Рішення від 10 серпня 2026 р. у справі №754/18429/25 — Деснянський районний суд міста Києва

Суд: Деснянський районний суд міста Києва

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: витребування майна із чужого незаконного володіння

Дата: 10 серпня 2026 р.

Справа: №754/18429/25

Суддя: Скрипка О. І.

Номер провадження 2-др/754/124/26

Справа №754/18429/25

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

Іменем України

11 серпня 2026 року Деснянський районний суд м.Києва в складі:

головуючого - судді Скрипки О.І.,

при секретарі Моторенко К.О.,

за участю

представника позивача Білобловського С.В. ,

представника відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві заяву представника ОСОБА_3 - Білобловського Сергія Володимировича про стягнення судових витрат у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про витребування майна із чужого незаконного володіння, -

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Деснянського районного суду м.Києва знаходилась вищевказана цивільна справа.

Рішенням Деснянського районного суду м.Києва від 29.07.2026 року позовні вимоги задоволено у повному обсязі.

Представник позивача Білобловський С.В. звернувся до суду з заявою про відшкодування судових витрат, в якій просить стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 63 000,00 грн., оскільки зазначене питання не було вирішено судом при постановленні рішення.

04.08.226 року до суду надійшли заперечення відповідача ОСОБА_4 на вказану заяву, в яких вона зазначає про відсутність доказів детального обсягу наданих послуг і виконаних робіт, в тому числі не надано детального опису послуг із зазначеням кількості витраченого адвокатом часу, відсутні платіжні документи про оплату таких послуг та розрахунок таких витрат. Також відповідач стверджує, що позивач не заявляв вимоги про стягнення судових витрат, а тому суд не може прийняти додаткове рішення про стягнення витрат на професійну правову допомогу. В зв`язку із цим відповідач вважає, що позивач не довів заявлений обсяг витрат в розмірі 63 000,00 грн.

Крім того, на думку відповідача заявлені витрати є неспівмірними із складністю справи та ціною позову, а також послалась на аналогічні судові рішення, згідно яких витрати на правову допомогу становили 20 000,00 грн. та 12 000,00 грн.

Посилаючись на викладене, відповідач просила відмовити у стягненні витрат на правничу допомогу, а у разі, якщо суд прийде до висновку, що клопотання підлягає задоволенню - зменшити розмір витрат на професійну правову допомогу з урахуванням принципів розумності та співмірності.

В судовому засіданні представник позивача підтримав заяву, просив задовольнити.

В судовому засіданні представник відповідачки заяву не визнав, просив відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Розгляд справи по суті судом першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду. Суди ухвалюють рішення, постанови іменем України негайно після закінчення судового розгляду. (ч. 3 ст. 258, ч. 1 ст. 259 ЦПК України)

Згідно положень статті 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 265 ЦПК України, у резолютивній частині рішення зазначається, серед іншого, розподіл судових витрат.

Докази, що підтверджують розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку, суд залишає таку заяву без розгляду (ч. 8 ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України).

Якщо сторона з поважних причин не може подати докази, які підтверджують точний розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд, за заявою такої сторони, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Однак, така заява має бути озвучена до закінчення судових дебатів у справі (ч. 1 ст. 246 ЦПК). В такому разі судом призначається ще одне судове засідання, яке має бути проведено не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог, за результатом якого ухвалюється додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 кодексу (ч. 2, 3 ст. 246 ЦПК). Можливість вирішення питання розподілу судових витрат у додатковому рішенні після ухвалення рішення за результатами розгляду справи по суті передбачають і ч. 3 ст. 259 ЦПК (порядок ухвалення судових рішень) і п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК (додаткове рішення суду).

Так, відповідно до ч. 1 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; судом не вирішено питання про судові витрати; суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

Відповідно до ч. 1 п.1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Згідно ч.ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу; витрати, пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до положень ч. 1, 2 статті 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. (ч. 3 ст. 137 Цивільного процесуального кодексу України)

Розмір витрат на оплату правничої допомоги визначається за домовленістю між стороною та особою, яка надає правничу допомогу.

Витрати на правничу допомогу, які мають бути документально підтверджені та доведені, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов`язаних із наданням правничої допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій тощо).

Склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правничої допомоги, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Право на професійну правничу допомогу гарантовано статтею 59 Конституції України, офіційне тлумачення якого надано Конституційним Судом України у рішеннях від 16 листопада 2000 року № 13-рп/2000, від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009.

Так, у рішенні Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо.

