Вирок від 10 серпня 2026 р. у справі №174/1003/26 — Вільногірський міський суд Дніпропетровської області

ЄУН 174/1003/26

н/п 1-кп/174/101/2026

В И Р О К

І м е н е м У к р а ї н и

11 серпня 2026 року м. Вільногірськ

Вільногірський міський суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря - ОСОБА_2 ,

прокурора - ОСОБА_3 (в режимі відеоконференції),

обвинуваченого - ОСОБА_4 , (в режимі відеоконференції),

захисника – ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції),

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12026041150000088 від 15.04.2026 за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у м.Вільногірськ Дніпропетровської області, громадянина України, освіта повна загальна середня, не одруженого, дітей не має, зареєстрованого місця проживання не має, фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , проходить службу у ВЧ НОМЕР_1 , на посаді оператора безпілотних літальних апаратів відділення управління командира 1 артилерійської батареї артилерійського дивізіону, у званні солдат, в порядку ст.89 раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.4 ст.185 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

31.03.2026 близько 20.00 год., ОСОБА_4 , достовірно знаючи, що на території України введено та діє по теперішній час воєнний стан, знаходячись на території підприємства ТОВ «Склянний Альянс», поблизу цеху №3, за адресою вул.Промислова, 31, м.Вільногірськ Кам`янського району Дніпропетровської області, на поверхні лави побачив залишений без нагляду мобільний телефон, світло-зеленого кольору, марки «Samsung» моделі «Galaxy А05», належний потерпілій ОСОБА_6 , внаслідок чого у ОСОБА_4 , раптово виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, яке належить та перебуває в користуванні потерпілої ОСОБА_6 .

В цей же момент, близько 20.05 год., ОСОБА_4 , реалізуючи свій раптово виниклий злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, діючи умисно, таємно, в умовах воєнного стану з корисливих мотивів, з метою обернення чужого майна на власну користь, впевнившись, що за його злочинними діями ніхто не спостерігає, і що вказані дії є таємними для оточуючих, підійшов до лави та шляхом вільного доступу викрав вищевказаний мобільний телефон марки «Samsung» моделі «Galaxy А05» ІМЕІ 1: НОМЕР_2 , ІМЕІ 2: НОМЕР_3 , вартість якого складає 3 424,75 грн, який належить ОСОБА_6 .Після чого, ОСОБА_4 , з викраденим майном з місця вчинення злочину зник, у подальшому розпорядившись вказаним майном на власний розсуд.У результаті вищевказаних умисних дій ОСОБА_4 , потерпілій ОСОБА_6 спричинено майнову шкоду на суму 3 424,75 грн.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 , обставини викладені в обвинувальному акті та свою вину в інкримінованому йому злочині за ч.4 ст.185 КК України визнав повністю і показав, що ввечері приблизно в березні 2026 року, точної дати вже не пам`ятає, знаходився на території ТОВ «Склянний Альянс», що у м.Вільногірськ, між ІІ та ІІІ цехами, вийшов на перекур та в місці для паління на лавочці лежав мобільний телефон «Самсунг», протягом 20-30 хв ніхто за телефоном не прийшов, тоді він його взяв та в цей же день продав своїй знайомій, якій розповів про те, що знайшов його.

З розміром причиненої шкоди згоден. Повністю усвідомлює неправомірність вчинених ним дій, у вчиненому щиро кається та просить його суворо не карати.

Потерпіла ОСОБА_6 , в судове засідання не з`явилася належним чином повідомлена про місце, дату та час розгляду справи, надала до суду заяву, відповідно до якої просить проводити судове засідання без її участі та не заперечує щодо розгляду справи відповідно до ч.3 ст.349 КПК України.

Докази по справі в судовому засіданні досліджені згідно ч.3 ст.349 КПК України, за згодою учасників процесу, судом визнано недоцільним дослідження доказів щодо фактичних обставин справи, які ніким з учасників процесу не оспорюються і суд вважає їх встановленими та доказаними у суді.

При цьому суд враховує, що відповідно до рішення Європейського Суду з прав людини від 27.02.1980 (скарга № 6903/75) Девеер проти Бельгії (Deweer v. Belgium) держава та її судові органи зобов`язані забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних справ шляхом спрощеного та скороченого розгляду, і суд має перевірити, чи не був такий вибір зумовлений виключно бажанням завершити справу швидко, без участі повної судової процедури та не привертаючи уваги громадськості та засобів масової інформації, чи бажанням бути обвинуваченим у вчиненні менш тяжких злочинів, заручившись підтримкою прокурора щодо отримання менш суворого покарання або взагалі звільнення від покарання за окремими епізодами справи.

Суд пересвідчився, що позиція обвинуваченого ОСОБА_4 щодо розгляду справи у порядку, передбаченому ч.3 ст.349 КПК України, є добровільною і не пов`язана з вищевказаними чинниками.

Таким чином, факт вчинення злочину ОСОБА_4 , знайшов своє підтвердження в суді, а його дії вірно кваліфіковані за ч.4 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена в умовах воєнного стану.

При призначенні покарання обвинуваченому, суд враховує тяжкість вчиненого ОСОБА_4 кримінального правопорушення, обставини, які пом`якшують та обтяжують його покарання, особу обвинуваченого.

Так, ОСОБА_4 вчинив тяжкий злочин.

До обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченого, суд, на підставі ч.1 ст.66 КК України, відносить його щире каяття.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.

Обвинувачений ОСОБА_4 є військовослужбовцем, за місцем проходження військової служби характеризується негативно, за місцем постійного проживання характеризується посередньо, не одружений, на обліку лікарів нарколога, психіатра не перебуває, в порядку ст.89 КК України - раніше не судимий.

Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому покарання, суд виходить із встановленої ст.50 КК України його мети кари, виправлення і запобігання вчиненню винним нових злочинів, заснованої на вимогах виваженості та справедливості, з урахуванням позиції Європейського суду з прав людини, відповідно до якої покарання як втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, - воно має бути законним (несвавільним) та пропорційним (відповідати тяжкості правопорушення та не становити надмірного тягаря для особи) (справи «Бакланов проти Росії» від 09.06.2005; «Фрізен проти Росії» від 24.03.2005).

Враховуючи обставини справи, особу обвинуваченого ОСОБА_4 який є військовослужбовцем, виявив намір продовжувати військову службу, вину визнав повністю та в скоєному щиро розкаявся, в порядку ст.89 КК України - раніше не судимий,суд дійшов висновку, що виправлення ОСОБА_4 , можливо без ізоляції від суспільства, тому йому слід призначити покарання у виді позбавлення волі, звільнивши від відбування покарання з випробуванням, що буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, а також буде відповідати вимогам ст.65 КК України щодо законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

На підставі ч.4 ст.76 КК України, нагляд за засудженими військовослужбовцями, звільненими від відбування покарання з випробуванням, здійснюється командирами військових частин.

Цивільний позов не заявлено.

У відповідності до ст.100 КПК України, речові докази по справі: мобільний телефон марки «Samsung» моделі «Galaxy А05» ІМЕІ 1: НОМЕР_2 , ІМЕІ 2: НОМЕР_3 на 64 GB, який було поміщено до спеціального пакету № PSP 1520263 та зберігається в кімнаті зберігання речових доказів ВП №4 Кам`янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області, згідно квитанції № 1396 від 08.04.2026 - повернути власнику ОСОБА_6 .

Процесуальні витрати по справі відсутні.

Керуючись ст.ст.349, 368, 369-371, 373, 374, 375, 376 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України та призначити йому покарання у виді - 5 років позбавлення волі.

На підставі ст.75, п.п.1, 2 ч.1, п.2 ч.3 ст.76 КК України ОСОБА_4 звільнити від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 1 (один) рік, поклавши на нього обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

На період проходження військової служби нагляд за ОСОБА_4 як за особою, звільненої від відбування покарання з випробуванням, здійснюється командиром військової частини НОМЕР_4 , в якій ОСОБА_4 проходить службу, а після звільнення з військової служби - уповноваженим органом з питань пробації за місцем проживання або роботи засудженого.

Речові докази по справі: мобільний телефон марки «Samsung» моделі «Galaxy А05» ІМЕІ 1: НОМЕР_2 , ІМЕІ 2: НОМЕР_3 на 64 GB, який було поміщено до спеціального пакету № PSP 1520263 та зберігається в кімнаті зберігання речових доказів ВП №4 Кам`янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області, згідно квитанції № 1396 від 08.04.2026 - повернути власнику ОСОБА_6 .

На вирок протягом тридцяти днів з моменту його проголошення може бути подано апеляційну скаргу в Дніпровський апеляційний суд через Вільногірський міський суд Дніпропетровської області.

Вирок не може бути оскаржено в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч.3 ст.349 КПК України.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Головуючий - суддя підпис ОСОБА_1