Вирок від 10 серпня 2026 р. у справі №129/1493/25 — Гайсинський районний суд Вінницької області

Справа № 129/1493/25

Провадження по справі № 1-кп/129/290/2026

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" серпня 2026 р. Гайсинський районний суд Вінницької області

в складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,

з участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурорів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

обвинуваченої ОСОБА_7 ,

її захисника - адвоката ОСОБА_8 ,

потерпілої ОСОБА_9 ,

потерпілої ОСОБА_10 ,

потерпілого ОСОБА_11 ,

потерпілої ОСОБА_12 ,

потерпілого ОСОБА_13 ,

потерпілого ОСОБА_14 ,

представника заявника ОСОБА_15 (в режимі відеоконференції),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Гайсина кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024020000000906 від 21.12.2024 року, про обвинувачення:

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Куна Гайсинського району Вінницької області, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , українки, громадянки України, з повною середньою спеціальною освітою, має на утриманні трьох неповнолітніх дітей, несудимої,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_7 обвинувачується у тому, що вона 20.12.2024 року близько 23 години 44 хвилини, керуючи технічно справним автомобілем «OPEL ZAFIRA», державний номер НОМЕР_1 , рухаючись автодорогою М-30 «Стрий - Тернопіль - Кропивницький - Знам`янка - Луганськ - Ізварине», в межах вулиці Центральна населеного пункту м. Гайсин Вінницької області, перед початком зміни напрямку руху у вигляді здійснення маневру розвороту не переконалась, що це буде безпечним і не створить небезпеки іншим учасникам руху, не надала дорогу зустрічному транспортному засобу, здійснила виїзд на смугу зустрічного руху, де допустила зіткнення з автопоїздом у складі автомобіля «VOLVO FH 16», державний номер НОМЕР_2 , та напівпричепа «SCHMITZ CARGOBULL», державний номер НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_16 .

Внаслідок даної пригоди пасажири автомобіля «OPEL ZAFIRA» ОСОБА_17 , ОСОБА_18 та ОСОБА_19 від отриманих травм загинули на місці події, а інші пасажири даного автомобіля, а саме ОСОБА_11 , ОСОБА_10 та ОСОБА_9 отримали тілесні ушкодження.

Згідно з висновком судово-медичної експертизи №190 від 05.01.2025 трупа ОСОБА_19 виявлено тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, яка проявилась травматичним субарахноїдальним крововиливом, забоєм головного мозку, переломом кісток основи черепа; закритої тупої травми грудної клітки, яка проявилась множинними прямими переломами ребер зліва. Смерть громадянки ОСОБА_19 настала внаслідок травматичного шоку, який розвинувся на фоні сполучної травми тіла, яка проявилась закритою черепно-мозковою травмою, закритою тупою травмою грудної клітки. Вказані тілесні ушкодження мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент їх заподіяння, та стоять у прямому причинному зв`язку з настанням смерті.

При судово-токсикологічній експертизі крові від трупа ОСОБА_19 методом газово-рідинної хроматографії виявлено наявність етилового спирту в концентрації 1,0‰, наявність метилового спирту, а також пропилового, бутилового, амілового спиртів та їх ізомерів не виявлено. Така кількість алкоголю в крові свідчить про легке алкогольне сп`яніння ОСОБА_19 на момент настання смерті.

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи №191 від 05.01.2025 трупа ОСОБА_18 виявлено тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, яка проявилась травматичним субарахноїдальним крововиливом, забоєм головного мозку, переломом кісток склепіння та основи черепа. Смерть ОСОБА_18 настала внаслідок травматичного шоку, який розвинувся на фоні масивної закритої черепно-мозкової травми. Вказані тілесні ушкодження мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент їх заподіяння, та стоять у прямому причинному зв`язку з настанням смерті.

При судово-токсикологічній експертизі крові від трупа ОСОБА_18 методом газово-рідинної хроматографії виявлено наявність етилового спирту в концентрації 1,6‰, наявність метилового спирту, а також пропилового, бутилового, амілового спиртів та їх ізомерів не виявлено. Така кількість алкоголю в крові свідчить про легке алкогольне сп`яніння ОСОБА_18 на момент настання смерті.

Згідно з висновком судово-медичної експертизи №192 від 05.01.2025 трупа ОСОБА_17 виявлено тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, яка проявилась травматичним субарахноїдальним крововиливом, забоєм головного мозку, багатоуламковим переломом кісток склепіння черепа; закритої тупої травми грудної клітки, яка проявилась переломом тіла грудини, множинними двобічними переломами ребер. Смерть громадянина ОСОБА_17 настала внаслідок травматичного шоку, який розвинувся на фоні сполучної травми тіла, яка проявилась закритою черепно-мозковою травмою, закритою тупою травмою грудної клітки. Вказані ушкодження мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент їх заподіяння, та стоять у прямому причинному зв`язку з настанням смерті.

При судово-токсикологічній експертизі крові від трупа ОСОБА_17 методом газово-рідинної хроматографії виявлено наявність етилового спирту в концентрації 4,2‰, наявність метилового спирту, а також пропилового, бутилового, амілового спиртів та їх ізомерів не виявлено. Така кількість алкоголю в крові свідчить про тяжкий ступінь алкогольного сп`яніння ОСОБА_17 на момент настання смерті.

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи №29 від 14.03.2025 у потерпілої ОСОБА_9 виявлено тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому лівої плечової кістки у верхній третині зі зміщенням, які відносяться до категорії середнього ступеня тяжкості за критерієм тривалості розладу здоров`я.

Згідно з висновком судово-медичної експертизи №30 від 14.03.2025 у потерпілого ОСОБА_11 виявлено тілесні ушкодження у вигляді повного розриву лонного симфізу та неповного розриву крижово-клубових зчленувань, які відносяться до категорії середнього ступеня тяжкості за критерієм тривалості розладу здоров`я.

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи №31 від 14.03.2025 у потерпілої ОСОБА_10 виявлено тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому обох кісток лівого передпліччя, закритого перелому лівої ліктьової кістки та двобічних переломів ребер (8 зліва, 2, 6 справа), які відносяться до категорії середнього ступеня тяжкості за критерієм тривалості розладу здоров`я.

Тілесне ушкодження у вигляді травматичного правобічного гемотораксу є небезпечним для життя в момент його заподіяння і відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень.

Згідно з висновком судової інженерно-транспортної експертизи від 19.02.2025 №СЕ-19/102-25/3456-ІТ в даній дорожній ситуації водійка автомобіля «OPEL ZAFIRA», державний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_7 повинна була діяти згідно з технічними вимогами п.п. 10.1, 10.4 Правил дорожнього руху.

В даній дорожній ситуації водійка автомобіля «OPEL ZAFIRA», державний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_7 мала технічну можливість запобігти зіткненню, виконавши вимоги п.п. 10.1, 10.4 Правил дорожнього руху.

В діях водійки автомобіля «OPEL ZAFIRA», державний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_7 вбачаються невідповідності вимогам п.п. 10.1, 10.4 Правил дорожнього руху, які з технічної точки зору знаходяться в причинному зв`язку з подією дорожньо-транспортної пригоди.

Таким чином, водійка ОСОБА_7 за вищевикладених обставин порушила вимоги п.п. 10.1, 10.4 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306 (зі змінами та доповненнями), згідно з якими:

- п. 10.1 - «перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху»;

- п. 10.4 - «водій, що виконує поворот ліворуч або розворот поза перехрестям з відповідного крайнього положення на проїзній частині даного напрямку, повинен дати дорогу зустрічним транспортним засобам, а при виконанні цих маневрів не з крайнього лівого положення на проїзній частині — і попутним транспортним засобам. Водій, що виконує поворот ліворуч, повинен дати дорогу попутним транспортним засобам, які рухаються попереду нього і виконують розворот».

Порушення водійкою ОСОБА_7 вимог п.п. 10.1, 10.4 Правил дорожнього руху знаходяться у безпосередньому причинному зв`язку з наслідками дорожньо-транспортної пригоди, а саме із настанням смерті ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , заподіянням ОСОБА_9 та ОСОБА_11 тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості та заподіянням ОСОБА_10 тяжких та середнього ступеня тяжкості тілесних ушкоджень.

Дії ОСОБА_7 кваліфікуються за ч. 3 ст. 286 КК України як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило загибель кількох осіб, заподіяло тяжке тілесне ушкодження та спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.

Допитана в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_7 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України, визнала повністю, у вчиненому щиро розкаялась, підтвердила обставини дорожньо-транспортної пригоди, викладені в обвинувальному акті, та пояснила, що дійсно 20.12.2024 року, керуючи автомобілем «OPEL ZAFIRA», допустила порушення Правил дорожнього руху України, що призвело до дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок якої загинули пасажири автомобіля та інші особи отримали тілесні ушкодження.

Обвинувачена зазначила, що шкодує про вчинене, усвідомлює тяжкість наслідків дорожньо-транспортної пригоди та просила суд суворо її не карати.

Потерпілий ОСОБА_14 у судовому засіданні пояснив, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди загинув його син ОСОБА_17 . Смерть сина стала для нього тяжкою та непоправною втратою, спричинила значні моральні переживання та душевні страждання. Разом з тим потерпілий зазначив, що обвинувачена після дорожньо-транспортної пригоди не ухилялася від відповідальності, визнала свою вину, щиро розкаялася у вчиненому, вибачилася перед потерпілими та надавала допомогу. Претензій до ОСОБА_7 не має, просив суд суворо її не карати та не позбавляти волі.

Потерпіла ОСОБА_10 в судовому засіданні пояснила, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди отримала тілесні ушкодження та тривалий час перебувала на лікуванні. Обставини дорожньо-транспортної пригоди підтвердила. Пояснила, що після пригоди обвинувачена не ухилялася від спілкування з потерпілими, щиро розкаялася у вчиненому та надавала допомогу. Будь-яких претензій до ОСОБА_7 потерпіла не має, просила суд суворо її не карати та не позбавляти волі.

Потерпілий ОСОБА_11 у судовому засіданні підтвердив обставини дорожньо-транспортної пригоди та повідомив про отримані ним тілесні ушкодження. Зазначив, що після дорожньо-транспортної пригоди обвинувачена не залишила потерпілих без уваги, висловлювала співчуття та надавала допомогу. Матеріальних чи моральних претензій до ОСОБА_7 не має. Просив суд при призначенні покарання врахувати її поведінку після пригоди, щире каяття та не застосовувати до неї покарання у виді позбавлення волі.

Потерпілий ОСОБА_13 у судовому засіданні пояснив, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди загинула його дружина ОСОБА_19 . Втрата дружини стала для нього тяжким потрясінням та спричинила значні моральні страждання. Разом з тим потерпілий зазначив, що після дорожньо-транспортної пригоди обвинувачена визнавала свою вину, щиро розкаялася у вчиненому та надавала допомогу потерпілим. Будь-яких претензій до ОСОБА_7 не має, просив суд врахувати її поведінку після вчинення кримінального правопорушення та не призначати їй покарання у виді реального позбавлення волі.

Потерпіла ОСОБА_9 в судовому засіданні пояснила, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди отримала тілесні ушкодження, проходила лікування та реабілітацію. Підтвердила обставини дорожньо-транспортної пригоди та наслідки, які вона для неї спричинила. Разом з тим зазначила, що обвинувачена після пригоди поводила себе належним чином, визнала свою вину, розкаялася та надавала допомогу потерпілим. Будь-яких претензій до ОСОБА_7 не має, просила суд суворо її не карати та не позбавляти волі.

