Постанова від 09 серпня 2026 р. у справі №610/3054/26 — Балаклійський районний суд Харківської області

ПОСТАНОВА

Іменем України

№ 610/3054/26 № 3/610/1021/2026

м. Балаклія10 серпня 2026 року

Суддя Балаклійського районного суду Харківської області Стригуненко Володимир Миколайович за участю: секретаря Ворони І.О., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 , розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ізюм Харківської області, зареєстрованого та проживаючого: АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ,

в с т а н о в и в:

Правовою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність складу вчиненого адміністративного правопорушення, що має підтверджуватися належними і допустимими доказами.

В розумінні Європейського суду з прав людини справи про адміністративні правопорушення є кримінальним провадженням, тому до таких справ за аналогією можливо застосувати принципи кримінального процесу.

Отже у справах про адміністративні правопорушення, на які ЄСПЛ поширює кримінально правовий аспект, особа, щодо якої розглядається справа, та потерпілий додатково користуються гарантіями ст. 6 Конвенції: право на оскарження судових рішень, право на допомогу перекладача, право на виклик та допит свідків, на розумний строк розгляду справи, негайне і достатнє інформування про характер і причини обвинувачення, право на юридичну допомогу, право на безоплатну допомогу захисника (за браком коштів), ін. Крім того, в таких справах діє презумпція невинуватості.

Поширення стандартів кримінального провадження на справи про адміністративні правопорушення, безсумнівно, зумовлює необхідність дотримання особливих вимог до процедури збирання, подання та оцінки доказів, а також до вмотивованості судових рішень, які у разі визнання особи винною повинні містити відповідні достатні мотиви, які дали змогу спростувати презумпцію невинуватості та призначити пропорційне вчиненому покарання.

У рішенні у справі "Олег Колесник проти України" ЄСПЛ вказав, що вимоги пункту 3 статті 6 Конвенції слід розглядати як конкретні аспекти права на справедливий судовий розгляд, гарантованого пунктом 1 статті 6 Конвенції, і завдання суду полягає у тому, щоб з`ясувати, чи був увесь зазначений процес, включно зі способом, у який здійснювався збір доказів, «справедливим» у значенні пункту 1 статті 6 Конвенції.

Виходячи зі змісту ст. 7, 245, 279, 280 КУпАП провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється щодо правопорушника в межах протоколу про адміністративне правопорушення, який є єдиною підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності, окрім виключень, зазначених у ст. 258 КУпАП.

Протокол про адміністративне правопорушення за своєю суттю є процесуальним документом, яким уповноважений орган засвідчує певне порушення, допущене особою, яке містить склад адміністративного правопорушення, передбаченого відповідними нормами КУпАП і який є підставою для подальшого провадження у справі, після його складання особа вважається притягнутою до адміністративної відповідальності. Зміст протоколу про адміністративне правопорушення повинен чітко відповідати приписам ст. 256 КУпАП, особливо в частині викладення фабули правопорушення, яка, як зазначено вище фактично є обвинуваченням.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Протокол про адміністративне правопорушення є офіційним документом, до нього висуваються певні вимоги, а обов`язок щодо належного складання протоколу про адміністративне правопорушення та надання доказів на підтвердження викладених в протоколі відомостей, покладається на особу, яка його складає та не може бути перекладено на суд, згідно загальних засад судочинства.

Доведення вини правопорушника покладається на орган, що складає протокол про адміністративне правопорушення. Під доказуванням у провадженні у справах про адміністративні правопорушення слід розуміти процесуальну діяльність суб`єктів щодо збору, перевірки та оцінки доказів з метою встановлення об`єктивної істини у справі й прийняття на цій основі законного рішення.

Суд не може перебирати на себе «функції обвинувачення» і відшукувати докази вини особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, винуватість особи має доводитися саме в суді, що вимагає «обережності дій суду» при вирішені питання про тягар доказування в такій категорії справ. Суд також й не може змінювати суть «обвинувачення», викладеного у протоколі про адміністративне правопорушення, не може виконувати функцію обвинувачення, не може вийти за межі обвинувачення, визначеного у протоколі.

За змістом ст. 279, 280 КУпАП справа про адміністративне правопорушення має розглядатись у межах тих обставин, які зазначені у протоколі про таке порушення.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 708002 від 01.07.2026 ОСОБА_1 обвинувачується у тому, що:

« 01.07.2026 о 15.30 у с. Андріївка по вул. Шевченка, буд. 77, водій авто Renault Duster д.н.з. НОМЕР_2 ОСОБА_1 під час руху заднім ходом не переконався, що це буде безпечно і не створить перешкод іншим учасникам дорожнього руху, внаслідок чого здійснив наїзд на авто Skoda Oktavia д.н.з. НОМЕР_3 , що стояв, водій автомобіля ОСОБА_2 , внаслідок чого авто отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим порушив п. 10.9 ПДР – інші порушення ПДР, порушення правил руху т/з заднім ходом, п. 2.3 "б" ПДР – порушення стеження за дорожньою обстановкою, реагування на її зміну, стеження за вантажем, за що відповідальність передбачена ст. 124 КУпАП».

