Суд: Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Кримінальне
Категорія: Підроблення документів, печаток, штампів та бланків, збут чи використання підроблених документів, печаток, штампів
Дата: 04 серпня 2026 р.
Справа: №191/4462/26
Суддя: Форощук О. В.
Справа № 191/4462/26
Провадження № 1-кп/191/313/26
В И Р О К
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 серпня 2026 року м. Синельникове
Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді – ОСОБА_1 ,
за участю секретаря – ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні без проведення судового розгляду в спрощеному провадженні, за відсутності учасників судового провадження та відповідно до ч.4 ст.107 КПК України без фіксування судового провадження технічними засобами, кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12026046390000129 від 17.06.2026 року за обвинуваченням:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець села Червоне Ставищенського району Київської області, громадянин України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовець військової служби за призовом під час мобілізації, в посаді робітника підсобного 2 інженерного відділення 1 інженерного взводу 1 інженерної роти військової частини НОМЕР_1 у військовому званні «старший солдат», раніше не судимий
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України,
В С Т А Н О В И В :
Відповідно до витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 124 від 26.09.2023, старший солдат ОСОБА_3 , зарахований до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 , поставлений на всі види забезпечення та призначений на посаду робітника підсобного 2 інженерного відділення 1 інженерного взводу 1 інженерної роти.
Згідно до ст. 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України, які проходять військову службу відповідно до законодавства.
Військовослужбовець за призовом під час мобілізації, старший солдат ОСОБА_3 відповідно до вимог ст.ст. ст. 2, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, зобов`язаний свято і беззаперечно дотримуватися Конституції України і законів України, Військової присяги, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, дорожити честю і гідністю військовослужбовця, берегти військову честь і поважати гідність інших людей, не допускати негідних вчинків, виконувати свої службові обов`язки, які визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою та дотримуватися вимог статутів Збройних Сил України.
Проте, старший солдат ОСОБА_3 , достовірно знаючи свої обов`язки, передбачені зазначеним вище законодавством, яке регламентує порядок виконання військового обов`язку і проходження військової служби, та маючи можливість належно їх виконувати, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом, свідомо допустив їх порушення та вчинив кримінальне правопорушення проти авторитету органів державної влади за наступних обставин.
Відповідно до п. 16 «Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами», затвердженого постановою Кабінету міністрів України № 340 від 08.05.1993, посвідчення водія на право керування транспортним засобом однієї з категорій видається особі, яка пройшла медичний огляд у порядку встановленому МОЗ, а також підготовку або перепідготовку відповідно до встановлених планів і програм та склала теоретичний і практичний іспити в сервісному центрі МВС, про що ОСОБА_3 було достовірно відомо.
У вересні місяці 2025 року (більш точний час, дату та місце в ході досудового розслідування не встановлено), діючи умисно, в порушення положень Закону України «Про дорожній рух», посягаючи на встановлений законодавством України порядок отримання та використання офіційних документів, відповідно до Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 травня 1993 року № 340, а саме уникаючи проходження медичного огляду в порядку, встановленому МОЗ, підготовки відповідно до планів і програм, складення теоретичного, на знання діючих Правил дорожнього руху України і практичного, на перевірку навичок керування транспортним засобом, іспитів в уповноважених підрозділах територіальних органів з надання сервісних послуг МВС територіальних сервісних центрах МВС, за допомогою мережі «Інтернет» через соціальну мережу Facebook придбав у невстановленої дізнанням особи за грошову винагороду в сумі 20 000 грн., завідомо підроблене посвідчення водія з серійним номером НОМЕР_2 , видане 15.04.2025 ТСЦ 8045 на ім`я « ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 », яке не відповідає за способами друку та спеціальними елементами захисту аналогічним бланкам посвідчень водія, які знаходяться в офіційному обігу на території України, та яке згодом отримав у відділенні «Нової Пошти» в селищі Тернувате Запорізької області, з метою його подальшого використання під час керування транспортним засобом.
В подальшому, 17.06.2026 року приблизно о 13 годині 00 хвилин, ОСОБА_3 , зберігаючи при собі придбане раніше за 20000 грн. 00 коп. підроблене посвідчення перебуваючи на лінії розмежування блок-посту траси Д-27 між населеними пунктами Синельникове - Дніпро, Синельниківського району Дніпропетровської області, керуючи транспортним засобом «Spark», д.н.з. НОМЕР_3 , був зупинений інспектором САП Синельниківського РУП ГУНП в Дніпропетровській області для перевірки документів та достовірно знаючи, що він не проходив установленої законом процедури отримання посвідчення водія, яке він придбав в мережі «Інтернет» та що посвідчення водія з серійним номером НОМЕР_2 , видане 15.04.2025 ТСЦ 8045 на його ім`я є підробленим, оскільки не видавалося та не посвідчувалося установою, яка має право видавати такі документи, діючи умисно, з прямим умислом, спрямованим на підтвердження права керування транспортним засобом категорії «В», «С» «СЕ», усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та наслідки, які можуть настати після їх вчинення, з метою реалізації свого протиправного умислу на використання завідомо підробленого документа - посвідчення водія з серійним номером НОМЕР_2 , видане 15.04.2025 ТСЦ 8045 на його ім`я, надав на законну вимогу інспектора САП Синельниківського РУП ГУНП в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 , дане посвідчення, достеменно знаючи, що вказаний документ підроблений.
На підставі викладеного ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку передбаченого ч.4 ст.358 КК України, а саме - використання завідомо підробленого документа.
До обвинувального акту, який надісланий до суду разом із клопотанням прокурора про його розгляд у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні, додана :
- письмова заява ОСОБА_3 складена в присутності його захисника ОСОБА_5 щодо беззаперечного визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, зазначеними вище, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з частиною другою статті 302 КПК України та згоди з розглядом обвинувального акту у спрощеному провадженні без його участі;
За результатами дослідження змісту відповідних заяв та матеріалів дізнання, у суду не виникло сумнівів в тому, що зазначені заяви обвинуваченого є усвідомленими відповідають його внутрішній волі, а їх процесуальна позиція сформувалася без будь-якого стороннього неправомірного впливу на неї.
Відповідно до частини 2 ст. 382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.
Встановлені органом досудового розслідування обставини не оспорюються учасниками судового провадження і суд не вбачає підстав ставити їх під сумнів та визнає їх доведеними, оскільки вони повністю узгоджуються з наданими суду матеріалами дізнання.
Вищенаведені фактичні обставини поза всяким розумним сумнівом достатньо доводять винуватість ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку в обсязі обвинувачення, яке було сформульоване прокурором, і суд кваліфікує умисні дії обвинуваченого ОСОБА_3 , за ч.4 ст.358 КК України, а саме - використання завідомо підробленого документа.
При призначенні покарання, суд відповідно до ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.
Обвинувачений ОСОБА_3 за місцем проживання характеризується посередньо, раніше не судимий, на обліку лікарів: нарколога та психіатра не перебуває.
Обставинами, які пом`якшують покарання, суд визнає щире розкаяння в скоєному.
Обставин, які обтяжують покарання, судом не встановлено.
Беручи до уваги викладене, враховуючи обставини вчиненого обвинуваченим ОСОБА_3 кримінального проступку, характер та ступень його тяжкості, відомості про особу обвинуваченого, який свою вину визнав повністю, оскільки надававав послідовні показання та не намагався уникнути відповідальності, працевлаштований, всі пом`якшувальні і відсутність обтяжуючих провину обвинуваченого обставин, суд, приймає до уваги положення ст. 65 КК України про те, що особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, вважає, що з метою виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 попередження з його боку вчинення нових кримінальних правопорушень і досягнення інших цілей покарання, йому слід призначити покарання у виді штрафу.
Цивільний позов не заявлено.
Запобіжний захід не обирався.
Долю речових доказів вирішити в порядку ст. 100 КПК України.
Процесуальні витрати вирішити в порядку ст. 124, 126 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 100, 124, 368,376,382 КПК України, суд,-
У Х В А Л И В :
Визнати ОСОБА_3 винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого частиною 4 ст. 358 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в дохід держави у розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 850 гривень.
Міра запобіжного заходу ОСОБА_3 не обиралась.
Речові докази, з набранням вироком законної сили:
посвідчення водія на ім`я ОСОБА_3 НОМЕР_2 , яке зберігається в матеріалах кримінального провадження – зберігати в матеріалах кримінального провадження.
Стягнути з ОСОБА_3 в дохід держави витрати за проведення судової експертизи №СЕ-19/104-26/23233-дд від 26.06.2026, витрати на проведення якої складають 3569,52 грн.
Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Вирок в іншій частині може бути оскаржений шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду через Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.
Копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
Суддя ОСОБА_1
Оригінал: reyestr.court.gov.ua