Потерпіла ОСОБА_12 у судовому засіданні пояснила, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди загинув її чоловік ОСОБА_18 , з яким вона прожила тривалий час однією сім`єю. Втрата чоловіка стала для неї тяжким потрясінням, спричинила значні моральні страждання та істотно змінила її життя. Підтвердила обставини дорожньо-транспортної пригоди, наслідки загибелі чоловіка та підтримала заявлений цивільний позов про відшкодування моральної шкоди. При призначенні покарання просила суд врахувати тяжкість наслідків кримінального правопорушення та призначити обвинуваченій справедливе покарання.

Суд, вислухавши пояснення обвинуваченої, потерпілих, дослідивши письмові докази у кримінальному провадженні та оцінивши їх у сукупності, приходить до висновку, що вина ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України, крім визнання вини обвинуваченою, повністю доведена та підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, які є належними, допустимими, достовірними, а у своїй сукупності - достатніми для ухвалення обвинувального вироку.

Так, винуватість ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення підтверджується:

-висновком судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_19 №190 від 05.01.2025 року встановлено, що у потерпілої виявлено тяжкі тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, яка проявилася травматичним субарахноїдальним крововиливом, забоєм головного мозку, переломом кісток основи черепа, а також закритої тупої травми грудної клітки з множинними переломами ребер зліва. Смерть ОСОБА_19 настала внаслідок травматичного шоку, який розвинувся на фоні сукупності зазначених тілесних ушкоджень. Експертом зазначено, що виявлені тілесні ушкодження могли утворитися внаслідок дії тупих твердих предметів, зокрема виступаючих частин салону легкового автомобіля під час дорожньо-транспортної пригоди, мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент їх заподіяння, та перебувають у прямому причинному зв`язку з настанням смерті потерпілої (том2, а.с. 71-73);

-висновком судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_18 №191 від 05.01.2025 року встановлено, що у потерпілого виявлено тяжкі тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, яка проявилася травматичним субарахноїдальним крововиливом, забоєм головного мозку та переломом кісток склепіння й основи черепа. Смерть ОСОБА_18 настала внаслідок травматичного шоку, який розвинувся на фоні зазначеної закритої черепно-мозкової травми. Експертом встановлено, що виявлені тілесні ушкодження могли утворитися внаслідок дії тупих твердих предметів, якими могли бути виступаючі частини салону легкового автомобіля під час дорожньо-транспортної пригоди, мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент їх заподіяння, та перебувають у прямому причинному зв`язку з настанням смерті потерпілого (том2, а.с.74-76);

-висновком судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_17 №192 від 05.01.2025 року встановлено, що у потерпілого виявлено тяжкі тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, яка проявилася травматичним субарахноїдальним крововиливом, забоєм головного мозку, багатоуламковим переломом кісток склепіння черепа, а також закритої тупої травми грудної клітки з переломом грудини та множинними двобічними переломами ребер. Смерть ОСОБА_17 настала внаслідок травматичного шоку, який розвинувся на фоні зазначених тілесних ушкоджень. Експертом встановлено, що вказані ушкодження могли утворитися внаслідок дії тупих твердих предметів, якими могли бути виступаючі частини салону легкового автомобіля під час дорожньо-транспортної пригоди, мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент їх заподіяння, та перебувають у прямому причинному зв`язку з настанням смерті потерпілого (том 2, а.с. 77-79);

-висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, від 21.12.2024 року встановлено, що водій автопоїзда «VOLVO FH 16» ОСОБА_16 станом на момент проведення огляду у стані алкогольного сп`яніння не перебував (том2, а.с.80);

-висновком судово-медичної токсикологічної експертизи №4258 від 24.12.2024 року встановлено, що при дослідженні зразка крові ОСОБА_16 етилового спирту, а також метилового, пропілового, бутилового та амілового спиртів і їх ізомерів не виявлено. Таким чином, на момент дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_16 у стані алкогольного сп`яніння не перебував (том 2, а.с.82);

-висновком судово-медичної токсикологічної експертизи №4259 від 31.12.2024 року встановлено, що в крові ОСОБА_16 барбітурової кислоти, алкогольної групи отрут, похідних 1,4-бензодіазепіну, фенотіазину та феніламінаміну, а також тетрагідроканабінолу не виявлено (том 2, а.с. 83-84);

-висновком судово-медичної токсикологічної експертизи №4260 від 24.12.2024 року встановлено, що в крові ОСОБА_7 похідних барбітурової кислоти, алкалоїдів групи опію, похідних 1,4-бензодіазепіну, фенотіазину та феніламінаміну, а також тетрагідроканабінолу не виявлено (том 2, а.с.87);

-висновком судово-медичної токсикологічної експертизи №4261 від 31.12.2024 року встановлено, що в крові ОСОБА_7 похідних барбітурової кислоти, алкалоїдів групи опію, похідних 1,4-бензодіазепіну, фенотіазину та фенілакіламіну, а також тетрагідроканабінолу не виявлено, що свідчить про відсутність у неї стану наркотичного чи іншого токсичного сп`яніння на момент дорожньо-транспортної пригоди (том 2, а.с.88-89);

-Постановами слідчого від 27.12.2024 року та протоколами про зняття показань технічних приладів та технічних засобів, що мають функції відеозапису, підтверджується отримання органом досудового розслідування відеозаписів з камер зовнішнього спостереження АЗС «ОККО» та АЗС «Люкс-Ойл», розташованих у м. Гайсин Вінницької області. Вказані відеозаписи були скопійовані на цифрові носії інформації та долучені до матеріалів кримінального провадження. Зазначені відеозаписи містять відомості щодо руху автомобіля «OPEL ZAFIRA», державний номер НОМЕР_1 , безпосередньо перед дорожньо-транспортною пригодою та мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення (том 2, а.с. 90-91,92,93, 94-95,96,97);