В суді ОСОБА_1 зазначив, що в протоколі невірно зазначено обставини події, а саме: він здавав заднім ходом, щоби об`їхати автомобіль Skoda Oktavia, який перегородив йому дорогу, та здійснив наїзд на автомобіль Mercedes Benz під керуванням ОСОБА_3 , а потім вийшов з автомобіля, не поставивши його на "ручник" (стоп), він покотився вперед і здійснив наїзд на стоячий автомобіль Skoda Oktavia під керуванням ОСОБА_2 .

Потерпілий ОСОБА_2 просив розглянути справу за його відсутності.

У письмових поясненнях ОСОБА_1 пояснив, що 01.07.2026 приблизно о15.30 год він рухався на транспортному засобі Renault Duster в с-щі Андріївка, обігнав автомобіль Skoda Oktavia, який після цього обігнав його, зупинився та перегородив йому рух, він хотів його об`їхати, для чого почав здавати назад та вдарив автомобіль Mercedes, якого не побачив у жодному дзеркалі заднього виду (а.с. 7).

У письмових поясненнях потерпілий ОСОБА_3 пояснив, що 01.07.2026 він рухався на транспортному засобі Mercedes Benz в с-щі Андріївка, в цей час водій Renault Duster, який рухався попереду, загальмував і почав здавати заднім ходом, вдаривши його автомобіль, після чого здійснив рух уперед і вдарив Skoda Oktavia (а.с. 6).

У письмових поясненнях ОСОБА_2 пояснив, що 01.07.2026 приблизно о 15.30 год він рухався на транспортному засобі Skoda Oktavia в с-щі Андріївка, в цей час водій Renault Duster, який здійснив необдуманий обгін, на швидкості підрізав його і почав сигналити, після чого здійснював подальший рух, потім здійснив удар заднім ходом в автомобіль Mercedes, а потім здійснив повторний удар у його автомобіль (а.с. 5).

Відповідальність за ст. 124 КУпАП настає у разі порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

На підтвердження обвинувачення до суду надані протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього:

1)рапорт поліцейського СРПП ВП № 1 Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області Михайлова В.А. від 01.07.2026, відповідно до якого 01.07.2026 о 15.30 год в с-щі Андріївка Ізюмського району сталося зіткнення 3 автомобілів;

2)копія постанови про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 126 КУпАП за те, що він 01.07.2026 керував автомобілем Renault Duster та здійснив ДТП, при цьому не мав чинного страхового поліса обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів;

3)копія постанови про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 126 КУпАП за те, що він 01.07.2026 керував автомобілем Skoda Oktavia та під час ДТП не мав чинного страхового поліса обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів;

4)копія схеми місця ДТП, якою зафіксована слідова картина на місці ДТП та перелік видимих пошкоджень транспортних засобів, отриманих унаслідок ДТП;

5)фотоматеріали з місця ДТП;

6)копія свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу Skoda Oktavia реєстраційний номер НОМЕР_3 , власником якого є ОСОБА_2 ;

7)копія свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу Renault Duster реєстраційний номер НОМЕР_2 , власником якого є ОСОБА_1 ;

8)копії посвідчення водіїв ОСОБА_2 , ОСОБА_4 та ОСОБА_1 ;

9)відеозаписами з портативних (нагрудних) відеореєстраторів поліцейських.

Як вбачається зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 інкримінується, що він, керуючи автомобілем Renault Duster, під час руху заднім ходом здійснив наїзд на стоячий позаду автомобіль Skoda Oktavia, під керуванням ОСОБА_2 .

Однак обидва учасники ДТП підтверджують, що автомобіль Renault Duster здавав заднім ходом і здійснив наїзд на стоячий позаду Mercedes Benz, а потім покотився вперед і здійснив наїзд на стоячий спереду автомобіль Skoda Oktavia.

Такі ж обставини встановлено із наявних матеріалів справи.

Тобто, викладене в протоколі формулювання обвинувачення, не відповідає фактичним обставинам справи.

Як вже було зазначено, судовий розгляд проводиться в межах обставин інкримінованого адміністративного правопорушення, зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення.

У справах «Малофєєва проти Росії» («Malofeyeva v.Russia», рішення від 30.05.2013, заява N 36673/04) та «Карелін проти Росії» («Karelin v.Russia», заява N 926/08, рішення від 20.09.2016) ЄСПЛ, серед іншого, зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).

Таким чином, відсутня достатня сукупність належних та допустимих доказів того, що ОСОБА_1 вчинив інкриміноване йому адміністративне правопорушення саме за викладених у протоколі обставин та ця обставина в судовому засіданні не підтверджена.

Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.

Обов`язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Наявність обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.

Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред`явленим обвинуваченням.

Суд вправі обґрунтовувати свої висновки про винуватість лише доказами, що випливають із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення ЄСПЛ, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. theUnitedKingdom), п. 161, Series А заява № 25).

Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.

Згідно із ч. 1 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених Законом.

Відповідно до ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Виходячи з цього суд приходить до висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі за п. 1 ст. 247 КУпАП.

На підставі викладеного, керуючись ст. 33-35, 252, 247, 280, 284-285 КУпАП,

п о с т а н о в и в:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 закрити за відсутністю в його діях складу інкримінованого адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Балаклійський районний суд Харківської області шляхом подачі в 10-денний строк з дня її винесення апеляційної скарги.

Суддя Стригуненко В.М.