Постанова від 09 серпня 2026 р. у справі №398/3408/26 — Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа №: 398/3408/26

провадження №: 3/398/695/26

ПОСТАНОВА

Іменем України

"10" серпня 2026 р. м. Олександрія

Суддя Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області Петренко С.Ю., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області, стосовно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , непрацюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 130, ч.5 ст.126 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №668164 від 17.05.2026 року, 17.05.2026 року о 10:08 хвилин водій ОСОБА_1 , у с-ще Олександрійське, вулиця Незалежності, 38, керуючи автомобілем BWM 520, державний номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням спеціального приладу газоаналізатора Alcotest Drager (Драгер) 0237. Результат огляду 1,74 проміле, чим порушив п.2.9.а ПДР України, правопорушення вчинено повторно протягом року, за що відповідальність передбачена ч. 2 ст. 130 КУпАП.

Також, відповідно до протоколу серії ЕПР 1 № 668174 від 17.05.2026 року, 17.05.2026 року о 10:08 хвилин, водій ОСОБА_1 , у с-ще Олександрійське, вулиця Незалежності, 38, керуючи автомобілем BWM 520, державний номерний знак НОМЕР_1 , будучи позбавлений права керування транспортним засобом рішенням Комунарського райсуду Запорізької області строком на один рік. Правопорушення вчинено повторно протягом року постанова ЕНА 6644061 від 10.02.2026 року був притягнутий до відповідальності, чим порушив п. 2.1 «а» Правил дорожнього руху України.

В судове засідання захисник Ковальова Т.Ю. не з`явилася до початку судового засідання надала заяву про розгляд справи за її відсутності. У матеріалах справи маються письмові пояснення, відповідно до яких просить провадження по справі закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення. В обґрунтування вказувала, що диспозиції як ч. 5 ст. 126, так і ч. 2 ст. 130 КУпАП передбачають відповідальність виключно за безпосередній факт керування транспортним засобом особою. Тобто, для притягнення до відповідальності обов`язково має бути зафіксовано факт руху автомобіля під керуванням конкретної особи. З наявного в матеріалах справи відеозапису з нагрудної камери поліцейського ОСОБА_2 (бодікам № 967951) вбачається, що на момент підходу працівників поліції автомобіль BMW 520i, д.н.з. НОМЕР_1 вже був нерухомим. Тобто, відеозапис не зафіксував і не містить жодного кадру, який би підтверджував траєкторію руху автомобіля під керуванням саме ОСОБА_1 або перебування його за кермом під час руху. Патрульні особисто не здійснювали зупинку рухомого ТЗ, не бачили ОСОБА_1 за кермом під час руху і не виявили ознак сп`яніння безпосередньо під час керування. Оскільки ОСОБА_1 на момент прибуття поліції та початку відеозапису не був водієм (учасником дорожнього руху), у працівників поліції були відсутні законні підстави вимагати від нього пред`явлення документів водія та проходити огляд на стан сп`яніння. Тому, вимоги поліції в даному випадку були свавільними, а всі наступні докази (включаючи тест «Drager» та протоколи) отримані внаслідок незаконних дій та є недопустимими. Повторно зазначаємо, що на момент приїзду екіпажу поліції ОСОБА_1 за кермом не перебував, двигун був вимкнений. Відеозапис з нагрудних камер поліції не містить фіксації моменту керування. У матеріалах справи містяться первинні письмові пояснення ОСОБА_1 , де він вказав про факт «керування». Наголошуємо, що дані твердження є наслідком виключно юридичної необізнаності особи та невірного розуміння ним Правил дорожнього руху (далі-ПДР). ОСОБА_1 помилково вважав, що очікування у припаркованому автомобілі з ключами від замка запалювання автоматично наділяє його процесуальним статусом «водія», який здійснює «керування». Щодо недопустимості результатів тестування приладі Alcotest Drager 6810 (прилад № ARCE-0237) (ч. 2 ст. 130 КУпАП) на Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі є будь-які фактичні дані, встановлені, зокрема, технічними приладами, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобами вимірювальної техніки. Згідно з долученим до протоколу серії ЕПР1 № 668164 чеком приладу Alcotest Drager 6810 (прилад № ARCE-0237), тестування ОСОБА_1 проведено 17.05.2026 року. У чеку зазначено дату останнього калібрування: 23.09.2025 року. Проте в матеріалах справи відсутня копія чинного Свідоцтва про повірку робочого засобу вимірювальної техніки на вказаний прилад, яка б підтверджувала його відповідність вимогам ДСТУ на день проведення огляду (17.05.2026). Сама лише усна згода особи з цифровим показником несвідомого приладу на відеозаписі не може легалізувати доказ, який отримано з порушенням закону.Окрім того , вказувала, що як вбачається з пункту 6 протоколів серії ЕПР1 № 668174 та № 668164, автомобіль BMW 520i (д.н.з. НОМЕР_2 ) належить на праві власності іншій особі — ОСОБА_3 . Тобто, ОСОБА_1 не є власником вказаного майна. За таких обставин, будь-яке стягнення, спрямоване на обмеження права власності третьої особи ( ОСОБА_3 ), яка не є учасником даного адміністративного провадження, є незаконним та грубо порушує конституційні права власника майна. З огляду на це, застосування додаткового стягнення у вигляді оплатного вилучення транспортного засобу BMW 520i (ДНЗ НОМЕР_2 ) є неможливим, оскільки вказаний автомобіль не є власністю особи, яка притягається до відповідальності, та не вилучався працівниками поліції на місці події. На її думку, суд при вирішення справи повинен відхилити протоколи про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 668164 та серії ЕПР 1 № 668174 від 17.05.2026 року як неналежні докази, які містять неправдиву інформацію та складені з порушенням порядку його складання.

