Постанова від 09 серпня 2026 р. у справі №585/3095/26 — Роменський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 585/3095/26

Номер провадження 3/585/759/26

П О С ТА Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 серпня 2026 року м.Ромни

Суддя Роменського міськрайонного суду Сумської області Цвєлодуб Ганна Олександрівна, за участю захисника особи, що притягується до відповідальності – адвоката Дідика І.М., розглянувши матеріали справи, які надійшли з Роменського РВП ГУ НП в Сумській області, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, проживаючого: АДРЕСА_1 , не є особою, звільненою від сплати судового збору,

за порушення ч.1 ст. 130 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

У протоколі серії ЕПР1 №723683 від 19.07.2026 року зазначено, що 19 липня 2026 року, о 18 годині 56 хвилин по вул. Соборній, 34 у м.Ромни водій ОСОБА_1 керував автомобілем «Рено Сценік», номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння. Огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння проведено на місці зупинки транспортного засобу зі згоди водія в установленому законом порядку за допомогою газоаналізатора «Драгер 6820», результат 0,34 проміле.

Такими діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.9 а ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП.

ОСОБА_1 у судове засідання, будучи належним чином повідомленим про дату та час судового розгляду - не з`явився, що не перешкоджає розгляду справи.

Захисник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, адвокат Дідик І.М., у судовому засіданні винність свого довірителя заперечував та просив закрити провадження у справі, вказував щодо неналежності долучених доказів, а так само відсутності доказів керування ОСОБА_1 транспортним засобом, що йому ставиться у вину, відсутності даних щодо його належного зупинення працівниками поліції, оскільки до матеріалів справи долучено відеозапис, на якому поліцейські у іншу дату та час зупиняють інший транспортний засіб, більш детально виклав свої заперечення у письмовому виді.

Суд, дослідивши матеріали справи та заслухавши захисника особи, що притягується до відповідальності, приходить до наступного висновку.

Так, згідно ч.1 ст. 130 КУпАП, відповідальність водія настає, окрім іншого, за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Крім того, згідно ч.1 ст. 266 КУпАП, особи, які керують транспортними засобами, річковими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Відповідно до п. 2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

При цьому, відповідно до п. 2.9 а ПДР України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння.

Так, на обґрунтування існування обставин, що підтверджують винуватість особи у вчиненні адміністративного правопорушення 19.07.2026 року, до матеріалів справи долучено рапорт щодо надходження повідомлення на лінію «102», чек приладу «Драгер 6820» із результатом 0,34 % щодо обстежуваного ОСОБА_1 , акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використамм спеціальних технічних засобів (без дати) та диск із показаннями технічного засобу-бодікамери № 943.

При цьому судом наголошується на тому, що у постанові ВС/КАС у справі № 524/5741/16-а від 20.05.2020 зазначено, що за нормами ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Оцінюючи у якості доказів вчинення особою адміністративного правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП долучені до матеріалів справи відеозаписи, суд приходить до наступного висновку.

У ході дослідження доказів, що долучені додатком до протоколу від 19.07.2026 р., а саме диску із показаннями технічного засобу-бодікамери №943 судом було встановлено наступне.

Так, на досліджуваному диску розміщено сім відеофайлів, на яких послідовно за часом, з 19:02 год 19.07.2026 р. міститься інформація із бодікамери поліцейського щодо спілкування із ОСОБА_1 у дворі житлового будинку біля автомобіля «Рено Сценік», номерний знак НОМЕР_1 , червоного кольору, який знаходиться у нерухомому стані із заглушеним двигуном. При цьому спілкування початку стосується відсутності автостраховки у особи, за що на нього було складено постанову та накладено штраф 425 грн., а надалі щодо проходження огляду на стан сп`яніння на газоаналізаторі «Драгер», складання протоколу за ч.1 ст. 130 КУпАП. Окрім вказаного на диску розміщений файл із відео реєстратора патрульного поліцейського автомобіля, згідно якого 16.07.2026 р. о 18:56 год. поліцейськими було зупинено транспортний засіб «Фольксваген», д.н. НОМЕР_2 , сірого кольору.

При цьому, піддаючи аналізу у своїй сукупності відомості з відеозаписів релевантно до заперечень захисника особи, яка притягується до відповідальності, суд приходить до висновку, що ними об`єктивно не підтверджується та обставина, що ОСОБА_1 19 липня 2026 року, о 18 годині 56 хвилин по вул. Соборній, 34 у м.Ромни керував автомобілем «Рено Сценік», номерний знак НОМЕР_1 , оскільки загалом даних про керування ОСОБА_1 будь-яким автомобілем – такі відеозаписи не містять, відсутні на даному відеозаписі і факт зупинення транспортного засобу поліцейськими.

При цьому, визначення терміну "керуванняя транспортним засобом" було наведено в п. 27 Пленуму ВСУ від 23.12.2005 № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», за яким керування транспортним засобом - виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.

Крім того, в рішенні №404/4467/16-а від 20.02.19 ВС/КАС зазначив, що «само по собі керування транспортним засобом розуміється, як технічна дія водія з метою приведення транспортного засобу в рух, зворушення з місця і, як наслідок, переміщення транспортного засобу в просторі. Експлуатація транспортного засобу передбачає використання цього транспортного засобу за призначенням, тобто з метою керування.

Таким чином, керування транспортним засобом – це умисне та свідоме виконання особою функцій водія шляхом вчинення технічних дій для приведення транспортного засобу в рух та зворушення з місця, а під час руху – для зміни напрямку руху та/чи швидкості транспортного засобу.

У своїй сукупності такі відомості, що отримані із досліджених відеозаписів бодікамери поліцейського свідчать про недотримання уповноваженою особою (поліцейським) процедури документування адміністративного правопорушення, оскільки відсутні беззаперечні та достатні докази перебування ОСОБА_1 за кермом транспортного засобу, його керування транспортним засобом, зупинення поліцейським у визначеному законом порядку відповідного транспортного засобу тощо, що, у даному випадку, виключає винність особи у вчиненні адміністративного правопорушення, яке йому ставиться у вину, та така обставина не потребує окремого доказування чи спростування, оскільки інших доказів, аніж протокол про адміністративне правопорушення та відеозапис – матеріали справи не містять.

При цьому, рапорт поліцейського на лінію «102», у якому відображена інформація щодо зупинення нарядом ГРПП автомобіля «Рено», номерний знак НОМЕР_1 в м.Ромни під керуванням ОСОБА_1 , який має ознаки алкогольного спяніння, у розумінні ст. 251 КУпАП не може вважатися належним і допустимим доказом учинення особою адміністративного правопорушення окремо від інших матеріалів справи (доказів), що відповідає правовій позиції, висловленій у постанові КАС ВС № 524/5741/16-а від 20.05.2020 року.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України від 23.02.2006 «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Зокрема, в контексті рішення ЄСПЛ «Надточій проти України» (рішення від 15.05.2008 року, заява № 7460/03) правопорушення, яке розглядається, має ознаки, притаманні «кримінальному обвинуваченню» у значенні ст. 6 Конвенції, що вимагає дотримання стороною обвинувачення, яку в цій справі представляє автор протоколу про адміністративне правопорушення, відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини обвинуваченого.

Враховуючи викладене вище та приймаючи остаточне рішення у справі, враховується, що Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово зазначав про те, що рівень певності, якого має досягти суддя за системою «внутрішнього переконання» чи системою «поза межами розумного сумніву», який є важливим для постановлення справедливого рішення, не повинен досягатися шляхом примусу до зізнання. Таким чином буде дотримано цілковитої поваги до презумпції невинуватості та статусу осіб, що притягуються до відповідальності, які є ключовими поняттями для демократичної концепції судового розгляду.

Так, згідно рішення у справі «Карелін проти Росії» (заява № 926/08, рішення від 20.09.2016 року) ЄСПЛ зазначив, що, за умови відсутності сторони обвинувачення та при наявності певної неповноти чи суперечностей, суду не залишилося нічого іншого, як взяти на себе функції сторони обвинувачення, самостійно відшукуючи докази винуватості особи, що становить порушення ч.1 ст.6 Конвенції в частині дотримання принципу рівності сторін і вимог змагального процесу (за цих умов особа позбавлена можливості захищатися від висунутого проти нього обвинувачення перед незалежним судом, а навпаки вона має захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується).

Відповідно до положень ст. 62 Конституції України, всі сумніви щодо доведеності вини особи повинні тлумачить на її користь.

За таких обставин, суд приходить до висновку про сумнівний характер наявності протиправних дій ОСОБА_1 , а всі сумніви відповідно до правил ст. 62 Конституції України, тлумачаться на користь особи, яка притягається до відповідальності, і таким чином ця справа про притягнення особи до відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП підлягає закриттю за відсутністю в його діях складу інкримінованого йому адміністративного правопорушення, зважаючи на допущені порушення адміністративної процедури документування такого правопорушення та відсутність достатніх доказів на підтвердження позиції автора протоколу.

Судовий збір, у зв`язку із закриттям провадження у справі, з винної особи стягненню не підлягає.

Приймаючи до уваги викладене, керуючись ст. 130, 247, 251, 252, 266, 283, 284 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И В:

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП - закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП – за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

На постанову протягом десяти днів з дня її винесення може бути подана апеляційна скарга до Сумського апеляційного суду через Роменський міськрайонний суд Сумської області.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційна скарга не була подана протягом десяти днів.

Суддя Роменського

міськрайонного суду Г.О.Цвєлодуб