Постанова від 04 серпня 2026 р. у справі №523/22583/25 — Одеський апеляційний суд

Номер провадження: 22-ц/813/5257/26

Справа № 523/22583/25

Головуючий у першій інстанції Малиновський О.М.

Доповідач Громік Р. Д.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.08.2026 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі:

головуючого – Громіка Р.Д.,

суддів – Драгомерецького М.М., Комлевої О.С.,

за участю секретаря – Скрипченко Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Пересипського районного суду м. Одеси від 06 лютого 2026 року у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Клевер» про видачу судового наказу про стягнення боргу за оплату житлово - комунальних послуг з ОСОБА_1 ,

ВСТАНОВИВ:

1. ОПИСОВА ЧАСТИНА.

Короткий зміст заяви.

30 січня 2026 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою, в якій просить поновити пропущений строк на подання заяви про скасування судового наказу, скасувати судовий наказ Пересипського районного суду м. Одеси №523/22583/25 від 29.10.2025 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Клевер» заборгованість за оплату житлово - комунальних послуг в розмірі 5917,56 грн. та судового збору у розмірі 242,20 грн.

Заява вмотивована тим, що 28 жовтня 2025 року через систему «Електронний суд» він дізнався, що у Пересипському районному суді міста Одеси зареєстрована судова справа №523/22583/25 від 28.10.2025 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Клевер» про видачу судового наказу щодо стягнення з нього заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг у розмірі 5917 грн. 56 коп.

Заявник подав до суду заяву, у якій просив суд взяти до уваги наявні факти безпідставності заяви товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Клевер» про заборгованості за послуги з управління багатоквартирним будинком, якої фактично не існує.

Ухвалою Пересипського районного суду м. Одеси від 11 листопада 2025 року заяву ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню залишено без задоволення.

28 листопада 2025 року за заявою ОСОБА_1 постановлено ухвалу, якою пропущений строк для подачі заяви про скасування судового наказу поновлено, а заяву про скасування наказу залишено без задоволення.

Заявник заявляє, що ані судовий наказ, ані ухвали суду ним не отримані, оскільки він постійно несе військову службу у ЗСУ, що і стало причиною пропуску подачі заяви про скасування судового наказу, а тому просить поновити його.

Крім того, заявник зазначає, що станом на сьогодні заборгованість відсутня та надав відповідні квитанції.

Короткий зміст ухвалу суду першої інстанції.

Ухвалою Пересипського районного суду м. Одеси від 06 лютого 2026 року заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу №523/22583/25 від 29.10.2025р. про стягнення боргу за оплату житлово-комунальних послуг повернено без розгляду.

Короткий зміст та доводи апеляційної скарги.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати оскаржуване судове рішення та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.

Апеляційна скарга вмотивована тим, що, зокрема, заборгованості у нього за оплату житлово-комунальних послуг у розмірі 5917 грн 56 коп. не існує, що підтверджено платіжною інструкцією по оплаті в сумі 5917 грн. 56 коп. за послугу з управління багатоквартирним будинком, його особистий рахунок НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 від 30/10/2025 року і про це зазначається у кожній з оскаржуваних ним ухвал суду, проте, виконавчий лист - судовий наказ №523/22583/25 не втратив юридичну силу та існує одночасно із названою сумою заборгованості.

Заборгованості у нього дійсно не існує, що підтверджується наданою мною в додатку до поданої заяви в суд платіжної інструкцією по оплаті за послугу з управління багатоквартирним будинком, ОСОБА_1 , особистий рахунок НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 від 30/10/2025 року. Посилаючись у своєї заяві про стягнення з нього заборгованості Керуюча компанія «Клевер» підтверджувала, що надавана цим товариством послуга з управління не комунальною, а є житловою послугою, тобто, послуга з управління багатоквартирним будинком не є комунальною послугою, сам заявник на це робив акценти.

2. МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА.

Позиція апеляційного суду

Заслухавши доповідача, розглянувши матеріали справи і доводи, викладені в апеляційній скарзі, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню за таких підстав.

Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права.

У частині третій статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до припису ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Згідно із ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

За змістом ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотримання норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданням цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог або заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом першої інстанції правильно встановлено, що Пересипським районним судом м. Одеси 29 жовтня 2025 року видано судовий наказ №523/22583/25, яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Керуюча компанія «Клевер» заборгованість за оплату житлово-комунальних послуг у розмірі 5917 грн. 56 коп, судовий збір у розмірі 242,20 грн.

Ухвалою Пересипського районного суду м. Одеси від 11 листопада 2025 року заяву ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню залишено без задоволення.

Ухвалою Пересипського районного суду м. Одеси від 28 листопада 2025 року поновлено ОСОБА_1 строк для надання заяви про скасування судового наказу №523/22583/25 від 29.10.2025. Заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу №523/22583/25 Пересипського районного суду м. Одеси від 28 жовтня 2025 року про стягнення ОСОБА_1 на користь ТОВ «Керуюча компанія «Клевер» заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг в розмірі 5917,56 грн та судового збору у розмірі 242,20 грн. залишено без задоволення.

Таким чином, судом 28 листопада 2025 року було розглянуто питання щодо скасування судового наказу № 523/22583/25 та ухвалено рішення про залишення заяви ОСОБА_1 без задоволення.

Заявник вдруге звертаючись до суду із заявою про скасування судового наказу посилається на не отримання процесуальних документів, перебування на службі в ЗСУ, що на його думку, є поважними причинами пропуску строку звернення до суду із заявою про скасування судового наказу. Крім того, надає платіжну інструкцію №0.0.4604.690789.1. від 30.10.2025 про сплату на користь ТОВ «Керуюча компанія «Клевер» 5917 грн 56 коп.

Проаналізувавши заяву про скасування судового наказу від 30.01.2026, враховуючи обставини на які посилається заявник, як на підстави для скасування наказу, беручи до уваги що ухвалою Пересипського районного суду м. Одеси від 28 листопада 2025 року відмовлено у скасуванні судового наказу, а заява містить аналогічні підстави звернення до суду, по яким судом вже було надано правовий висновок, суд першої інстанції вмотивовано вважав, що заява про скасування судового наказу підлягає поверненню без розгляду.

У відповідності до ч.3 ст.171 ЦПК України у разі відсутності підстав для повернення заяви про скасування судового наказу, суддя не пізніше двох днів після її подання постановляє ухвалу про скасування судового наказу, в якій роз`яснює заявнику (стягувачу) його право звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження.

На підставі вищезазначеного, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що винесена до суду заява не може бути розглянута повторно та підлягає поверненню без розгляду.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Скаржник не довів обставини, на які посилався як на підставу своєї апеляційної скарги, жодного належного та допустимого доказу на спростування висновків суду першої інстанції не надав.

Щодо доводів апеляційної скарги, то колегія суддів зазначає, що у межах даного апеляційного провадження відбувається перегляд ухвали Пересипського районного суду м. Одеси від 06 лютого 2026 року про повернення без розгляду заяви ОСОБА_1 .

Доводи апеляційної скарги фактично зводяться до того, що у ОСОБА_1 відсутня заборгованість за оплату житлово-комунальних послуг, що не є предметом дослідження/перегляду у даному апеляційному проваджені, а тому є неспроможними.

Одночасно апеляційний суд зазначає, що доводи апеляційної скарги щодо порушення судом норм матеріального та процесуального права зводяться до незгоди з висновками суду, особистого тлумачення норм матеріального і процесуального права та не впливають на фактичні обставини справи, які встановлені судом відповідно до законодавства та на законність судового рішення.

Крім того судова колегія вважає за необхідне зазначити, що Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суді, та відмінності, які існують у держава-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00 § 23, ЄСПЛ від 18 липня 2006 року. Оскаржувані судові рішення відповідають критерію обґрунтованості судового рішення.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

Справа розглянута по суті правильно, законних підстав для скасування чи зміни ухвали суду першої інстанції немає.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвалу суду, доводи апеляційної скарги його не спростовують, рішення ухвалено у відповідності до вимог матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, оскаржувана ухвалу суду залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Пересипського районного суду м. Одеси від 06 лютого 2026 року залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з моменту її ухвалення, проте може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 11 серпня 2026 року.

Головуючий Р.Д. Громік

Судді: М.М. Драгомерецький

О.С. Комлева