Рішення від 09 серпня 2026 р. у справі №754/8861/26 — Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2-о/754/355/26

Справа №754/8861/26

РІШЕННЯ

Іменем України

10 серпня 2026 року Деснянський районний суд м.Києва у складі :

головуючої судді - Панченко О.М.,

секретаря судових засідань - Сарнавського М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про встановлення факту, що має юридичне значення, -

ВСТАНОВИВ:

В травні 2025 року заявниця ОСОБА_1 в особі свого представника - адвоката Віданової О.В. звернулася до суду із заявою про встановлення факту спільного проживання спадкодавця зі спадкоємцем.

В обґрунтування заяви зазначає, що ОСОБА_1 перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_5 з 31 серпня 1974 року до дня його смерті, що підтверджується свідоцтвом про шлюб. Під час шлюбу у них народилося троє синів, які є повнолітніми спадкоємцями першої черги. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 помер, після чого відкрилася спадщина. Заявниця звернулася до державного нотаріуса для оформлення спадкових прав, однак постановою від 16 березня 2026 року їй відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв`язку з пропуском шестимісячного строку для прийняття спадщини та відсутністю підтвердження її постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини. Заявниця зазначає, що, незважаючи на різні адреси реєстрації, вона фактично постійно проживала разом із чоловіком за адресою: АДРЕСА_1 , де вони вели спільне сімейне господарство. На підтвердження цих обставин посилається на довідку ОСББ, документи про право спільної часткової власності на квартиру та декларацію про вибір лікаря, у якій зазначена вказана адреса як місце фактичного проживання спадкодавця. Разом із тим спадкодавець був зареєстрований та помер за адресою: АДРЕСА_2 . Заявниця зазначає, що перебування за цією адресою мало тимчасовий характер та було обумовлене проходженням лікування у Київському міському клінічному онкологічному центрі, оскільки причиною смерті спадкодавця став рак шлунка IV стадії. Посилаючись на те, що постійне спільне проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини є підставою для визнання спадщини прийнятою відповідно до частини третьої статті 1268 ЦК України, заявниця просить встановити факт її постійного проживання разом із ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 , на час відкриття спадщини.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.05.2026 року справу передано головуючій-судді Панченко О.М.

Ухвалою Деснянського районного суду м.Києва від 20.05.2026 року відкрито провадження та призначено судове засідання.

Ухвалою Деснянського районного суду м.Києва від 09.07.2026 року витребувано з П`ятнадцятої Київської державної нотаріальної контори належним чином засвідчену копію спадкової справи №238/2026, відкриту після смерті померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який був на день смерті зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

05.08.2026 року на адресу суду від П`ятнадцятої Київської державної нотаріальної контори надійшли засвідчена копію витребуваної спадкової справи №238/2026 заведеної після смерті померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Заявниця у справі в останнє судове засідання не з`явилася, подала до суду заяву про розгляд справи без її участі, а вимоги заяви задовольнити.

Заінтересовані особи в судове засідання не з`явилися, подали до суду заяви про розгляд справи за їх відсутності, із заявленими вимогами погоджуються та не проти їх задоволення.

Свідок ОСОБА_6 у судовому засіданні вказала на такі обставини. Зазначила, що є головою ОСББ за адресою: АДРЕСА_3 , заявниця проживала разом із спадкодавцем ОСОБА_5 точно з листопада 2017 року, коли було створено ОСББ, але до цього вони також проживали разом і до дня смерті ОСОБА_5 . Також як дружина ОСОБА_1 займалась його похованням.

Свідок ОСОБА_7 зазначив, що із заявницею та померлим є сусідами. Зазначив, що ОСОБА_1 та ОСОБА_5 проживали разом в квартирі на Троєщині як одна сім`я, до цього разом проживали по АДРЕСА_3 , у них є спільні діти.

Суд, вислухавши пояснення заявника та її представника, свідків, дослідивши матеріали справи, вважає, що заява підлягає задоволенню.

ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 70 років помер ОСОБА_5 (актовий запис № 699), що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 05.02.2025 р.

Відповідно до довідки про причину смерті №030, ОСОБА_5 помер у віці 70 років ІНФОРМАЦІЯ_2 , від раку шлунку ІV ст.

Після смерті ОСОБА_5 відкрилася спадщина.

Так, відповідно до засвідченої копії свідоцтва про право власності № НОМЕР_2 від 24.07.2013 року Відділом приватизації державного житлового фонду управління житлово-комунального господарства Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації посвідчено, що квартира, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 дійсно належить на праві часткової власності : ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 в рівних долях.

Відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №13219807 від 21.11.2013 року, ОСОБА_5 на праві приватної власності належить 1/5 частини квартири за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно свідоцтва про право власності, за № НОМЕР_3 від 24.12.2008 року Святошинською районною у місті Києві радою посвідчено, що квартира за адресою: АДРЕСА_2 дійсно належить на праві часткової власності - ОСОБА_1 1/5 частина, та членам її сім`ї, ОСОБА_5 1/5 частина, ОСОБА_2 1/5 частина, ОСОБА_3 1/5 частина, ОСОБА_4 1/5 частина.

Відповідно до ч.1 ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

ОСОБА_5 за життя заповітів не складав і такі від його імені не посвідчувалися, що підтверджується витягом зі спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) №84522060 від 16.03.2026.

Таким чином, спадкування після смерті ОСОБА_5 здійснюється за законом.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_4 ,

ОСОБА_5 та ОСОБА_8 уклали шлюб 31 серпня 1974 року, актовий запис №13. Прізвище дружини після укладення шлюбу « ОСОБА_5 ».

