Вирок від 10 серпня 2026 р. у справі №348/1388/26 — Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа № 348/1388/26

Провадження № 1-кп/348/259/26

11 серпня 2026 року м. Надвірна

Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2

за участю прокурора ОСОБА_3

за участю обвинуваченого ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Надвірна кримінальне провадження № 12026096200000039 від 08.05.2026 за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Надвірна Надвірнянського району Івано-Франківської області, громадянина України, освіта повна загальна середня, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , раніше судимого:

- 25.09.2024 Івано-Франківським міським судом Івано-Франківської області за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 17000 грн,

- 26.01.2026 Надвірнянським районним судом Івано-Франківської області за ч. 2 ст. 263, 71 КК України до покарання у вигляді 160 годин громадських робіт та штрафу 17000 грн,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 389 КК України,

У с т а н о в и в :

Вироком Надвірнянського районного суду від 26.01.2026 ОСОБА_4 визнано винуватим у вчинення кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 263 КК України, та призначено покарання у виді 160 годин громадських робіт. 19 березня 2026 року ОСОБА_4 ознайомлений з порядком та умовами відбування покарання у виді громадських робіт і попереджений, що у разі ухилення від відбування призначеного судом покарання він може бути притягнутий до кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 389 КК України, про що останній власноручно заповнив відповідну підписку. Того ж дня ОСОБА_4 вручено направлення в КП «Надвірнянський житловик» НМР для відбування призначеного судом покарання. Відповідно до наказу № 30/1 від 20.03.2026 ОСОБА_4 прийнятий для відбування призначеного судом покарання у виді громадських робіт, йому визначено об`єкт та перелік робіт, які він повинен виконувати, про що складено графік виходу на громадські роботи. Однак, засуджений ОСОБА_4 , будучи належним чином ознайомленим із порядком та умовами відбування покарання у вигляді громадських робіт, достовірно знаючи про наслідки за ухилення від відбування покарання у виді громадських робіт, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний і протиправний характер своїх дій, передбачаючи їх шкідливі наслідки та свідомо бажаючи їх настання, допустив прогули виходу на громадські роботи, а саме: 20, 23, 24, 25 та 27 березня а також 07, 08, 09, 10, 13, 14, 15, 16, 17 та 24 квітня 2026 року, чим доводить своє небажання стати на шлях виправлення. Станом на 18.05.2026 із призначених за вироком Надвірнянського районного суду від 26.01.2026 - 160 годин громадських робіт ОСОБА_4 відпрацював 104 год.. Таким чином, ОСОБА_4 ухилився від відбування покарання у вигляді громадських робіт, призначених йому вироком Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області.

Обвинувачений ОСОБА_4 у судовому засіданні свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 389 КК України, визнав повністю та повністю підтвердив обставини вчиненого ним кримінального правопорушення. Пояснив, що не виходив на відбування робіт, бо декілька днів доглядав малу дитину, яка не є його дитиною, при цьому розумів, що можна було когось знайти, щоб посидила з дитиною. Також він хворів, однак, не мав сімейного лікаря, а тому в лікарню не звертався. Просив суворо не карати.

На підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, за згодою учасників процесу, судом визнано недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким з учасників процесу не оспорюються. При цьому судом з`ясовано, що обвинувачений та інші учасники правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності їх позицій немає, а також сторонам роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Вина обвинуваченого ОСОБА_4 в скоєнні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 389 КК України, підтверджується також матеріалами, зібраними під час досудового розслідування провадження, які не були об`єктом дослідження і учасники процесу не вважають за доцільне їх досліджувати, оскільки фактичні обставини скоєного, доведеність вини обвинуваченого та кваліфікація його дій учасниками процесу не оспорюються.

Оцінюючи зібрані докази, суд приходить до висновку, що дії обвинуваченого ОСОБА_4 необхідно кваліфікувати за ч. 2 ст. 389 КК України – ухилення засудженого від відбування призначеного судом покарання у виді громадських робіт.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 у відповідності зі ст. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Відповідно до класифікації кримінальних правопорушень, визначеної у ст. 12 КК України, вчинене ОСОБА_4 кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 389 КК України, відноситься до категорії кримінального проступку, ОСОБА_4 на досудовому слідстві та в суді давав правдиві показання, розкаюється у скоєному, характеризується позитивно, алкогольними напоями не зловживає, не перебуває на обліку у лікаря психіатра та у лікаря нарколога, раніше судимий.

Обставинами, які відповідно до ст. 66 КК України пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , є щире каяття.

Обставинами, які відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченого, є рецидив кримінальних правопорушень.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, а згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Вищезазначені обставини дають суду підстави вважати, що виправлення обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства, з призначенням покарання у вигляді пробаційного нагляду, оскільки саме таке покарання буде повністю відповідати ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, конкретним його обставинам, встановленим під час розгляду кримінального провадження, даним про особу обвинуваченого. Даний вид покарання буде справедливим для виправлення обвинуваченого ОСОБА_4 , сприятиме попередженню вчиненню нових кримінальних правопорушень та відповідатиме принципу індивідуалізації покарання.

