Рішення від 10 серпня 2026 р. у справі №753/18455/25 — Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/18455/25

провадження № 2-др/753/84/26

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2026 року Дарницький районний суд м. Києва в складі головуючого судді Якусика О.В., розглянувши заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Медведської Вікторії Валеріївни, про ухвалення додаткового рішення в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 31 березня 2026 року у задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна відмовлено.

04 квітня 2026 року шляхом формування заяви у підсистемі «Електронний суд» ЄСІТС представник відповідача - адвокат Медведська Вікторія Валеріївна, подала заяву про ухвалення додаткового рішення в справі про стягнення витрат на професійну правову допомогу в розмірі 24 000,00 грн.

Згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 08 квітня 2026 року заяву передано на розгляд судді Якусику О.В.

16 квітня 2026 року представник позивача ОСОБА_2 - адвокат Єрмак Олег Віталійович, подав заперечення на клопотання (заяву), у якому просить залишити без задоволення заяву адвоката відповідача про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат.

22 квітня 2026 року адвокат Медведська Вікторія Валеріївна подала додаткові пояснення до заяви про ухвалення додаткового рішення, де вважає доводи представника позивача необґрунтованими та просить ухвалити додаткове рішення в справі.

Як передбачено частиною 3 статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.

Сторони в судове засідання не викликалися.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов таких висновків.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 133 та ч. 1-3 ст. 137 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи.

До витрат, пов`язаних із розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Водночас, як визначено ч. 2 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частинами 1, 2 ст. 141 ЦПК України унормовано, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Статтею 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» визначено, що при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Судом встановлено, що 22 вересня 2025 року між адвокатом Медведською Вікторією Валеріївною та ОСОБА_1 (клієнт) було укладено договір про надання правової допомоги № 2209, згідно з п. 1.1 якого адвокат зобов`язується за завданням клієнта надавати клієнту правову допомогу, а клієнт зобов`язується оплатити надання послуг та фактичні витрати адвоката, необхідні для виконання цього договору.

У п. 3.2. сторони договору № 2209 погодили, що розмір гонорару адвоката складає:

- за підготовку та подання до суду відзиву у справі № 753/18455/25 - 9 000,00 грн;

- за підготовку та подання до суду заперечення у справі № 753/18455/25 - 5 000,00 грн;

- за представництво інтересів клієнта у суді першої інстанції в одному судовому засіданні в справі № 753/18455/25 - 4 000,00 грн.

Розмір гонорару за надання інших послуг погоджується сторонами в акті приймання-передачі наданих послуг.

Пунктом 4.1. договору встановлено, що факт надання передбачених договором послуг підтверджується актом приймання-передачі наданих послуг.

Відповідно до детального опису наданих послуг адвокатом за договором про надання правової допомоги від 22 вересня 2025 року № 2209 розмір витрат відповідача на правову допомогу становить 24 000,00 грн та складається з таких наданих послуг:

1) підготовка та подання до суду відзиву в справі № 753/18455/25 - 9 000,00 грн;

2) підготовка та подання до суду заперечення в справі № 753/18455/25 - 5 000,00 грн;

3) представництво інтересів відповідача в судовому засіданні в Дарницькому районному суді м. Києва 11 грудня 2025 року в справі № 753/18455/25 - 4 000,00 грн;

4) підготовка та подання до суду пояснень в справі № 753/18455/25 - 2 000,00 грн;

5) представництво інтересів відповідача в судовому засіданні в Дарницькому районному суді м. Києва 18 березня 2026 року в справі № 753/18455/25 - 4 000,00 грн.

Також сторонами договору № 2209 підписані акти приймання-передачі наданих послуг, які за змістом відповідають змісту детального опису наданих послуг, і надані відповідні платіжні інструкції про сплату коштів.

За змістом частини четвертої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (наданих послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При встановленні гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

У частині третій статті 141 ЦПК України передбачено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Тобто у ЦПК України передбачено критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Такий висновок міститься у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц.

У вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що принцип змагальності знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності, тому при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід надавати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона має заперечення.

Отже, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Схожі за змістом висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 08 червня 2022 року у справі № 357/380/20, від 08 червня 2021 року у справі № 550/936/18.

Водночас суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі понесені витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи. Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02 липня 2020 року в справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19).

З огляду на складність і категорію справи, обсяг наданих адвокатом послуг, кількість судових засідань та їх тривалість, у яких брала участь представник відповідача, кількість підготовлених адвокатом процесуальних документів та їх необхідність, беручи до уваги принцип співмірності та розумності судових витрат, їх необхідність у цьому випадку, суд вважає, що за обставинами цієї справи відповідатимуть наведеним вище критеріям та будуть обґрунтованими витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 14 000,00 грн, які підлягають стягненню на користь відповідача.

У частині другій статті 141 ЦПК України визначено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Тому, оскільки в задоволенні позову в справі відмовлено, то інші судові витрати, пов?язані з розглядом справи, покладаються на позивача.

Отже, судові витрати відповідача на професійну правничу допомогу підлягають стягненню з позивача в розмірі 14 000,00 грн.

Таким чином, заява представника відповідача - адвоката Медведської Вікторії Валеріївни, про ухвалення додаткового рішення в справі про стягнення витрат на професійну правову допомогу підлягає частковому задоволенню.

Керуючись статтями 134, 141, 270, 354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Медведської Вікторії Валеріївни про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.

Ухвалити додаткове рішення в цивільній справі № 753/18455/25 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна.

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 ) судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 14 000 (чотирнадцять тисяч) гривень 00 коп.

В іншій частині вимог - у задоволенні заяви відмовити.

Додаткове рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне додаткове рішення складено 11 серпня 2026 року.

Суддя Олександр ЯКУСИК