Постанова від 02 серпня 2026 р. у справі №522/6322/26 — Одеський апеляційний суд

Номер провадження: 33/813/1511/26

Номер справи місцевого суду: 522/6322/26

Головуючий у першій інстанції Кривохижа Ю. А.

Доповідач Коновалова В. А.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

03.08.2026 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Коновалової В.А.,

з участю секретаря судового засідання – Юцикова Д.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Одеса в залі суду

апеляційну скаргу захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , адвоката Дікусара Руслана Миколайовича,

на постанову Приморського районного суду м. Одеси від 30 червня 2026 року, у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП,

в с т а н о в и в :

Короткий зміст постанови суду першої інстанції

Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 30 червня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП та призначено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, у сумі 34000 грн 00 коп. в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 (три) роки без оплатного вилучення транспортного засобу. На підставі ч. 3 ст. 30 КУпАП приєднано невідбуту частину стягнення за постановою Хаджибейського районного суду м. Одеси від 03.09.2025 року та остаточно застосовано до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 2000 (дві тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, у сумі 34000 грн 00 коп. в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 (три) роки 2 (два) місяців і 16 (шістнадцять) днів. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в розмірі 665 грн 60 коп.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

В апеляційній скарзі захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – Дікусар Р.М. просить скасувати постанову Приморського районного суду м. Одеси від 30 червня 2026 року по справі № 522/6322/26 та прийняти нову постанову, якою провадження закрити, на підставі ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

(1) Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Апеляційна скарга вмотивована тим, що з відеозапису, наданого до суду, не вбачається факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом, як і не вбачається факт зупинки транспортного засобу працівниками поліції та не роз`яснення останньому причин зупинки.

Зазначає, що з наданих суду матеріалів, неможливо визначити, технічні характеристики самокату, немає марки або назви виробника приладу, а тому не доведено, що у ОСОБА_1 був саме електросамокат, а не просто самокат.

Посилається на відсутність у ОСОБА_1 ознак наркотичного сп`яніння, звертаючи увагу, що останній є хворою людиною, а саме хворіє на цукровий діабет та має 3 групу інвалідності, приймає ліки, що можуть змінювати колір обличчя.

Захисник Хажинський Р.М. в судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримав, просив апеляційну скаргу задовольнити.

ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення захисника, апеляційний суд вважає необхідним зазначити таке.

Завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом (ст. 245 КУпАП).

Згідно з положеннями ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги, але не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Статтею 280 КУпАП передбачено, що суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. ст. 251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.

Відповідальність за ч. 2 ст.130 КУпАП настає у разі повторного протягом року керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Пунктом 1.3 Правил дорожнього руху України передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Пунктом 2.5 Правил дорожнього руху встановлено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Виконання даного пункту Правил дорожнього руху є обов`язком водія, а не його правом, за відмову від виконання якого передбачена адміністративна відповідальність, незалежно від того водій перебував у стані сп`яніння чи ні.

На підтвердження вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, до суду надано протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 635808 від 09.04.2026 року; довідку про отримання (неотримання) особою посвідчення водія, відповідно до якої ОСОБА_1 отримував посвідчення водія, та має статус – підлягає вилученню; довідку про наявність повторності вчинення адміністративного правопорушення, відповідно до якої постановою Хаджибейського районного суду м. Одеси від 03.09.2025 року по справі № 521/9682/25 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП; направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 09.04.2026 року; довідку про належність транспортного засобу електросамоката без д.н.з. – ОСОБА_1 ; диск з відеозаписом.

Відповідно до ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 635808 від 09.04.2026 року, 09.04.2026 року о 08 годині 30 хвилин в м. Одесі, на вулиці Балківській, 77, ОСОБА_1 керував електросамокатом без д.н.з. з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: зіниці очей які не реагують на світло, неприродна блідість шкіряного покрову обличчя, виражене тремтіння пальці рук. Від проходження огляду у встановленому законодавством порядку на стан наркотичного сп`яніння в закладі КНП «ООМЦПЗ» ООР водій відмовився пвр 471491, чим порушив п. 2.5 ПДР, за що відповідальність передбачена ч. 2 ст. 130 КУпАП.

Приймаючи оскаржувану постанову, суд першої інстанції виходив з того, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, а саме відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння, повністю доведена зібраними матеріалами справи про адміністративне правопорушення.

Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції надав належну правову оцінку доказам, обґрунтовано визнав їх належними та допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов`язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі та становлять предмет доказування, зібрані у порядку, встановленому КУпАП.

Проведення огляду на стан сп`яніння здійснюється в порядку, встановленому ст. 266 КУпАП, відповідно до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 року № 1452/735 (далі Інструкція) та Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції і проведення такого огляду, затвердженого постановою КМУ від 17.12.2008 року № 1103(далі Порядок).

Відповідно до ч. ч. 2, 4, 6 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 635808 від 09.04.2026 року містить посилання на технічний засіб відеозапису: ПВР 471491.

З долученого до матеріалів справи відеозапису, убачається, що ОСОБА_1 не заперечував факту керування транспортним засобом, а тому доводи про відсутність факту керування апеляційний суд не приймає.

З відеозапису вбачається, що працівником поліції зазначено, що водія було зупинено, оскільки у поліцейського виникла підозра, що водій перебуває в стані сп`яніння, з урахуванням характеру руху транспортного засобу при переїзді рейок, на що ОСОБА_1 пояснив, що на його транспортному засобі важко переїхати рейки, тому йому необхідно було розігнатися.

Під час спілкування ОСОБА_1 повідомив поліцейського, що ввечері випив з дружиною пиво та зазначив, що раніше вживав наркотичні засоби.

Працівниками поліції була проведена поверхнева перевірка ОСОБА_1 , на запитання поліцейського коли особа в останнє вживала наркотичні засоби, ОСОБА_1 повідомив, що напередодні ввечері «покурив травки» (ПВР 471491 08:34 година), працівником поліції зауважено, що у останнього наявні ознаки наркотичного сп`яніння, а саме неприродна блідість обличчя (ПВР 471491 08:36 година).

Положеннями п. 2 - 4 розділу І Інструкції № 1452/735 встановлено, що огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Ознаками наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.

Згідно п. 12 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою спільним наказом МВС України та Міністерством охорони здоров`я України, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я.

З аналізу вказаних норм права вбачається, що огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Отже, підстави вважати чи перебувають у стані сп`яніння особи відноситься до виключних повноважень працівників поліції, цьому кореспондує обов`язок водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд.

А тому доводи апеляційної скарги, що працівниками поліції не доведено наявність у ОСОБА_1 ознак наркотичного сп`яніння є необґрунтованими та не заслуговують на увагу. Як і не заслуговують на увагу посилання захисника, що ознаки наркотичного сп`яніння виявлені у ОСОБА_1 викликані його захворюванням.

Працівником поліції висловлено на адресу ОСОБА_1 вимогу пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння у медичному закладі (ПВР 471491 08:36 година) на що останній погодився.

Як вбачається з відеозапису працівниками поліції було доставлено ОСОБА_1 до медичного закладу для проходження огляду, проте ОСОБА_1 від проходження огляду відмовився (ПВР 471491 09:42 година). В протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 635808 від 09.04.2026 року в поясненнях п. 14 ОСОБА_1 зазначив, що «відмовився від експертизи, потрібно на роботу, щоб не втратити роботу».

Факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння в апеляційній скарзі не заперечувався.

Після відмови від проходження огляду поліцейським повідомлено про наслідки такої відмови, а саме складання протоколу про адміністративне правопорушення за порушення п. 2.5 ПДР, за що відповідальність передбачена ч. 2 ст. 130 КУпАП, оскільки ОСОБА_1 вчинив повторне протягом року порушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, та роз`яснено ОСОБА_1 права передбачені ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України.

До матеріалів справи про адміністративне правопорушення долучено направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції до КНП «ООМЦПЗ» ООР від 09.04.2026 року.

Дії працівників поліції, що складали протокол та фіксували правопорушення, в порядку передбаченому чинним законодавством та в порядку ст. 267 КУпАП не оскаржувалися.

З відкритих даних Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що постановою Хаджибейського районного суду міста Одеси від 03вересня 2025року по справі № 521/9682/25 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000 гривень на користь держави, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Відомості про оскарження вказаної постанови відсутні.

З вказаної постанови вбачається, що 31.05.2025 року, о 06 годині 44 хвилин, за адресою: вул. Овідіопольська дорога, 6, м. Одеса, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Volkswagen Caddy, з ознаками наркотичного сп`яніння: виражене тремтіння пальців рук, неприродна блідість обличчя. Від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку, водій відмовився, чим порушив п. 2.5 «Правил дорожнього руху», затверджених Постановою КМУ від 10.10.2001 року №1306, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Перевіряючи доводи щодо неправомірності зупинки транспортного засобу, апеляційний суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» з 24 лютого 2022 року запроваджено воєнний стан на всій території України який неодноразово продовжувався та діє на сьогодні.

У зв`язку із запровадженням в Україні воєнного стану тимчасово обмежуються конституційні права і свободи людини та громадянина, передбачені статтями 30-34, 38, 39, 41-44, 53 Конституції України, а також впроваджуються тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб.

Працівниками поліції проведено поверхневий огляд ОСОБА_1 та його транспортного засобу стосовно заборонених предметів (відеозапис ПВР 471491 08:36 година).

Доводи апеляційної скарги про упереджене ставлення до ОСОБА_1 працівників поліції суд вважає безпідставними, оскільки останній особисто відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, що зафіксовано технічними засобами відеозапису.

Дії працівників поліції ОСОБА_1 у встановленому законом порядку не оскаржувались.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що ОСОБА_1 не відсторонено від керування транспортним засобом, не спростовують факту вчинення ним адміністративного правопорушення.

Посилання сторони захисту на те, що працівниками поліції не встановлений тип транспортного засобу, який підтверджує, що останній є транспортним засобом у розумінні ПДР, суд вважає необґрунтованими і такими, що спростовуються відеозаписом, при перегляді якого встановлено, що ОСОБА_1 не заперечував факт керування електросамокатом.

Водночас, відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 15.03.2023 р. у справі № 127/5920/22, використання електросамоката чи іншого подібного засобу (моноколеса, сегвея тощо) для переміщення особи як учасника дорожнього руху є джерелом підвищеної небезпеки, якщо в конкретному випадку такий засіб приводився в рух за допомогою встановленого на ньому електричного двигуна; для кваліфікації діяльності, пов`язаної з таким використанням електричного самоката, характеристика електросамоката як механічного транспортного засобу з урахуванням потужності електродвигуна, встановленого на ньому, значення не має.

Зважаючи на те, що ОСОБА_1 використовував електросамокат, як транспортний засіб, останній, повинен був керувати транспортним засобом, рухаючись дорогами загального користування, з безумовним дотриманням та виконанням усіх вимог ПДР.

При перевірці висновків в постанові суду першої інстанції, у відповідності до приписів ст. 294 КУпАП, апеляційним судом не встановлено обставин, які б підтверджували доводи апеляційної скарги та спростовували зазначені висновки.

Враховуючи наведене, апеляційний суд вважає необґрунтованими доводи апеляційної скарги та вважає, що наявними у справі доказами підтверджена вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, а тому висновок Приморського районного суду м. Одеси від 30 червня 2026 є законним та обґрунтованим, отже відсутні підстави для скасування або зміни постанови суду.

У відповідності до припису п. 1 ч. 8 ст. 294 КУпАП, за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін.

Отже, за результатами апеляційного розгляду апеляційний суд вважає, що постанова суду першої інстанції є законною та справедливою, тому підстави для задоволення апеляційної скарги - відсутні.

З огляду на вищенаведене, апеляційний суд вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 251, 280, 283, 294 КУпАП суд,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , адвоката Дікусара Руслана Миколайовича, залишити без задоволення.

Постанову Приморського районного суду м. Одеси від 30 червня 2026 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя В.А. Коновалова