Постанова від 03 серпня 2026 р. у справі №6-1959/10 — Чернігівський апеляційний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

іменем України

04 серпня 2026 року м. Чернігів

Унікальний номер справи № 6-1959/10

Головуючий у першій інстанції – Маслюк Н. В.

Апеляційне провадження № 22-ц/4823/977/26

Чернігівський апеляційний суд у складі:

головуючого-судді: Скрипки А.А.

суддів: Онищенко О.І., Шарапової О.Л.

секретар: Зеляк Ю.Г.

учасники справи:

заявник: ОСОБА_1

заінтересовані особи: Акціонерне товариство ”Сенс Банк”, Товариство з обмеженою відповідальністю ”Фінансова компанія ”Довіра та Гарантія”, яке перейменовано на Товариство з обмеженою відповідальністю ”ВІН ФІНАНС”, ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в режимі відеоконференції, цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Новозаводського районного суду м. Чернігова у складі судді Маслюк Н.В. від 09 лютого 2026 року, місце постановлення ухвали - м. Чернігів, у справі за заявою ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, заінтересовані особи: Акціонерне товариство ”Сенс Банк”, Товариство з обмеженою відповідальністю ”Фінансова компанія ”Довіра та Гарантія”, яке перейменовано на Товариство з обмеженою відповідальністю ”ВІН ФІНАНС”, ОСОБА_2 ,

В С Т А Н О В И В:

У січні 2026 року ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, в якій просила визнати виконавчий лист №6-1959/10 від 28.10.2010 року, виданий Новозаводським районним судом м. Чернігова, про стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства ”Альфа-Банк” (після перейменування - Акціонерне товариство ”Сенс Банк”) заборгованості за кредитним договором №SME0012952 у сумі - 147 779,63 грн., судових витрат по сплаті третейського збору в сумі - 100,00 грн., а всього: 147 879,63 грн., таким, що не підлягає виконанню. В обґрунтування вимог поданої заяви ОСОБА_1 зазначала, що на примусовому виконанні Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області до 22.02.2013 року перебувало виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №6-1959/10 про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства ”Альфа-Банк” заборгованості за кредитним договором №SME0012952. У період з 03.04.2013 року до 29.06.2017 року вказаний виконавчий лист перебував на примусовому виконанні в Інгульському відділі державної виконавчої служби м. Миколаєва Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області. За доводами ОСОБА_1 , наразі відсутні відкриті виконавчі провадження щодо примусового стягнення із ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства ’’Альфа-Банк” заборгованості за кредитним договором. ОСОБА_1 вказувала, що АТ ”Сенс Банк” видало їй довідку про відсутність заборгованості за кредитним договором №SME0012952 від 15.05.2008 року. ОСОБА_1 стверджує, що 19.11.2012 року державним виконавцем накладено арешт на все її нерухоме майно, що перешкоджає їй користуватися своєю власністю. ОСОБА_1 вважає, що строк пред`явлення до виконання виконавчого листа сплинув 29.06.2020 року, і тому, це є підставою для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, згідно статті 432 Цивільного процесуального кодексу України.

