Рішення від 10 серпня 2026 р. у справі №754/13749/26 — Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2/754/12812/26

Справа №754/13749/26

РІШЕННЯ

Іменем України

11 серпня 2026 року суддя Деснянського районного суду м. Києва Панченко О.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" про відшкодування коштів, -

ВСТАНОВИВ:

27.07.2026 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" про відшкодування коштів. Свої позовні вимоги обгрунтовує тим, що оскільки позивач є інвалідом армії 2 групи, то відповідно має право на 100% знижку плати за користування житлом (квартирна плата) в межах норм, передбачених чинним законодавством. Таким чином, борг у рахунках-повідомленнях за утримання будинків та прибудинкової території вказаний Відповідачем є незаконним та протирічить ч.4 ст. 13 ЗУ "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту". Враховуючи викладене просить на його користь стягнути із Відповідача завдану йому шкоду у розмірі 29 359,25 грн.

Протколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.07.2026 року справу передано головуючій-судді Панченко О.М.

Ухвалою Деснянського районного суду м.Києва від 30.07.2026 року відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.

06.08.2026 року від представника відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву в якому просить у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити у повному обсязі з огляду на таке. Підприємство набуло функцій статусу Виконавця послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води в житловому будинку позивача лише з 01.05.2018 року. Підприємство не є правонаступником ПАТ "КИЇВЕНЕРГО" та не несе відповідальності за дії або бездіяльність вказаної особи та не має інформації щодо її господарської діяльності. Вважає, що у діях КП "Київтеплоенерго" не вбачається складу цивільного правопорушення.

10.08.2026 року через електронну адресу суду від позивача ОСОБА_1 надійшла відповідь на відзив в якій просив не враховувати позицію представника відповідача у відзиві.

Згідно вимог ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

У відповідності до ч.8 ст.279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.

Положеннями ст.174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, дійшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що на підтвердження заявлених позовних вимог позивачем надано копію пенсійного посвідчення № НОМЕР_1 від 01 березня 2018 року, копію довідки Київського казенного експериментального протезно-ортопедичного підприємства від 08 липня 2004 року, копію довідки № 004139 про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках застрахованого, а також копії рахунків-повідомлень станом на 01 липня 2023 року та 01 лютого 2025 року щодо наявності заборгованості за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно зі статтею 16 ЦК України способом захисту цивільного права, зокрема, є відшкодування майнової шкоди.

За змістом статті 22 ЦК України особа має право на відшкодування збитків, завданих унаслідок порушення її цивільного права. Збитками є, зокрема, реальні збитки та упущена вигода.

Відповідно до статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що покладення на особу обов`язку з відшкодування шкоди можливе лише за наявності сукупності таких умов: протиправної поведінки заподіювача шкоди, наявності шкоди, причинного зв`язку між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою, а також вини особи, яка її завдала. Відсутність хоча б одного із зазначених елементів виключає можливість покладення цивільно-правової відповідальності.

Звертаючись до суду із даним позовом, позивач зазначає, що як особа з інвалідністю внаслідок війни II групи має право на пільги щодо оплати житлово-комунальних послуг, а тому нарахована відповідачем заборгованість є незаконною, у зв`язку із чим просить стягнути з відповідача 29 359,25 грн як завдану йому шкоду.

Разом із тим, на підтвердження своїх доводів позивачем надано лише копію пенсійного посвідчення, документи щодо встановлення інвалідності та рахунки-повідомлення про наявність заборгованості.

Водночас зазначені документи самі по собі не підтверджують факту неправомірності дій відповідача щодо здійснення нарахувань, не свідчать про порушення відповідачем вимог чинного законодавства, а також не підтверджують заподіяння позивачу майнової шкоди саме у заявленому розмірі.

Позивачем не надано доказів того, що відповідачем було безпідставно відмовлено у застосуванні передбачених законом пільг, не надано розрахунку, який би свідчив про неправильність здійснених нарахувань, відсутні будь-які документи, що підтверджують звернення позивача до відповідача із заявами про проведення перерахунку та результати їх розгляду.

Крім того, сам факт відображення у рахунках-повідомленнях суми заборгованості не свідчить про завдання позивачу майнової шкоди у розумінні статті 22 ЦК України, оскільки позивачем не доведено факту понесення ним реальних збитків або інших негативних майнових наслідків, які перебували б у причинному зв`язку із діями відповідача.

Відповідно до частин першої, п`ятої та шостої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

З огляду на викладене суд приходить до висновку, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами ні протиправності поведінки відповідача, ні факту заподіяння йому майнової шкоди, ні її розміру, ні причинно-наслідкового зв`язку між діями відповідача та заявленою до стягнення сумою, у зв`язку із чим заявлені позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року № 3674-VІ, 1. Судовий збір справляється: у разі ухвалення судового рішення, передбаченого цим Законом.

Згідно ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року № 3674-VІ, 3. При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Згідно ч. 1, ч. 2, ч. 6 ст. 141 ЦПК України, 1. Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. 2. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. 6. Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Позивач звільнений від сплати судового збору (пенсійне посвідчення № НОМЕР_1 від 01.03.2018 довічно, як особа, якій визначено 2 групу інвалідності, інвалід армії).

Керуючись ст.ст. 15-16, 22, 1166 ЦК України, ст.ст. 7, 81, 141, 174, 263-265, 279 ЦПК України, ЗУ "Про судовий збір",

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" про відшкодування коштів, - залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено та підписано 11.08.2026 року.

Головуючий суддя: О.М. Панченко