, розлученої, опікун над особою з інвалідністю, пенсіонерки, не судимої, у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

07.06.2026 року близько 16 години 00 хвилин, ОСОБА_3 , знаходячись у приміщенні коридору, житлового будинку АДРЕСА_1 , під час словесної суперечки ОСОБА_4 , яка виникла на ґрунті непишних відносин, діючи умисно, з метою заподіяння тілесних ушкоджень, нанесла їй декілька ударів керамічною чашкою в область правої руки, внаслідок чого ОСОБА_4 отримала тілесні ушкодження у вигляді синців правої плечової ділянки та правого передпліччя, що не призвели до короткочасного розладу здоров`я, згідно висновку експерта № 59 від 23.06.2026 року кваліфіковані, як легкі тілесні пошкодження, що не призвели до короткочасного розладу здоров`я.

Враховуючи викладене, ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, тобто в умисному легкому тілесному ушкодженні.

Як встановлено судом, відповідно до положень ч. 2 ст. 302 КПК України обвинуваченій ОСОБА_3 в присутності його захисника – адвоката ОСОБА_5 , прокурором роз`яснено зміст встановлених досудовим розслідуванням обставин, а також те, що у разі надання згоди на розгляд обвинувального акту у спрощеному порядку вона буде позбавлений права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду кримінального провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини, після чого ОСОБА_3 у заяві підтвердила роз`яснення їй вказаних положень та надала добровільну згоду на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні. При цьому у даній заяві обвинуваченою ОСОБА_3 зазначено, що вона беззаперечно визнає свою винуватість у вчиненні кримінального проступку за ч. 1 ст. 125 КК України, згодна та не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини, згодна з розглядом обвинувального акту за її відсутності у спрощеному провадженні. Також до обвинувального акту додано заяву потерпілої щодо згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права на апеляційне оскарження та згоди з розглядом обвинувального акту у спрощеному провадженні.

Прокурором подано клопотання, згідно з яким просить розглянути обвинувальний акт у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

На підставі ч. 2 ст. 382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному КПК України, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Враховуючи викладене, а також те, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, відсутність сумнівів в добровільності такої позиції обвинуваченої, з урахуванням її заяви щодо визнання винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права на апеляційне оскарження та згоди на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні, суд дійшов висновку, що обвинувальний акт слід розглянути у порядку, визначеному ст. ст. 381, 382 КПК України.

Згідно з ч. 4 ст. 107 КПК України в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Вивчивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали кримінального провадження, суд вважає доведеною винуватість ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125, КК України, а саме: в умисному легкому тілесному ушкодженні.

Відповідно до ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого нею проступку, дані про особу винної, яка на обліку у лікаря нарколога, психіатра та фтизіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується задовільно, не судимий, опікун особи з інвалідністю, пенсіонерка.

Обставини, визначеною ст. 66 КК України, що пом`якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд визнає: визнання своєї вини, щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставини, визначені ст. 67 КК України, що обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , судом не встановлені.

За положеннями ч. ч. 1, 2 ст. 50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Враховуючи наведене та конкретні обставини провадження, за яких вчинено діяння, дані про особу обвинуваченої, відповідно до вимог ст. ст. 50, 65 КК України та з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, обвинуваченій необхідно призначити покарання у вигляді штрафу, що прямо передбачено санкцією вказаної статті.

Суд вважає, що саме таке покарання буде достатнім, справедливим і необхідним для виправлення обвинуваченої та для запобігання вчиненню нею кримінальних правопорушень.

Цивільний позов, а стадії досудового розслідування, не заявлено.

Запобіжний захід щодо обвинуваченої не обирався.

Процесуальні витрати за проведення експертизи – відсутні.

Речові докази у кримінальному провадженні - відсутні.

Керуючись ст. ст. 373, 374, 375, 376, 381, 382 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, та призначити їй покарання у виді штрафу, у розмірі 50 (п`ятдесят) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень 00 копійок.

Вирок може бути оскаржений до Закарпатського апеляційного суду через Рахівський районний суд Закарпатської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, однак відповідно до ч. 1 ст. 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Відповідно до ч. 4 ст. 382 КПК України, копія вироку за результатами розгляду обвинувального акту щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надсилається учасникам судового провадження.

Суддя ОСОБА_1