Постанова від 09 серпня 2026 р. у справі №135/1312/26 — Ладижинський міський суд Вінницької області

Справа № 135/1312/26

Провадження № 3/135/402/26

ПОСТАНОВА

іменем України

10.08.2026 м. Ладижин

Суддя Ладижинського міського суду Вінницької області Волошина Т.В., за участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшли з ВП № 3 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

29 липня 2026 року о 17 год 40 хв ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «Renault Duster», державний номерний знак НОМЕР_1 , на польовій дорозі поблизу с. Лукашівка Гайсинського району Вінницької області та автомобільної дороги Лукашівка – Губник – Четвертинівка, під час виконання маневру розвороту не переконався, що цей маневр буде безпечним, унаслідок чого допустив з`їзд автомобіля в рів.

Унаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобіль «Renault Duster» зазнав механічних пошкоджень, а саме: пошкоджено передній лівий бампер, переднє ліве крило, передній лівий підкрилок, елементи передньої підвіски та рульового керування. Потерпілих у дорожньо-транспортній пригоді немає.

У судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення визнав повністю. Пояснив, що 29 липня 2026 року, керуючи автомобілем «Renault Duster», державний номерний знак НОМЕР_1 , на польовій дорозі поблизу с. Лукашівка Гайсинського району Вінницької області під час виконання маневру розвороту допустив з`їзд автомобіля в рів. Унаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобіль зазнав механічних пошкоджень, потерпілих немає. Обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, схемі місця дорожньо-транспортної пригоди та письмових поясненнях, підтвердив, проти них не заперечував. У вчиненому щиро розкаявся та просив суворо його не карати.

Суд роз`яснив ОСОБА_1 , що встановлені фактичні обставини можуть свідчити про порушення вимог пункту 10.1 Правил дорожнього руху України. Щодо такої правової оцінки встановлених обставин ОСОБА_1 заперечень не висловив.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, суд дійшов таких висновків.

Згідно зі статтею 245 КУпАП України завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Статтею 280 КУпАП України встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Положеннями частин 1, 2 статті 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Частиною 1 статті 8 КУпАП України встановлено, що особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.

Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за наведених вище обставин підтверджується сукупністю досліджених у судовому засіданні доказів, які не викликають сумнівів у своїй достовірності та допустимості.

Зокрема, такими доказами є: протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 732241 від 29 липня 2026 року, складений уповноваженою особою, з яким ОСОБА_1 ознайомлений, який ним підписаний та копію якого він отримав; схема місця дорожньо-транспортної пригоди, з якої вбачається, що вид пригоди визначено як наїзд на перешкоду, кількість учасників ДТП — один, а також зафіксовано розташування транспортного засобу після пригоди та його пошкодження; письмові пояснення ОСОБА_1 , у яких він зазначив, що під час руху польовою дорогою виконував маневр розвороту та допустив зіткнення автомобіля з рівчаком; поясненнями ОСОБА_1 , наданими в судовому засіданні, у яких він визнав вину у вчиненні правопорушення.

Відповідно до пункту 10.1 Правил дорожнього руху України перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.

Судом установлено, що ОСОБА_1 , здійснюючи маневр розвороту, не переконався у безпечності його виконання, унаслідок чого допустив з`їзд автомобіля в рів. Саме порушення вимог пункту 10.1 Правил дорожнього руху перебуває у прямому причинному зв`язку з настанням дорожньо-транспортної пригоди та пошкодженням автомобіля.

У протоколі про адміністративне правопорушення зазначено пункт 13.1 Правил дорожнього руху України. Водночас зі схеми місця ДТП, з якою ОСОБА_1 ознайомлений та яку підписав, убачається посилання також на пункт 10.1 Правил дорожнього руху. Фактичні обставини, викладені у письмових поясненнях ОСОБА_1 та підтверджені ним у судовому засіданні, свідчать, що дорожньо-транспортна пригода сталася під час виконання ним маневру розвороту. За таких обставин суд надає діям ОСОБА_1 правову оцінку як порушенню пункту 10.1 Правил дорожнього руху України.

Отже, ОСОБА_1 порушив вимоги пункту 10.1 Правил дорожнього руху України, що спричинило пошкодження транспортного засобу, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене статтею 124 КУпАП.

Вирішуючи питання про вид адміністративного стягнення, суд відповідно до статті 33 КУпАП враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, а також обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Обставиною, що пом`якшує відповідальність ОСОБА_1 , суд визнає щире розкаяння. Обставин, що обтяжують адміністративну відповідальність ОСОБА_1 , судом не встановлено.

З огляду на характер правопорушення, визнання вини, щире розкаяння, відсутність потерпілих та обставин, що обтяжують відповідальність, суд вважає, що накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в межах санкції статті 124 КУпАП буде достатнім для його виховання в дусі додержання законів України та запобігання вчиненню нових правопорушень.

Відповідно до статті 40-1 КУпАП та пункту 5 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» з особи, на яку накладено адміністративне стягнення, підлягає стягненню судовий збір у розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665 грн 60 коп.

Керуючись статтями 33, 40-1, 124, 245, 251, 280, 283, 284, 294, 301, 303, 307, 308 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) грн, у дохід держави.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн 60 коп.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що штраф має бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів із дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови — не пізніш як через п`ятнадцять днів із дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься правопорушником в установу банку України, якщо інше не встановлено законодавством України.

У разі несплати штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання, роботи правопорушника або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з ОСОБА_1 стягуються подвійний розмір штрафу, визначений статтею 124 КУпАП та зазначений у цій постанові, а також витрати на облік адміністративних правопорушень у розмірі, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів із дня її винесення до Вінницького апеляційного суду через Ладижинський міський суд Вінницької області.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а в разі подання апеляційної скарги — після розгляду справи апеляційним судом, якщо постанову не скасовано.

Постанова не підлягає виконанню, якщо її не було звернуто до виконання протягом трьох місяців із дня її винесення.

У разі оскарження постанови перебіг строку давності виконання постанови зупиняється до розгляду скарги. У разі відстрочки виконання постанови відповідно до статті 301 КУпАП перебіг строку давності виконання постанови зупиняється до закінчення строку відстрочки.

Суддя