Згідно ст. 15 ЦПК України, учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Як вбачається з письмових матеріалів справи, 28.08.2025 року між АО «АСК Груп» та позивачем ОСОБА_3 було укладено договір № 28/08/25 про надання правничої допомоги, на підставі якого та згідно ордеру від 31.01.2025 року адвокат Білобловський С.В. надавав позивачу професійну правничу допомогу у справі № 754/18429/25.

Згідно п.4.1 вказаного договору, отримання винагороди Адвокатським об`єднанням за надання правничої допомоги відбувається у формі гонорару. Клієнт зобов`язується сплатити Адвокатському об`єднанню винагороду (гонорар), розмір якого визначається залежно від складності справи, обсягу наданої правничої допомоги та фактично затраченого адвокатом часу, із розрахунку 3000,00 грн. за 1 годину роботи адвоката. Участь адвоката в судовому засіданні оплачується із розрахунку 4000,00 грн. за одне судове засідання, незалежно від того, чи адвокат бере участь в судовому засіданні в приміщенні суду чи в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. Оплата також здійснюється клієнтом в повному розмірі, якщо судове засідання було призначене, адвокат з`явився, але судове засідання не відбулось не з вини адвоката, було відкладено чи оголошено перерву.

Відповідно до п.4.3 договору, оплата за надані послуги здійснюється клієнтом не пізніше 30 днів з моменту підписання акту приймання-передачі наданої правничої допомоги.

За п.4.4. договору, при визначенні розміру гонорару враховується:

-обсяг і час роботи, що потрібний для належного виконання доручення;

-необхідність виїзду у відрядження;

-важливість доручення з точки зору інтересів клієнта.

30.07.2026 року між АО «АСК Груп» та ОСОБА_3 було підписано акт приймання-передачі наданої правничої допомоги, згідно якого АО надано, а позивачем замовлено та прийнято наступну правничу допомогу:

1) підготовка та подання до Деснянського районного суду м.Києва через електронний суд позовної заяви про витребування майна із чужого незаконного володіння, кількість витраченого часу - 5 годин, вартість - 15 000,00 грн.;

2) підготовка та подання до Деснянського районного суду м.Києва через електронний суд заяви про забезпечення позову, кількість витраченого часу - 3 години, вартість - 9000,00 грн.;

3) отримання в Деснянському районному суді м.Києва ухвали про забезпечення позову, кількість витраченого часу - 1 година, вартість 3000,00 грн.;

4) підготовка та направлення до ТОВ «СК «УСГ» адвокатського запиту № 15/01/26 від 15.01.2026 року, кількість витраченого часу - 1 година, вартість 3000 грн.;

5) підготовка та направлення до Головного сервісного центру МВС України адвокатського запиту № 22/10/25 від 22.10.2025 року, кількість витраченого часу - 1 година, вартість - 3000,00 грн.

6) підготовка та подання до Деснянського районного суду м.Києва через електронний суд клопотання про долучення письмових доказів від 03.03.2026 року, кількість витраченого часу - 1 година, вартість - 3000,00 грн.;

7) підготовка вимоги від імені ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про повернення автомобіля, кількість витраченого часу - 1 година, вартість - 3000,00 грн.;

8) підготовка та подання до Деснянського районного суду м.Києва через електронний суд клопотання про долучення письмових доказів від 05.12.2025 року, кількість витраченого часу - 1 година, вартість - 3000,00 грн.;

9) підготовка та подання до Деснянського районного суду м.Києва додаткових пояснень у справі № 754/18429/25 від 30.06.2026 року, кількість витраченого часу - 2 години, вартість - 6000,00 грн.;

10) представництво інтересів ОСОБА_5 в судовому засіданні Деснянського районного суду м.Києва 20.04.2026 року, фіксована сума згідно п.4.1 договору, вартість - 4000,00 грн.;

11) представництво інтересів ОСОБА_5 в судовому засіданні Деснянського районного суду м.Києва 27.05.2026 року, фіксована сума згідно п.4.1 договору, вартість - 4000,00 грн.;

12) представництво інтересів ОСОБА_5 в судовому засіданні Деснянського районного суду м.Києва 29.07.2026 року, фіксована сума згідно п.4.1 договору, вартість - 4000,00 грн.

Загальна вартість наданих послуг становить 63 000,00 грн.

З матеріалів справи також вбачається, що 17.03.2026 року представником позивача подано заяву в порядку ч.8 ст.141 ЦПК України.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Аналогічні критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Вирішуючи дану заяву по суті, суд враховує те, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 та частина восьма статті 141 ЦПК України).

Аналогічна позиція висловлена Об`єднаною палатою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду у постановах від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, від 22 січня 2021 року у справі № 925/1137/19, Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постановах від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19 (провадження № 61-21442св19), від 03 лютого 2021 року у справі № 554/2586/16-ц (провадження № 61-21197св19), від 17 лютого 2021 року у справі № 753/1203/18 (провадження № 61-44217св18), від 15 червня 2021 року № 159/5837/19.

Також, частиною п`ятою статті 137 ЦПК встановлено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з частиною шостою статті 137 ЦПК обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Вирішуючи питання щодо розмір витрат на правничу допомогу, суд вважає, що зазначені у актах обсяги наданої правової допомоги та її вартість не відповідають дійсності, є значно завищеними, а також не доведеними.

Так, згідно вищевказаного акту зазначено:

1) підготовка та подання до Деснянського районного суду м.Києва через електронний суд позовної заяви про витребування майна із чужого незаконного володіння, кількість витраченого часу - 5 годин, вартість - 15 000,00 грн.;

2) підготовка та подання до Деснянського районного суду м.Києва через електронний суд заяви про забезпечення позову, кількість витраченого часу - 3 години, вартість - 9000,00 грн.

Суд вважає, що враховуючи характер спору, обсяг позовної заяви (5 аркушів) та додатків до неї (14 аркушів), а також обсяг заяви про забезпечення позову, зазначений у актів час, витрачений адвокатом на їх складання та подання, не відповідає реальному, є завищеним, а тому суд зменшує вказані витрати до 6000,00 грн. (2 години) та 3000,00 грн. (1 година) відповідно. Крім того, суд зменшує і витрати на складання та направлення запитів (п.п.4, 5) та підготовку та подання клопотань про доручення доказів (п.п.6, 8), оскільки вказані документи є незначними за обсягом і значної кількості часу на їх складання та направлення не потребували. Обґрунтованою вартістю за складання кожного з документів суд вважає розмір 1500,00 грн., а всього 6000,00 грн.

Також, суд вважає необґрунтованим включення до акту в якості правової допомоги витрати на отримання копії ухвали про забезпечення позову, тривалістю 1 година, вартістю 3000,00 грн. Крім того, у актів у п.3 та п.4 двічі зазначена та врахована до загальної вартості підготовка та направлення до ТОВ «СК «УСГ» адвокатського запиту № 15/01/26 від 15.01.2026 року, кількість витраченого часу - 1 година, вартість 3000,00 грн. Відтак, п.3 витрат підлягає виключенню, а сума витрат, відповідно, зменшенню на 3000,00 грн.

В іншій частині суд погоджується із наведеними розрахунками витрат на правову допомогу.

При цьому, при вирішенні питання щодо розміру витрат відповідача на правову допомогу судом відхиляються заперечення відповідача про те, що позивачем не надано доказів щодо понесених витрат на правову допомогу та їх вартість, а також про те, що стороною позивача не було зроблено заяву про відшкодування таких витрат, оскільки вказані твердження повністю спростовані вищенаведеними документами.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку про те, що є доведеною, обґрунтованою та співмірною сума витрат на правову допомогу: п.1 (позовна заява) - 6000,00 грн., п.2 (заява про забезпечення позову) - 3000,00 грн., п.4 (запит) - 1500,00 грн., п.5 (запит) - 1500,00 грн., п.6 (клопотання) - 1500,00 грн., п.7 (вимога) - 3000,00 грн., п.8 (клопотання) - 1500,00 грн., п.9 (додаткові пояснення) - 6000,00 грн., три судових засідання - по 4000,00 грн. кожне. Загальний розмір витрат становить 36 000,00 грн.

Відтак, з урахуванням доведеного розміру витрат на правничу допомогу, з позивача на користь відповідача належить стягнути 36 000,00 грн. У стягненні іншої частини витрат належить відмовити за недоведеністю та необґрунтованістю. Інші доводи сторін на висновки суду не впливають і підстав для стягнення з позивача витрат у більшому чи меншому розмірі не дають.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4, 5, 12, 13, 17-19, 76-82, 89, 137, 141, 246, 258, 259, 263-266, 268, 270, 352, 354, 355 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Заяву представника ОСОБА_3 - Білобловського Сергія Володимировича про стягнення судових витрат у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про витребування майна із чужого незаконного володіння - задовольнити частково.

Ухвалити додаткове рішення у цивільній справі № 754/18429/25 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про витребування майна із чужого незаконного володіння.

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , судові витрати на професійну правову допомогу в розмірі 36000,00 грн.

У стягненні іншої частини витрат - відмовити.

Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення додаткового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього додаткового рішення.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги, додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя:

Оригінал: reyestr.court.gov.ua