Рішення від 10 серпня 2026 р. у справі №754/7211/26 — Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2-др/754/129/26

Справа №754/7211/26

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

Іменем України

(ЗАОЧНЕ)

11 серпня 2026 року Суддя Деснянського районного суду м.Києва Панчнко О.М., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без виклику (повідомлення) сторін заяву представника заявника ОСОБА_1 - адвоката Васюка Миколи Миколайовича щодо ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЮМ» про стягнення нарахованих та невиплачених належних працівникові сум (розрахунку) при звільненні та стягнення середнього заробітку за час затримки сплати належних звільненому працівникові сум (розрахунку), -

ВСТАНОВИВ:

11 серпня 2026 року через підсистему «Електронний суд» представник позивача - Васюк М.М. - звернувся до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення, в якій просить стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15 000,00 грн. В обґрунтування заяви зазначає, що у позовній заяві позивачем було заявлено про намір відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, а також повідомлено суд про подання доказів понесення таких витрат у строк, визначений частиною восьмою статті 141 ЦПК України. Посилається на те, що у резолютивній частині заочного рішення Деснянського районного суду м.Києва від 03 серпня 2026 року суд не вирішив питання щодо розподілу судових витрат, у зв`язку із чим наявні підстави для ухвалення додаткового рішення. На підтвердження понесених витрат представником позивача подано договір про надання правничої допомоги, додаток до нього, акт наданих послуг та звіт про обсяг наданих послуг, відповідно до яких вартість професійної правничої допомоги становить 15 000,00 грн.

Перевіривши обґрунтованість вимог заяви про ухвалення додаткового рішення, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасника справи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно зі ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення п. 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України.

Відповідно до положень ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача.

Отже, оскільки у заочному рішенні Деснянського районного суду м. Києва від 03 серпня 2026 року питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу не вирішувалося, заява представника позивача підлягає розгляду в порядку статті 270 ЦПК України.

Як убачається з матеріалів справи, заочним рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 03 серпня 2026 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до ТОВ «ЛЮМ» про стягнення нарахованих та невиплачених належних працівникові сум (розрахунку) при звільненні та стягнення середнього заробітку за час затримки сплати належних звільненому працівникові сум (розрахунку) відмовлено повністю.

Таким чином, незалежно від того, що позивачем заявлено вимогу про компенсацію витрат на професійну правничу допомогу та подано докази на підтвердження їх розміру, відсутні передбачені законом підстави для їх стягнення з відповідача, оскільки позовні вимоги залишені без задоволення.

Аналогічний правовий висновок висловлено Верховним Судом, так у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц зазначено, що суд, вирішуючи питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, повинен враховувати результат вирішення спору та положення статті 141 ЦПК України. Саме результат розгляду справи визначає, на яку сторону покладаються судові витрати.

Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 17 лютого 2021 року у справі № 753/1203/18 та від 01 вересня 2021 року у справі № 178/1522/18, у яких зазначено, що відшкодування витрат на професійну правничу допомогу є похідним від результату вирішення спору та здійснюється відповідно до правил статті 141 ЦПК України.

Оскільки у задоволенні позову відмовлено повністю, понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу покладаються на позивача та не підлягають стягненню з відповідача, а отже суд приходить до висновку про відмову у задволенні заяви у повному обсязі.

Керуючись нормами п. 12 ч. 3 ст. 2, ст. 133, 137, 141, 246, 258-261, 270, 353-354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву представника заявника ОСОБА_1 - адвоката Васюка Миколи Миколайовича щодо ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЮМ» про стягнення нарахованих та невиплачених належних працівникові сум (розрахунку) при звільненні та стягнення середнього заробітку за час затримки сплати належних звільненому працівникові сум (розрахунку), - залишити без задоволення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Повне додаткове (заочне) рішення суду складено 11 серпня 2026 року.

Суддя: О.М. Панченко