Рішення від 09 серпня 2026 р. у справі №369/19207/25 — Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/19207/25

Провадження № 2-о/369/216/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 серпня 2026 року Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:

головуючого cудді Лапченко О.М.,

присяжних Терешка О.В., Ткачишина В.А.,

за участі секретаря Дубицької М.І.,

розглянувши у закритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи - служба у справах дітей та сім`ї Ірпінської міської ради, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про усиновлення,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою, згідно якої просить ухвалити рішення про усиновлення дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , внести зміни до актових записів про народження дітей, а саме - відповідні відомості про батька, прізвище та по батькові дітей.

В обґрунтування заявлених вимог заявник зазначив, що 22 грудня 2022 року уклав шлюб із ОСОБА_6 , після реєстрації шлюбу - ОСОБА_7 . До укладення шлюбу з заявником вона перебувала у шлюбі з ОСОБА_3 , від якого має двох дітей: сина ОСОБА_8 та доньку ОСОБА_9 . Шлюб між ОСОБА_10 та ОСОБА_11 було розірвано 23 липня 2020 року на підставі рішення Бородянського районного суду Київської області у справі № 939/899/20. Після розірвання шлюбу матері дітей було змінено прізвище з ОСОБА_12 на дошлюбне - ОСОБА_13 .

Заявник вказав, що після укладення ним шлюбу з матір`ю дітей вони проживають однією сім`єю за адресою: АДРЕСА_1 . ОСОБА_1 зазначає, що між ним та дітьми склалися близькі, теплі та довірливі стосунки. За його твердженням, діти сильно до нього прив`язалися, вважають та називають його своїм батьком. Він любить дітей, постійно піклується про них, утримує, виховує та забезпечує необхідні умови для їхнього життя, розвитку й навчання, ставиться до них як до рідних дітей. На підтвердження можливості належного матеріального забезпечення сім`ї заявник зазначив, що має постійний дохід, якого достатньо для утримання сім`ї, а також має у власності нерухоме майно, зокрема житловий будинок садибного типу загальною площею 115 кв. м, розташований за адресою: АДРЕСА_2 , земельну ділянку площею 0,10 га, а також земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 4,8806 га (1/14 частка). Заявник також вказав, що має належний стан здоров`я, відповідально ставиться до своїх обов`язків, спиртними напоями та наркотичними засобами не зловживає, на обліку у психоневрологічному чи наркологічному диспансері не перебуває та має добрі стосунки з оточуючими. Мати дітей - ОСОБА_7 - проти усиновлення її дітей заявником не заперечує. Щодо біологічного батька дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , заявник зазначив, що тривалий час проживає окремо від дітей, не бере участі в їхньому вихованні, не проявляє до них батьківської турботи, не цікавиться їхнім життям та здоров`ям, не зустрічається з ними і матеріальної допомоги на їх утримання не надає. Заявник вказав, що після розірвання шлюбу між батьками дітей протягом тривалого часу з боку ОСОБА_3 не було проявів уваги до дітей, участі в їх вихованні чи утриманні. На думку заявника, біологічний батько фактично самоусунувся від виконання батьківських обов`язків. При цьому заявник зазначив, що 09 травня 2025 року ОСОБА_3 надав нотаріально посвідчену заяву, в якій зазначив, що не заперечує проти усиновлення дітей заявником та не планує цікавитися їхнім життям. У зв`язку з цим заявник вважає, що згода біологічного батька на усиновлення наявна.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 30.10.2025 року відкрито провадження у справі, призначений судовий розгляд справи.

У судовому засіданні заявник ОСОБА_1 та його представник заяву підтримали в повному обсязі, просили її задовольнити.