Також, враховуючи, що ОСОБА_4 не відбув покарання, призначене вироком Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 26.01.2026, невідбута частина якого складає 24 години громадських робіт та 11150 грн штрафу, остаточне покарання підлягає призначенню за правилами ст. 71 та 72 КК України, при цьому штраф відповідно до ч. 3 ст. 72 КК України необхідно виконувати самостійно.

Також суд зауважує, що положення ст. 72 КК України прямо не передбачають можливості переведення покарання у виді громадських робіт в покарання у виді пробаційного нагляду, а також не передбачають можливості їх самостійного виконання.

При цьому, Верховний Суд в постанові від 11.05.2025 по справі № 638/7426/24 зазначив, що "Положення ч. 4 ст. 3 КК України, якими забороняється застосування закону про кримінальну відповідальність за аналогією, стосується не всіх норм КК України, а лише тих, які встановлюють протиправність і караність діянь, тоді як норми ст. 72 КК України за своєю суттю є регулятивними. Таким чином, у цьому випадку не йдеться про можливе застосування кримінального закону за аналогією, а йдеться про використання вже наявних положень закону, адже покарання у виді пробаційного нагляду, громадських робіт та обмеження волі наявні як у змісті ст. 51 КК України, так і в положеннях ст. 72 цього Кодексу. Тобто в цьому випадку фактично йдеться про використання судом для перерахунку одного виду покарання в інше наявної у кримінальному законі техніко-законодавчої схеми. Враховуючи викладене, колегія суддів вбачає доводи касаційної скарги прокурора в частині неправильного застосування судами нижчих інстанцій закону про кримінальність відповідальність безпідставними, й вбачає правильним застосуванням судами закону України про кримінальну відповідальність наявне застосування шляхом використання суміжних еквівалентів, передбачених положеннями ст. 72 КК України, через взаємне співвідношення основних покарань у виді громадських робіт та пробаційного нагляду до іншого виду основного покарання, у цьому випадку - до обмеження волі. При цьому колегія суддів бере до уваги, що взаємне співвідношення основних покарань у виді громадських робіт і пробаційного нагляду до різних видів основних покарань згідно з положеннями ст. 72 КК України може давати різні результати таких співвідношень. Зокрема, співвідносячи ці два види основних покарань до іншого покарання у виді обмеження волі, що й було зроблено місцевим судом в цьому провадженні за змістом положень п. 4, 5 ч. 1 ст. 72 КК України, отримуємо еквівалент, що одному дню пробаційного нагляду відповідають вісім годин громадських робіт. Однак, співвідносячи ці два види основних покарань до основного покарання у виді позбавлення волі за змістом положень п.п. "а-1", "г" п. 1 ч. 1 ст. 72 КК України, отримуємо, що двом дням пробаційного нагляду відповідають ті ж самі вісім годин громадських робіт, тобто одному дню пробаційного нагляду відповідають чотири години громадських робіт. Враховуючи це, колегія суддів вбачає правильним застосуванням судом закону про кримінальну відповідальність того з наявних в законі співвідношень, яке є найбільш сприятливим для інтересів обвинуваченого, засудженого, а саме співвідношення до основного покарання у виді обмеження волі, результатом якого є еквівалент, що одному дню пробаційного нагляду відповідають вісім годин громадських робіт".

Запобіжний захід стосовно ОСОБА_4 не обирався.

Цивільний позов не заявлено.

Витрати на проведення експертиз у кримінальному провадженні відсутні.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 349, 370, 373, 374, 376 КПК України, суд,

У Х В А Л И В :

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 389 КК України, та призначити йому покарання у виді пробаційного нагляду строком на два роки.

На підставі ст. 71 КК України остаточне покарання за сукупністю вироків визначити шляхом повного приєднання невідбутої частини покарання за вироком Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 26.01.2026 у вигляді 24 годин громадських робіт та штрафу в розмірі 11150 грн. На підставі ст. 72 КК України перевести 24 години громадських робіт у 3 дні пробаційного нагляду із співвідношення одного дня пробаційного нагляду восьми годинам громадських робіт.

Призначити ОСОБА_4 остаточну міру покарання у вигляді 2 (двох) років 3 (трьох) днів пробаційного нагляду та штрафу в розмірі 11150 грн.

На підставі положень ч. 3 ст. 72 КК України покарання у виді штрафу виконувати самостійно.

Відповідно до ч. 2 та 3 ст. 59-1 КК України покласти на ОСОБА_4 обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Івано-Франківського апеляційного суду через Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок суду першої інстанції не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним, відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя Надвірнянського районного суду

Івано-Франківської області ОСОБА_1