Суд: Звенигородський районний суд Черкаської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Кримінальне
Категорія: Невиконання судового рішення
Дата: 04 серпня 2026 р.
Справа: №694/1451/26
Суддя: Кравченко Т. М.
Справа № 694/1451/26
Провадження №1-кп/694/235/26
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05.08.2026 року м. Звенигородка
Звенигородський районний суд Черкаської області в складі:
головуючої - судді ОСОБА_1 ,
з участю секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засiданнi кримінальне провадження № 12026250360000524 про обвинувачення
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Багачівка Звенигородського району Черкаської області, громадянина України, із середньою-спеціальною освітою, одруженого, працюючого слюсарем-ремонтником ТОВ «НВФ «Урожай», зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , учасника бойових дій, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України,
з участю прокурора ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
в с т а н о в и в:
Постановою Ватутінського міського суду Черкаської області від 28.02.2025 року у справі № 690/70/25, яка набрала законної сили 09.03.2025 року, ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП України та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі дві тисячі чотириста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 40800,00 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на п`ять років.
Однак ОСОБА_3 , достовірно знаючи про наявність вказаної постанови суду, з метою невиконання постанови суду щодо позбавлення права керування транспортним засобом, маючи реальну можливість її виконати, умисно підриваючи авторитет органів правосуддя України, в порушення ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», відповідно до якого судові рішення, що набрали законної сили є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України, о 18 год. 34 хв. 04.05.2026 року всупереч забороні, встановленій ст. 15 Закону України «Про дорожній рух», перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, керував автомобілем марки «ВАЗ 21013», реєстраційний номер НОМЕР_1 , по вул. Шевченка в с. Багачівка Звенигородського району Черкаської області, де поблизу будинку №20 був зупинений поліцейськими СРПП Звенигородського РВП ГУНП в Черкаській області на підставі п. 3 ч. 1 ст. 35 Закону України «По Національну поліцію».
Своїми діями ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст.382 КК України – умисне невиконання постанови суду, що набрала законної сили.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав повністю. Дав показання про те, що він не має права керування транспортними засобами та притягувався до відповідальності за керування автомобілем без посвідчення водія постановою Ватутінського міського суду, якою його було позбавлено права керування транспортними засобами на п`ять років. Він знав про наявність цієї постанови, однак одного разу випив пива та вирішив сісти за кермо автомобіля, щоб поїхати по справам, де його зупинили працівники поліції. Призначений постановою суду штраф в розмірі 40800 грн. він сплатив повністю. Також його було притягнуто до відповідальності за ст. 130 КУпАП та він теж сплатив штраф в розмірі 17000 грн. У вчиненому щиро розкаюється та пообіцяв не вчиняти подібних правопорушень. Просив призначити покарання не пов`язане з позбавленням волі у виді штрафу.
На підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, за згодою учасників процесу, судом визнано недоцільним дослідження доказів по справі, стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким з учасників процесу не оспорюються. При цьому з`ясовано, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позицій, а також роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Таким чином, суд вважає, що винуватість ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення доведена повністю та кваліфікує його дії за ч. 1 ст. 382 КК України – умисне невиконання постанови суду, що набрала законної сили.
Обставиною, що пом`якшує покарання ОСОБА_3 , згідно ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття обвинуваченого.
При цьому, суд враховує, що щире каяття характерне тим, що воно засноване на належній критичній оцінці особою своєї протиправної поведінки через визнання вини і готовність нести кримінальну відповідальність, тобто характеризує суб`єктивне ставлення винної особи до вчиненого кримінального правопорушення, яке виявляється в тому, що вона визнає свою провину, висловлює жаль з приводу вчиненого та бажання виправити ситуацію, що склалася.
В судовому засіданні обвинувачений свою вину визнав у повному обсязі, у вчиненому щиро розкаявся та висловив жаль з приводу вчиненого, критично оцінив свої дії, що також свідчить про те, що особа розуміє тяжкість наслідків від своїх дій та щиро кається.
Обставиною, яка обтяжує покарання ОСОБА_3 відповідно до п. 13 ст. 67 КК України, суд визнає вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння.
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , відповідно до вимог ст. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до вимог ст. 12 КК України відноситься до нетяжких злочинів, особу винного, який офіційно працевлаштований, за місцем проживання та роботи характеризується позитивно, є учасником бойових дій та звільнений з військової служби у зв`язку з пораненням, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, раніше не судимий.
На підставі викладеного та враховуючи думку прокурора, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_3 покарання в мінімальному розмірі, передбаченому санкцією ч. 1 ст.382 КК України, за якою він обвинувачується у виді штрафу, оскільки на думку суду, призначення такого покарання буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого і попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
Питання речових доказів суд вирішує відповідно до ч. 9 ст. 100 КПК України.
Процесуальні витрати у справі відсутні.
Цивільний позов не заявлявся.
Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.
Керуючись ст.ст. 369, 370, 371, 373, 374, 377 КПК України, суд,
у х в а л и в:
визнати ОСОБА_3 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500 (вісім тисяч п`ятсот) гривень.
Цивільний позов у справі не заявлявся.
Процесуальні витрати у справі відсутні.
Речові докази: DVD-R диск з відеозаписом - залишити при матеріалах кримінального провадження.
Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувалися.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Звенигородський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1
Оригінал: reyestr.court.gov.ua