Рішення від 10 серпня 2026 р. у справі №711/7464/26 — Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/7464/26

Номер провадження2/711/3903/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2026 року м. Черкаси

Придніпровський районний суд м. Черкаси у складі:

головуючого судді Петренка О.В.,

за участю секретаря судового засідання Дмитренка О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,

ВСТАНОВИВ:

14 липня 2026 року ОСОБА_1 , звернулася до Придніпровського районного суду м.Черкаси з вказаною позовною заявою, в якій просить суд стягнути з ОСОБА_2 аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі частки з усіх видів його заробітку (доходу), але менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи від дня пред`явлення позову і до виповнення повноліття (вхідний №30819, а.с.2-3).

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що сторони 18.10.2010 уклали шлюб, який зареєстрований відділом РАЦС по м. Золотоноша Золотоніського МУЮ Черкаської області, який рішенням Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 20.07.2018 був розірваний (справа №695/1900/18).

Перебуваючи у шлюбі у сторін народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Також позивач зазначає про те, що на даний час син ОСОБА_4 проживає разом з нею за адресою: АДРЕСА_1 , та перебуває на її утриманні. Відповідач наразі не надає в добровільному порядку матеріальну допомогу на утримання сина ОСОБА_4 . Водночас, позивач звертає увагу суду на те, що їй матеріально складно самостійно утримувати сина.

Крім того позивач акцентує увагу суду на тому, що домовленості між сторонами щодо утримання дитини не досягнуто; відповідач ухиляється від надання матеріальної допомоги дитині.

Означені обставини стали підставою для звернення позивача до суду з позовом про стягнення з відповідача аліментів на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня пред`явлення позову і до досягнення дитиною повноліття.

Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 17 липня 2026 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів; визнано справу малозначною, а її розгляд вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін; призначено розгляд справи по суті о 12 год 00 хв 11 серпня 2026 року в приміщенні Придніпровського районного суду м.Черкаси (а.с.16-17).

У визначений судом день та час позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, про день, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, а саме: шляхом направлення судової повістки про виклик у судове засідання на адресу місця проживання, що вказана у вступній частині позовної заяви: АДРЕСА_1 , що повернулася до суду з підстав: адресат відсутній за вказаною адресою, що є належним повідомлення учасника справи про день, час та місце розгляду справи в розумінні п.3 ч.8 ст.128 ЦПК України (а.с.23,27).

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позивач ОСОБА_1 була належним чином повідомлена про день, час та місце розгляду справи.

Водночас, 23 липня 2026 року позивач ОСОБА_1 подала до суду заяву, в якій просила розгляд справи за її позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів проводити у її відсутність; позовні вимоги позивач підтримує в повному обсязі (вхідний №32400, а.с.21).

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання 11 серпня 2026 року о 12 год 00 хв не з`явився, про причини неявки не повідомив, хоча про місце, день і час розгляду справи був повідомлений належним чином, відзиву до суду не направив.

Згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення ф.119 №R067237580840, документи, в тому числі і судова повітка про виклик до суду, що направлялися на адресу реєстрації проживання відповідача ОСОБА_2 , були вручені оператором поштового зв`язку АТ «Укрпошта» особисто відповідачу 28 липня 2026 року, що підтверджується власноручним підписом відповідача в означеному документі (а.с.22).

У зв`язку з викладеним, суд дійшов висновку, що відповідач ОСОБА_2 був належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи.

Водночас, 11 серпня 2026 року відповідач ОСОБА_2 подав до суду заяву, в якій просив розгляд справи за позовом ОСОБА_1 про стягнення аліментів проводити у його відсутність; позовні вимоги відповідач визнає та просить стягувати з нього аліменти на утримання сина ОСОБА_3 в розмірі частини від його заробітку (вхідний №34778/26, а.с.28).

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Оскільки справа слухалась у відсутність всіх учасників справи, тому фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши матеріали справи, врахувавши процесуальні позиції як позивача, так і відповідача, висловлені письмово, дійшов таких висновків.

Суд встановив, що позивач ОСОБА_5 та відповідач ОСОБА_2 18 вересня 2010 року уклали шлюб, який у цей же день був зареєстрований відділом реєстрації актів цивільного стану по місту Золотоноші Золотоніського міськрайонного управління юстиції Черкаської області, актовий запис №136, який був розірваний рішенням Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 20.07.2018, що ухвалено за результатами розгляду цивільної справи №695/1900/18 (а.с.10-11, 12).

Частиною 3 ст.6 Закону України «Про доступ до судових рішень» від 22.12.2005 №3262-IV передбачено, що суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Реєстру. Частиною 2 ст.3 означеного Закону встановлено, що Єдиний державний реєстр судових рішень (далі - Реєстр) - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Суд перевірив факт набрання рішенням Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 20.07.2018 у справі №695/1900/18 законної сили шляхом використання даних Єдиного державного реєстру судових рішень і встановив, що означене судове рішення набрало законної сили 20 серпня 2018 року (реєстраційний номер рішення: 75415390).

Частиною 4 ст.82 ЦПК України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, суд дійшов висновку, що обставина перебування сторін у зареєстрованому шлюбі, починаючи з 18.09.2010 до 20.08.2018, встановлена рішенням Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 20.07.2018 у справі №695/1900/18, що набрало законної сили, а тому доказуванню не підлягає під час розгляду цивільної справи №711/7464/26.

Із безпосередньо дослідженої копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , що видане 01 березня 2012 року відділом реєстрації актів цивільного стану по місту Золотоноші Золотоніського міськрайонного управління юстиції Черкаської області, суд встановив, що, ІНФОРМАЦІЯ_2 народився ОСОБА_3 , батьками якого є: ОСОБА_1 до ОСОБА_2 (а.с.7).

Також у судовому засіданні суд безпосередньо дослідив витяги з Реєстру територіальної громади №2026/011319350 від 07.07.2026 та №2026/011622427 від 11.07.2026, зі змісту яких встановив, що позивач ОСОБА_1 та неповнолітній син сторін ОСОБА_3 зареєстровані проживанням за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.6,8).

Суд, безпосередньо дослідивши усі засоби доказування, що подані сторонами як на підтвердження своїх позовних вимог, так і заперечень проти них, дійшов таких висновків.

Положеннями ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» №2402-III від 26.04.2001 передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Частиною 2 ст.150 Сімейного кодексу України (далі – СК України) визначено, що батьки зобов`язані піклуватись про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Згідно зі ст. 141 СК України, мати і батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

З аналізу означених норм матеріального права суд робить висновок, що Сімейним кодексом України на законодавчому рівні закріплений принцип рівності прав та обов`язків батьків, а відповідно брати участь у матеріальних витратах зобов`язані обоє батьків, а не лише той з батьків з ким проживає дитина.

Відповідно до ст. 180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

З аналізу положень ст. 181, 183, 184 СК України суд робить висновок, що за рішенням суду розмір аліментів визначається у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі. Водночас спосіб стягнення аліментів судом визначається виключно за заявою одержувача аліментів, тобто у конкретному випадку – позивача.

Частиною 1 ст.182 СК України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до ч.2 ст.182 того ж Кодексу, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Визначаючи розмір та спосіб стягнення аліментів, суд враховує обов`язок обох батьків утримувати дитину (дітей) до повноліття, розмір гарантованого законодавством України прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, те, що відповідач є особою працездатного віку та має можливість надавати матеріальну допомогу, а неповнолітній син ОСОБА_6 вочевидь потребує такої допомоги зі сторони батька.

Тому суд, зважаючи на реальні і розумні потреби в матеріальному утриманні дитини, взаємний обов`язок батьків щодо її утримання, інші встановлені обставини, що мають значення в їх сукупності, вважає розумним та справедливим стягнення з відповідача аліментів на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 у розмірі 1/4 частини (однієї чверті) усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно.

Також суд, задовольняючи позовну вимогу про зміну способу стягнення аліментів, керується положеннями ч.4 ст.206 ЦПК України, згідно яких, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Оскільки визнання відповідачем ОСОБА_2 позову про стягнення аліментів на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , не суперечить закону, не порушує прав, свобод чи інтересів інших осіб, тому суд приймає визнання відповідачем позову, а відповідно і ухвалює судове рішення про задоволення позовної заяви.

Частиною 1 ст. 191 СК України передбачено, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Суд звертає увагу учасників справи, що означеною нормою матеріального права безальтернативно визначений початок сплати аліментів за рішенням суду – від дня пред`явлення позову.

У зв`язку з означеними положеннями матеріального права, аліменти з відповідача слід стягувати, починаючи з 14 липня 2026 року, тобто від дня пред`явлення ОСОБА_1 позову до суду.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, суд вважає за необхідне допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Питання витрат на оплату судового збору суд вирішує відповідно до ст. 141 ЦПК України.

За змістом ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно п.3 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення аліментів.

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 141 ЦПК України якщо позивача, на користь якого ухвалено судове рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави.

Водночас згідно ч.1 ст.142 ЦПК України, у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Ураховуючи, що відповідач, до початку розгляду справи по суті, визнав позовні вимоги, з відповідача на користь держави належить стягнути 50 відсотків судового збору, що підлягав сплаті за подання позовної заяви, а саме: 665 гривень 60 копійок (1331,20 х 0,5).

Водночас суд, ухвалюючи рішення про стягнення з відповідача на користь держави суми судового збору, також зважає на те, що у матеріалах справи відсутні будь-які докази тому юридичному факту, що відповідач ОСОБА_2 звільнений від сплати судового збору згідно положень ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір».

Керуючись ст. 141, 150, 180, 181, 182, 183, 191 СК України, ст. 13, 49, 76, 77, 80, 81, 89, 133, 141, 247, 258, 264, 265, 354, 355, 430 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів задовольнити.

Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 (однієї чверті) всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 (п`ятдесяти) відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня подачі позовної заяви до суду, тобто з 14 липня 2026 року, і до досягненнядитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Допустити рішення, в частині стягнення аліментів за один місяць, до негайного виконання

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 (шістдесят) копійок судового збору.

Рішення може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складене 11 серпня 2026 року.

Сторони у справі:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса проживання: АДРЕСА_2 .

Головуючий: О. В. Петренко