Від даного шлюбу у подружжя народилося троє дітей : ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_5 , видане Ленінградським ЗАГС 27 лютого 1976 року); ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_6 , видане Ленінградським відділом ЗАГС 25 квітня 1978 року); ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 ( свідоцтво про народження серії НОМЕР_7 , видане Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Святошинського районного управління юстиції у м.Києві).

Відповідно до витягу зі спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) № 84522049 від 16.03.2026 р., у спадковому реєстрі інформація за параметрами запиту « ОСОБА_5 » відсутня, що свідчить про те, що заяви про прийняття спадщини чи відмову від прийняття спадщини, після його смерті, ніким подано не було.

Відповідно до витягу № 147389226 від 13.03.2026 року з Реєстру територіальної громади м.Києва про зареєстрованих/знятих з реєстрації осіб у житловому приміщенні за адресою: АДРЕСА_2 за період з 05.02.2025 по 13.03.2026 року зареєстрований ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , дата реєстрації - 04.02.2014 року, дата зняття з реєстрації - 05.02.2025 року.

Згідно постанови державного нотаріуса П`ятнадцятої київської державної нотаріальної контори Сабадаш О.В. за вих.№974/02-31/2 від 16 березня 2026 року ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкове майно після смерті її чоловіка - ОСОБА_5 , оскільки ОСОБА_1 пропустила встановлений чинним законодавством шестимісячний строк для прийняття спадщини після померлого чоловіка - ОСОБА_5 , постійно не проживала з померлим на день його смерті та не була зареєстрована з ним за однією адресою, і тому є такою, що не прийняла спадщину у встановлений строк.

Факт постійного проживання заявниці ОСОБА_1 разом із її чоловіком ОСОБА_5 на час його смерті, підтверджується :

-Тривалим перебуванням сторін у шлюбі;

-Спільним проживанням у квартирі за адресою: АДРЕСА_3 .

-довідкою від 29.03.2026 року виданою головою правління Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Градинська11» ОСОБА_6. про те, що ОСОБА_1 з чоловіком ОСОБА_5 дійсно проживали за адресою: АДРЕСА_1 . Подружжя жило в мирі та злагоді, вели спільне господарство. Сімейні стосунки були дружними, взаємно поважними. Мали дружні стосунки із сусідами по поверху;

-Декларацією про вибір лікаря №0001-2АТ4-КАА0;

-Свідоцтвами про право власності;

-Показаннями свідків, що підтвердили постійне проживання ОСОБА_1 разом із чоловіком ОСОБА_5 .

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).

Відповідно до ч.3 ст.1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

Відповідно до ч.ч.1, 6 ст.29ЦК України місцем проживання особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово. Фізична особа може мати кілька місць проживання.

Відповідно до підпунктів 3.21., 3.22., 4.14., 4.15. пункту 3 глави 10 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 р. № 296/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.02.2012 р. за № 282/20595, спадкоємець, який постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 Цивільного кодексу, він не заявив про відмову від неї. У разі відсутності у паспорті такого спадкоємця відмітки про реєстрацію його місця проживання доказом постійного проживання із спадкодавцем може бути: довідка органу реєстрації місця проживання про те, що місце проживання спадкоємця на день смерті спадкодавця було зареєстровано за однією адресою зі спадкодавцем. При видачі свідоцтва про право на спадщину нотаріус обов`язково перевіряє: факт смерті спадкодавця, час і місце відкриття спадщини, наявність підстав для закликання до спадкоємства, якщо має місце спадкування за законом, прийняття спадкоємцем спадщини у встановлений законом спосіб, склад спадкового майна, на яке видається свідоцтво про право на спадщину. На підтвердження цих обставин від спадкоємців витребовуються документи, які підтверджують вказані факти. За відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз`яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.

Відповідно до п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» №7від30.05.2008 р., якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не про встановлення факту прийняття спадщини.

Листом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування»№24?753/0/4-13від 16.05.2013 р., роз`яснено, що у випадку фактичного прийняття спадщини, спадкоємець звертається до суду з позовом або заявою (в залежності від наявності або відсутності спору щодо спадкового майна) про встановлення факту постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не з позовом про надання додаткового строку для прийняття спадщини.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду викладеній у постанові від 28.04.2021 р. у цивільній справі № 204/2707/19 (провадження № 61-15380св20), державна реєстрація спадкоємця сама по собі не є беззаперечним доказом його постійного проживання на момент смерті спадкодавця за адресою реєстрації. Частина третя статті 1268 ЦК України вимагає наявність фактичного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не лише реєстрацію місця проживання за адресою спадкодавця, що можуть бути відмінними один від одного.

Відповідно до ч.1 ст.293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав, та відповідно до п. 5 ч. 2 цієї ж статті, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до ч.2 ст.315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Таким чином, від встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини залежить виникнення та зміна майнових та немайнових прав заявника, що пов`язані з можливістю звернення до нотаріуса за видачею свідоцтва про право на спадщину.

У судовому засіданні доведено, що встановлення вказаного факту має для ОСОБА_1 юридичне значення, оскільки від цього залежить виникнення та зміна майнових та немайнових прав останньої, так як у неї виникне можливість підтвердження факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Вищезазначені докази повністю узгоджуються із заявою ОСОБА_1 , її поясненнями в судовому засіданні, поясненнями свідків і є такими, що дозволяють встановити вказаний факт.

Відповідно до ч. 4 ст. 268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Частиною 5 передбачено, що датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.12, 76, 83, 89, 92, 141, 263, 264, 265, 268, 293, 294, 315 ЦПК України,-

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про встановлення факту, що має юридичне значення, - задовольнити.

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП - НОМЕР_8 ) та ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ) за адресою: АДРЕСА_4 , на час відкриття спадщини.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено та підписано 10.08.2026 у відповідності до ч.5 ст.268 ЦПК України.

Суддя О.М. Панченко