Постанова від 10 червня 2026 р. у справі №522/24413/23 — Одеський апеляційний суд

Номер провадження: 22-ц/813/2589/26

Справа № 522/24413/23

Головуючий у першій інстанції Шенцева О. П.

Доповідач Карташов О. Ю.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.06.2026 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Карташова О.Ю.

суддів: Коновалової В.А., Лозко Ю.П.

за участю секретаря судового засідання - Рудуман А.О.,

учасники справи:

позивач – ОСОБА_1

відповідачі – Одеська міська ради, Виконавчий комітет Одеської міської ради, Департамент міського господарства Одеської міської ради, Департамент благоустрою міста Одеської міської ради, Комунальне підприємство «Міськзелентрест», Товариство з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Сервіс плюс»

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Одеського апеляційного суду

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальності «Керуюча компанія «Сервіс плюс», в інтересах якого діє адвокат Моісєєв Денис Андрійович

на рішення Приморського районного суду міста Одеси від 09 жовтня 2025 року

у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Одеської міської ради, Виконавчого комітету Одеської міської ради, Департаменту міського господарства Одеської міської ради, Департаменту благоустрою міста Одеської міської ради, Комунального підприємства «Міськзелентрест», Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Сервіс пл юс» про відшкодування шкоди,

ВСТАНОВИВ:

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог

У грудні 2023 року до Приморського районного суду м. Одеси надійшли матеріали справи за позовною заявою ОСОБА_1 до Одеської міської Ради про відшкодування шкоди в загальному розмірі 446 575 гривень.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_1 , належить автомобіль «FORD KUGA» державний номер НОМЕР_2 . З довідки 60.1/7484 від 09.11.2023 року наданої НПУ ГУНП в Одеській області Відділ поліції № 1, слідує, що на автомобіль «FORD KUGA» державний номер НОМЕР_2 , 05.11.2023 року біля буд. АДРЕСА_1 , відбулось падіння дерева, що було зафіксовано у Інформаційно-телекомунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» ВП № 1 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області за № 21030 від 05.11.2023 року. Таким чином, позивачу через падіння на його автомобіль дерева, яке було розташовано на землі комунальної власності, спричинено матеріальний збиток, який складає 437975 грн. та який позивач просить стягнути з відповідача, а також моральну шкоду у розмірі 50000 гривень та судові витрати.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 09 жовтня 2025 року позовну заяву ОСОБА_1 до Одеської міської ради, Виконавчого комітету Одеської міської ради, Департаменту міського господарства Одеської міської ради, Департаменту благоустрою міста Одеської міської ради, КП «Міськзелентрест», ТОВ «Керуюча компанія «Сервіс плюс» про відшкодування шкоди – задоволено частково.

Стягнуто з ТОВ «Керуюча компанія «Сервіс плюс» (код ЄДРПОУ 43564978, місцезнаходження: 65023, м. Одеса, вул. Зоопаркова, 1) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП – НОМЕР_3 ) матеріальну шкоду у розмірі 437 975,00 гривень.

Стягнуто з ТОВ «Керуюча компанія «Сервіс плюс» (код ЄДРПОУ 43564978, місцезнаходження: 65023, м. Одеса, вул. Зоопаркова, 1) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП – НОМЕР_3 ) моральну шкоду у розмірі 1 000,00 гривень.

Стягнуто з ТОВ «Керуюча компанія «Сервіс плюс» (код ЄДРПОУ 43564978, місцезнаходження: 65023, м. Одеса, вул. Зоопаркова, 1) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП – НОМЕР_3 ) витрати на проведення експертного дослідження в розмірі 3000,00 гривень.

Стягнуто з ТОВ «Керуюча компанія «Сервіс плюс» (код ЄДРПОУ 43564978, місцезнаходження: 65023, м. Одеса, вул. Зоопаркова, 1) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП – НОМЕР_3 ) судовий збір у розмірі 4 390,00 гривень.

В задоволенні решти вимог — відмовлено.

Рішення вмотивовано тим, що розмір матеріальної шкоди є доведеним та підлягає стягненню в заявленому розмірі, разом з тим суд критично оцінив посилання позивача на обґрунтування моральної шкоди та прийшов до висновку, що моральна шкода підлягає частковому задоволенню, а саме в сумі 1000 грн. Також, судом стягнуто судові витрати.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальності «Керуюча компанія «Сервіс плюс», в інтересах якого діє адвокат Моісєєв Д.А. подали апеляційну скаргу, в якій посилаючись на те, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права, що призвели до неправильного вирішення справи, просять скасувати рішення Приморського районного суду міста Одеси від 09 жовтня 2025 року і ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Апеляційна скарга вмотивована тим, що у зазначеній справі відсутні підстави вважати, що ТОВ “КК “Сервіс плюс” несе відповідальність перед позивачем за відшкодування заподіяної майнової та моральної шкоди та відповідно є належним відповідачем у справі. Скаржники вважають, що висновки суду, що ТОВ “КК “Сервіс Плюс” має обов`язки по догляду за деревами через те, що такі дерева ростуть на прибудинковій території, яку ця юридична особа прибирає — не ґрунтується на нормах чинного законодавства та суперечать принципам “свободи договору”, оскільки законом прямо передбачено, що управителю може передаватись частина функцій з управління багатоквартирного будинку. Наголошується, що в матеріалах, справи відсутні докази, які б свідчили про те, що на конкурсних засадах визначено балансоутримувача зелених насаджень, які розміщені за адресою: АДРЕСА_1 , або що за їх утримання відповідає підприємство, укладено договір про утримання відповідає підприємство, укладено договір про утримання та догляд за зеленими насадженнями. Відсутні докази, що ТОВ “КК “Сервіс плюс” наділено правом користуватися земельною ділянкою комунальної власності за адресою: АДРЕСА_1 .

Крім того в скарзі зауважується, що матеріали справи не містять доказів стосовно стану дерева яке впало (аварійне/сухостійне тощо), що можуть бути обставинами непереборної сили згідно ч. 2 ст. 1166 ЦК України і є підставою для звільнення від відповідальності.

Щодо відзиву на апеляційну скаргу

У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача адвокат Миколюк А. П. просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Наголошується, що ТОВ «Керуюча компанія «Сервіс плюс» є управителем будинку АДРЕСА_1 та відповідно до договору зобов`язалося утримувати не лише спільне майно будинку, а й його прибудинкову територію. Управитель не надав доказів проведення оглядів спірного дерева, звернення до уповноважених органів щодо визначення його стану, санітарної обрізки або видалення небезпечних частин.

Одеська міська рада у поданому відзиві висловила заперечення проти задоволення апеляційної скарги. Вказала, що управління будинком за адресою: АДРЕСА_1 , із 2020 року здійснює ТОВ «Керуюча компанія «Сервіс плюс». Відповідно до Закону України «Про житлово-комунальні послуги» управитель забезпечує належне утримання спільного майна та прибудинкової території відповідно до нормативних вимог і договору, а за необхідності укладає від власного імені договори з підрядниками на виконання окремих робіт.

Крім того, представник ОМР послався також на Правила благоустрою території міста Одеси, згідно з якими на територіях, що підлягають прибиранню та утриманню, виконується весь комплекс робіт зі збереження зелених насаджень, видалення сухостійних дерев, сухого й поламаного гілля та забезпечення їх вивезення.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

Представник скаржника Товариства з обмеженою відповідальності «Керуюча компанія «Сервіс плюс» адвокат Моісєєв Д.А. в судовому засіданні підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги, просив задовольнити її в повному обсязі.

Представник відповідача ОМР Славинський А.Ю. в судовому засіданні просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення без змін.

Інші, учасники провадження в судове засідання не з`явились, про дату, час та порядок розгляду справи повідомлені належним чином. Клопотань про проведення судового засідання в режимі відеоконференції, про відкладення розгляду справи не заявляли.

Виходячи з положень ст. 13 ЦПК України кожна сторона розпоряджається своїми правами на власний розсуд, у т.ч. правом визначити свою участь в тому чи іншому судовому засіданні.

Законодавець передбачив, що явка до апеляційного суду належним чином повідомленого учасника справи не є обов`язковою.

Виходячи з вищевказаного, враховуючи передбачені діючим процесуальним законодавством строки розгляду справи, час знаходження справи на розгляді апеляційного суду, баланс інтересів учасників справи у якнайшвидшому її розгляді, освідомленість учасників справи про її розгляд, створення апеляційним судом під час розгляду даної справи умов для реалізації її учасниками принципу змагальності сторін, достатньої наявності у справі матеріалів для її розгляду, враховуючи думку осіб, що з`явились, колегія суддів вважає можливим проводити розгляд за відсутності сторін, що не з`явились.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_1 , належить автомобіль «FORD KUGA» державний номер НОМЕР_2 .

05.11.2023 року біля буд. № 8 по вул. Космонавтів в м. Одесі, відбулось падіння дерева на належний позивачу автомобіль «FORD KUGA» державний номер НОМЕР_2 .

Згідно з довідкою 60.1/7484 від 09.11.2023 року наданою НПУ ГУНП в Одеській області Відділом поліції № 1, падіння дерева на автомобіль «FORD KUGA» державний номер НОМЕР_2 , 05.11.2023 року біля буд. АДРЕСА_1 , було зафіксовано у Інформаційно-телекомунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» ВП № 1 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області за № 21030 від 05.11.2023 року.

Згідно з висновком щодо вартості матеріального збитку, заподіяного власнику колісного транспортного засобу, № 54/23-Е від 18 грудня 2023 року вартість матеріального збитку складає 437 975 грн.

Зазначений висновок сторони ні в суді першої ні апеляційної інстанцій не оспорювали.

01 жовтня 2020 року між співвласниками багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_1 , та ТОВ «Керуюча компанія «Сервіс плюс» укладено договір № 151 про надання послуг з управління багатоквартирним будинком. За змістом договору управитель надає послугу з управління будинком шляхом утримання спільного майна будинку та його прибудинкової території. Кошторисом передбачено, зокрема, прибирання прибудинкової території та виконання інших робіт з її утримання.

Листом Департаменту міського господарства Одеської міської ради від 15 квітня 2024 року № 01-59/510 підтверджено, що управління багатоквартирним будинком за адресою: АДРЕСА_1 , здійснюється ТОВ «Керуюча компанія «Сервіс плюс».

КП «Міськзелентрест» повідомило, що рішенням Виконавчого комітету Одеської міської ради № 102 від 14 лютого 2008 року підприємству доручено утримання зелених насаджень загального користування згідно із затвердженим переліком, до якого зелені насадження за адресою: м. Одеса, вул. Космонавтів, 8, не включені.

За довідкою Гідрометеорологічного центру Чорного та Азовського морів від 04 квітня 2024 року № 3314-1-210/9914-10, 05 листопада 2023 року в місті Одесі мали місце несприятливі погодні умови, віднесені до небезпечних метеорологічних явищ І рівня.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція апеляційного суду

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду приходить до наступного.

Зі змісту статті 367 ЦПК України вбачається, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до положень ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 12 ЦПК України).

Згідно з положенням частини третьої статті 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, у тому числі у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.

Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час розгляду судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.

Застосовані норми права та мотиви, з яких виходить апеляційний суд

Відповідно до пункту 15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2008 року № 12 «Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку» у разі якщо апеляційна скарга подана на рішення щодо частини вирішених вимог, суд апеляційної інстанції відповідно до принципу диспозитивності не має права робити висновків щодо неоскарженої частини ні в мотивувальній, ні в резолютивній частині судового рішення, а в описовій частині повинен зазначити, в якій частині вимог судове рішення не оскаржується.

Зі змісту апеляційної скарги та інших матеріалів справи вбачається, що рішення суду першої інстанції ТОВ «Керуюча компанія «Сервіс плюс», оскаржує в правильності висновку про покладення обов`язку з відшкодування шкоди саме на товариство-управителя, а тому саме в цій частині і переглядається апеляційним судом.

Відмова в позові до інших відповідачів, доведеності матеріальних збитків, стягнутої моральної шкоди та судових витрат фактично не оскаржується, а тому апеляційною інстанцією не переглядається.

Відповідно до статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права та інтересу у разі його порушення, невизнання або оспорювання, зокрема шляхом відшкодування майнової та моральної шкоди.

За змістом частин першої, другої статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які вона зробила або мусить зробити для відновлення порушеного права.

Згідно зі статтею 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Для покладення деліктної відповідальності необхідними є шкода, протиправність поведінки заподіювача, причинний зв`язок між такою поведінкою і шкодою та вина. При цьому в деліктних правовідносинах діє презумпція вини заподіювача шкоди: після доведення факту шкоди та причинного зв`язку саме відповідач має довести відсутність протиправності своєї поведінки та вини.

Такий розподіл тягаря доказування узгоджується з висновками Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, викладеними у постанові від 05 грудня 2022 року у справі № 214/7462/20.

Статтею 21 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» до елементів об`єктів благоустрою віднесено зелені насадження, у тому числі на прибудинкових територіях. Частинами першою, другою статті 20 цього Закону встановлено, що організацію благоустрою населених пунктів забезпечують місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, а благоустрій здійснюється в обов`язковому порядку на всій території населеного пункту.

Водночас статтею 25 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» передбачено, що утримання та благоустрій прибудинкової території багатоквартирного житлового будинку проводиться балансоутримувачем такого будинку або підприємством, установою чи організацією, з якими укладено відповідний договір на утримання та благоустрій прибудинкової території.

Згідно з пунктом 5.5 Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 10 квітня 2006 року № 105, відповідальними за збереження зелених насаджень і належний догляд за ними на територіях підприємств, установ, організацій та прилеглих територіях є відповідні підприємства, установи й організації; на безхазяйних територіях і пустирях - органи місцевого самоврядування.

Пунктами 9.1.11.3, 9.1.12 та розділом 12 цих Правил передбачено проведення санітарної обрізки, видалення сухих і аварійних дерев та систематичних оглядів зелених насаджень із визначенням їх якісного стану і необхідних заходів щодо догляду.

Відповідно до пунктів 13, 14 частини першої статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» послуга з управління багатоквартирним будинком є результатом господарської діяльності, спрямованої на забезпечення належних умов проживання шляхом утримання і ремонту спільного майна багатоквартирного будинку та його прибудинкової території відповідно до умов договору; управителем є суб`єкт господарювання, який за договором зі співвласниками забезпечує належне утримання та ремонт спільного майна і прибудинкової території.

За пунктом 1 частини четвертої статті 8 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» управитель зобов`язаний забезпечувати належне утримання спільного майна багатоквартирного будинку і прибудинкової території відповідно до нормативних вимог та договору, а від власного імені укладати з підрядниками необхідні договори про виконання окремих робіт і послуг.

Отже, обсяг обов`язків управителя визначається не лише буквальним переліком окремих операцій у кошторисі, а договором у системному зв`язку з імперативними нормативними вимогами щодо безпечного й належного утримання прибудинкової території. Передавши управителю функцію утримання цієї території, співвласники не могли звільнити його від обов`язку реагувати на небезпеку, створену розміщеними на ній елементами благоустрою.

Правила благоустрою території міста Одеси, затверджені рішенням Одеської міської ради від 23 грудня 2011 року № 1631-VI, покладають обов`язок утримання в належному стані та благоустрою прибудинкової території на особу, яка утримує будинок або діє за відповідним договором. На територіях, які належить прибирати, має виконуватися весь комплекс робіт, спрямований на постійне підтримання чистоти й порядку та збереження зелених насаджень, зокрема видалення сухостійних дерев, сухого та поламаного гілля.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «КК Сервіс плюс» є управителем багатоквартирного будинку та прибудинкової території за адресую АДРЕСА_1 , яка між тим регулярно проводить роботи із прибирання прибудинкової території, а також роботи із підрізки та видалення дерев із застосуванням власної спеціальної техніки (машини, кранів, приладдя для переробки зрізаної деревини), що також підтверджується наданими ВК ОМР скріншотами з офіційної сторінки ТОВ «КК «Сервіс плюс».

Відповідно до п. 14 ч. 1 ст. 1 Закону № 2189-VIII управитель багатоквартирного будинку (далі - управитель) – фізична особа – підприємець або юридична особа – суб`єкт підприємницької діяльності, яка за договором із співвласниками забезпечує належне утримання та ремонт спільного майна багатоквартирного будинку і прибудинкової території та належні умови проживання і задоволення господарськопобутових потреб.

Частина 1 ст. 6 Закону № 2189-VIII встановлює перелік суб`єктів правовідносин у сфері надання житлово-комунальних, якими є: споживачі (індивідуальні та колективні); управитель; виконавці комунальних послуг.

Згідно з п. 1 ч. 4 ст. 8 Закону № 2189-VIII управитель зобов`язаний забезпечувати належне утримання спільного майна багатоквартирного будинку та прибудинкової території відповідно до нормативних вимог і договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, від власного імені укладати з підрядниками необхідні договори про виконання окремих робіт та послуг.

Частина 3 ст. 10 Закону № 2189-VIII встановлює, що ціна послуги з управління багатоквартирним будинком встановлюється договором про надання послуг з управління багатоквартирним будинком з розрахунку на один квадратний метр загальної площі житлового або нежитлового приміщення, якщо інше не визначено договором про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, та включає: 1) витрати на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території і поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку відповідно до кошторису витрат на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, крім витрат на обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги, у разі укладення індивідуальний договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем.

Кошторис витрат на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території враховує обов`язковий перелік робіт (послуг), який затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері житлово-комунального господарства, а також періодичність виконання (надання) робіт (послуг) з утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території.

Таким чином, із аналізу законодавства, яке регулює надання житлово-комунальних послуг та послуг із управління будинками та прибудинковими територіями співвласникам багатоквартирних будинків, вбачається, що управитель зобов`язаний утримувати не тільки сам будинок та його складові, а також і прибудинкову територію, оскільки відповідно до законодавства прибудинкова територія є невід`ємною складовою багатоквартирного житлового будинку.

Крім того, відповідно до Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житловокомунального господарства від 17.05.2005 року № 76, утримання будинків і прибудинкових територій – господарська діяльність, спрямована на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи щодо забезпечення експлуатації та/або ремонту жилих та нежилих приміщень, будинків і споруд, комплексів будинків і споруд, а також утримання прилеглої до них (прибудинкової) території відповідно до вимог нормативів, норм, стандартів, порядків і правил згідно із законодавством. Так, при формуванні розміру внесків на управління багатоквартирного будинку та прибудинкової території, з метою забезпечення належного санітарно-гігієнічного, протипожежного, технічного стану будинку та прибудинкової території необхідно дотримуватися обов`язкового переліку робіт (послуг), витрати на які включаються до складу витрат на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 27.07.2018 року № 190. До обов`язкового переліку робіт (послуг), витрати на які включаються до складу витрат на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, включені витрати на поточний ремонт конструктивних елементів, технічних пристроїв будинків та елементів зовнішнього упорядження, що розміщені на закріпленій в установленому порядку прибудинкової території (у тому числі спортивних, дитячих та інших майданчиків) та іншого спільного майна багатоквартирного будинку прибирання прибудинкової території; прибирання і вивезення снігу, посипання частини прибудинкової території, призначеної для проходу та проїзду протиожеледними сумішами. Підсумовуючи вищевикладене, можна дійти до висновку, що законодавством чітко визначено обов`язок співвласників багатоквартирного будинку та управителів утримувати не лише сам будинок, а і прибудинкову територію навколо нього, що в свою чергу включає утримання зелених насаджень, розташованих на ній.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3 ст. 42 Земельного кодексу України земельній ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території державної або комунальної власності, надаються в постійне користування підприємствам, установам і організаціям, які здійснюють управління цими будинками. Земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкова територія, що перебувають у спільній сумісній власності власників квартир та нежитлових приміщень у будинку, передаються безоплатно у власність або в постійне користування співвласникам багатоквартирного будинку в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Порядок використання земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території, визначається співвласниками. Зазначаємо, що станом на сьогодні, відповідний порядок передачі земельних ділянок – прибудинкових територій співвласникам багатоквартирних житлових будинків, Кабінетом Міністрів України не розроблено. Верховний Суд у постанові від 18.10.2022 року у справі № 916/1261/16 зазначив, що також зазначає, що Велика Палата Верховного Суду звертала увагу на важливість принципу superficies solo cedit (збудоване на поверхні слідує за нею).

Згідно з вказаним принципом особа, яка законно набула у власність будинок, споруду, має цивільний інтерес в оформленні права на земельну ділянку під такими будинком і спорудою після їх набуття.

Суд першої інстанції вірно зазначив, що правильність такого підходу підтверджується тим, що реалізація права на об`єкт нерухомого майна - житловий багатоквартирний будинок, об`єкт нерухомого майна цьому будинку (квартиру) неможлива без одночасного використання відповідним суб`єктом права власності земельної ділянки, на якій побудований багатоквартирний будинок, а тому вирішення та оцінка правомірності відчуження земельної ділянки без урахування факту розташування на ній нерухомого майна - багатоквартирного будинку, та відповідних прав на цей об`єкт нерухомого майна суперечить наведеному принципу єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, а тому ТОВ «КК «Сервіс плюс» є належним відповідачем у даній справі.

Крім того, колегія суддів акцентує увагу на тому, що рішенням Одеської міської ради від 23.12.2011 року № 1631-VI (зі змінами) затверджено Правила благоустрою території м. Одеси, у новій редакції, які відповідно до п. 1.1, 1,2, є нормативно-правовим актом, обов`язковим для виконання на території міста Одеси, яким встановлюється порядок благоустрою та утримання об`єктів благоустрою міста Одеси, визначаються правові, економічні, екологічні, соціальні та організаційні основи благоустрою. Суб`єктами у сфері благоустрою населених пунктів є органи державної влади та органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, органи самоорганізації населення, громадяни. Звертаємо увагу, що відповідно до абз. 2 п. 3.2.9 Правил благоустрою території м. Одеси утримання в належному стані та благоустрій прибудинкової території багатоквартирного жилого будинку, споруд проводиться балансоутримувачем цього будинку або підприємством, установою, організацією, з яким балансоутримувачем укладено відповідний договір на утримання та благоустрій прибудинкової території. Відповідно до п. 4.6 Правил благоустрою території м. Одеси поточне утримання дерев, клумб, тротуарних газонів, зелених майданчиків прибудинкової території покладається на підприємства і організації житлово-комунального господарства, підприємства, установи, організації (незалежно від форм власності) і громадян – власників будинків на територіях, прилеглих до їх споруд та будинків. Підпунктом 1 п. 4.14 Правил благоустрою території м. Одеси встановлено, що відповідальність за збереження зелених насаджень, догляд за ними, видалення сухостійних, пошкоджених хворобами та шкідниками зелених насаджень, знищення бур`янів покладається на вулицях перед будівлями до проїжджої частини, всередині квартальних насаджень та насаджень районів міста – на балансоутримувачів, власників, користувачів жилих, громадських, промислових будівель та споруд, а також на балансоутримувачів, власників, користувачів будівель підприємств побуту, торгівлі, закладів освіти, охорони здоров`я, розташованих на території житлової забудови. Підпунктом 3 п. 7.1 Правил благоустрою території м. Одеси встановлено обов`язок по механізованому та ручному прибиранню територій, вчинення протиожеледних заходів дворів, тротуарів, покриття проїзної частини, територій, прилеглих до будівель громадської забудови, прибудинкової території, у тому числі будівель, що утримуються товариством власників багатоквартирного будинку, житловобудівельним кооперативом покладається на балансоутримувача будівель, товариства власників багатоквартирного будинку, житлово-будівельні кооперативи. На територіях, які належить прибирати, необхідно проводити весь комплекс робіт, спрямований на наведення та постійне підтримання чистоти і порядку, збереження зелених насаджень, у тому числі регулярно знищувати бур`яни, скошувати траву заввишки більше 10 см, видаляти сухостійні дерева та чагарники, видаляти сухе та поламане гілля та забезпечувати їх вивезення.

Враховуючи висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 04 вересня 2019 року у справі № 200/22129/16-ц, від 17 липня 2019 року у справі № 372/1891/17 та від 17 травня 2022 року у справі № 522/2890/20, виходять із того, що обов`язок з відшкодування шкоди покладається на суб`єкта, відповідального за належне утримання відповідної території або зелених насаджень, а за відсутності визначеного відповідального суб`єкта - на орган місцевого самоврядування, який не забезпечив організацію благоустрою, колегія суддів зауважує, що з матеріалів справи, вбачається, що укладений з ТОВ «Керуюча компанія «Сервіс плюс» договір № 151 прямо охоплює утримання прибудинкової території, крім того скаржник визнає здійснення її прибирання, що свідчить про підтвердження покладення відповідальності на особу, яка прийняла на себе функцію утримання відповідного об`єкта.

Таким чином, є вірним висновок, що ТОВ «КК «Сервіс Плюс» є управителем багатоквартирного будинку та прибудинкової території за адресою: АДРЕСА_1 , і саме зазначене підприємство є відповідальним за завдану позивачу шкоду.

Отже, позивач довів факт заподіяння йому майнової шкоди, її розмір та причинний зв`язок між падінням дерева на території, що утримувалася управителем, і пошкодженням автомобіля. Натомість ТОВ «Керуюча компанія «Сервіс плюс» не довело належного виконання обов`язків щодо контролю за станом території та зелених насаджень і не спростувало презумпцію своєї вини.

Колегія суддів не приймає довід сторони скаржника про те, що догляд за деревами не входив до переліку оплачених послуг, оскільки належне виконання обов`язку управителя не обов`язково означало самостійне видалення дерева без передбаченої законом процедури. У разі відсутності у товариства спеціалістів або дозволу на видалення зелених насаджень воно мало організувати їх огляд, виявити небезпечний стан, звернутися до компетентного органу чи спеціалізованого підприємства, отримати акт обстеження та забезпечити виконання необхідних робіт, а за потреби - винести питання про додаткові витрати на розгляд співвласників.

Матеріали справи не містять доказів вчинення ТОВ «Керуюча компанія «Сервіс плюс» будь-якої з наведених дій щодо дерева, яке впало на автомобіль позивача. Товариство не надало актів огляду, листування з органами місцевого самоврядування чи КП «Міськзелентрест», договорів із підрядними організаціями, повідомлень співвласникам будинку або інших документів, які підтверджували б належний контроль за станом зелених насаджень на території, яку воно утримувало.

Посилання сторони скаржників на відсутність доказів аварійного стану дерева не спростовує висновку місцевого суду. Саме регулярний огляд зелених насаджень і документування їх стану є складовими належного утримання території. Відсутність відомостей про стан дерева до падіння за умови невчинення управителем передбачених нормативними актами контрольних заходів не може тлумачитися на користь особи, яка повинна була організувати такі заходи.

Довідка Гідрометеорологічного центру Чорного та Азовського морів підтверджує наявність 05 листопада 2023 року несприятливих погодних умов, однак сама по собі не доводить, що падіння дерева було наслідком надзвичайної та невідворотної за конкретних обставин події, яка виключала можливість запобігти шкоді за умови належного утримання зеленого насадження.

Доказів того, що дерево було здоровим і належно утримуваним, а його падіння спричинене виключно силою вітру, параметри якої об`єктивно унеможливлювали запобігання події, матеріали справи не містять. Тому підстав для висновку про відсутність вини товариства за частиною другою статті 1166 ЦК України не є слушними.

Суд першої інстанції правомірно дослідив ті докази, які були фактично подані та містилися в матеріалах справи згідно з описом, та прийшов обґрунтованого висновку про стягнення збитків, моральної шкоди та судових витрат саме з ТОВ “КК “Сервіс плюс”.

Загалом приведені в апеляційній скарзі доводи зводяться до тлумачення діючого законодавства, незгоди з рішенням суду в частині відповідальності перед відповідачем, переоцінки висновків рішення суду з цього приводу та не спростовують правильність рішення суду першої інстанції в оскарженій частині .

Будь-яких інших доказів, що спростовують правильність рішення суду в оскарженій частині в апеляційній скарзі не наведено, тому рішення суду в оскарженій частині слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Слід також зазначити, що Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України», № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

При цьому, колегією суддів ураховано усталену практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain, п. п. 29 - 30).

Право на обґрунтоване рішення дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії», п. 32.) Пункт 1 ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бюрг та інші проти Франції» (Burg and others v. France), (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гору проти Греції» №2) [ВП], § 41» (Gorou v. Greece no.2).

Висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальності «Керуюча компанія «Сервіс плюс», в інтересах якого діє адвокат Моісєєв Денис Андрійович залишити без задоволення, а рішення Приморського районного суду м. Одеси від 09 жовтня 2025 року - без змін.

Керуючись ст. 367, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, ст. 384 ЦПК України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальності «Керуюча компанія «Сервіс плюс», в інтересах якого діє адвокат Моісєєв Денис Андрійович, залишити без задоволення.

Рішення Приморського районного суду міста Одеси від 09 жовтня 2025 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її проголошення.

Касаційна скарга може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду.

Головуючий О.Ю. Карташов

Судді В.А. Коновалова

Ю.П. Лозко