-висновком експерта № СЕ-19/102-25/26372-ІТ від 09.01.2025 року за результатами інженерно-транспортної експертизи технічного стану автомобіля «OPEL ZAFIRA», державний номер НОМЕР_1 , встановлено, що гальмівна система, рульове керування та ходова частина зазначеного транспортного засобу до моменту дорожньо-транспортної пригоди не мали технічних несправностей, які могли б перебувати у причинному зв`язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди. Виявлені під час дослідження пошкодження мають післяаварійний характер та утворилися внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (том 2, а.с.110-114);

-висновком експерта № СЕ-19/102-24/26373-ІТ від 07.01.2025 року за результатами інженерно-транспортної експертизи технічного стану автомобіля «VOLVO FH 16», державний номер НОМЕР_2 , встановлено, що робоча гальмівна система, рульове керування та ходова частина зазначеного транспортного засобу на момент дорожньо-транспортної пригоди перебували у технічно справному стані, виконували свої конструктивні функції, а будь-яких ознак несправностей, які могли перебувати у причинному зв`язку з виникненням ДТП, не виявлено (том 2, а.с. 117-120);

-висновком комісійної судової експертизи № КСЕ-19/102-25/2398 від 05.02.2025 року встановлено механізм дорожньо-транспортної пригоди та взаємне розташування її учасників. За результатами дослідження відеозаписів, матеріалів кримінального провадження, слідової інформації та пошкоджень транспортних засобів експерти дійшли висновку, що водій автомобіля «OPEL ZAFIRA», державний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_7 , під час виконання маневру розвороту ліворуч виїхала на смугу зустрічного руху, якою в цей час рухався автомобіль «VOLVO FH 16» з напівпричепом «SCHMITZ CARGOBULL». Місце зіткнення транспортних засобів розташоване на смузі руху автомобіля «VOLVO FH 16». Експертами встановлено, що водій автомобіля «VOLVO FH 16» ОСОБА_16 не мав технічної можливості уникнути зіткнення шляхом застосування екстреного гальмування з моменту виникнення небезпеки для руху. Водночас водій автомобіля «OPEL ZAFIRA» ОСОБА_7 повинна була діяти відповідно до вимог пунктів 10.1 та 16.13 Правил дорожнього руху України та мала технічну можливість уникнути дорожньо-транспортної пригоди за умови виконання вимог зазначених Правил. Експерти дійшли висновку, що невідповідність дій ОСОБА_7 вимогам пунктів 10.1 та 16.13 Правил дорожнього руху України перебуває у прямому причинному зв`язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди, тоді як у діях водія автомобіля «VOLVO FH 16» ОСОБА_16 невідповідностей вимогам Правил дорожнього руху України, які б перебували у причинному зв`язку з виникненням ДТП, не встановлено (том 2, а.с. 122-130);

-висновком комісійної судової експертизи № КСЕ-19/102-25/2398 від 05.02.2025 року встановлено, що визначити час руху автомобіля Opel Zafira з моменту зміни напрямку руху (виконання маневру повороту ліворуч) до моменту зіткнення з автопоїздом у складі автомобіля Volvo FH 16 та напівпричепа SCHMITZ CARGOBULL неможливо, в зв`язку з тим, що зйомка здійснювалась у темну пору доби без постійного джерела освітлення, що призводить до збільшення шумів і низької деталізації, кадри мають низьку різкість та чіткість, а в момент контактування транспортних засобів, автопоїзд перекривав оглядовість пристрою відеозапису.

Зіткнення автомобіля Opel Zafira (номерний знак НОМЕР_1 ) з автопоїздом у складі автомобіля Volvo FH 16 (номерний знак НОМЕР_2 ) та напівпричепа SCHMITZ CARGOBULL (номерний знак НОМЕР_4 ) сталося у лівій смузі руху по вул. Центральній у напрямку м. Немирів (по ходу руху автопоїзда у складі автомобіля Volvo FH 16 та напівпричепа SCHMITZ CARGOBULL), перед початком загального осипу деталей автомобілів.

У цій дорожньо-транспортній ситуації водійка автомобіля Opel Zafira (номерний знак НОМЕР_1 ) ОСОБА_7 повинна була діяти згідно з технічними вимогами п. 10.1, 10.4 Правил дорожнього руху. У цій дорожньо-транспортній ситуації водій автопоїзда у складі автомобіля Volvo FH 16 (номерний знак НОМЕР_2 ) та напівпричепа SCHMITZ CARGOBULL (номерний знак НОМЕР_4 ) ОСОБА_16 повинен був діяти згідно з технічними вимогами п. 12.2, 12.3, 12.4 Правил дорожнього руху.

У цій дорожньо-транспортній ситуації водійка автомобіля Opel Zafira (номерний знак НОМЕР_1 ) ОСОБА_7 мала технічну можливість запобігти зіткненню, виконанням вимог п. 10.1, 10.4 Правил дорожнього руху.

Вирішити в категоричній формі питання щодо наявності або відсутності у водія автопоїзда у складі автомобіля Volvo FH 16 (номерний знак НОМЕР_2 ) та напівпричепа SCHMITZ CARGOBULL (номерний знак НОМЕР_4 ) ОСОБА_16 технічної можливості запобігти зіткненню з автомобілем Opel Zafira (номерний знак НОМЕР_1 ) не видається можливим.

Обумовлено це відсутністю в постанові, про призначення експертизи та наданих матеріалах кримінального провадження даних про час існування небезпеки для водія автопоїзда у складі автомобіля Volvo FH 16 та напівпричепа SCHMITZ CARGOBULL, а відповідно до відеозапису, наданого на дослідження, встановити час руху автомобіля Opel Zafira з моменту зміни напрямку руху (виконання маневру повороту ліворуч) до моменту зіткнення неможливо.

В діях водійки автомобіля Opel Zafira (номерний знак НОМЕР_1 ) ОСОБА_7 вбачаються невідповідності вимогам п. 10.1, 10.4 ПДР, які з технічної точки зору знаходяться у причинному зв`язку з подією дорожньо-транспортної пригоди.

У діях водія автопоїзда у складі автомобіля Volvo FH 16 (номерний знак НОМЕР_2 ) та напівпричепа SCHMITZ CARGOBULL (номерний знак НОМЕР_4 ) ОСОБА_16 вбачається невідповідність технічним вимогам п. 12.4 Правил дорожнього руху.

Вирішити питання щодо наявності або відсутності у водія автопоїзда у складі автомобіля Volvo FH 16 (номерний знак НОМЕР_2 ) та напівпричепа SCHMITZ CARGOBULL (номерний знак НОМЕР_4 ) технічної можливості запобігти пригоді шляхом виконання вимог п. 12.3, 12.4 Правил дорожнього руху не видається можливим. Тому визначити, чи знаходиться невідповідність в діях водія ОСОБА_16 технічним вимогам п. 12.4 Правил дорожнього руху у причинному зв`язку з подією дорожньо-транспортної пригоди, також не видається можливим (том 2, а.с. 123-130);

-висновком експерта № СЕ-19/102-25/3456-ІТ від 19.02.2025 року встановлено, що в даній дорожньо-транспортній ситуації водійка автомобіля «Opel Zafira», державний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_7 повинна була діяти відповідно до вимог пунктів 10.1 та 10.4 Правил дорожнього руху України та мала технічну можливість запобігти зіткненню шляхом виконання зазначених вимог Правил дорожнього руху. Експертом встановлено, що водій автопоїзда у складі автомобіля «Volvo FH 16», державний номер НОМЕР_2 , та напівпричепа «SCHMITZ CARGOBULL», державний номер НОМЕР_4 , ОСОБА_16 не мав технічної можливості запобігти зіткненню з автомобілем «Opel Zafira» як при дотриманні вимог Правил дорожнього руху України, так і при їх недотриманні.

Згідно з висновком експерта, у діях ОСОБА_7 вбачаються невідповідності вимогам пунктів 10.1 та 10.4 Правил дорожнього руху України, які з технічної точки зору перебувають у причинному зв`язку з подією дорожньо-транспортної пригоди. У діях ОСОБА_16 вбачаються невідповідності вимогам пункту 12.4 Правил дорожнього руху України, однак зазначені невідповідності з технічної точки зору не перебувають у причинному зв`язку з дорожньо-транспортною пригодою (том 2, а.с. 133-138);

-висновком експерта № 31 встановлено, що у ОСОБА_10 виявлено тілесні ушкодження у вигляді забійної рани правої скроневої ділянки, струсу головного мозку, закритого перелому обох кісток лівого передпліччя, закритого перелому лівої ліктьової кістки, двобічних переломів ребер (8 зліва, 2, 6 справа) та травматичного правобічного гемотораксу. Зазначені ушкодження утворилися від дії тупих твердих предметів, могли виникнути за обставин дорожньо-транспортної пригоди та у строки, зазначені у матеріалах кримінального провадження. Забійна рана правої скроневої ділянки та струс головного мозку відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я. Закритий перелом обох кісток лівого передпліччя, закритий перелом лівої ліктьової кістки та двобічні переломи ребер відносяться до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості за критерієм тривалості розладу здоров`я. Травматичний правобічний гемоторакс є небезпечним для життя в момент заподіяння та відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень (том 2, а.с. 139-140);

-висновком експерта № 30 за результатами судово-медичної експертизи за медичними документами встановлено, що у ОСОБА_11 внаслідок дорожньо-транспортної пригоди виявлено тілесні ушкодження у вигляді крововиливу під кон`юнктиву правого очного яблука, забійної рани в лобній ділянці голови, струсу головного мозку, повного розриву лонного симфізу та неповного розриву крижово-клубових зчленувань. Зазначені тілесні ушкодження могли виникнути від дії тупих твердих предметів або співудару об такі предмети та відповідають обставинам дорожньо-транспортної пригоди. Крововилив під кон`юнктиву правого очного яблука, забійна рана та струс головного мозку відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я. Повний розрив лонного симфізу та неповний розрив крижово-клубових зчленувань відносяться до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості за критерієм тривалості розладу здоров`я (том 2, а.с.141-142).

-висновком експерта № 29 за результатами судово-медичної експертизи за медичними документами встановлено, що у ОСОБА_9 внаслідок дорожньо-транспортної пригоди виявлено тілесні ушкодження у вигляді забійних ран у лобній ділянці, струсу головного мозку та закритого перелому лівої плечової кістки у верхній третині зі зміщенням. Зазначені тілесні ушкодження могли виникнути від дії тупих твердих предметів або співудару об такі предмети та відповідають обставинам дорожньо-транспортної пригоди. Забійні рани та струс головного мозку відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я. Закритий перелом лівої плечової кістки у верхній третині зі зміщенням відноситься до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості за критерієм тривалості розладу здоров`я (том 2, а.с.143-144).

Вказані висновки судово-медичних експертиз узгоджуються між собою, а також з іншими доказами у справі та підтверджують факт заподіяння внаслідок дорожньо-транспортної пригоди тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості потерпілим ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_9

-постановою слідчого від 21.12.2024 року, якою речовими доказами у кримінальному провадженні визнано автомобіль «OPEL ZAFIRA», державний номер НОМЕР_1 , автомобіль «VOLVO FH 16», державний номер НОМЕР_2 , напівпричіп «SCHMITZ CARGOBULL», державний номер НОМЕР_4 , а також свідоцтва про реєстрацію зазначених транспортних засобів, які містять на собі сліди дорожньо-транспортної пригоди та мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення( том 2 а.с. 66-67);

-постановою слідчого від 21.12.2024 року, якою речовими доказами у кримінальному провадженні визнано фрагмент подушки безпеки з переднього пасажирського сидіння автомобіля «OPEL ZAFIRA», державний номер НОМЕР_1 , фрагмент подушки безпеки водія зазначеного автомобіля, вирізаний фрагмент заднього лівого колеса та накладку керма автомобіля, які містять відомості щодо механізму дорожньо-транспортної пригоди та мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення (том 2 а.с.68);

-ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 26.12.2024 року, якою накладено арешт на транспортні засоби, документи та предмети, вилучені під час огляду місця дорожньо-транспортної пригоди, які були визнані речовими доказами у кримінальному провадженні та мають значення для встановлення механізму дорожньо-транспортної пригоди й інших обставин кримінального правопорушення (том 2 а.с.69-70).

Суд вважає, що наведені докази є послідовними, взаємоузгодженими між собою та об`єктивно підтверджують обставини, викладені в обвинувальному акті.

Таким чином, суд приходить до висновку, що дії ОСОБА_7 органом досудового розслідування правильно кваліфіковані за ч. 3 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило загибель кількох осіб, заподіяло тяжке тілесне ушкодження та спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.

Оцінюючи в сукупності наведені обставини кримінального провадження, характер та ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченої, її поведінку після вчинення дорожньо-транспортної пригоди, ставлення до вчиненого та наслідків кримінального правопорушення, суд приходить до висновку про можливість призначення ОСОБА_7 покарання у виді позбавлення волі із позбавленням права керування транспортними засобами в межах санкції ч. 3 ст. 286 КК України.

Обставинами, які відповідно до ст. 66 КК України пом`якшують покарання ОСОБА_7 , суд визнає щире каяття, повне визнання вини, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, а також часткове добровільне відшкодування шкоди потерпілій ОСОБА_12 .

Обставин, які відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченої, судом не встановлено.

При цьому суд враховує, що ОСОБА_7 раніше не судима, до кримінальної відповідальності притягується вперше, має постійне місце проживання та роботи, позитивно характеризується, має на утриманні трьох неповнолітніх дітей, у вчиненому щиро розкаялась, свою вину визнала повністю, не намагалася уникнути кримінальної відповідальності, підтвердила обставини вчинення кримінального правопорушення, активно сприяла встановленню всіх обставин кримінального провадження та частково відшкодувала потерпілій ОСОБА_12 завдану шкоду.

Також суд враховує, що кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 286 КК України, є необережним злочином, а матеріалами кримінального провадження не встановлено обставин, які б свідчили про зневажливе ставлення обвинуваченої до правил безпеки дорожнього руху, агресивну чи демонстративно небезпечну поведінку під час керування транспортним засобом, перебування її у стані алкогольного чи наркотичного сп`яніння або інші обставини, які б істотно підвищували ступінь суспільної небезпечності її дій.

Судом також враховується поведінка обвинуваченої після вчинення дорожньо-транспортної пригоди, її критичне ставлення до власних дій, намагання частково компенсувати потерпілим заподіяну шкоду та відсутність будь-яких даних про можливість вчинення нею нових кримінальних правопорушень у майбутньому.

Крім цього, суд враховує позицію потерпілих ОСОБА_14 , ОСОБА_13 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_9 , які під час судового розгляду просили суворо не карати обвинувачену, не позбавляти її волі, зазначали про відсутність до неї претензій, звертали увагу на її щире каяття, поведінку після дорожньо-транспортної пригоди та надану допомогу потерпілим. Водночас потерпіла ОСОБА_12 , яка втратила внаслідок дорожньо-транспортної пригоди близьку людину, підтримала заявлений цивільний позов та наполягала на призначенні обвинуваченій справедливого покарання з урахуванням тяжкості наслідків кримінального правопорушення.

При призначенні покарання суд також враховує клопотання Кунянського старостинського округу Гайсинської міської ради та фахівця із соціальної служби, в яких зазначено, що ОСОБА_7 позитивно характеризується за місцем проживання, користується повагою серед жителів громади, є одинокою багатодітною матір`ю та самостійно виховує трьох малолітніх дітей. У клопотанні також зазначено, що після дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_7 сама проходила лікування у зв`язку з отриманими тілесними ушкодженнями, а її сім`я перебуває у складних життєвих обставинах, у зв`язку з чим представники органу місцевого самоврядування просять суд не застосовувати до неї покарання, пов`язане з позбавленням волі.

Крім того, до суду надійшло колективне клопотання працівників стаціонарного відділення анестезіології та інтенсивної терапії КНП «Гайсинська центральна районна лікарня Гайсинської міської ради», в якому зазначено, що ОСОБА_7 працює медичною сестрою з 2016 року, позитивно характеризується за місцем роботи, сумлінно виконує свої професійні обов`язки, користується авторитетом серед колег та пацієнтів, неодноразово заохочувалася адміністрацією закладу, а колектив просить суд врахувати зазначені обставини при призначенні покарання та не позбавляти її волі.

Згідно з ч. 1 ст. 79 КК України у разі призначення покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі вагітним жінкам або жінкам, які мають дітей віком до семи років, крім засуджених до позбавлення волі на строк більше п`яти років за тяжкі і особливо тяжкі злочини, а також за корупційні кримінальні правопорушення, кримінальні правопорушення, пов`язані з корупцією, суд може звільнити таких засуджених від відбування як основного, так і додаткового покарання із встановленням іспитового строку у межах строку, на який згідно із законом жінку може бути звільнено від роботи у зв`язку з вагітністю, пологами і до досягнення дитиною семирічного віку.

Зазначене звільнення є спеціальним видом звільнення від відбування покарання з випробуванням, а допустимість його застосування лише до вагітних жінок та жінок, які мають дітей віком до семи років, є обов`язковою умовою такого звільнення. Закріплення цієї норми у кримінальному законодавстві зумовлене тим, що закон ставить інтереси дитини, її виховання та забезпечення належних умов життя вище, ніж негайне виконання покарання. Для застосування положень ст. 79 КК України суд повинен встановити не лише наявність у засудженої дитини віком до семи років, а й оцінити тяжкість кримінального правопорушення, характер її дій, поведінку до та після вчинення кримінального правопорушення, дані про особу та інші обставини, що мають значення для вирішення питання про можливість її виправлення без реального відбування покарання. Встановлення таких оціночних підстав є проявом дискреційних повноважень суду. Такий правовий висновок викладений у постанові Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 07.12.2023 у справі № 139/244/20.

Суд також враховує положення ст. 79 КК України, якою законодавцем передбачено спеціальну можливість звільнення від відбування покарання з випробуванням жінок, які мають дітей віком до семи років. Як встановлено судом, ОСОБА_7 є матір`ю трьох неповнолітніх дітей, наймолодша з яких, ІНФОРМАЦІЯ_2 , на час ухвалення вироку не досягла семирічного віку.

Після дорожньо-транспортної пригоди, унаслідок якої загинув її чоловік, саме ОСОБА_7 самостійно здійснює утримання, догляд та виховання дітей. Суд також враховує клопотання Кунянського старостинського округу Гайсинської міської ради, фахівця із соціальної роботи та колективу КНП «Гайсинська центральна районна лікарня Гайсинської міської ради», у яких порушено питання про незастосування до обвинуваченої реального позбавлення волі.

Вирішуючи питання про застосування до ОСОБА_7 положень ст. 79 КК України, суд також враховує положення статті 3 Конвенції ООН про права дитини, відповідно до яких в усіх діях щодо дітей першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню їх інтересів. При цьому право дитини на належне виховання, піклування та сімейне середовище має враховуватися судами при прийнятті рішень, які можуть істотно вплинути на її життя.

Суд також бере до уваги практику Європейського суду з прав людини, викладену у справі «Корнейкова та Корнейков проти України», відповідно до якої при вирішенні питань, пов`язаних із застосуванням заходів кримінально-правового характеру до жінок, які мають малолітніх дітей, необхідно забезпечувати справедливий баланс між суспільним інтересом у виконанні покарання та найкращими інтересами дитини.

На підставі викладеного, враховуючи конкретні обставини цього кримінального провадження, особливо тяжкі наслідки кримінального правопорушення у вигляді загибелі трьох осіб та заподіяння потерпілим тяжких і середньої тяжкості тілесних ушкоджень, характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке є тяжким злочином, вчиненим з необережності, дані про особу обвинуваченої, яка раніше не судима, повністю визнала свою вину, щиро розкаялася, добровільно частково відшкодувала завдану кримінальним правопорушенням шкоду, позитивно характеризується за місцем проживання та роботи, самостійно виховує трьох неповнолітніх дітей, одна з яких не досягла семирічного віку, враховуючи позицію більшості потерпілих, які просили не позбавляти її волі, відсутність обставин, що обтяжують покарання, а також висновок органу пробації, суд доходить висновку про можливість застосування до ОСОБА_7 положень ст. 79 КК України та звільнення її від відбування основного покарання з випробуванням.

Відповідно до ч. 2 ст. 79 КК України у разі звільнення від відбування покарання з випробуванням вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до семи років суд покладає на засуджену обов`язки відповідно до ст. 76 КК України.

З огляду на викладене, суд вважає за необхідне покласти на ОСОБА_7 такі обов`язки:

-періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

-не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Вирішуючи питання про призначення додаткового покарання, суд враховує характер допущених ОСОБА_7 порушень Правил дорожнього руху України, які перебувають у прямому причинному зв`язку з настанням особливо тяжких наслідків, а також те, що кримінальне правопорушення було вчинене саме під час керування транспортним засобом. З огляду на це суд доходить висновку, що призначення додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на два роки є необхідним, справедливим та достатнім для досягнення мети покарання, передбаченої ст. 50 КК України, тому, незважаючи на застосування до обвинуваченої положень ст. 79 КК України щодо основного покарання, суд не знаходить підстав для звільнення її від відбування додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами.

Крім того, судом встановлено, що під час досудового розслідування до ОСОБА_7 застосовувався запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту в період з 31 березня 2025 року по 19 травня 2025 року. Відповідно до ч. 7 ст. 72 КК України строк перебування особи під цілодобовим домашнім арештом підлягає зарахуванню у строк покарання, а тому зазначений строк підлягає зарахуванню ОСОБА_7 у строк призначеного основного покарання з розрахунку, встановленого кримінальним законом.

Потерпіла ОСОБА_12 звернулась до суду з цивільним позовом до ОСОБА_7 про відшкодування моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, в якому просила стягнути з обвинуваченої 1 000 000 грн моральної шкоди, завданої смертю її чоловіка ОСОБА_18 , а також понесені судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6 000 грн.

В обґрунтування заявленого цивільного позову потерпіла зазначила, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 20.12.2024 року, загинув її чоловік ОСОБА_18 , з яким вона була пов`язана спільним побутом, сімейними відносинами, спільними життєвими планами та намірами щодо майбутнього сімейного життя. Потерпіла вказувала, що смерть чоловіка спричинила їй тяжкі душевні страждання, тривалі психологічні переживання, депресивний стан, порушення звичного способу життя, втрату емоційної підтримки та життєвих орієнтирів.

Крім того, у цивільному позові потерпіла зазначала, що після смерті чоловіка вона перебувала на лікуванні у лікаря-психіатра, отримувала медикаментозну та психотерапевтичну допомогу, а також зазнала тривалих негативних психологічних наслідків, пов`язаних із втратою близької людини.

Захисник обвинуваченої у поданому відзиві просив відмовити у задоволенні цивільного позову. Водночас обвинувачена ОСОБА_7 цивільний позов визнала частково, не заперечуючи факту заподіяння потерпілій моральної шкоди, однак просила суд при визначенні її розміру врахувати необережний характер кримінального правопорушення, добровільне часткове відшкодування моральної шкоди, щире каяття, позитивні дані про її особу, наявність на її утриманні трьох неповнолітніх дітей 2010, 2014 та 2021 років народження, а також її майновий стан.

Вирішуючи заявлений цивільний позов, суд виходить із наступного.

Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із протиправною поведінкою щодо неї самої або членів її сім`ї чи близьких родичів.

Згідно зі ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Відповідно до ст. 1168 ЦК України моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується одному з подружжя, батькам, дітям та іншим особам, які проживали з нею однією сім`єю.

Судом встановлено, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася з вини ОСОБА_7 , загинув ОСОБА_18 , який є чоловіком потерпілої ОСОБА_12 , у зв`язку з чим останній завдано значних моральних страждань, пов`язаних із втратою близької людини.

При визначенні розміру моральної шкоди суд враховує характер та обсяг душевних страждань потерпілої, незворотність наслідків втрати чоловіка, тривалість та глибину моральних переживань, вимоги розумності, виваженості та справедливості, а також обставини кримінального правопорушення, поведінку обвинуваченої після дорожньо-транспортної пригоди, часткове добровільне відшкодування моральної шкоди та майновий стан обвинуваченої, а також принципи розумності та справедливості.

Також суд враховує, що ОСОБА_7 добровільно частково відшкодувала потерпілій ОСОБА_12 моральну шкоду в розмірі 250 000 грн, що підтверджується матеріалами кримінального провадження.

З урахуванням наведеного, а також враховуючи характер та обсяг моральних страждань потерпілої, незворотність наслідків втрати чоловіка, тривалість та глибину душевних переживань, суд приходить до висновку, що заявлений цивільний позов підлягає частковому задоволенню.

За таких обставин суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_12 моральну шкоду у розмірі 300 000 грн.

Крім того, оскільки матеріалами справи підтверджується понесення потерпілою витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 6 000 грн, суд вважає за необхідне стягнути вказані витрати з ОСОБА_7 на користь потерпілої.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_7 , до набрання вироком законної сили не обирати.

Питання щодо речових доказів підлягає вирішенню відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Відповідно до вимог ст. 124 КПК України з ОСОБА_7 на користь держави підлягають стягненню документально підтверджені витрати на залучення експертів у розмірі 12 336,39 грн.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 373, 374 КПК України, суд -

П Р И С У Д И В :

ОСОБА_7 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України, та призначити їй покарання у виді п`ять років позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами строком на два роки.

На підставі ч. 7 ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_7 у строк призначеного основного покарання строк перебування під цілодобовим домашнім арештом з 31 березня 2025 року по 19 травня 2025 року включно з розрахунку три дні цілодобового домашнього арешту за один день позбавлення волі.

На підставі ст. 79 КК України звільнити ОСОБА_7 від відбування основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, встановивши іспитовий строк два роки.

На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_7 такі обов`язки:

-періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

-не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_12 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_12 300 000 (триста тисяч) грн моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_12 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6 000 грн.

Стягнути з ОСОБА_7 на користь держави процесуальні витрати на залучення експертів у розмірі 12 336 грн 45 коп.

У решті позовних вимог відмовити.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_7 , до набрання вироком законної сили не обирати.

Речові докази у кримінальному провадженні:

- автомобіль «OPEL ZAFIRA», державний номер НОМЕР_1 , повернути законному володільцю ОСОБА_7 ;

- автомобіль «VOLVO FH 16», державний номер НОМЕР_2 , повернути власнику ОСОБА_20 ;

- напівпричіп «SCHMITZ CARGOBULL», державний номер НОМЕР_4 , повернути власнику ОСОБА_20 ;

- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_5 на автомобіль «VOLVO FH 16» та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_6 на напівпричіп «SCHMITZ CARGOBULL» повернути власнику ОСОБА_20 ;

- фрагмент подушки безпеки переднього пасажирського сидіння автомобіля «OPEL ZAFIRA», фрагмент подушки безпеки водія автомобіля «OPEL ZAFIRA» та накладку керма автомобіля «OPEL ZAFIRA» - знищити;

- цифрові носії інформації (компакт-диски) із відеозаписами залишити при матеріалах кримінального провадження.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 26 грудня 2024 року у справі №127/41708/24, провадження №1-кс/127/17922/24, на:

- автомобіль «OPEL ZAFIRA», державний номер НОМЕР_1 ;

- автомобіль «VOLVO FH 16», державний номер НОМЕР_2 ;

- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_5 на автомобіль «VOLVO FH 16»;

- напівпричіп «SCHMITZ CARGOBULL», державний номер НОМЕР_4 ;

- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_6 на напівпричіп «SCHMITZ CARGOBULL»;

- фрагмент подушки безпеки переднього пасажирського сидіння автомобіля «OPEL ZAFIRA»;

- фрагмент подушки безпеки водія автомобіля «OPEL ZAFIRA»;

- накладку керма автомобіля «OPEL ZAFIRA».

Вирок може бути оскаржений до Вінницького апеляційного суду через Гайсинський районний суд Вінницької області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченій та прокурору. Іншим учасникам судового провадження копія вироку надсилається не пізніше наступного дня після його ухвалення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя: