Окрема думка від 15 лютого 2026 р. у справі №753/55/25 — Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Окрема думка

судді Верховного Суду у Касаційному цивільному суді Пророка В. В.

справа № 753/55/25 (провадження № 61-14319 ск 25)

16 лютого 2026 року

м. Київ

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду, розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Мехедок Тетяна Сергіївна, на додаткову постанову Київського апеляційного суду від 14 листопада 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_3 , Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Київ), про визнання заповіту недійсним, виключення із спадкового реєстру запису про державну реєстрацію заповіту, ухвалою від 16 лютого 2026 року поновив ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження та відкрив касаційне провадження у справі.

Водночас з рішенням колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду не можу погодитися з огляду на таке.

1. Касаційна скарга підписана адвокатом Мехедок Т. С. та направлена до Верховного Суду за допомогою засобів поштового зв`язку 04 січня 2026 року, водночас додаткова постанова Київського апеляційного суду ухвалена 14 листопада 2025 року.

2. Оскільки касаційна скарга подана із пропуском строку на касаційне оскарження, заявник у самій касаційній скарзі порушує питання про його поновлення.

3. Обґрунтовуючи підстави пропуску строку на касаційне оскарження заявник зазначає, що додаткову постанову Київського апеляційного суду від 14 листопада 2025 року позивачем отримано лише 22 грудня 2025 року засобами поштового зв`язку, що підтверджується копією поштового конверта та роздруківкою із сайту «Укрпошта».

4. Із оскаржуваного судового рішення убачається, що заява про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі подана адвокатом Тарасенко Т. В.

5. Водночас, адвокат, який має зареєстрований електронний кабінет у підсистемі Єдиної судової інформаційно-комунікаційна системи (далі - ЄСІКС, у тому числі для попередньої назви цієї системи - Єдиної інформаційно?телекомунікаційної системи)«Електронний суд»не надав відомостей про дату отримання ним оскаржуваного судового рішення у підсистемі ЄСІКС. У мене як судді, який не є суддею-доповідачем, до матеріалів цією справи доступу в Електронному суді немає.

6. Враховуючи наведені скаржником доводи поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження на мою думку колегія суддів дійшла передчасного висновку про необхідність поновлення строку та відкриття касаційного провадження з огляду на наступне.

7. Із 18 жовтня 2023 року введено в дію Закон від 29 червня 2023 року № 3200-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в ЄСІКС або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами» щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в ЄСІКС або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, у зв`язку з чим певні статті ЦПК України були викладені в редакції вказаного Закону.

8. Відповідно до частин першої, четвертої, шостої статті 14 ЦПК України у судах функціонує ЄСІКС. ЄСІКС відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, між учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції. Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в ЄСІКС або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в ЄСІКС або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

9. Частиною п`ятою статті 14 ЦПК України встановлено, що суд направляє судові рішення, судові повістки, судові повістки-повідомлення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням ЄСІКС або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про ЄСІКС та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

10. Днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи (пункт 2 частини шостої статті 272 ЦПК України).

11. Якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що її вручено й особі, яку він представляє (частина сьома статті 272 ЦПК України).

12. Відповідно до статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.

13. У частині третій статті 394 ЦПК України зазначено, що незалежно від поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у разі, якщо касаційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків: 1) подання касаційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки; 2) пропуску строку на касаційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.

14. Згідно з відомостями, які містяться в Єдиному державному реєстрі судових рішень додаткова постанова Київського апеляційного суду від 14 листопада 2025 року зареєстрована 18 листопада 2025 року, забезпечено надання загального доступу 19 листопада 2025 року, а касаційну скаргу подано до Верховного Суду 04 січня 2026 року.

15. Відповідно до частини першої статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

16. У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (Далі - Конвенція) проголошено право на справедливий судовий розгляд.

17. Одним з елементів справедливого судового розгляду є принцип правової визначеності прав і обов`язків сторін спору та неможливість безпідставного поновлення пропущеного процесуального строку для оскарження рішення суду, що набрало законної сили, лише з метою його скасування на шкоду інтересам іншого учасника процесу.

18. У справі «Устименко проти України» від 29 жовтня 2015 року Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами.

19. Вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервалу часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (§ 27 рішення ЄСПЛ від 26 квітня 2007 року у справі «Олександр Шевченко проти України», та «Трух проти України» (ухвала від 14 жовтня 2003 року).

20. Статтею 44 ЦПК України закріплено обов`язок особи, яка бере участь у справі, добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки.

21. Сторона, яка бере участь у судовому процесі, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

22. Поважними причинами пропуску строку є ті обставини, які є об`єктивно непереборними, незалежними від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальної дії.

23. Заявник пропустив строк на звернення до суду з касаційною скаргою та не надав відомостей про дату отримання адвокатом оскаржуваного судового рішення у підсистемі ЄСІКС, колегія суддів також не звернула на це увагу при поновленні строку на касаційне оскарження.

Враховуючи, що колегією суддів не було взято до уваги, що інтереси сторони у суді апеляційної інстанції представляв адвокат, який має зареєстрований електронний кабінет в підсистемі ЄСІКС «Електронний суд», відповідно заявник мав подати відомості про дату доставки оскаржуваного судового рішення до електронного кабінету, а тому строк на касаційне оскарження поновлений передчасно.

Суддя В. В. Пророк

Повний текст окремої думки складений 11 серпня 2026 року.