Рішення від 29 липня 2026 р. у справі №582/611/26 — Недригайлівський районний суд Сумської області

Провадження № 2/582/210/26

Справа № 582/611/26

Копія

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" липня 2026 р.

Недригайлівський районний суд Сумської області у складі:

головуючого судді – Жмурченка В.Д.,

за участю секретаря – Коваль В.В.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в смт Недригайлів за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на нерухоме майно,

У С Т А Н О В И В :

26 березня 2026 року позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з цим позовом та просить суд ухвалити рішення, яким визнати за нею, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , право власності на наступне нерухоме майно, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на: 1) житловий будинок садибного типу (літ. А), рік спорудження - 1969, загальною площею 61,1 кв. м, житловою площею 36,3 кв. м, з господарськими будівлями і спорудами: а - прибудова, а1 - прибудова, а2 - тераса, Б - літня кухня, б - прибудова, В - сарай, ПГ - погріб, ворота з хвірткою - № 1, огорожа № 1-2; 2) земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), площею 0,0400 га, кадастровий номер не визначено; 3) земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства, площею 0,1300 га, кадастровий номер не визначено.

Вказаний позов обґрунтований тим, що після смерті спадкодавця, рідної баби позивача по лінії батька, ОСОБА_3 , відкрилася спадщина, на житловий будинок та земельні ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), та для ведення особистого селянського господарства, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 . Позивач є спадкоємцем за законом, оскільки фактично вступила в управління та володіння спадковим майном, здійснила поховання та розпорядилася речами померлої на протязі півроку з дня смерті спадкодавця. Відповідач, спадкоємець за заповітом, відмовилась від спадщини, оскільки не вчинила жодної з дій, що свідчать про прийняття спадщини. Однак, при зверненні позивача до нотаріуса за оформленням спадщини, нотаріусом позивачу було фактично відмовлено у видачі свідоцтв про право на спадщину шляхом надання роз`яснення щодо неможливості видачі вказаних свідоцтв. Захистити своє право в інший спосіб, крім звернення до суду з даним позовом, позивач не має можливості.

Позивач ОСОБА_1 у підготовче судове засідання не прибула, надала суду заяву, в якій просила розгляд справи провести без її участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі (а.с. 36).

Відповідач ОСОБА_2 , відповідач по справі, у підготовче судове засідання не прибула, надала суду заяву, в якій позовні вимоги визнає в повному обсязі та просить розглядати справу без її участі (а.с. 38).

Справу розглянуто у відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України за відсутності осіб, які беруть участь у справі, без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

У зв`язку із визнанням відповідачем обставин, які наведені позивачем у позовній заяві на підтвердження своїх вимог, суд вважає, що ці обставини не підлягають доказуванню і оцінює їх як достовірні докази.

Згідно зі ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції" від 12 червня 2009 року № 2 роз`яснено, що у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідачів), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з`ясування і дослідження інших обставин справи.

Суд, дослідивши наявні у справі докази в їх сукупності, пересвідчившись, що визнання відповідачем позову не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 в селищі Терни, Недригайлівського району Сумської області, що підтверджується копією сторінок паспорта (а.с. 5).

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 батьками позивача зазначені ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , а вона зазначена, як ОСОБА_6 (а.с. 17).

07 січня 1989 року позивач зареєструвала шлюб із ОСОБА_7 та змінила своє прізвище " ОСОБА_8 " на " ОСОБА_9 ", що підтверджується копією свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_3 (а.с. 8).

ІНФОРМАЦІЯ_3 в смт Терни, Недригайлівського району Сумської області, померла баба позивача по лінії батька, ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 (а.с. 16), та копією витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження, сформованого 12.05.2026, з якого слідує, що ІНФОРМАЦІЯ_4 народився Зимогляд ОСОБА_10 , у графі «відомості про матір» зазначено: ОСОБА_3 (а.с. 18).

З довідки, виданої виконавчим комітетом Недригайлівської селищної ради Сумської області 07.05.2026 за вих № 118 слідує, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_6 постійно проживала в АДРЕСА_1 . На момент смерті за даною адресою разом з ним були зареєстровані та проживали: онука ОСОБА_1 , 1969 р.н., (позивач по справі), чоловік онуки ОСОБА_7 , 1972 р.н., правнука ОСОБА_11 , 1989 р.н., та правнука ОСОБА_12 , 1992 р.н. (а.с. 19). Спадкоємцем на все майно після смерті ОСОБА_3 є її онука – ОСОБА_1 (позивач по справі), так як відповідно до ст. 549 ЦК УРСР (в реакції 1963 року) фактично вступила в управління та володіння спадковим майном, здійснила поховання та розпорядилася речами померлої на протязі півроку з дня смерті спадкодавця. Інших спадкоємців, в тому числі неповнолітніх та непрацездатних немає. Заповіт від імені Зимогляд ОСОБА_13 у виконкомі Тернівської селищної ради посвідчувався 07.07.1989, реєстровий номер 143, не змінювався і не відмінявся (а.с. 19).

На підставі рішення виконавчого комітету Тернівської селищної ради народних депутатів від 16 грудня 1993 року № 137 «Про передачу земельних ділянок у приватну власність» ОСОБА_3 було передано у власність земельну ділянку площею 0,17 соток згідно списку поданих заяв на приватизацію, де під номером 104 числиться ОСОБА_3 , під будівництво і обслуговування господарських будівель (присадибних ділянок), ведення особистого підсобного господарства (а.с. 13).

Згідно довідки, виданої виконавчим комітетом Недригайлівської селищної ради Сумської області (Тернівський старостинський округ) 27 грудня 2023 року за № 736 слідує, що ОСОБА_3 (померлій ІНФОРМАЦІЯ_6 ) згідно рішення виконкому Тернівської селищної ради Недригайлівського району Сумської області від 16.12.1993 № 137 було передано у приватну власність земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 (теперішня АДРЕСА_1 загальною площею 0,17 га, з них: під забудовою 0,04 га, для ведення особистого підсобного господарства 0,13 га. Державний акт на земельну ділянку за життя померлої не видавався (а.с. 14).

В матеріалах справи міститься технічний паспорт на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами в АДРЕСА_1 , виготовлений ФОП ОСОБА_14 11.12.2023 із зазначенням замовника – ОСОБА_1 , позивач по справі (а.с. 9-12), та документ, що підтверджує право власності – свідоцтво про право власності на житловий будинок, видане Тернівською селищною радою народних депутатів 01 серпня 1986 року на підставі рішення виконкому Тернівської селищної ради народних депутатів № 82 від 24.07.1986, головою домогосподарства являється ОСОБА_3 (а.с. 15).

Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина.

Крім позивача, спадкоємцем за заповітом на майно після смерті ОСОБА_3 , є ОСОБА_2 , онука спадкодавця, та рідна сестра позивача, відповідач по справі (а.с. 20).

Факт її родинних відносин зі спадкодавцем підтверджується копією паспорта останньої (а.с. 21) та копією свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_5 , згідно якого остання 17.08.1991 зареєструвала шлюб із ОСОБА_15 та змінила прізвище « ОСОБА_8 » на « ОСОБА_16 » (а.с. 24).

Спадкоємець за заповітом ОСОБА_2 , відповідач по справі, після смерті спадкодавця спадщину не прийняла, звертатися до суду із заявою про продовження строку на прийняття спадщини не буде, не заперечує проти оформлення права власності на житловий будинок з належними до нього земельними ділянками, про що зробила відповідну заяву до суду від 12.05.2026 (а.с. 25).

Відповідач звернулась до приватного нотаріуса Торчицької В.М. по питанню оформлення спадщини після смерті спадкодавця ОСОБА_3 , але отримала письмову відмову, оскільки відповідно до п. 2 ст. 529 УРСР (редакція 1963 року) онуки спадкодавця мають право на спадкування лише у тому випадку, якщо на момент відкриття спадщини немає в живих того з батьків, хто б мав право на спадкування (сина або дочки спадкодавця), а батько позивача ОСОБА_4 на момент смерті ОСОБА_3 був живий, а помер ІНФОРМАЦІЯ_7 (а.с. 37).

Отже, у позивача відсутній позасудовий порядок визнання права власності на житловий будинок та земельні ділянки, у зв`язку з чим остання і звернулась до суду.

Оскільки правовідносини щодо спадщини ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_6 , виникли під час дії Цивільного Кодексу 1963 року, то згідно з п. 4 Заключних та перехідних положень ЦК України 2003 року, необхідно застосовувати норми ЦК УРСР 1963 року.

Згідно ч. 1, 2 ст. 524 ЦК УРСР 1963 року спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. Спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом.

Згідно ст. 529 ЦК УРСР 1963 року при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті. Онуки і правнуки спадкодавця є спадкоємцями за законом, якщо на час відкриття спадщини немає в живих того з їх батьків, хто був би спадкоємцем.

Статтею 548 ЦК УРСР 1963 року передбачено, що для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Згідно з ст. 549 ЦК УРСР 1963 року вважається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. Статтею 553 ЦК УРСР 1963 року передбачено, що спадкоємець за законом або за заповітом вправі відмовитись від спадщини протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Вважається, що відмовився від спадщини також той спадкоємець, який не вчинив жодної з дій, що свідчать про прийняття спадщини (стаття 549 цього Кодексу).

Враховуючи, що матеріалами справи встановлено та повністю підтверджено належність спірного житлового будинку та земельних ділянок спадкодавцю, позивач ОСОБА_1 як спадкоємець за законом, є такою, що прийняла спадщину фактично вступивши в управління та розпоряджання ним, а відповідач ОСОБА_2 відмовилась від спадщини, оскільки не вчинила жодної з дій, що свідчать про прийняття спадщини, а також беручи до уваги відсутність у позивача можливості оформити свої спадкові права в нотаріальному порядку, відповідач повністю це визнає та не заперечує, суд доходить висновку про наявність правових підстав для визнання за позивачем права власності на житловий будинок та земельні ділянки, а тому задовольняє позов про визнання права власності за позивачем ОСОБА_1 на житловий будинок та земельні ділянки, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

Вимога про стягнення з відповідача витрат по сплаті судового збору, позивачем не заявлялась.

На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 13, 89, 141, 247, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про визнання права власності на нерухоме майно, задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , право власності на наступне нерухоме майно, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на: 1) житловий будинок садибного типу (літ. А), рік спорудження - 1969, загальною площею 61,1 кв. м, житловою площею 36,3 кв. м, з господарськими будівлями і спорудами: а - прибудова, а1 - прибудова, а2 - тераса, Б - літня кухня, б - прибудова, В - сарай, ПГ - погріб, ворота з хвірткою - № 1, огорожа № 1-2; 2) земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), площею 0,0400 га, кадастровий номер не визначено; 3) земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства, площею 0,1300 га, кадастровий номер не визначено.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення, до Сумського апеляційного суду у встановленому законом порядку.

Суддя:підпис З оригіналом згідно

Суддя : В. Д. Жмурченко