ОСОБА_1 пояснив, що з ОСОБА_7 вони познайомилися у квітні 2022 року, а у червні 2022 року почали зустрічатися. У подальшому вони вирішили створити сім`ю та одружилися. На момент їхнього одруження ОСОБА_8 було близько чотирьох з половиною років, а ОСОБА_9 - близько півтора року. Заявник зазначив, що за цей час між ним та дітьми склалися близькі та теплі стосунки. Він дуже любить дітей, постійно піклується про них та бере участь у їхньому вихованні. Заявник пояснив, що ОСОБА_9 повністю сприймає його як свого батька та вважає його татом. Даніїл на початку їхнього спільного проживання ще згадував про свого біологічного батька, однак згодом перестав про нього згадувати та сприймає заявника як батька. Також ОСОБА_1 пояснив, що біологічний батько дітей тривалий час не бере участі в їхньому житті, не турбується про них, не підтримує з дітьми зв`язків, не цікавиться їхнім вихованням та потребами.

Заінтересована особа ОСОБА_7 у судовому засіданні повністю підтвердила пояснення заявника, зазначені ним обставини щодо взаємовідносин із дітьми та ставлення їхнього біологічного батька до дітей. Зазначила, що підтримує заяву про усиновлення та не заперечує проти усиновлення її дітей ОСОБА_1 .

Представник виконавчого комітету Ірпінської міської ради, який діє як орган опіки та піклування, у судове засідання не з`явився, подав до суду заяву, в якій просив справу № 369/19207/25 за заявою ОСОБА_1 про усиновлення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , розглядати за відсутності представника та заяву задовольнити в повному обсязі.

У поданій заяві представник органу опіки та піклування зазначив, що виконавчим комітетом Ірпінської міської ради розглянуто заяву ОСОБА_1 та подані ним документи щодо надання висновку про доцільність усиновлення дітей. Встановлено, що 22 грудня 2022 року ОСОБА_1 зареєстрував шлюб із ОСОБА_6 , яка є матір`ю дітей - ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . Біологічний батько дітей, ОСОБА_3 , надав нотаріально засвідчену згоду на їх усиновлення ОСОБА_1 , оформлену заявою від 09 травня 2025 року, зареєстрованою в реєстрі за № 606. Мати дітей ОСОБА_7 також надала нотаріально засвідчену згоду на усиновлення дітей своїм чоловіком, заявою від 08 вересня 2025 року, зареєстрованою в реєстрі за № 1222. Зазначено, що сім`я проживає за адресою: АДРЕСА_1 . Квартира загальною площею 56 кв.м складається з коридору, кухні, санвузла та двох спальних кімнат. Житлові умови є належними, квартира забезпечена необхідними меблями та побутовою технікою. Діти мають окрему кімнату, облаштовану необхідними меблями, місце для навчання та проведення дозвілля. Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 05 вересня 2025 року № 442412797, ОСОБА_1 має у власності житловий будинок загальною площею 115,2 кв. м, розташований за адресою: АДРЕСА_2 , земельну ділянку площею 0,1 га, кадастровий номер 3222485201:01:020:0032, а також 1/14 частку земельної ділянки площею 4,8806 га, кадастровий номер 3222485200:06:005:0014. Представник органу опіки та піклування зазначив, що ОСОБА_1 фактично взяв на себе всі батьківські турботи щодо дітей, з розумінням ставиться до їхніх проблем та займається їх вирішенням. Заявник є військовослужбовцем та має офіційний дохід. За результатами розгляду поданих документів та встановлених обставин виконавчий комітет Ірпінської міської ради, діючи як орган опіки та піклування, дійшов висновку про доцільність усиновлення ОСОБА_1 дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та про те, що таке усиновлення відповідає інтересам дітей. У зв`язку з цим представник органу опіки та піклування просив суд розглянути справу за його відсутності та задовольнити заяву ОСОБА_1 про усиновлення дітей у повному обсязі.

Заінтересована особа ОСОБА_3 у судове засідання не з`явився, подав до суду заяву, в якій просив розглянути справу за його відсутності. Проти задоволення заяви ОСОБА_1 про усиновлення дітей не заперечував.

Суд, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, вислухавши пояснення сторін, свідків, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, що мають істотне значення для її розгляду і вирішення по суті, приходить до таких висновків.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Як передбачено ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачений цим Кодексом випадках.

Згідно зі статтею 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Судом досліджено письмові докази, надані на підтвердження заявлених вимог.

