Рішення від 02 серпня 2026 р. у справі №650/2584/26 — Великоолександрівський районний суд Херсонської області

Великоолександрівський районний суд Херсонської області

Справа № 650/2584/26

провадження № 2/650/2982/26

ЗАОЧНЕ Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 серпня 2026 року Великоолександрівський районний суд Херсонської області

в складі: головуючого Сікори О.О.,

за участю секретаря Завістовської Л.А.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у селищі Велика Олександрівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до держави російська федерація в особі міністерства юстиції російської федерації про відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до держави російська федерація в особі міністерства юстиції російської федерації, у якому просить стягнути на його користь 1 000 000,00 грн моральної шкоди, завданої внаслідок збройної агресії російської федерації проти України.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є громадянином України та учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням учасника бойових дій серії НОМЕР_1 , виданим 09 грудня 2024 року. Із 17 квітня 2023 року він проходить військову службу за контрактом та упродовж 2024–2025 років у періоди, зазначені у поданих до суду документах, безпосередньо брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України.

Позивач зазначає, що під час безпосередньої участі у бойових діях неодноразово був свідком загибелі та поранення військовослужбовців і мирних громадян, постійно перебував під реальною загрозою поранення та загибелі, був змушений застосовувати зброю, у зв`язку з чим зазнав тривалих душевних страждань, почуття небезпеки, тривоги та пригніченості, зміни звичного способу життя та погіршення загального самопочуття.

Крім того, внаслідок збройної агресії російської федерації позивач набув статусу внутрішньо переміщеної особи. Його житло та близькі залишилися на тимчасово окупованій території у селі Червона Поляна Каховського району Херсонської області, у зв`язку з чим він позбавлений можливості користуватися належним йому житлом, проживати у звичному середовищі та підтримувати звичні особисті й сімейні зв`язки.

На думку позивача, саме збройна агресія російської федерації стала безпосередньою причиною зазначених негативних змін у його житті та моральному стані. З урахуванням тривалості, інтенсивності та характеру душевних страждань, безпосередньої участі у бойових діях, постійного ризику для життя і здоров`я, вимушеного переміщення та неможливості користуватися своїм житлом позивач визначив розмір моральної шкоди у сумі 1 000 000,00 грн.

Позивач у судове засідання не викликався, оскільки справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідач, будучи належним чином повідомленим про розгляд справи у визначеному процесуальним законом порядку, відзив на позовну заяву у встановлений судом строк не подав, будь-яких заяв, клопотань або заперечень щодо заявлених вимог до суду не надав.

За таких обставин, з огляду на належне повідомлення відповідача, неподання ним відзиву, відсутність заперечень позивача проти заочного вирішення справи та достатність наявних письмових доказів, суд відповідно до статей 280, 281 ЦПК України вважає можливим провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до частини восьмої статті 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами. Згідно з частиною другою статті 247 ЦПК України, оскільки розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази у їх сукупності та взаємному зв`язку, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Статтями 3, 27 Конституції України встановлено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю, а кожна людина має невід`ємне право на життя.

Відповідно до пункту 9 частини другої статті 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування моральної (немайнової) шкоди. За статтею 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав; моральна шкода, зокрема, полягає у фізичному болю та стражданнях, а також у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів, а також у зв`язку зі знищенням чи пошкодженням її майна. Розмір грошового відшкодування визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, інших істотних обставин, з урахуванням вимог розумності та справедливості.

Згідно зі статтею 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності передбачених законом підстав.

Відповідно до частини дев`ятої статті 5 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок тимчасової окупації громадянам України, у повному обсязі покладається на російську федерацію як на державу, що здійснює окупацію.

Факт збройної агресії російської федерації проти України, починаючи з 2014 року, а також повномасштабного вторгнення 24 лютого 2022 року є загальновідомими обставинами, які відповідно до частини третьої статті 82 ЦПК України не потребують доказування.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України в Україні введено воєнний стан. Збройна агресія російської федерації призвела до тимчасової окупації частини території України, масового переміщення громадян, руйнування житла, загибелі та поранення військовослужбовців і цивільного населення, а також інших тяжких порушень прав людини.

Щодо судового імунітету відповідача суд виходить із правових висновків Верховного Суду, сформульованих, зокрема, у постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 14 квітня 2022 року у справі № 308/9708/19 та від 18 травня 2022 року у справі № 760/17232/20-ц. Верховний Суд зазначив, що держава-агресор, яка вчиняє збройну агресію проти України, порушує її суверенітет і територіальну цілісність та завдає шкоди на території України, не може посилатися на судовий імунітет з метою уникнення відповідальності за таку шкоду. Тому суди України мають юрисдикцію розглядати позови фізичних осіб до російської федерації про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок її збройної агресії.

Верховний Суд також виходив із того, що після розірвання дипломатичних відносин України з російською федерацією з 24 лютого 2022 року направлення запитів до посольства російської федерації в Україні є неможливим, а відсутність згоди російської федерації на розгляд такого спору не перешкоджає здійсненню правосуддя українським судом.

Наданими позивачем документами підтверджуються його статус учасника бойових дій, проходження військової служби, безпосередня участь у заходах із забезпечення оборони України у зв`язку зі збройною агресією російської федерації, а також набуття статусу внутрішньо переміщеної особи. Зміст цих доказів узгоджується з викладеними у позовній заяві обставинами щодо істотної зміни способу життя позивача, тривалого перебування в умовах реальної загрози життю та здоров`ю, вимушеного переміщення та неможливості користуватися житлом на тимчасово окупованій території.

Суд враховує, що безпосередня участь у бойових діях об`єктивно пов`язана з підвищеним і постійним ризиком для життя і здоров`я, необхідністю перебувати в умовах небезпеки, спостерігати наслідки бойових дій, загибель та поранення людей, що саме по собі здатне спричинити значні й тривалі душевні страждання. У випадку позивача такі обставини поєднані також із вимушеним переміщенням, втратою можливості проживати у власному житлі та підтримувати звичні життєві й сімейні зв`язки.

Причинний зв`язок між протиправними діями відповідача і завданою позивачу моральною шкодою є прямим: за відсутності збройної агресії російської федерації позивач не був би змушений брати безпосередню участь у заходах з оборони держави в умовах бойових дій, не зазнавав би пов`язаного з цим постійного ризику для життя та здоров`я, не був би вимушено переміщений і не був би позбавлений можливості користуватися житлом на тимчасово окупованій території.

Визначаючи розмір грошового відшкодування моральної шкоди, суд враховує характер і масштаб правопорушення, його триваючий характер, тривалість та інтенсивність душевних переживань позивача, безпосередню участь у бойових діях, постійний ризик для життя та здоров`я, вимушене переселення, неможливість користуватися житлом і підтримувати звичний спосіб життя, а також необхідність забезпечити реальну, а не символічну сатисфакцію за порушені особисті немайнові права.

При цьому розмір відшкодування моральної шкоди не має бути джерелом безпідставного збагачення, однак повинен відповідати засадам розумності, виваженості та справедливості й бути співмірним із глибиною та тривалістю завданих страждань. За сукупністю встановлених обставин суд вважає заявлену позивачем суму 1 000 000,00 грн обґрунтованою та такою, що відповідає характеру й тривалості порушення його прав.

Отже, наявні передбачені цивільним законодавством підстави для покладення на російську федерацію обов`язку відшкодувати ОСОБА_1 моральну шкоду у заявленому розмірі 1 000 000,00 грн.

Відповідно до пункту 22 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» позивачі у справах за позовами до держави-агресора російської федерації про відшкодування майнової та/або моральної шкоди у зв`язку зі збройною агресією, збройним конфліктом та тимчасовою окупацією звільняються від сплати судового збору.

Враховуючи задоволення позову та положення статті 141 ЦПК України, судовий збір, від сплати якого позивач був звільнений при зверненні до суду, підлягає стягненню з відповідача в дохід держави. Виходячи зі ставки судового збору за подання позовної заяви про відшкодування моральної шкоди у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, з відповідача підлягає стягненню 15 000,00 грн судового збору.

На підставі викладеного, керуючись статтями 3, 27 Конституції України, статтями 16, 23, 1167 ЦК України, статтею 5 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», статтями 12, 13, 76-82, 89, 141, 178, 247, 258, 259, 263-265, 274, 279, 280-289, 354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до держави російська федерація в особі міністерства юстиції російської федерації про відшкодування моральної шкоди – задовольнити.

Стягнути з держави російська федерація в особі міністерства юстиції російської федерації (вулиця Житня, будинок 14, будівля 1, місто Москва, 119991) на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , 1 000 000,00 грн (один мільйон гривень 00 копійок) на відшкодування моральної шкоди, завданої збройною агресією російської федерації проти України.

Заочне рішення може бути переглянуте Великоолександрівським районним судом Херсонської області за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення безпосередньо до Херсонського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

СуддяО.О. Сікора