Оскаржуваною ухвалою Новозаводського районного суду м. Чернігова від 09.02.2026 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Акціонерне товариство ”Сенс Банк”, Товариство з обмеженою відповідальністю ”Фінансова компанія ”Довіра та Гарантія”, яке перейменовано на Товариство з обмеженою відповідальністю ”Фінансова компанія ”ВІН ФІНАНС”, ОСОБА_2 , про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню - відмовлено повністю.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу Новозаводського районного суду м. Чернігова від 09.02.2026 року по справі №6-1959/10 повністю, і ухвалити нове рішення, яким визнати виконавчий лист №6-1959/10 від 28.10.2010 року, виданий Новозаводським районним судом м. Чернігова, про стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства ”Альфа-Банк” (після перейменування - Акціонерне товариство ”Сенс Банк”) заборгованості за кредитним договором №SME0012952 у сумі - 147 779,63 грн., судових витрат по сплаті третейського збору в сумі - 100,00 грн., а всього: 147 879,63 грн., таким, що не підлягає виконанню. В доводах апеляційної скарги апелянт вказує, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо відсутності підстав для задоволення її заяви, і тому ухвала суду першої інстанції від 09.02.2026 року підлягає скасуванню, у зв`язку із неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи; недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідністю висновків, викладених у судовому рішенні першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права та неправильним застосування норм матеріального права. Апелянт зазначає, що вирішуючи вимоги поданої нею заяви, суд першої інстанції не надав належної оцінки тому факту, що заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №SME0012952 не підлягає примусовому стягненню на підставі виконавчого листа №6-1959/10, виданого 28.10.2010 року Новозаводським районним судом м. Чернігова, у зв`язку із закінченням строку на пред`явлення цього листа до примусового виконання, що є підставою визнання цього виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню. За доводами апелянта, нею від АТ ”Сенс Банк”, який є правонаступником всіх прав та обов`язків АТ ”Альфа-Банк”, отримано довідку №52746-33.4 від 27.11.2025 року про те, що вона заборгованості за кредитним договором №SME0012952 від 15.05.2008 року перед АТ ”Сенс Банк” не має. Стягувачем ПАТ ”Альфа-Банк” (правонаступником якого є АТ ”Сенс Банк”), з 29.06.2017 року виконавчий лист Новозаводського районного суду м. Чернігова від 28.10.2010 року №6-1959/10 до органів державної виконавчої служби та до приватних виконавців для примусового виконання не подавався. Апелянт зауважує, що заінтересована особа ТОВ ”Фінансова компанія ”Довіра та Гарантія” (після перейменування - ТОВ ”Фінансова компанія ”ВІН ФІНАНС”) виконавчий лист Новозаводського районного суду м. Чернігова від 28.10.2010 року №6-1959/10 до органів державної виконавчої служби та до приватних виконавців, для примусового виконання не подавала, оскільки взагалі не набула процесуального статусу стягувача по виконавчому провадженню у передбачений діючим законодавством спосіб (ст.15 Закону України ”Про виконавче провадження”, ст.442 ЦПК України). Враховуючи, що виконавчий лист Новозаводського районного суду м. Чернігова від 28.10.2010 року №6-1959/10 був повернутий стягувачу 29.06.2017 року, на підставі п. 2 ч. 1 статті 37 Закону України ”Про виконавче провадження”, саме з цього часу заново розпочався перебіг строку для пред`явлення його до виконання, тому вказаний виконавчий лист міг бути пред`явлений стягувачем до примусового виконання до 29.06.2020 року. Таким чином, станом на теперішній час, строк пред`явлення виконавчого листа до виконання закінчився близько 5,5 років тому. Апелянт стверджує, що стягувач АТ ”Сенс Банк” та заінтересована особа ТОВ ”Фінансова компанія ”Довіра та Гарантія” (після перейменування - ТОВ ”Фінансова компанія ”ВІН ФІНАНС”) до суду першої інстанції будь-яких доказів, які підтверджують поважні причини пропуску строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання, не подавали, тому суд першої інстанції помилково дійшов висновку, що виконавчий лист підлягає виконанню. Доводи апеляційної скарги зазначають, що 26.09.2016 року між ПАТ ”Альфа-Банк” (після перейменування - АТ ”Сенс Банк”) та ТОВ ”Фінансова компанія ”Довіра та Гарантія” (після перейменування - ТОВ ”Фінансова компанія ”ВІН ФІНАНС”) укладено договір факторингу №2016-3АБ/ДГ, згідно якого ПАТ ”Альфа-Банк” відступив ТОВ ”Фінансова компанія ”Довіра та Гарантія” право вимоги до боржників за договорами, перелік яких міститься в додатку №1-1 до договору, зокрема, до договору №SME0012952, в якому боржником є ОСОБА_1 . Заінтересована особа - ТОВ ”Фінансова компанія ”Довіра та Гарантія” (після перейменування - ТОВ ”Фінансова компанія ”ВІН ФІНАНС”) для набуття прав та обов`язків стягувача по виконавчому провадженню в порядку правонаступництва, повинно було звернутися до суду із відповідною заявою, але звернення з даною заявою до суду не відбулося, ухвала про заміну сторони виконавчого провадження судом не виносилась. Доводи апеляційної скарги стверджують, що станом на теперішній час, стягувачем по виконавчому провадженню продовжує перебувати ПАТ ”Альфа-Банк” (після перейменування - АТ ”Сенс Банк”), оскільки заінтересована особа ТОВ ”Фінансова компанія ”Довіра та Гарантія” (після перейменування - ТОВ ”Фінансова компанія ”ВІН ФІНАНС”) не набула процесуального статусу стягувача у передбачений діючим законодавством спосіб (ст. 15 Закону України ”Про виконавче провадження”, ст. 442 ЦПК України).

