Постанова від 09 серпня 2026 р. у справі №591/13555/25 — Чернігівський апеляційний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

іменем України

10 серпня 2026 року м. Чернігів

Унікальний номер справи № 591/13555/25

Головуючий у першій інстанції – ФЕТІСОВА Н. В.

Апеляційне провадження № 22-ц/4823/1722/26

Чернігівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ

головуючого-судді Стельмаха А.П.,

суддів Луговця О.А., Супруна О.П.,

із секретарем Мисник С.В.,

учасники справи:

позивач ОСОБА_1 ,

відповідач Прилуцький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Прилуцькому районі Чернігівської області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_2 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 28 травня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Прилуцького відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Прилуцькому районі Чернігівської області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про виключення відомостей про батька з актового запису про народження,

У С Т А Н О В И В:

У листопаді 2025 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Прилуцького відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Прилуцькому районі Чернігівської області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про виключення відомостей про батька з актового запису про його народження

Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Прилуки Чернігівської області. У його свідоцтві про народження відомості щодо батька внесено зі слів матері, адже хто є його біологічним батьком — невідомо. Мати позивача в шлюбі не перебувала. Позивачу невідома особа, зазначена як його батько. Він шукав цю людину, але особи з такими прізвищем, ім`ям та по батькові не існує взагалі.

Ухвалою Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 08 травня 2026 року до участі у справі залучено як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_2 . Проти залучення ОСОБА_2 як співвідповідача позивач заперечував.

Рішенням Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 28 травня 2026 року було відмовлено повністю в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Прилуцького відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Прилуцькому районі Чернігівської області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_2 , про виключення відомостей про батька з актового запису про народження.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати оскаржуване судове рішення.

В обґрунтування апеляційної скарги скаржник зазначає, що суд першої інстанції не повно з`ясував обставини справи, проігнорувавши ознаки фальсифікації та суперечності в актових документах (наявність незавірених виправлень, розбіжності між актами про народження та батьківство). Суд не ідентифікував особу батька, самостійно та безпідставно обрав його дату народження, ухвалив рішення на підставі дефектних доказів і не навів мотивів відхилення доводів позивача. Також судом не встановлено дані ОСОБА_2 , якого суд залучив як третю особу до розгляду справи, а позивач не може визначити належного відповідача через наявність суперечливих даних щодо цієї особи.

У відзиві представника Прилуцького відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Прилуцькому районі Чернігівської області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Логвіненка С. І. зазначено, що доводи апеляційної скарги є необґрунтованими. Вказано, що актовий запис про встановлення батьківства є належним доказом внесення відомостей про батька до актового запису про народження, а позов мав розглядатися за участю особи, щодо якої оспорюється батьківство. Однак позивач відмовився від заміни відповідача або залучення співвідповідача. У зв`язку з цим представник просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників справи, які з`явилися в судове засідання, обговоривши доводи апеляційної скарги, відзиву та дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла такого висновку.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ч. 1, 2, 4 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно з ч. 4 ст. 376 ЦПК України зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.

Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції дійшов висновку, що запис про батька в актовому записі про народження позивача було здійснено на підставі чинного на той час законодавства відповідно до ст. 55 КпШС за спільною заявою батька і матері дитини, тому позовні вимоги не підлягають задоволенню. При цьому невиконання батьківських обов`язків не є підставою для виключення відомостей про батька з актового запису про народження, а є підставою для позбавлення батьківських прав (ст. 164 Сімейного кодексу України). Виключення запису можливе лише у разі оспорювання батьківства, якщо чоловік не є біологічним батьком.

Крім того, під час розгляду справи позивач не скористався правом на заміну неналежного відповідача, тому матеріально-правова вимога не може бути задоволена щодо особи, яка не є суб`єктом відповідного обов`язку.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову до Прилуцького відділу державної реєстрації актів цивільного стану, однак не погоджується з мотивами, з яких суд дійшов такого висновку.

Судом у справі встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Прилуки народився ОСОБА_1 , його батьками зазначені ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , актовий запис про народження №182 від 09 березня 1970 року, що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 29 травня 1970 року (а.с.4 зворот).

З копії актового запису про народження № 182 від 09 березня 1970 року вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Прилуки Чернігівської області народився ОСОБА_4 . У графі «Відомості про батьків» зазначено: батько — ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (інші відомості про батька відсутні); мати — ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце постійного проживання: АДРЕСА_1 , готель; місце роботи — в/ч НОМЕР_2 , телеграфіст. Зазначений актовий запис про народження складено за заявою матері — ОСОБА_3 (а.с. 26).

Із запису акта про встановлення батьківства № 38 від 29 травня 1970 року вбачається, що відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в актовий запис про народження № 182 від 09 березня 1970 року було внесено такі відомості про батька дитини: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (наявні виправлення в даті народження); місце проживання: м. Прилуки; місце роботи: в/ч НОМЕР_2 , військовослужбовець; документ, що посвідчує особу батька: військовий квиток НОМЕР_3 . Підстава запису про встановлення батьківства: спільна заява батьків від 29 травня 1970 року. Прізвище дитини після встановлення батьківства змінено з « ОСОБА_7 » на « ОСОБА_8 ». У графі «Підписи» містяться підписи двох осіб: ОСОБА_3 та ОСОБА_2 (а.с. 39).

ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть (а.с.4).

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Згідно ч. 4 статті 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц вказала, що визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи.

Частиною 1 ст. 48 ЦПК України визначено, що сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач.

Відповідач - це особа, яка має безпосередній зв`язок зі спірними матеріальними правовідносинами, та, на думку позивача, порушила, не визнала або оспорила його права, свободи чи інтереси і тому притягується до участі у цивільній справі для відповіді за пред`явленими вимогами.

За результатами розгляду справи суд приймає рішення, в якому, серед іншого, робить висновок про задоволення позову чи відмову в задоволенні позову вирішуючи питання про права та обов`язки сторін (позивача та відповідача).

Відповідно до ч. 1-4 ст. 51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача. Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку.

Визначення у позові складу сторін у справі (позивача та відповідача) має відповідати реальному складу учасників спору у спірних правовідносинах та має на меті ефективний захист порушених прав (свобод, інтересів) особи, яка вважає, що вони порушені, із залученням необхідного кола осіб, які мають відповідати за позовом. Незалучення до участі у справі особи як співвідповідача за умови наявності обов`язкової процесуальної співучасті є підставою для відмови у задоволенні позову через неналежний суб`єктний склад (правовий висновок, викладений у постановах Верховного Суду від 28 жовтня 2020 року у справі № 761/23904/19, від 20 січня 2021 року у справі 203/2/19).

Якщо заявлені позивачем вимоги безпосередньо стосуються прав та обов`язків іншої особи, яка не залучена до участі у справі в якості відповідача, не можуть бути розглянуті судом, оскільки лише за наявності належного складу відповідачів у справі суд у змозі вирішувати питання про обґрунтованість позовних вимог та вирішити питання про їх задоволення, без залучення таких належних відповідачів позовні вимоги вирішені бути не можуть.

Встановивши, що позов заявлений до неналежного відповідача та відсутні визначені процесуальним законом підстави для заміни неналежного відповідача належним, суд відмовляє в позові до такого відповідача (постанови Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц (пункт 40), від 21 листопада 2018 року у справі № 127/93/17-ц (пункт 50), від 12 грудня 2018 року у справі № 570/3439/16-ц (пункт 37, 54), від 12 грудня 2018 року у справі № 372/51/16-ц (пункт 31.10), від 30 січня 2019 року у справі № 552/6381/17 (пункт 39), від 01 квітня 2020 року у справі № 520/13067/17 (пункт 75)).

Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач фактично заперечує своє походження від ОСОБА_2 як особи, зазначеної його батьком в актовому записі про народження, та просить виключити відповідні відомості з актового запису.

Враховуючи, що позовні вимоги стосуються прав та інтересів ОСОБА_2 , який не залучений до участі у справі як відповідач, суд не може вирішувати питання про обґрунтованість позовних вимог. При цьому, суд апеляційної інстанції в силу наданих йому повноважень ЦПК України позбавлений можливості змінювати склад учасників справи.

За таких обставин, у задоволенні позову слід відмовити внаслідок пред`явлення його до неналежного відповідача.

Керуючись ст. 367, 374, 375, 376, 382 - 384 ЦПК України, апеляційний суд,

У Х В А Л И В :

Вимоги апеляційної скарги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 28 травня 2026 року змінити, виклавши його мотивувальну частину у редакції цієї постанови.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повний текст постанови складений 11 серпня 2026 року.

Головуючий: Судді: