Вирок від 10 серпня 2026 р. у справі №385/1378/26 — Гайворонський районний суд Кіровоградської області

Суд: Гайворонський районний суд Кіровоградської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Умисне легке тілесне ушкодження

Дата: 10 серпня 2026 р.

Справа: №385/1378/26

Суддя: ВЕНГРИН М. В.

Справа № 385/1378/26

Провадження № 1-кп/385/79/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11.08.2026 року м. Гайворон

Гайворонський районний суд Кіровоградської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , розглянувши у спрощеному провадженні, без проведення судового розгляду в судовому засіданні, за відсутності учасників судового провадження кримінальне провадження12026121240000056 від 03.07.2026 відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Ставки, Бершадського району, Вінницької області, громадянина України, з середньою освітою, працездатного, який не працює та не навчається, не одруженого, який не має на утримані малолітніх дітей та неповнолітніх осіб, військовослужбовця в/ч НОМЕР_1 , зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не судимого,

який обвинувачується у вчиненні кримінальних проступків, передбаченихч. 1 ст. 125 та ч. 2ст. 125 КК України,

В С Т А Н О В И В:

досудовим розслідуванням у формі дізнання встановлено, що 27.06.2026 близько о 22.20 год. (більш точного часу під час досудового розслідування встановити не представилось можливим) ОСОБА_2 , перебуваючи на території домоволодіння АДРЕСА_2 , на грунті раптово виниклих неприязних відносин вчинив сварку з ОСОБА_3 , у ході якого у ОСОБА_2 виник раптовий протиправний умисел на спричинення легких тілесних ушкоджень ОСОБА_3 .

Невідкладно, реалізуючи свій протиправний умисел, ОСОБА_2 , діючи умисно та цілеспрямовано, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, підійшов до ОСОБА_3 який перебував у положенні стоячи на відстані близько 0,5 метра, раптово завдав потерпілому одного удару кулаком правої руки в область лівої брови, спричинивши ОСОБА_3 тілесні ушкодження.

Вважаючи свої дії достатніми для досягнення свого протиправного умислу, ОСОБА_2 припинив свої дії самостійно.

Внаслідок умисних протиправних дій ОСОБА_2 , потерпілому ОСОБА_3 спричинено тілесні ушкодження у вигляді: ЗЧМТ, струсу головного мозку, забійної рани лівої навколо очної ділянки, які згідно висновку судово-медичної експертизи №82 від 09.07.2026 мають ознаки легких тілесних ушкоджень, що потягли короткочасний розлад здоров`я (Тривалість розладу не перевищує 21 день), могли утворитись від дії твердих, тупих предметів з обмеженою контактуючою поверхнею, судячи по характеру та локалізації ушкоджень на тілі ОСОБА_3 вони не могли утворитися шляхом самоспричинення.

Таким чином ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, тобто в умисному легкому тілесному ушкодженні, що спричинило короткочасний розлад здоров`я.

Крім того, 27.06.2026 близько о 22.20 год. (більш точного часу під час досудового розслідування встановити не представилось можливим) ОСОБА_2 , перебуваючи на території домоволодіння АДРЕСА_2 , на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин вчинив сварку з неповнолітнім ОСОБА_4 , у ході якого у ОСОБА_2 виник раптовий протиправний умисел на спричинення легких тілесних ушкоджень ОСОБА_4 .

Невідкладно, реалізуючи свій протиправний умисел, ОСОБА_2 , діючи умисно та цілеспрямовано, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, тримаючи у правій руці металеву арматуру, з якою прийшов, підійшов до неповнолітнього ОСОБА_4 та перебуваючи у положенні стоячи на відстані близько 0,5 метра, раптово, з прикладанням значної сили, вказаною металевою арматурою, навідмаш завдав потерпілому один удар в область верхньої частини правого стегна, спричинивши неповнолітньому ОСОБА_4 тілесні ушкодження.

Вважаючи свої дії достатніми для досягнення свого протиправного умислу, ОСОБА_2 припинив свої дії самостійно.

Внаслідок умисних протиправних дій ОСОБА_2 неповнолітньому потерпілому ОСОБА_4 спричинено тілесні ушкодження у вигляді: синця внутрішньої поверхні правого колінного суглоба, які згідно висновку судово-медичної експертизи №84 від 13.07.2026 мають ознаки легких тілесних ушкоджень (Тривалість розладу не перевищує 6-ти днів), могли утворитись від дії твердих, тупих предметів з обмеженою контактуючою поверхнею, судячи по характеру та локалізації ушкоджень на тілі неповнолітнього ОСОБА_4 вони не могли утворитися шляхом самоспричинення.

Таким чином ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, тобто заподіянні умисного легкого тілесного ушкодження.

Згідно обвинувального акту, враховуючи те, що ОСОБА_2 беззаперечно визнає свою вину по обох епізодах, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності, потерпілі ОСОБА_3 та неповнолітній потерпілий ОСОБА_4 та його законний представник - мати ОСОБА_5 не заперечують проти такого розгляду, у відповідності до положень ч. 1 ст. 302 КПК України, прокурор в обвинувальному акті зазначила клопотання в якому просить суд розглянути кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних проступків, передбачених ч. 1 ст. 125 тач. 2 ст. 125 КК України, у спрощеному порядку.

До обвинувального акту долучено письмову заяву ОСОБА_2 , яка складена за участі захисника ОСОБА_6 , у якій він зазначає, що свою винуватість у вчиненні кримінальних проступків, передбачених ч. 1 ст. 125 тач. 2 ст. 125 КК України, беззаперечно визнає, згідний із встановленими досудовим розслідуванням обставинами та згідний із розглядом обвинувального акту за його відсутності у спрощеному порядку.