В судове засідання апеляційного суду заявник ОСОБА_1 , заінтересована особа ОСОБА_2 , представники заінтересованих осіб: Акціонерного товариства ”Сенс Банк”, Товариства з обмеженою відповідальністю ”Фінансова компанія ”Довіра та Гарантія”, яке перейменовано на Товариство з обмеженою відповідальністю ”ВІН ФІНАНС”, належним чином повідомлених про дату, час і місце судового розгляду даної справи, не з`явилися.

Від заінтересованої особи Акціонерного товариства ”Сенс Банк” на адресу апеляційного суду надійшла заява про розгляд справи за відсутності представника Товариства. При цьому, Акціонерне товариство ”Сенс Банк” повідомляє, що заперечує проти заяви та апеляційної скарги ОСОБА_1 (а.с.104).

Відповідно до приписів ч.2 статті 372 ЦПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

В судовому засіданні апеляційного суду, в режимі відеоконференції, представник заявника ОСОБА_1 - адвокат Ярмолович О.Є. підтримав вимоги та доводи апеляційної скарги і просив її задовольнити.

Вислухавши суддю-доповідача, пояснення учасника судового розгляду справи, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступного висновку.

В ході судового розгляду даної справи судом встановлено, і вказані обставини підтверджуються її матеріалами, що на підставі рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській Громадській Організації ”Всеукраїнський фінансовий союз” від 26.02.2010 року по справі №170-1/26/10, ухвалою Новозаводського районного суду м. Чернігова від 28.10.2020 року Публічному акціонерному товариству ”Альфа-Банк” було видано виконавчий лист №6-1959/10 про стягнення у солідарному порядку з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства ”Альфа-Банк” заборгованість за кредитним договором №SME0012952 (а.с.1).

Згідно інформації Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 03.07.2025 року №27862/02-31, виконавче провадження №27429425 з примусового виконання виконавчого листа №6-1959/10, виданого 28.10.2010 року, було завершено 22.02.2013 року, на підставі п.4 ч.1 статті 47 Закону України ”Про виконавче провадження” (у редакції Закону №606-XIV). За закінченням строку зберігання матеріали виконавчого провадження знищені (а.с.5).

У межах виконавчого провадження №27429425 було накладено арешт на майно боржника ОСОБА_1 , що підтверджується інформацією з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна (а.с.12-13).

Згідно відомостей Міністерства юстиції України від 16.10.2025 року №149376/178708-33-25/20.3.1, в Інгульському відділі державної виконавчої служби м. Миколаєва Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області з 03.04.2013 року перебувало виконавче провадження №37316675 з примусового виконання виконавчого листа Новозаводського районного суду м. Чернігова від 28.10.2010 року №6-1959/10, яке було завершено 29.06.2017 року, на підставі п.2 ч.1 статті 37 Закону України ”Про виконавче провадження” (а.с.15).

Відповідно до довідки АТ ”Сенс Банк” від 27.11.2025 року, у зв`язку з відступленням права вимоги за кредитним договором №SME0012952 від 15.05.2008 року до ТОВ ”Фінансова компанія ”Довіра та Гарантія”, у ОСОБА_1 відсутня заборгованість перед АТ ”Сенс Банк” (а.с.16).

26.09.2016 року між ПАТ ”Альфа-Банк” та ТОВ ”Фінансова компанія ”Довіра та Гарантія” було укладено договір факторингу №2016-3АБ/ДГ, згідно якого, ПАТ ”Альфа-Банк” відступило ТОВ ”Фінансова компанія ”Довіра та Гарантія” право вимоги до боржників за договорами, перелік яких міститься в додатку №1-1 до договору, зокрема, і до договору №SME0012952, в якому боржником є ОСОБА_1 (а.с.38-45).

Інформація щодо ОСОБА_1 в Єдиному реєстрі боржників відсутня (а.с.18).

Як вбачається із оскаржуваної ухвали суду першої інстанції від 09.02.2026 року, відмовляючи у задоволенні заяви ОСОБА_3 , суд першої інстанції дійшов висновку, що ОСОБА_1 при зверненні до суду із заявою про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, не доведено, що нею чи іншою особою було виконано рішення третейського суду у повному обсязі, внаслідок чого її обов`язок припинився, або її обов`язок, як боржника, припинився з інших причин, передбачених положеннями статті 432 ЦПК України. При цьому, суд першої інстанції зауважив, що відсутні правові підстави для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, у випадку пропуску строку на його пред`явлення до виконання. З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов висновку, що відсутні правові підстави для визнання виконавчого листа №6-1959/10 таким, що не підлягає виконанню, а тому у задоволенні заяви ОСОБА_1 , необхідно відмовити.

