Вирок від 10 серпня 2026 р. у справі №642/4358/26 — Холодногірський районний суд міста Харкова

11.08.2026 Справа № 642/4358/26

Провадження № 1-кп/642/483/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2026 року Холодногірський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора - ОСОБА_3 ,

захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_4 ,

обвинуваченого - ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові, кримінальне провадження №12026221230000196 від 20.02.2026 за обвинуваченням:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Ісківці, Лохвицького району Полтавської області, українця, громадянина України, із середньою освітою, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше в силу ст. 89 КК України не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 361-2 КК України,

встановив:

Згідно ст. 21 Закону України «Про інформацію» - інформацією з обмеженим доступом є конфіденційна, таємна та службова інформація.

Конфіденційною є інформація про фізичну особу, інформація, доступ до якої обмежено фізичною особою або юридичною особою, крім суб`єктів владних повноважень, а також інформація, визнана такою на підставі закону.

Конфіденційна інформація може поширюватися за бажанням (згодою) відповідної особи у визначеному нею порядку відповідно до передбачених нею умов, якщо інше не встановлено законом.

Крім того, відповідно до ст. 60 Закону України «Про банки і банківську діяльність» - банківською таємницею, зокрема, є коди, що використовуються банками для захисту інформації.

У відповідності до п.1 ст. 11 Закону України «Про інформацію» - інформація про фізичну особу (персональні дані) - відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована.

Згідно ч.1 ст.8 Закону України «Про захист персональних даних» - особисті немайнові права на персональні дані, які має кожна фізична особа, є невід`ємними і непорушними.

Відповідно до ч.1 ст. 10 Закону України «Про захист персональних даних»- використання персональних даних передбачає будь-які дії володільця щодо обробки цих даних, дії щодо їх захисту, а також дії щодо надання часткового або повного права обробки персональних даних іншим суб`єктам відносин, пов`язаних із персональними даними, що здійснюються за згодою суб`єкта персональних даних чи відповідно до закону.

Зокрема згідно ч.1 ст.14 Закону України «Про захист персональних даних»- поширення персональних даних передбачає дії щодо передачі відомостей про фізичну особу за згодою суб`єкта персональних даних. Також відповідно до ч.2 вказаної статті - поширення персональних даних без згоди суб`єкта персональних даних або уповноваженої ним особи дозволяється у випадках, визначених законом, і лише (якщо це необхідно) в інтересах національної безпеки, економічного добробуту, прав людини та для проведення Всеукраїнського перепису населення.

Відповідно до ст. 28 Закону України «Про захист персональних даних» порушення законодавства про захист персональних даних тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно статті 32 Конституції України - ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

Так в ході судового розгляду встановлено, що у невстановлений в ході досудового розслідування час, але не пізніше 20.09.2025р., у ОСОБА_5 виник злочинний умисел, направлений на несанкціоноване розповсюдження інформації з обмеженим доступом, яка зберігається автоматизованих системах, створена та захищена відповідно до чинного законодавства.

Реалізуючи свій прямий злочинний умисел, направлений на несанкціоноване розповсюдження інформації з обмеженим доступом, ОСОБА_5 перебуваючи у невстановленому в ході досудового розслідування місці, використовуючи власний мобільний термінал марки «ХІОМІ» модель «14Т» ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 з підключенням до Всесвітньої мережі «Інтернет», використовуючи додаток-мессенджер «Telegram» та свій особистий профіль у ньому з назвою « ОСОБА_6 » з ім`ям користувача « ОСОБА_7 », який верифікований його особистим номером телефону НОМЕР_3 , надіслав невстановленому абоненту з акаунтом « ОСОБА_8 » та ім`ям « ОСОБА_9 » вказаного мессенджеру, повідомлення, які містять паспортні дані, номери банківських карток, строк їх дії та CVV-код від них, а саме:

-22.09.2025 о 21:49 год. надіслав пін-код: Work777@ до банківського застосунку Winbank (Вінбанк - мобільний банкінг від «Піреус Банка»), який містить повні дані банківської картки, в тому числі її номер, строк дії та CVC-код, належної ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,

-01.10.2025 о 22:27 год. надіслав відомості щодо банківської картки AT «Райффайзен Банк» № НОМЕР_4 , строк її дії: 09/34, CVC-код: 681, пін-код: 25 80, належної ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ,

-05.10.2025 о 19:47 год. надіслав відомості щодо банківської картки AT «Райффайзен Банк» № НОМЕР_5 , строк її дії: 09/34, CVC-код: 135, пін-код: 2108, належної ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Вказані повідомлення містять інформацію з обмеженим доступом зокрема персональні дані у вигляді номерів банківських карт, строку їх дії та інформацію яка відноситься до банківської таємниці, а саме CVV-код, який відносяться до інформації з обмеженим доступом, надіславши які, ОСОБА_5 здійснив несанкціоноване розповсюдження вказаної інформації.

У судовому засіданні обвинувачений, ОСОБА_5 , свою винуватість у вчинені зазначеного кримінального правопорушення визнав повністю, в ході допиту підтвердив обставини вказані у обвинувальному акті.

Оскільки учасниками процесу не оспорювалися фактичні обставини справи, а судом встановлено, що обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин, при цьому у суду відсутні сумніви щодо добровільності та істинності його позиції, тому, вислухавши думку учасників процесу та роз`яснивши обвинуваченому положення ч.3 ст. 349 КПК України, що у такому випадку він буде позбавлений права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

Враховуючи вищевикладене, суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_5 за ч. 1 ст. 361-2 КК України, тобто у несанкціонованому розповсюдженні інформації з обмеженим доступом, яка зберігається в електронно-обчислювальних машинах (комп`ютерах), автоматичних системах, комп`ютерних мережах, створеної та захищеної відповідно до чинного законодавства.

Обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає його щире каяття.

Відповідно до ст. 67 КК України обставини, що обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.

Відповідно до ст. 65 КК України при призначенні обвинуваченому ОСОБА_5 покарання, суд враховує ступінь тяжкості кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є кримінальним правопорушенням (злочин), наведені дані про особу ОСОБА_5 , який раніше в силу ст. 89 КК України не судимий, обставину, що пом`якшує його покарання, відсутність обставин, що обтяжують покарання, та приходить до висновку про те, що ОСОБА_5 слід призначити покарання в межах санкції інкримінованої статті у виді штрафу, і саме таке покарання є необхідним та достатнім для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Запобіжний захід стосовно ОСОБА_5 не обирався.

Долю речових доказів вирішити відповідно до вимог ст.100 КПК України.

Відповідно до вимог ст.124 КПК України з ОСОБА_5 на користь держави належить стягнути процесуальні витрати за проведення експертизи.

Керуючись ст. ст. 373-374, 381-382 КПК України, суд,-

ухвалив:

ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 361-2 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 34000 грн. (тридцять чотири тисячі) гривен.

Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Холодногірський районний суд м. Харкова протягом тридцяти днів з дня його проголошення, однак, відповідно до ч.1 ст. 394 КПК України, вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Вирок набирає законної сили через тридцять днів з моменту його проголошення, якщо не буде оскаржений. Якщо апеляційну скаргу не подано, то вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Головуючий: