Рішення від 09 серпня 2026 р. у справі №568/279/26 — Великоолександрівський районний суд Херсонської області

Великоолександрівський районний суд Херсонської області

Справа № 568/279/26

провадження № 2/650/3020/26

ЗАОЧНЕ Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 серпня 2026 року Великоолександрівський районний суд Херсонської області

в складі: головуючого Сікори О.О.,

за участю секретаря Завістовської Л.А.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СІТІ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

ТОВ «Фінансова компанія «СІТІ ФІНАНС» звернулося до суду з позовом, у якому просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 014/380805/82/922688 від 27 жовтня 2020 року у розмірі 34 112,10 грн, а також судовий збір у розмірі 3 328,00 грн та витрати на професійну правничу допомогу у сумі 7 500,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 27 жовтня 2020 року між Акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» та відповідачем було укладено Заяву-Договір про відкриття поточного рахунку та надання кредиту «Кредит готівкою» № 014/380805/82/922688. За умовами договору банк надав кредит у сумі 25 489,40 грн, у тому числі 25 000,00 грн на споживчі потреби та 489,40 грн на оплату страхового платежу. Строк кредитування становив 72 місяці, а фіксована процентна ставка – 33,3 % річних.

Надання кредитних коштів підтверджувалося банківською випискою по рахунку. Відповідач зобов`язалася повертати кредит та сплачувати проценти щомісячними ануїтетними платежами відповідно до погодженого графіка. Разом з тим належного виконання взятих на себе зобов`язань не забезпечила, унаслідок чого виникла прострочена заборгованість.

20 лютого 2024 року між АТ «Райффайзен Банк» та ТОВ «Фінансова компанія «СІТІ ФІНАНС» укладено договір про відступлення права вимоги № 114/2-67-Р. Відповідно до умов цього договору новому кредитору передано права вимоги до боржників, визначених у Реєстрі боржників, у тому числі право вимоги за кредитним договором № 014/380805/82/922688 від 27 жовтня 2020 року.

Згідно з наданим позивачем розрахунком та відомостями Реєстру боржників розмір заборгованості за вказаним кредитним договором становить 34 112,10 грн, з яких 30 015,70 грн – заборгованість за кредитом та 4 096,40 грн – заборгованість за процентами. Після переходу права вимоги платежі на погашення цієї заборгованості не надходили. Направлена відповідачу досудова вимога про виконання грошових зобов`язань залишилася без виконання.

Представник позивача просив розглядати справу за його відсутності, позовні вимоги підтримав та не заперечував проти ухвалення заочного рішення. Відповідач відзиву на позов не подала та доказів належного виконання зобов`язань або спростування заявленого розміру заборгованості суду не надала.

Враховуючи характер спору, наявні у справі письмові докази та відсутність заперечень позивача проти заочного розгляду, суд вирішує справу за наявними матеріалами відповідно до положень статей 279, 280 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши надані докази в їх сукупності відповідно до статті 89 ЦПК України, суд доходить висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно зі статтями 12, 13, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, а кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд розглядає справу в межах заявлених вимог та на підставі доказів, поданих учасниками справи.

За змістом статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, у якому одна сторона зобов`язана вчинити на користь другої сторони певну дію, зокрема сплатити гроші, а кредитор має право вимагати виконання такого обов`язку. Відповідно до статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не допускається, а зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Частина перша статті 1049 ЦК України покладає на позичальника обов`язок повернути позику у строк та в порядку, встановлених договором.

Якщо у зобов`язанні встановлено строк його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 ЦК України). Невиконання або неналежне виконання умов зобов`язання є його порушенням у розумінні статті 610 ЦК України та тягне правові наслідки, передбачені договором або законом. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання.

З наданих позивачем документів убачається, що первісний кредитор виконав свій обов`язок щодо надання кредиту, натомість відповідач допустила порушення погодженого графіка погашення. Розрахунок заборгованості узгоджується з умовами договору та даними про перехід права вимоги, а доказів погашення боргу в іншому розмірі матеріали справи не містять.

Щодо правонаступництва кредитора суд зазначає, що відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином. За статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не передбачено договором або законом.

Договір відступлення права вимоги та Реєстр боржників підтверджують перехід до ТОВ «Фінансова компанія «СІТІ ФІНАНС» права вимоги до відповідача саме за кредитним договором № 014/380805/82/922688. Отже, позивач є належним кредитором у спірному зобов`язанні та має право вимагати його виконання.

Верховний Суд у своїй практиці виходить із того, що передання права вимоги за цивільно-правовим договором саме по собі не змінює природи основного зобов`язання, а новий кредитор набуває того обсягу прав, який належав первісному кредитору. Такий підхід узгоджується з приписами статей 512–516 ЦК України та підлягає застосуванню до спірних правовідносин.

За таких обставин суд вважає доведеними факт укладення кредитного договору, отримання відповідачем кредитних коштів, порушення умов договору щодо їх повернення, наявність заборгованості та перехід права вимоги до позивача. Тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 34 112,10 грн, у тому числі 30 015,70 грн заборгованості за кредитом та 4 096,40 грн заборгованості за процентами.

Вирішуючи питання про судові витрати, суд виходить із того, що відповідно до статті 141 ЦПК України у разі задоволення позову судовий збір та інші пов`язані з розглядом справи витрати покладаються на відповідача.

Позивачем заявлено до відшкодування 3 328,00 грн судового збору. Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню повністю, зазначена сума судового збору підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Також позивач просить стягнути 7 500,00 грн витрат на професійну правничу допомогу та посилається на договір про надання правничої допомоги № 26/11/2025 від 26 листопада 2025 року, замовлення № 1688 від 06 січня 2026 року, акт виконаних робіт і платіжний документ. Відповідно до статей 133, 137 ЦПК України такі витрати належать до судових витрат і підлягають розподілу за результатами розгляду справи.

Враховуючи обсяг заявлених та підтверджених послуг, характер спору, ціну позову, а також відсутність клопотання відповідача про зменшення витрат та доказів їх неспівмірності, суд вважає витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7 500,00 грн пов`язаними з розглядом справи, реальними та співмірними. Зазначена сума також підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись статтями 12, 13, 76–81, 89, 133, 137, 141, 259, 263–265, 279–284, 354 ЦПК України, статтями 509, 512, 514, 516, 525, 526, 530, 610, 611, 625, 1049, 1050, 1054 ЦК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СІТІ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СІТІ ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором № 014/380805/82/922688 від 27 жовтня 2020 року у розмірі 34 112 (тридцять чотири тисячі сто дванадцять) гривень 10 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СІТІ ФІНАНС» судовий збір у розмірі 3 328 (три тисячі триста двадцять вісім) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СІТІ ФІНАНС» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7 500 (сім тисяч п`ятсот) гривень 00 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте Великоолександрівським районним судом Херсонської області за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити рішення в апеляційному порядку до Херсонського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо справу розглянуто без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, установлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду.

СуддяО.О. Сікора