Також, у вказаній заяві ОСОБА_2 зазначив, що йому роз`яснено та зрозуміло зміст встановлених досудовим розслідуванням обставин, а також про його обізнаність у тому, що у разі надання згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку він буде позбавлений права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

До обвинувального акта долучено письмову заяву потерпілого ОСОБА_3 про те, що він згоден із встановленими досудовим розслідуванням обставинами кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, ознайомлений з обмеженнями права на апеляційне оскарження та згоден на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні.

До обвинувального акта долучено письмову заяву неповнолітнього потерпілого ОСОБА_4 , яка підписана ним та його законним представником - матір`ю ОСОБА_5 , про те, що він згоден із встановленими досудовим розслідуванням обставинами кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, ознайомлений з обмеженнями права на апеляційне оскарження та згоден на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні.

Положеннями ч. 2 та ч. 3 ст. 381 КПК України передбачено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акту.

Враховуючи викладене, а також те, що ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку; заяву обвинуваченого, в якій він, за участі захисника – адвоката ОСОБА_6 , зазначає, що беззаперечно визнає свою винуватість у вчиненні кримінальних проступків, передбачених ч. 1 ст. 125 тач. 2 ст. 125 КК України, згідний із встановленими під час дізнання обставинами, згідний з розглядом обвинувального акта у спрощеному порядку; відсутність сумнівів в добровільності такої позиції обвинуваченого, з урахуванням клопотань інших учасників судового провадження, суд дійшов висновку, що обвинувальний акт має бути розглянутий в порядку, визначеному статтями 381-382 КПК України.

У відповідності до ч. 4 ст. 107 КПК України в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Суд, відповідно до вимог ч. 2 ст. 382 КПК України, визнає встановленим, що органом досудового розслідування встановлені обставини вчинення ОСОБА_2 кримінальних проступків, передбаченихч. 1 ст. 125 тач. 2 ст. 125КК України, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Суд установив, що обвинувачений ОСОБА_2 , інтереси якого представляє адвокат ОСОБА_6 , обставини вчинення кримінальних проступків, передбачених ч. 1 ст. 125 тач. 2 ст. 125 КК України, не оспорює, свою винуватість у вчиненні вказаного кримінальних проступків визнає в повному обсязі, його позиція є добровільною та не є наслідком будь-якого примусу.

Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, дійшов висновку, що під час розгляду обвинувального акту підтверджено факт вчинення ОСОБА_2 , кримінальних проступків.

Суд дії обвинуваченого ОСОБА_2 кваліфікує за ч. 1 ст. 125 тач. 2 ст. 125 КК України, тобто, умисне легке тілесне ушкодженнята умисне легке тілесне ушкодження, що потягло короткочасний розлад здоров`я.

Згідно із ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченому ОСОБА_2 суд, відповідно до вимог ста тей 65-67 КК України, враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особу винного та обставини, які пом`якшують та обтяжують його покарання.

Відповідно до ст. 12 КК України кримінальні правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 125 та ч. 1 ст. 125 КК України, віднесені до кримінальних проступків.

ОСОБА_2 раніше не судимий, на даний час мобілізований до Збройних Сил України, однак не виконує обов`язків військової служби, за місцем проживання характеризується посередньо, на обліку у лікаря нарколога та лікаря психіатра не перебуває, за допомогою не звертався, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався.

Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченому по обох епізодах, є щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому, судом невстановлено.

Також при призначенні обвинуваченому ОСОБА_2 покарання суд враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, які згідно зі ст. 12 КК України є кримінальними проступками, дані про особу обвинуваченого, позицію потерпілих, які просять призначити йому покарання на розсуд суду.

Підстави для застосування ст. 69 КК України судом не встановлені.

Таким чином суд, враховуючи наведені вище обставини в їх сукупності, дійшов висновку, що ОСОБА_2 слід призначити покарання за кожним з інкримінованих кримінальних правопорушень у виді штрафу в розмірі наближеному до середнього розміру, що визначений санкціями ч. 1 та ч. 2 ст. 125 КК України, а остаточне покарання призначити з урахуванням вимог ч.1ст.70 КК України, враховуючи характер та спосіб вчинення правопорушень,шляхомчасткового складання призначених покарань, з тим, що б відповідно до ч. 2 ст. 70 КПК України остаточне покарання за сукупністю кримінальних правопорушень було визначене в межах, встановлених санкцією частини статті Особливої частини цього Кодексу, яка передбачає більш суворе покарання.

Суд, переконаний, що таке покарання буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_2 та запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень.

Цивільні позови не заявлялись, речові докази та процесуальні витрати відсутні.

У ході досудового розслідування відносно ОСОБА_2 запобіжний захід не обирався.

Керуючись ст. 367-371, 373, 374, 381, 382 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_2 у пред`явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 та ч. 2 ст. 125 КК України і призначити йому покарання:

- за ч. 1 ст. 125 КК України - у виді штрафу 40 (сорока) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 680 грн 00 коп.

- за ч. 2 ст. 125 КК України - у виді штрафу в розмірі 75 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1275 грн 00 коп.

На підставі ч.1ст.70 КК Українишляхом часткового складання призначених покарань, остаточно призначити покарання у виді штрафу в розмірі 1700 (одна тисяча сімсот) грн 00 коп.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Кропивницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Гайворонський районний суд Кіровоградської області протягом тридцяти днів з дня ухвалення вироку.

Вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому ст. 381 та 382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Суддя: ОСОБА_7

Дата документу 11.08.2026

Оригінал: reyestr.court.gov.ua