Дотримання балансу між інтересами всіх сторін при розгляді справи покладено на суд, який вирішуючи питання про права та обов`язки сторін, також зобов`язаний дотримуватися встановлених законодавством правил та строків розгляду справи.

За змістом ч.1 ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Процесуальна форма та зміст протоколу відповідають вимогам ст. 256 КУпАП, правопорушником надані пояснення у протоколі про адміністративне правопорушення.

У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 Європейський суд з прав людини постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення вини «поза розумним сумнівом».

Відповідно до п. 2.9 "а" Правил дорожнього руху України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно з вимогами п. 2.10.а ПДР у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний: негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди.

Частиною 2 статті 130 КУпАП передбачена відповідальність за повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою цієї статті, а саме: Керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до вимог п.п.6, 7 «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом МВС, МОЗ України 09.11.2015 №1452/735, п.п.4, 6 «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду» затвердженого постановою КМУ від 17.12.2008 (зі змінами), огляд на стан сп`яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу із використанням спеціальних технічних засобів у присутності двох свідків, або лікарем закладу охорони здоров`я.

Згідно з ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного сп`яніння підлягають оглядові на стан алкогольного сп`яніння. Огляд водія на стан алкогольного сп`яніння проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Огляд осіб на стан алкогольного сп`яніння здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського.

Системний аналіз зазначених норм законодавства дає підстави зробити висновок, що у випадку встановлення ознак алкогольного сп`яніння у водія транспортного засобу, поліцейський повинен запропонувати такому водію пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів на місці зупинки транспортного засобу. У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів на місці зупинки транспортного засобу, поліцейський зобов`язаний запропонувати такому водієві пройти огляд в закладах охорони здоров`я. У випадку відмови водія від проходження огляду у закладі охорони здоров`я, поліцейським складається відповідний протокол про адміністративне правопорушення.

Відповідно до п.п. «а» п. 2.1 ПДР України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Відповідальність за ч. 5 ст. 126 КУпАП настає у разі повторного протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною другою - четвертою цієї статті.

Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи.

Наявність в діях ОСОБА_1 , складу адміністративних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 130, ч.5 ст.126 КУпАП підтверджуються: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №668164 від 17.05.2026 року, протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 668174 від 17.05.2026 року;схемою місця ДТП, постановою про адміністративне правопорушення за ч.4 ст. 126 КУпАП серії ЕНА № 6644061 від 10.02.2026 року, постановою Комунарського районного суду міста Запоріжжя від 11.12.2025 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, і застосовано щодо нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік, письмовими поясненнями.

Зазначені обставини підтверджуються відеозаписом, розміщеним на диску, який приєднаний до протоколів. Відповідно до якого, ОСОБА_4 під запис підтвердив, що він керував транспортним засобом BWM 520, державний номерний знак НОМЕР_1 , та виїхав на тротуар, і продовжував рух по ньому. Також, вбачається, що у останнього були виявлені ознаки алкогольного сп`яніння, після чого було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння у зв`язку з виявленням у нього відповідних ознак. Огляд на стан алкогольного сп`яніння був проведений працівниками поліції на місці зупинки з використанням спеціального технічного засобу - газоаналізатора Alcotest Drager (Драгер) 0237. Результат огляду 1,74 проміле.

За вказаних обставин, суд критично ставиться до пояснень захисника, не визнання ОСОБА_5 , своєї провини в скоєнні адміністративного правопорушення на думку суду є способом його самозахисту, бажанням уникнути відповідальності за скоєне та спростовується матеріалами справи.

Також, суд звертає увагу, що у справі містяться письмові пояснення ОСОБА_1 , відповідно до яких, останній зазначив, що об`їжджаючи ями, він виїхав на узбіччя дороги і проїхав по тротуару, та вказав, що вживав спиртні напої.

Окрім того, як вбачається із відеозапису з нагрудної камери поліцейського та письмових пояснень ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , які пояснили, що почули рев автомобіля, який їхав по тротуару. За кермом був хлопець, який вів себе дивно. Вони його зупинили і забрали ключ від автомобіля.

Окремо судом відзначається, що у ході судового розгляду та при вивченні матеріалів справи таких суттєвих процесуальних порушень, які б об`єктивно перешкоджали суду постановити законне та обґрунтоване рішення - встановлено не було.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України від 23.02.2006 «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Зокрема, в контексті рішення ЄСПЛ «Надточій проти України» (рішення від 15.05.2008 року, заява № 7460/03) правопорушення, яке розглядається, має ознаки, притаманні «кримінальному обвинуваченню» у значенні ст. 6 Конвенції, що вимагає дотримання стороною обвинувачення, яку в цій справі представляє автор протоколу про адміністративне правопорушення, відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини обвинуваченого.

Підстав для сумнівів у достовірності зазначених доказів судом не встановлено. Порушень вимог закону в діях поліцейських, що можуть мати наслідком недопустимість зібраних доказів, судом також не встановлено.

Дослідивши всі обставини справи, керуючись законом, оцінюючи кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного рішення, суддя дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 , у скоєнні адміністративних правопорушень, передбачених ч.2 ст.130, ч.5 ст. 126 КУпАП знайшла своє підтвердження в судовому засіданні і доведена повністю поза розумним сумнівом.

Відповідно до ст.23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення.

Враховуючи характер правопорушень, особу правопорушника, суд вважає, що на ОСОБА_1 , необхідно накласти адміністративне стягнення:

- за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП, у виді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000 (тридцять чотири тисячі) грн. 00 коп. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки без оплатного вилучення транспортного засобу.

- за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП, у виді штрафу в розмірі в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на п`ять років, без оплатного вилучення транспортного засобу.

Відповідно до ст. 36 КУпАП якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

Оскільки правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.5 ст.126 КУпАП є більш серйозним, то на ОСОБА_1 , необхідно накласти остаточне адміністративне стягнення в межах санкції ч.5 ст.126 КУпАП, у виді штрафу в розмірі в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на п`ять років, без оплатного вилучення транспортного засобу.

Суддя не вбачає підстав для застосування стягнення у виді конфіскації транспортного засобу, оскільки відсутні докази належності ОСОБА_1 , транспортного засобу BWM 520, державний номерний знак НОМЕР_1 .

При призначенні стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами суддя враховує правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 04.09.2023 у справі № 702/301/20, де зазначено, що правова природа додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами не зводиться виключно до вилучення посвідчення водія та не вичерпується такою дією, а застосовується на певний період, тривалість якого визначається судом відповідно до санкції відповідної частини статей і полягає у забороні керувати транспортними засобами.

Так, внаслідок порушення особою, незалежно від наявності чи відсутності у неї посвідчення подія, правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту створюється реальна небезпека для життя і здоров`я інших осіб та спричиняється відповідна шкода, а тому додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами в окремих випадках є необхідним з метою попередження спричинення такою особою шкоди здоров`ю чи навіть смерті іншим особам через порушення нею правил дорожнього руху в майбутньому, а також для дієвого впливу на сприйняття суспільством, у тому числі іншими водіями.

При цьому, слід звернути увагу на підвищену суспільну небезпечність дій осіб, які керують транспортними засобами, не маючи достатніх теоретичних і практичних знань та не отримавши у передбаченому законом порядку посвідчення водія, оскільки вірогідність настання дорожньо-транспортної пригоди у такому випаду є значно вищою, а тому попереджувальна мета додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами у такому випадку набуває особливого значення.

Підхід щодо неможливості призначення покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами особі, яка не отримувала посвідчення водія на право керування транспортними засобами, не відповідає засаді справедливості та принципу рівності всіх перед законом, а також нівелює попереджувальну мету покарання.

Згідно з ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Відповідно до п.п. 5 п. 4 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення справляється судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімум для працездатних осіб, що становить 665 грн. 60 коп.

Керуючись ст. ст. 36, 283, 284 КУпАП, суддя

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.2 ст.130, ч.5 ст.126 КУпАП, та на підставі ст. 36 КУпАП остаточно накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на п`ять років, без оплатного вилучення транспортного засобу.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір в сумі 665 гривні 60 копійок.

Реквізити для сплати штрафу, назва платежу: Адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху; номер рахунку UA658999980313000149000011001; отримувач коштів: ГУК у Кіров.обл./Кіров.обл./21081300, код за ЄДРПОУ: 37918230; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код класифікації доходів бюджету: 21081300; призначення платежу *; 121; код платника; ПІБ адмінштраф.

Реквізити для сплати судового збору Назва платежу: Сплата судового збору за рішенням суду про стягнення судового збору на користь держави; № рахунку: UA908999980313111256000026001; Назва одержувача коштів: отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106; код за ЄДРПОУ: 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.); код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.

Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду через Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області.

Постанова набирає чинності після закінчення строків подання апеляційної скарги або розгляду справи апеляційним судом, якщо постанову не скасовано.

Постанова може бути пред`явлена до виконання протягом 3-х місяців.

Суддя С.Ю. ПЕТРЕНКО