В доводах апеляційної скарги ОСОБА_1 зазначає, що вирішуючи вимоги поданої нею заяви, суд першої інстанції не надав належної оцінки тому факту, що заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №SME0012952 не підлягає примусовому стягненню на підставі виконавчого листа №6-1959/10, виданого 28.10.2010 року Новозаводським районним судом м. Чернігова, у зв`язку із закінченням строку на пред`явлення цього листа до примусового виконання, що є підставою визнання цього виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню. За доводами апелянта, нею від АТ ”Сенс Банк”, який є правонаступником всіх прав та обов`язків АТ ”Альфа-Банк”, отримано довідку №52746-33.4 від 27.11.2025 року про те, що вона заборгованості за кредитним договором №SME0012952 від 15.05.2008 року перед АТ ”Сенс Банк” не має. Стягувачем ПАТ ”Альфа-Банк” (правонаступником якого є АТ ”Сенс Банк”), з 29.06.2017 року виконавчий лист Новозаводського районного суду м. Чернігова від 28.10.2010 року №6-1959/10 до органів державної виконавчої служби та до приватних виконавців для примусового виконання не подавався. Апелянт зауважує, що заінтересована особа ТОВ ”Фінансова компанія ”Довіра та Гарантія” (після перейменування - ТОВ ”Фінансова компанія ”ВІН ФІНАНС”) виконавчий лист Новозаводського районного суду м. Чернігова від 28.10.2010 року №6-1959/10 до органів державної виконавчої служби та до приватних виконавців, для примусового виконання не подавала, оскільки взагалі не набула процесуального статусу стягувача по виконавчому провадженню у передбачений діючим законодавством спосіб (ст.15 Закону України ”Про виконавче провадження”, ст.442 ЦПК України). Враховуючи, що виконавчий лист Новозаводського районного суду м. Чернігова від 28.10.2010 року №6-1959/10 був повернутий стягувачу 29.06.2017 року, на підставі п. 2 ч. 1 статті 37 Закону України ”Про виконавче провадження”, саме з цього часу заново розпочався перебіг строку для пред`явлення його до виконання, тому вказаний виконавчий лист міг бути пред`явлений стягувачем до примусового виконання до 29.06.2020 року. Таким чином, станом на теперішній час, строк пред`явлення виконавчого листа до виконання закінчився близько 5,5 років тому. Апелянт стверджує, що стягувач АТ ”Сенс Банк” та заінтересована особа ТОВ ”Фінансова компанія ”Довіра та Гарантія” (після перейменування - ТОВ ”Фінансова компанія ”ВІН ФІНАНС”) до суду першої інстанції будь-яких доказів, які підтверджують поважні причини пропуску строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання, не подавали, тому суд першої інстанції помилково дійшов висновку, що виконавчий лист підлягає виконанню. Доводи апеляційної скарги зазначають, що 26.09.2016 року між ПАТ ”Альфа-Банк” (після перейменування - АТ ”Сенс Банк”) та ТОВ ”Фінансова компанія ”Довіра та Гарантія” (після перейменування - ТОВ ”Фінансова компанія ”ВІН ФІНАНС”) укладено договір факторингу №2016-3АБ/ДГ, згідно якого ПАТ ”Альфа-Банк” відступив ТОВ ”Фінансова компанія ”Довіра та Гарантія” право вимоги до боржників за договорами, перелік яких міститься в додатку №1-1 до договору, зокрема, до договору №SME0012952, в якому боржником є ОСОБА_1 . Заінтересована особа - ТОВ ”Фінансова компанія ”Довіра та Гарантія” (після перейменування - ТОВ ”Фінансова компанія ”ВІН ФІНАНС”) для набуття прав та обов`язків стягувача по виконавчому провадженню в порядку правонаступництва, повинно було звернутися до суду із відповідною заявою, але звернення з даною заявою до суду не відбулося, ухвала про заміну сторони виконавчого провадження судом не виносилась. Доводи апеляційної скарги стверджують, що станом на теперішній час, стягувачем по виконавчому провадженню продовжує перебувати ПАТ ”Альфа-Банк” (після перейменування - АТ ”Сенс Банк”), оскільки заінтересована особа ТОВ ”Фінансова компанія ”Довіра та Гарантія” (після перейменування - ТОВ ”Фінансова компанія ”ВІН ФІНАНС”) не набула процесуального статусу стягувача у передбачений діючим законодавством спосіб (ст. 15 Закону України ”Про виконавче провадження”, ст. 442 ЦПК України).

З даного приводу апеляційний суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до приписів частин: 1, 2 статті 432 ЦПК України, суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою, або з інших причин.

Підстави для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, можна поділити на дві групи: матеріально-правові та процесуально-правові.

Процесуально-правовими підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання.

До матеріально-правових підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, можна віднести ті обставини, що свідчать про припинення обов`язку боржника з передбачених законом підстав.

Загальні підстави припинення цивільно-правових зобов`язань містяться у главі 50 розділу І книги п`ятої ЦК України. Так, зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання.

Отже, перелік підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, за змістом статті 432 ЦПК України, не є виключним, оскільки передбачає також інші підстави для прийняття такого рішення, ніж прямо зазначені у цій нормі процесуального права.

Зазначене узгоджується із висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 20 лютого 2019 року у справі №2-4671/11, провадження №61-45337св18.

У зазначеній категорії справ саме на суд покладено обов`язок встановити, з яких підстав може бути визнано виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню, з урахуванням права стягувача на повне виконання рішення суду та права боржника на захист від подвійного стягнення. Суд повинен вирішувати ці питання з урахуванням певних обставин справи, дотримуючись балансу інтересів обох сторін виконавчого провадження.

Отже, Закон не передбачає можливості визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, якщо він виданий компетентним судом і є належним виконавчим документом.

Сутність процедури визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню полягає, насамперед, у встановленні обставин та фактів, що свідчать про відсутність матеріального обов`язку боржника, які виникли після ухвалення судового рішення, або наявність процесуальних підстав, які свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа.

До подібних висновків дійшов Верховний Суд у постановах: від 24 червня 2020 року у справі №520/1466/14-ц, провадження №61-43447св18, від 09 вересня 2021 року у справі №824/67/20, провадження №61-10482ав21, від 09 червня 2022 року у справі №2-118/2001, провадження №61-1762ав22, від 19 січня 2023 року у справі №824/2/22, провадження №61-9190 ав 22.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду першої інстанції відносно того, що ОСОБА_1 при зверненні до суду із заявою про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, не доведено, що нею чи іншою особою було виконано рішення третейського суду у повному обсязі, внаслідок чого її обов`язок припинився, або її обов`язок, як боржника, припинився з інших причин, передбачених положеннями статті 432 ЦПК України. При цьому, Закон не передбачає можливості визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, у випадку пропуску строку на його пред`явлення до виконання, якщо він виданий компетентним судом у відповідності до вимог Закону, і є належним виконавчим документом, який не виконано боржником.

У копії довідки від 27.11.2025 року за підписом менеджера АТ ’’Сенс Банк’’, яку ОСОБА_1 долучила до матеріалів даної справи №6-1959/10, прямо зазначено причину відсутності заборгованості ОСОБА_1 перед АТ ”Сенс Банк”, а саме, у зв`язку з відступленням права вимоги за кредитним договором №SME0012952 від 15.05.2008 року - до ТОВ ”Фінансова компанія ”Довіра та Гарантія” (назву компанії змінено на ТОВ ”ВІН ФІНАНС”) на підставі договору факторингу від 26.09.2016 року (а.с.16).

Рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації ”Всеукраїнський фінансовий союз” від 26.02.2010 року по справі №170-1/26/10 наразі не виконано.

Враховуючи наведене вище, апеляційний суд дійшов висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують вірного по суті висновку суду першої інстанції щодо відсутності правових підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 не містять в собі підстав для скасування оскаржуваної ухвали суду першої інстанції від 09.02.2026 року про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 про визнанння виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, постановленої судом першої інстанції із додержанням норм матеріального та процесуального права, на підставі наявних у матеріалах даної справи доказів.

За даних обставин, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 - підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувана ухвала Новозаводського районного суду м. Чернігова від 09.02.2026 року, підлягає залишенню без змін.

Керуючись статтями: 367, 368, 369, 374, 375, 381, 382, 383, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Ухвалу Новозаводського районного суду м.Чернігова від 09 лютого 2026 року, залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Дата складення повної постанови - 10.08.2026 року.

Головуючий: Судді: