Постанова від 10 серпня 2026 р. у справі №592/3815/24 — Сумський апеляційний суд

Справа №592/3815/24

Номер провадження 22-ц/816/1605/26

22-ц/816/1681/26 Категорія - 44

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2026 року м. Суми

Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Сізова Д.В. (суддя-доповідач),

суддів: Сидоренко А.П., Щербаченко М.В.,

з участю секретаря судового засідання - Чуприни В.І.,

у присутності:

представника позивача - ОСОБА_1 ,

представника відповідача - адвоката Давидова Андрія Григоровича,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження апеляційні скарги Приватного підприємства «Етна 22»

на рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 05 грудня 2025 року (суддя Онайко Р.В.), ухвалене у м. Суми, повне рішення виготовлене 12 грудня 2025 року та

на додаткове рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 05 січня 2026 року (суддя Онайко Р.В.), ухвалене у м. Суми, повне рішення виготовлене 12 грудня 2025 року,

у цивільній справі за позовом Приватного підприємства «Етна 22» до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору – Комунальне підприємство «Сумижилкомсервіс» Сумської міської ради,

про відшкодування шкоди, завданої внаслідок залиття приміщення,

в с т а н о в и в :

Короткий зміст позовних вимог і рішення суду першої інстанції

У березні 2024 року ПП «Етна 22» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 , посилаючись на те, що є власником нежитлового приміщення загальною площею 229,9 кв. м, розташованого на першому поверсі житлового будинку по АДРЕСА_1 , а відповідач є власником квартири АДРЕСА_2 , розташованої поверхом вище над цим приміщенням.

Позов мотивовано тим, що 13 грудня 2022 року відбулося залиття належного позивачу приміщення з квартири відповідача, факт якого зафіксовано актом КП «Сумижилкомсервіс» від 16 грудня 2022 року. Для визначення розміру заподіяної шкоди позивач звернувся до судового експерта Андреєва Л.Г., відповідно до висновку якого № 1696 від 16 травня 2023 року розмір матеріального збитку становить 21 808 грн.

Позивач зазначав, що 17 серпня 2023 року сталося повторне набагато більшої сили залиття приміщення каналізаційними стоками з квартири АДРЕСА_2 , власником якої є відповідач, унаслідок чого було пошкоджено п`ять кімнат приміщення. На підтвердження цих обставин посилався на акти КП «Сумижилкомсервіс» від 04 вересня 2023 року та 27 вересня 2023 року, згідно з якими залиття сталося з квартири АДРЕСА_2 , а під час обстеження інженерних мереж квартири було виявлено протікання каналізаційного трійника, що призвело до залиття приміщення позивача. Зазначав, що мешканцями квартири власними силами проведено заміну каналізаційного трійника. Відповідно до висновку судового експерта Андреєва Л.Г. № 1754 від 29 грудня 2023 року розмір матеріального збитку, завданого повторним залиттям, становить 56 184 грн.

Крім того, позивач зазначав, що основним видом його господарської діяльності є надання в оренду нерухомого майна. Через неодноразове залиття приміщення та його незадовільний технічний і санітарний стан орендар ФОП ОСОБА_3 відмовився від оренди приміщення, у зв`язку з чим позивач протягом тривалого часу був позбавлений можливості передати його в оренду та отримувати дохід. Розмір упущеної вигоди позивач визначив у сумі 80 400 грн, виходячи з розміру орендної плати за договором оренди від 25 листопада 2022 року.

Зазначаючи, що у деліктних правовідносинах діє презумпція вини заподіювача шкоди, позивач просив стягнути з відповідача 77 992 грн матеріальної шкоди, 80 400 грн упущеної вигоди, 6 220 грн витрат на проведення експертиз та 3 028 грн судового збору.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 05 грудня 2025 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПП «Етна 22» матеріальну шкоду, завдану внаслідок залиття приміщення 13 грудня 2022 у розмірі 21808 грн, а також судові витрати у розмірі 1273,30 грн.

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції виходив із того, що відповідно до положень ЦК України для покладення обов`язку з відшкодування шкоди необхідною є наявність сукупності умов деліктної відповідальності, а саме: шкоди, протиправної поведінки, причинного зв`язку та вини особи, при цьому діє презумпція вини заподіювача шкоди, яку останній повинен спростувати.

Дослідивши надані сторонами докази, суд встановив факт залиття нежитлового приміщення позивача 13 грудня 2022 року, його походження з квартири відповідача, а також розмір завданої шкоди, що підтверджується актом обстеження та висновком експерта. Відповідачем не надано належних і допустимих доказів на підтвердження відсутності своєї вини у спричиненні шкоди, у зв`язку з чим суд дійшов висновку про наявність підстав для її відшкодування у відповідній частині.

Водночас щодо залиття 2023 року суд першої інстанції дійшов висновку про недоведеність вини відповідача, оскільки зібрані у справі докази свідчать про причину аварії у внутрішньобудинкових мережах (каналізаційному стояку), а належних доказів того, що пошкодження виникло саме з вини відповідача, судом не встановлено. За таких обставин відсутній один із необхідних елементів цивільно-правової відповідальності - вина відповідача.

Крім того, суд відмовив у задоволенні вимог про відшкодування упущеної вигоди, виходячи з того, що позивачем не доведено реальність отримання відповідного доходу та причинний зв`язок між його неотриманням і діями відповідача.

Із урахуванням наведеного суд першої інстанції дійшов висновку про часткове задоволення позову та стягнення з відповідача лише тієї шкоди, яка належним чином доведена та перебуває у причинному зв`язку з його діями.

Додатковим рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 05 січня 2026 року стягнуто з ПП «Етна 22» на користь ОСОБА_2 6 898,53 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвалюючи зазначене рішення, суд дійшов висновку про обґрунтованість та співмірність понесених відповідачем витрат на правничу допомогу у розмірі 8 000 грн та визначив суму, що підлягає стягненню, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Короткий зміст та узагальнені доводи апеляційних скарг

Не погодившись із рішенням суду та додатковим рішенням суду, ПП «Етна 22» оскаржило їх в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі на рішення суду від 05 грудня 2025 року фактично просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмовлених позовних вимог про стягнення матеріальної шкоди у розмірі 56 184 грн, завданої другим залиттям – 17 серпня 2023 року, а також в частині про стягнення 80 400 грн упущеної вигоди, та ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення позовних вимог.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, позивач зазначає, що суд безпідставно дійшов висновку про недоведеність вини відповідача у залитті належного йому приміщення 17 серпня 2023 року, не навівши, які саме докази покладено в основу такого висновку, що, на його думку, не відповідає матеріалам справи, наданим доказам та нормам матеріального права.

Апелянт вказує, що предметом спору є два випадки залиття приміщення позивача – 13 грудня 2022 року та 17 серпня 2023 року, внаслідок яких йому завдано матеріальної шкоди та упущеної вигоди. Посилається на те, що відповідно до статті 1166 ЦК України у деліктних зобов`язаннях діє презумпція вини заподіювача шкоди, а тому саме відповідач повинен довести відсутність своєї вини, однак таких доказів суду не надав.

На підтвердження факту повторного залиття та вини відповідача позивач посилається на акти КП «Сумижилкомсервіс» від 04 вересня 2023 року та 27 вересня 2023 року, фото- і відеоматеріали, висновок експерта від 29 грудня 2023 року № 1754, показання свідка ОСОБА_4 та судового експерта. Зазначає, що відповідно до акта від 04 вересня 2023 року причиною залиття визначено протікання каналізаційного трійника у квартирі відповідача, що підтверджується також висновком експерта та показаннями свідка. При цьому виявлені несправності перебували у зоні відповідальності власника квартири АДРЕСА_2 , який тривалий час не усував недоліки інженерних мереж, не забезпечив їх належний технічний стан, не допустив представників експлуатуючої організації для проведення обстеження та здійснив неякісний ремонт власними силами, що, на думку апелянта, і призвело до повторного залиття приміщення позивача. Відповідач не заперечує факту залиття, однак його доводи про інші причини виникнення аварії належними доказами не підтверджені.

Крім того, апелянт вважає, що суд першої інстанції безпідставно поклав в основу рішення фото- та відеоматеріали, подані відповідачем, які не містять відомостей про дату, час та місце їх створення, а тому не є належними доказами. Незважаючи на це, саме на підставі цих доказів суд дійшов помилкового висновку, що залиття квартири відповідача відбулося 27 червня 2023 року, у зв`язку з чим повторне залиття приміщення позивача 17 серпня 2023 року не могло бути спричинене протіканням із квартири відповідача.

Судове рішення в частині задоволення позовних вимог про стягнення 21 808 грн матеріальної шкоди, завданої внаслідок залиття 13 грудня 2022 року, сторонами не оскаржується, а тому відповідно до статті 367 ЦПК України в цій частині апеляційним судом не переглядається.

В апеляційній скарзі на додаткове рішення суду позивач просить його скасувати та відмовити у задоволенні заяви відповідача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу. Зазначає, що з урахуванням обсягу наданих представником відповідача послуг, які полягали у підготовці відзиву на позов та додаткових пояснень, заявлений до стягнення розмір витрат є необґрунтованим, явно завищеним та неспівмірним зі складністю справи й обсягом виконаної адвокатом роботи.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

У відзиві на апеляційні скарги представник ОСОБА_2 – адвокат Давидов А.Г. просить залишити їх без задоволення, а рішення суду першої інстанції та додаткове рішення – без змін. Також просить здійснити розподіл судових витрат та стягнути з позивача 6000 грн витрат на професійну правничу допомогу, понесених у суді апеляційної інстанції.

Зазначає, що доводи апеляційної скарги не підтверджують вини відповідача. Акти про залиття складені без його участі та через значний час після події, фото- і відеоматеріали не встановлюють причин залиття, висновок експерта стосується лише розміру шкоди, а показання свідка ОСОБА_4 є суперечливими. Вважає, що причиною аварії було засмічення каналізаційного стояка, а не несправність каналізаційного трійника у квартирі відповідача, яка з весни 2022 року фактично не використовувалася. Погоджується з висновком суду, що залиття у квартирі відповідача відбулося 27 червня 2023 року, тоді як 17 серпня 2023 року позивач лише виявив його наслідки.

Додаткове рішення про стягнення витрат на правничу допомогу вважає законним та обґрунтованим, оскільки понесення таких витрат підтверджено належними доказами, а їх розмір є співмірним зі складністю справи, обсягом наданих послуг і тривалістю її розгляду.

Фактичні обставини, встановлені судом першої та апеляційної інстанції

Згідно з договором купівлі-продажу ААН № 162450 від 30 листопада 1998 року ПП «Етна» є власником нежитлового приміщення загальною площею 229,9 кв. м, розташованого на першому поверсі будинку АДРЕСА_1 (т. 1 а.с. 7–14).

19 грудня 2022 року між ОСОБА_1 – директором ПП «Етна 22» та КП «Сумижилкомсервіс» укладено договір № 22/12/19-01 про надання послуг з управління багатоквартирним будинком АДРЕСА_1 (т. 1 а.с. 195–197).

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно власником квартири АДРЕСА_3 , загальною площею 45,4 кв. м, є ОСОБА_2 (т. 1 а.с. 15).

Квартира АДРЕСА_2 розташована на другому поверсі безпосередньо над частиною нежитлового приміщення, що належить ПП «Етна 22».

Щодо факту залиття 13 грудня 2022 року

13 грудня 2022 року ОСОБА_1 звернулася до КП «Сумижилкомсервіс» СМР із заявою про складання акта щодо залиття належного ПП «Етна 22» нежитлового приміщення з квартири АДРЕСА_3 (т. 1 а.с. 16).

Відповідно до акта про залиття від 16 грудня 2022 року, складеного комісією КП «Сумижилкомсервіс», у нежитловому приміщенні зафіксовано сліди залиття: часткове руйнування гіпсокартонної стелі, корозію металевого профілю, сліди цвілі на стелі та стінах. В акті зазначено, що залиття сталося з квартири АДРЕСА_2 , однак у зв`язку з відсутністю її мешканців встановити причину залиття не вдалося, у зв`язку з чим рекомендовано надати доступ до квартири для обстеження інженерних мереж (т. 1 а.с. 17).

16 грудня 2022 року КП «Сумижилкомсервіс» видало власнику квартири АДРЕСА_2 припис № 01-13/322 про надання доступу до квартири для обстеження інженерних мереж, однак, як убачається з акта від 23 грудня 2022 року, вручити його не вдалося у зв`язку з відсутністю власника квартири (т. 1 а.с. 18, 191).

Згідно з висновком експерта № 1696 від 16 травня 2023 року, за результатами обстеження нежитлового приміщення встановлено, що внаслідок протікання води з розташованої вище квартири було пошкоджено конструктивні елементи стін і стелі, утворилися плями, потьоки, грибок та чорна цвіль, а розмір матеріальної шкоди становить 21 808 грн (т. 1 а.с. 20-40).

Щодо факту залиття 17 серпня 2023 року

28 червня 2023 року ОСОБА_5 звернулася до директора КП «Сумижилкомсервіс» СМР із письмовою заявою, в якій повідомила, що 27 червня 2023 року близько 14 год виявила залиття квартири АДРЕСА_3 , каналізаційними стоками через унітаз. Зазначила, що причиною залиття стало засмічення загального каналізаційного стояка між першим та другим поверхами. За її зверненням працівники КП «Сумижилкомсервіс» прочистили стояк шляхом виконання отвору в ньому у квартирі АДРЕСА_2 , оскільки усунути засмічення через підвал та нежитлове приміщення не вдалося. Також зазначила, що КП «Сумижилкомсервіс» відмовило їй у направленні спеціаліста для фіксації обставин залиття (т. 1 а.с. 271–272).

17 серпня 2023 року ОСОБА_1 звернулася до директора КП «Сумижилкомсервіс» СМР із заявою про складання акта щодо залиття належного ПП «Етна 22» нежитлового приміщення з квартири АДРЕСА_3 та проведення обстеження квартири, розташованої поверхом вище (т. 1 а.с. 42).

04 вересня 2023 року комісією КП «Сумижилкомсервіс» СМР у складі Мантули С., ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , за участі ОСОБА_1 , складено акт про залиття, відповідно до якого проведено обстеження нежитлового приміщення «Фотоательє», розташованого у будинку АДРЕСА_1 . За результатами обстеження встановлено, що у кімнаті АДРЕСА_4 на стиках підвісної стелі з пластикових панелей наявні сліди залиття, стіни, облицьовані плиткою, мають потьоки; у кімнаті АДРЕСА_5 на стиках підвісної стелі виявлено руді плями, дверне полотно розбухло; у кімнаті АДРЕСА_6 пошкоджено стелю з гіпсокартону, на стінах наявні руді плями та сліди плісняви, двері розбухли; у кімнаті АДРЕСА_7 пошкоджено стелю та стіни; у кімнаті АДРЕСА_8 через розбухання дверного полотна обстеження провести не вдалося, однак, зі слів представника позивача, стеля обвалилася, а стіни вкриті рудими потьоками. Також в акті зазначено про замокання електропроводки у кімнатах АДРЕСА_7 – НОМЕР_1 .

В акті зазначено, що залиття нежитлового приміщення сталося з квартири АДРЕСА_2 , власником якої є ОСОБА_2 . Під час обстеження інженерних мереж квартири АДРЕСА_2 комісією виявлено протікання каналізаційного трійника, яке визначено причиною залиття. Також зазначено, що мешканці квартири власними силами виконали заміну каналізаційного трійника (т. 1 а.с. 274).

25 вересня 2023 року ОСОБА_1 звернулася до директора КП «Сумижилкомсервіс» СМР із заявою про проведення додаткового обстеження кімнати № 12, доступ до якої під час огляду 04 вересня 2023 року був відсутній через розбухання дверного полотна (т. 1 а.с. 268).

За результатами такого обстеження 27 вересня 2023 року КП «Сумижилкомсервіс» СМР складено акт, відповідно до якого у кімнаті АДРЕСА_8 стеля з плитки мала сліди залиття у вигляді рудих плям, окремі плитки частково відпали, а дверне полотно після розбухання не зачинялося (т. 1 а.с. 269).

Згідно з висновком експерта за результатами проведення будівельно-технічного дослідження № 1754 від 29 грудня 2023 року, за результатами обстеження нежитлових приміщень, розташованих на першому поверсі житлового будинку АДРЕСА_1 , встановлено, що внаслідок протікання води з розташованої вище квартири відбулося їх залиття. У результаті залиття пошкоджено конструктивні елементи стін і стелі, утворилися плями та потьоки, відбулося відпадання гіпсокартону, ураження поверхонь грибком і чорною цвіллю, розмокання дверей та пошкодження світильників. Розмір матеріального збитку, заподіяного залиттям, станом на грудень 2023 року визначено у сумі 56 184 грн (т. 1 а.с. 50–79).

Судовий експерт ОСОБА_8 у суді першої інстанції підтвердив висновки викладені в експертизах проведених за фактом залиття приміщення позивача. Також зазначив, що враховуючи конструкцію будівлі, залиття відбувалось саме з квартири відповідача, з іншої квартини залиття відбутись не могло. Пояснив, що відновлювальний ремонт можна було розпочинати через тиждень після залиття за належного провітрювання приміщення.

Свідок ОСОБА_5 у суді першої інстанції пояснила суду, що з лютого-березня 2022 року за дорученням власників доглядала за квартирою АДРЕСА_2 , оскільки вони виїхали за кордон. За її словами, залиття квартири мало місце 27 червня 2023 року, про що вона дізналася від диспетчера КП «Сумижилкомсервіс» та прибула для ліквідації його наслідків. Приблизно через два-три тижні після цього надійшов повторний виклик щодо нібито нового залиття. Прибувши разом із чоловіком до квартири, вона виявила, що приміщення було сухим, що, за її словами, підтвердив і слюсар після огляду квартири. У зв`язку з цим свідок вважала, що 17 серпня 2023 року нового залиття не відбулося, а було виявлено наслідки аварії, яка сталася 27 червня 2023 року.

Вказала, що разом зі слюсарем оглядала нежитлове приміщення, розташоване під квартирою АДРЕСА_2 . За її словами, приміщення тривалий час не використовувалося, у ньому були відсутні меблі, а під час огляду вона бачила окремі краплі води на стелі та незначні потьоки на одній зі стін.

За словами свідка, під час ліквідації аварії 27 червня 2023 року слюсар усував засмічення каналізаційного стояка, для чого зробив отвір у трубі в квартирі та встановив хомут. Причиною залиття вона вважала засмічення каналізаційного стояка між квартирою АДРЕСА_2 та нежитловим приміщенням. При цьому зазначила, що внутрішньоквартирна каналізаційна мережа була замінена на пластикову ще до початку повномасштабного вторгнення, тому твердження про корозію чи руйнування каналізаційного трійника у самій квартирі заперечила.

Повідомила, що після повторного виклику за кошти власників квартири приватним майстром було замінено частину каналізаційного стояка. При цьому виконати роботи із з`єднанням до мережі нежитлового приміщення не вдалося, оскільки власниця приміщення не надала на це згоди.

Також свідок зазначила, що до судового розгляду не бачила акта про залиття, поставила під сумнів достовірність акта від 04 вересня 2023 року, оскільки, за її твердженням, комісія КП «Сумижилкомсервіс» до квартири АДРЕСА_2 не заходила. Крім того, пояснила, що інших випадків залиття, окрім події 27 червня 2023 року, їй не відомо, оскільки квартиру вона перевіряла щотижня.

Свідок ОСОБА_4 у суді першої інстанції пояснив, що працює у КП «Сумижилкомсервіс» майстром понад 15 років та неодноразово виїжджав за заявками щодо залиття нежитлового приміщення у вказаному будинку, зокрема у грудні 2022 року та влітку 2023 року. Під час первинних оглядів у нежитловому приміщенні було зафіксовано залиття каналізаційними стоками, а джерело витоку знаходилося у квартирі АДРЕСА_2 , однак тривалий час доступ до неї був відсутній у зв`язку з перебуванням власників за кордоном.

Після отримання доступу до квартири АДРЕСА_2 свідок виявив тріщину в чавунному каналізаційному трійнику, який перебував у стані значної корозії. Крім того, було встановлено засмічення каналізаційного стояка між першим та цокольним поверхами. За поясненнями свідка, за наявності такого засмічення під час користування каналізацією мешканцями верхніх поверхів каналізаційні стоки могли виходити через несправний трійник та спричиняти залиття нежитлового приміщення.

Свідок також повідомив, що власникам квартири було рекомендовано замінити аварійну ділянку каналізаційної мережі, однак ремонт вони виконали власними силами із залученням приватних майстрів. При цьому було замінено трійник та частину внутрішньоквартирної каналізаційної мережі, тоді як окремі елементи стояка залишилися незаміненими через неможливість доступу до них.

На думку свідка, причиною залиття нежитлового приміщення були несправність каналізаційного трійника у квартирі АДРЕСА_2 та періодичне засмічення каналізаційного стояка.

Згідно з висновком судової будівельно-технічної експертизи від 18 травня 2026 року № 1994, проведеної на виконання ухвали Сумського апеляційного суду, встановлено наступне:

1. За умови зволоження нижньої частини каналізаційного трійника та за відсутності користування власником квартири унітазом, умивальником і ванною, виникнення залиття нежитлового приміщення загальною площею 229,9 кв. м, розташованого на першому поверсі будинку АДРЕСА_1 , такого масштабу з урахуванням характеру пошкоджень, розмірів і розташування зазначеного трійника в каналізаційній мережі є неможливим.

2. Найбільш імовірною причиною залиття нежитлового приміщення є потрапляння до каналізаційного стояка ганчірки, будівельного сміття або інших сторонніх предметів, викинутих в унітаз в одній із квартир, розташованих вище. Унаслідок цього утворюється засмічення каналізаційного стояка, відбувається накопичення каналізаційних стоків, які виходять через унітаз, ванну квартир на нижніх поверхах (т.2 а.с.183).

Щодо відшкодування упущеної вигоди (недоотриманого прибутку) внаслідок залиття.

25 листопада 2022 року між ПП «Етна» та ФОП ОСОБА_3 укладено договір оренди нежитлового приміщення загальною площею 100,6 кв. м, розташованого на першому поверсі багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 , відповідно до умов якого розмір орендної плати становив 6700 грн на місяць (т. 1 а.с. 81–82).

19 грудня 2022 року ФОП ОСОБА_3 звернувся до ПП «Етна» із заявою про ненарахування орендної плати за договором, посилаючись на неможливість користування орендованим приміщенням після його залиття (т. 1 а.с. 84).

21 серпня 2023 року договір оренди було розірвано за ініціативою орендаря у зв`язку з неможливістю користування орендованим приміщенням через втрату ним належного технічного та санітарного стану внаслідок чергового залиття (т. 1 а.с. 85).

Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі (пункт 3 частини 2 статті 11 ЦК України).

Відповідно до статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до частини 1 статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Аналіз положень статей 11 та 1166 ЦК України дозволяє зробити висновок, що підставою виникнення зобов`язання про відшкодування шкоди є завдання майнової шкоди іншій особі. Зобов`язання про відшкодування шкоди виникає за таких умов: наявність шкоди; протиправність поведінки особи, яка завдала шкоди; наявність причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи яка завдала шкоди та її результатом - шкодою; вина особи, яка завдала шкоди.

Відповідно до частини 2 статті 1166 ЦК України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Таким чином, законодавцем встановлена презумпція вини заподіювача шкоди та саме він повинен довести, що шкоди завдано не з його вини.

Для розгляду цивільного спору з питань відшкодування збитків, завданих внаслідок залиття має значення встановлення його причини, зокрема місця аварії - місця пошкодження, виходу з ладу систем тепло- та/або гарячого, холодного водопостачання/водовідведення, що впливає на розмежування відповідальності виробника, виконавця та споживача житлово-комунальної послуги, правовідносини між якими, що виникають у процесі її створення, надання та споживання, регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги».

Із матеріалів справи вбачається, що позивач обґрунтовував позовні вимоги про відшкодування шкоди, завданої залиттям 17 серпня 2023 року, тим, що його причиною стало протікання каналізаційного трійника у квартирі відповідача. Саме така причина залиття зазначена в акті КП «Сумижилкомсервіс» від 04 вересня 2023 року та покладена позивачем в основу позову.

Разом із тим під час апеляційного розгляду за ухвалою суду проведено судову будівельно-технічну експертизу № 1994 від 18 травня 2026 року, відповідно до якої за умови зволоження нижньої частини каналізаційного трійника та відсутності користування власником квартири унітазом, умивальником і ванною виникнення залиття нежитлового приміщення площею 229,9 кв. м такого масштабу є неможливим.

Водночас експерт дійшов висновку, що найбільш імовірною причиною залиття було потрапляння до загального каналізаційного стояка сторонніх предметів, унаслідок чого утворилося засмічення, відбулося накопичення каналізаційних стоків та їх вихід через сантехнічні прилади квартир, розташованих на нижніх поверхах.

Вбачається, що каналізаційна система будинку є самопливною, у зв`язку з чим за наявності засмічення загального каналізаційного стояка рух стічних вод у напрямку стояка припиняється, вони накопичуються у системі та можуть виходити через сантехнічні прилади або місця розгерметизації, розташовані вище місця засмічення. Отже, навіть за наявності тріщини каналізаційного трійника у квартирі відповідача це само по собі не свідчить про його причинний зв`язок із залиттям нежитлового приміщення, оскільки він міг бути лише місцем виходу стічних вод, тоді як першопричиною їх накопичення та зворотного руху було засмічення загального каналізаційного стояка. Зазначене узгоджується з висновком судової будівельно-технічної експертизи, яким спростовано механізм виникнення залиття, покладений позивачем в основу позовних вимог.

Такий висновок також узгоджується і з показаннями свідка ОСОБА_4 , який підтвердив наявність засмічення каналізаційного стояка та пояснив, що за таких умов під час користування каналізацією мешканцями верхніх поверхів каналізаційні стоки можуть виходити через сантехнічні прилади або місця розгерметизації системи. Аналогічні обставини підтверджуються заявою ОСОБА_5 від 28 червня 2023 року, в якій зазначено, що квартира АДРЕСА_2 була залита через засмічення загального каналізаційного стояка між першим та другим поверхами.

Таким чином, висновок комісії КП «Сумижилкомсервіс» про те, що причиною залиття було протікання каналізаційного трійника у квартирі відповідача, не знайшов свого підтвердження під час судового розгляду та спростовується висновком судової будівельно-технічної експертизи, яка вказує на механізм та першопричини виникнення аварії.

Крім того, відповідно до статей 8, 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та пунктів 1, 2, 4, 6 розділу І Порядку обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання, водопостачання, водовідведення та постачання гарячої води, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 15 серпня 2018 року № 219, технічне обслуговування, підтримання у справному стані та ліквідація аварій внутрішньобудинкової системи водовідведення здійснюються управителем або виконавцем відповідної комунальної послуги.

Отже, матеріалами справи не підтверджено, що залиття нежитлового приміщення позивача сталося внаслідок несправності сантехнічного обладнання квартири відповідача або іншої обставини, за яку відповідач має нести цивільно-правову відповідальність. Навпаки, сукупність досліджених доказів, зокрема висновок судової будівельно-технічної експертизи, свідчить про інший механізм виникнення аварії, пов`язаний із засміченням загального каналізаційного стояка.

За таких обставин відсутні встановлені статтею 1166 ЦК України правові підстави для покладення на відповідача обов`язку з відшкодування завданої позивачу шкоди. При цьому посилання апелянта на презумпцію вини, не змінює наведеного висновку, оскільки ця презумпція підлягає застосуванню за наявності встановленого факту завдання шкоди саме відповідачем. У цій справі причинного зв`язку між діями відповідача, технічним станом належного йому майна та залиттям нежитлового приміщення позивача не встановлено.

Щодо доводів апеляційної скарги про стягнення упущеної вигоди

Вирішуючи вимогу про стягнення упущеної вигоди, колегія суддів виходить з того, що відповідно до статті 22 ЦК України відшкодуванню підлягають доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене. При цьому для відшкодування упущеної вигоди позивач повинен довести реальність отримання такого доходу, його розмір, а також наявність прямого причинного зв`язку між протиправною поведінкою відповідача та неодержанням відповідного доходу.

На підтвердження заявленої вимоги позивач посилається на договір оренди нежитлового приміщення від 25 листопада 2022 року, заяву орендаря про неможливість користування приміщенням після його залиття та угоду про розірвання договору оренди.

Разом із тим сам по собі факт укладення договору оренди не підтверджує реальності отримання доходу від його виконання. Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів фактичного виконання сторонами договору, зокрема акта приймання-передачі орендованого приміщення, документів бухгалтерського обліку щодо нарахування орендної плати, доказів її сплати або несплати, а також інших документів, які б підтверджували реальне здійснення господарської операції та отримання позивачем доходу від передачі приміщення в оренду.

Крім того, матеріали справи не містять доказів того, що орендар фактично припинив користування приміщенням або був позбавлений можливості використовувати його за призначенням, а також того, що позивач припинив нарахування чи не отримував орендну плату за договором. Подана орендарем заява сама по собі не підтверджує факту неодержання позивачем орендних платежів.

За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що позивач не довів реальності існування доходу, який він міг отримати за договором оренди, факту його втрати та наявності прямого причинного зв`язку між діями відповідача і заявленою до стягнення упущеною вигодою, що виключає правові підстави для її відшкодування.

Щодо доводів апеляційної скарги про незаконність додаткового рішення суду першої інстанції колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до статей 133, 137, 141 ЦПК України витрати на професійну правничу допомогу підлягають розподілу між сторонами залежно від результатів розгляду справи за умови підтвердження їх понесення належними доказами та з урахуванням критеріїв співмірності.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу подано договір про надання правничої допомоги, акт приймання-передачі наданих послуг та докази їх оплати. Оцінюючи заявлений до відшкодування розмір витрат, суд першої інстанції врахував характер і складність спору, тривалість його розгляду, кількість проведених судових засідань, обсяг виконаної представником відповідача роботи, а також дійшов висновку про співмірність заявлених витрат.

Доводи апеляційної скарги про їх завищений розмір ґрунтуються лише на незгоді позивача з такою оцінкою та не містять належного обґрунтування неспівмірності витрат із критеріями, визначеними частиною четвертою статті 137 ЦПК України. Будь-яких доказів, які б свідчили про необґрунтованість чи надмірність присуджених судом витрат, апелянтом не надано.

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для стягнення з позивача на користь відповідача витрат на професійну правничу допомогу, у зв`язку з чим підстав для скасування чи зміни додаткового рішення суду не вбачає.

Висновки за результатами розгляду апеляційних скарг

Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення (частина 1 статті 374 ЦПК України).

Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (частина 1 статті 375 ЦПК України).

За результатами апеляційного перегляду, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги сторони позивача необхідно залишити без задоволення, а рішення суду в оскаржуваній частині та додаткове рішення суду – без змін.

Висновки суду щодо судових витрат

Представник відповідача – адвокат Давидов А.Г. у відзиві на апеляційну скаргу просив стягнути з позивача на користь відповідача понесені ним витрати на професійну правничу допомогу у зв`язку з переглядом справи апеляційним судом. Надав апеляційному суду докази понесення ОСОБА_2 витрат на правничу допомогу.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

Відповідно до частин 3, 4 статті 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з частиною 8 статті 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимоги про відшкодування таких витрат.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін).

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу адвокатом відповідачів було надано:

копію договору про надання правничої допомоги від 19 лютого 2026 року;

копію ордеру на надання правничої допомоги Коваленку Д.В.;

копію детального опису робіт (послуг професійної правничої допомоги), які підлягають виконанню згідно договору про надання правничої допомоги від 19 лютого 2026 року у справі №592/3815/24 у провадженні Сумського апеляційного суду, на суму 6000 грн;

копію довідки-квитанції про оплату послуг до договору про надання правничої допомоги від 19 лютого 2026 року на суму 6000 грн.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частиною 3 статті 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу, або ж присудити такі витрати частково. Критерії оцінки реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та неодмінності), а також розумності їхнього розміру застосовують з огляду на конкретні обставини справи, тобто є оціночним поняттям (див.: пункти 139-145 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2024 року у справі № 686/5757/23).

Ураховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновків, що зазначені адвокатом витрати на професійну правничу допомогу не відповідають критерію розумності їхнього розміру з огляду на підготовку лише одного процесуального документа – відзиву на апеляційну скаргу, який частково дублює викладені у відзиві на позов положення та участі у трьох судових засіданнях апеляційного суду, а тому заявлений останнім розмір судових витрат, понесених в суді апеляційної інстанції, підлягає зменшенню до 3000 грн.

Зазначений розмір витрат на професійну правничу допомогу відповідатиме критерію реальності наданих адвокатських послуг, обґрунтованості, розумності їхнього розміру, конкретним обставинам справи, з урахуванням її складності, необхідних процесуальних дій сторони.

Крім того, відповідач в суді апеляційної інстанції поніс судові витрати, пов`язані із проведенням судової експертизи в сумі 5937 грн, які також підлягають стягненню з позивача на користь відповідача у повному обсязі (т. 2 а.с. 178).

Керуючись статтями 367-369, 374, 375, 381, 382 ЦПК України, апеляційний суд

у х в а л и в :

Апеляційні скарги Приватного підприємства «Етна 22» на рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 05 грудня 2025 року та на додаткове рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 05 січня 2026 року залишити без задоволення, а рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 05 грудня 2025 року в оскаржуваній частині та додаткове рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 05 січня 2026 року - без змін.

Стягнути із Приватного підприємства «Етна 22» на користь ОСОБА_2 3000 грн судових витрат на професійну правничу допомогу та 5937 грн судових витрат з оплати вартості судової експертизи.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повна постанова складена 11 серпня 2026 року.

Головуючий - Д.В. Сізов

Судді: А.П. Сидоренко

М.В. Щербаченко