Вирок від 10 серпня 2026 р. у справі №752/19596/26 — Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/19596/26

Провадження №: 1-кп/752/2335/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2026 року м. Київ

Голосіївський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026100010001260 від 28 червня 2026 року, за обвинуваченням

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, котрий народився у м. Славута Хмельницької області, має середню освіту, одруженого, без офіційного місця роботи, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України,

за участю прокурора ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

установив:

1.Формулювання обвинувачення, визнане судом доведеним.

У невстановлений час та місці, у ОСОБА_3 , який був позбавлений права керування транспортними засобами, виник злочинний умисел направлений на підроблення офіційного документу, який видається установою, яка має право видавати такі документи, і яке надає права з метою його подальшого використання підроблювачем, вчиненого за попередньою змовою групою осіб.

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на підроблення офіційного документу, а саме: посвідчення водія, у невстановлений час та місці ОСОБА_3 вступив в злочинну змову із невстановленою особою про підроблення посвідчення водія на своє ім`я.

Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, спрямованого на підроблення посвідчення водія, ОСОБА_3 перебуваючи у невстановленому місці, надав через месенджер у мережі інтернет невстановленій особі свої анкетні дані, а саме: прізвище, ім`я та по батькові, дату та місце народження, особистий підпис, та фотознімок, тим самим, сприяючи особі у підробці посвідчення водія.

У подальшому, точна дата та час не встановлені, вказана невстановлена особа, у невстановленому під час досудового розслідування місці, діючи умисно, виготовила підроблене посвідчення водія, яке надає право керувати транспортним засобом та яке видається в установленому законом порядку з дотриманням відповідної процедури, до якого внесено недостовірну інформацію, тим самим здійснила його підробку.

Надалі, у невстановлений час та місці, невстановлена особа направила через поштову службу «НОВА ПОШТА» у пункт видачі №1 у місті Башмачка, вул. Центральна 44, Дніпропетровської області ОСОБА_3 з метою подальшого використання останнім попередньо виготовлений нею завідомо підроблений офіційний документ, а саме посвідчення водія, виготовлене на бланку, який не відповідає за способом друку та спеціальними елементами захисту аналогічним документам, що знаходяться в офіційному обігу на території країни виробника - України, до якого внесено недостовірну інформацію, а саме вказано серію, номер посвідчення водія, дату, місце видачі та персональні дані особи, якій було видано, а саме зазначено, що посвідчення водія серії НОМЕР_1 , видано 12.06.2026 ТСЦ № 0541 на ім`я « ОСОБА_3 », що посвідчує право керування транспортними засобами категорії «В», який 24.06.2026 ОСОБА_3 отримав у відділені пошти та за послугу виготовлення підробленого посвідчення водія здійснив перерахування 18550 грн вищевказаній невстановленій особі.

Таким чином, ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 358 КК України, а саме підроблення посвідчення водія, яке видається установою, яка має право видавати такі документи, і яке надає права, з метою використання його підроблювачем, вчинене за передньою змовою групою осіб.

Вподальшому, ОСОБА_3 26.06.2026 близько 23:00 рухався на автомобілі марки «ВАЗ», реєстраційний номер НОМЕР_2 , по вулиці Бродівській, 79-А у місті Києві та був зупинений працівниками поліції для перевірки документів.

Під час перевірки документів ОСОБА_3 , діючи умисно, реалізуючи свій протиправний умисел, спрямований на використання завідомо підробленого документа, пред`явив на вимогу працівникам поліції завідомо підроблене посвідчення водія серії НОМЕР_1 , видане 12.06.2026 ТСЦ № 541 на ім`я « ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 » з його особистими анкетними даними та фотокарткою.

Таким чином, ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 358 КК України, а саме використання завідомо підробленого документа.

2.Статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений.

Відповідно до ч. 3 ст. 358 КК України передбачено відповідальність за підроблення посвідчення або іншого офіційного документа, який видається чи посвідчується підприємством, установою, організацією, громадянином-підприємцем, нотаріусом, державним реєстратором, суб`єктом державної реєстрації прав, особою, яка уповноважена на виконання функцій держави щодо реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, державним виконавцем, приватним виконавцем, аудитором чи іншою особою, яка має право видавати чи посвідчувати такі документи, і який надає права або звільняє від обов`язків, з метою використання його підроблювачем чи іншою особою або збут такого документа, а також виготовлення підроблених печаток, штампів чи бланків підприємств, установ чи організацій незалежно від форми власності, інших офіційних печаток, штампів чи бланків з тією самою метою або їх збут, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб.

Відповідно до ч. 4 ст. 358 КК України передбачено кримінальну відповідальність за використання завідомо підробленого документа.

Відповідно до примітки до ст. 358 КК України під офіційним документом у цій статті та статтях 357 і 366 цього Кодексу слід розуміти документи, що містять зафіксовану на будь-яких матеріальних носіях інформацію, яка підтверджує чи посвідчує певні події, явища або факти, які спричинили чи здатні спричинити наслідки правового характеру, чи може бути використана як документи - докази у правозастосовчій діяльності, що складаються, видаються чи посвідчуються повноважними (компетентними) особами органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, юридичних осіб незалежно від форми власності та організаційно-правової форми, а також окремими громадянами, у тому числі самозайнятими особами, яким законом надано право у зв`язку з їх професійною чи службовою діяльністю складати, видавати чи посвідчувати певні види документів, що складені з дотриманням визначених законом форм та містять передбачені законом реквізити.

3.Позиції сторін та інших учасників судового провадження.

Прокурор у судовому засіданні вказав на доведеність винуватості обвинуваченого у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень. З урахуванням щирого каяття та активного сприяння розкриттю кримінального правопорушння, просив призначити покарання за ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358, ч. 1 ст. 70 КК України у виді обмеження волі на строк 2 роки зі звільненням на підставі ст. 75 КК України від його відбування з випробуванням з іспитовим строком.

Обвинувачений вину у вчиненні кримінальних правопорушень визнав, розкаявся у вчиненому, зобов`язався не вчиняти подібного у майбутньому. Погодився з запропонованим прокурором покаранням.

4.Докази на підтвердження встановлених судом обставин, а також мотиви неврахування окремих доказів.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений повідомив, що був військовослужбовцем і йому був потрібен автомобіль для виконання службових обов`язків. За обставин, зазначених в обвинувальному акті, він знайшов оголошення в мережі Інтернет, зв`язався з невстановленою особою, з якою домовився про виготовлення підробленого посвідчення водія. Направив вказаній особі свої анкетні дані та фото, після чого отримав на пошті підроблене посвідчення водія, за яке заплатив 18 550 грн. Уподальшому під час керування транспортним засобом у місті Києві був зупинений працівниками поліції, яким пред`явив вищевказане підроблене посвідчення водія.

Відповідно до приписів ч. 3 ст. 349 КПК України суд, за згодою учасників судового провадження, визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються.

При цьому суд встановив, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст викладених в обвинувальному акті обставин, їх позиція є добровільною, а також роз`яснив учасникам, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Таким чином, допитавши в судовому засіданні обвинуваченого, дослідивши інформацію, що характеризує його особу, суд дійшов висновку про доведеність винуватості ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, а саме у підробленні посвідчення водія, яке видається установою, яка має право видавати такі документи, і яке надає права, з метою використання його підроблювачем, вчиненому за передньою змовою групою осіб, а також у використанні завідомо підробленого документа.

5.Мотиви зміни обвинувачення.

Відповідно до вимог ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею.

З метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.

В ході судового розгляду підстав для зміни обвинувачення чи визнання частини обвинувачення необґрунтованою судом не встановлено.

6.Обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставини, що обтяжують покарання, відповідно до обвинувального акта в провину обвинуваченому не ставляться.

7.Мотиви призначення покарання

Згідно зі ст. 50, ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нових кримінальних правопорушень. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.

При призначенні покарання суд зважає на тяжкість вчинених кримінальних правопорушень, які згідно зі ст. 12 КК України є нетяжким злочином та кримінальним проступком, обставини їх вчинення з метою виконання обов`язків військової служби, дані про особу обвинуваченого, котрий до кримінальної відповідальності притягається вперше, на обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, повністю визнав вину, розкаявся у вчиненому, сприяв розкриттю кримінального правопорушення.

З огляду на вказані обставини, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому покарання за ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358, ч. 1 ст. 70 КК України у виді обмеження волі.

Також, зважаючи пом`якшуючі покарання обставини, дані про особу обвинуваченого та другорядну роль кари як мети покарання, суд вважає можливим виправлення ОСОБА_3 зі звільненням на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання у виді обмеження волі з випробуванням, із встановленням іспитового строку, який був би достатнім для того, щоб винний в умовах здійснення контролю за його поведінкою довів своє виправлення, з покладенням обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.

8.Підстави для задоволення цивільного позову або відмови у ньому.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не пред`явлено.

9.Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд.

Заходи забезпечення у кримінальному провадженні підлягають скасуванню.

Долю речових доказів слід вирішити у порядку, визначеному ст. 100 КПК України.

Процесуальні витрати на залучення експерта підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.

Підстав для обрання обвинуваченому запобіжного заходу до набрання вироком законної сили суд не вбачає.

Керуючись статтями 100, 128, 368, 370, 371, 374, 376, 615 КПК України, суд

ухвалив:

Визнати ОСОБА_3 винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, та призначити покарання:

за ч. 3 ст. 358 КК України у виді обмеження волі на строк 2 роки;

за ч. 4 ст. 358 КК України у виді обмеження волі на строк 1 рік.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити ОСОБА_3 остаточне покарання у виді обмеження волі на строк 2 роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням, з встановленням іспитового строку, тривалістю 1 рік.

Покласти на ОСОБА_3 обов`язки, передбачені п. 1, п. 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України, а саме: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати на залучення експерта в сумі 2406,8 грн.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 06 липня 2026 року на зразок посвідчення водія НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_3 .

Речові докази: зразок посвідчення водія НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_3 зберігати в матеріалах справи.

Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Голосіївський районний суд м. Києва.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції, якщо його не буде скасовано.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити учасникам судового провадження.

Суддя ОСОБА_1