Із свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , актовий запис № 625 від 22 грудня 2022 року, вбачається, що 22 грудня 2022 року ОСОБА_1 зареєстрував шлюб з ОСОБА_6 , яка після реєстрації шлюбу змінила прізвище на ОСОБА_14 .

З копій свідоцтв про народження дітей встановлено, що ОСОБА_7 та ОСОБА_3 є батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Матеріалами справи підтверджується, що біологічний батько дітей ОСОБА_3 надав нотаріально посвідчену згоду на усиновлення дітей ОСОБА_1 . Відповідна заява від 09 травня 2025 року зареєстрована в реєстрі за № 606. Мати дітей ОСОБА_7 також надала нотаріально посвідчену згоду на усиновлення дітей її чоловіком ОСОБА_1 . Заяву матері посвідчено 08 вересня 2025 року та зареєстровано в реєстрі за № 1222.

З довідки Ворзельського закладу дошкільної освіти № 11 «Берізка» від 26 березня 2025 року вбачається, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , відвідує зазначений заклад дошкільної освіти з 14 березня 2024 року. У довідці зазначено, що вихованням та забезпеченням дитини всім необхідним займається її мати ОСОБА_7 , при цьому батька дитини за час її перебування у закладі дошкільної освіти працівники закладу не бачили та ним дитина не відвідувалася і ним не цікавився.

Довідкою Ворзельського закладу дошкільної освіти № 11 «Берізка» від 20 березня 2026 року підтверджується, що ОСОБА_5 відвідує зазначений заклад з 14 березня 2024 року. У довідці зазначено, що дитина відвідує заклад із задоволенням, має друзів, а з перших днів її відвідування дитину до закладу часто приводить та забирає ОСОБА_1 .

Судом також досліджено характеристику учня 2 класу Філії Ворзельської початкової школи Ворзельського ліцею № 10 ОСОБА_4 . З характеристики вбачається, що ОСОБА_8 навчається у зазначеному закладі з 2024 року, за час навчання зарекомендував себе як дисциплінований здобувач освіти, а програмовий матеріал засвоює на середньому рівні.

Із службової характеристики ОСОБА_1 вбачається, що він проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_2 на посаді оперативного чергового відділення поточних бойових дій командного пункту штабу, має військове звання лейтенанта. За час проходження служби зарекомендував себе як виконавчий та дисциплінований військовослужбовець. Згідно з характеристикою, дисциплінарних стягнень та фактів притягнення до адміністративної відповідальності не мав.

Судом досліджено документи, що підтверджують доходи заявника. З наданих відомостей вбачається, що ОСОБА_1 має офіційний дохід, зокрема дохід за місцем проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_2 .

Відповідно до витягу з інформаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості» Міністерства внутрішніх справ України від 05 вересня 2025 року, стосовно ОСОБА_1 відсутні відомості про притягнення до кримінальної відповідальності, наявність незнятої чи непогашеної судимості та перебування в розшуку. Витяг видано для цілей усиновлення.

Матеріалами справи підтверджується стан здоров`я заявника. Відповідно до висновку про стан здоров`я від 08 вересня 2025 року, виданого КНП «Бучанський центр первинної медико-санітарної допомоги» Бучанської міської ради, ОСОБА_1 є здоровим.

Судом досліджено документи щодо житлових умов сім`ї. Встановлено, що заявник разом із дружиною та дітьми проживає за адресою: АДРЕСА_1 . Квартира загальною площею 56 кв. м складається з коридору, кухні, санвузла та двох спальних кімнат, забезпечена необхідними меблями та побутовою технікою. Для дітей облаштовано окрему кімнату, в якій наявні необхідні меблі, місце для навчання та проведення дозвілля.

З інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та інших поданих документів вбачається, що ОСОБА_1 має у власності житловий будинок загальною площею 115,2 кв. м за адресою: АДРЕСА_2 , земельну ділянку площею 0,1 га, кадастровий номер 3222485201:01:020:0032, а також 1/14 частку земельної ділянки площею 4,8806 га, кадастровий номер 3222485200:06:005:0014.

Судом також досліджено акт обстеження умов проживання сім`ї, з якого вбачається, що за місцем проживання сім`ї створені належні умови для виховання та розвитку дітей, а також наявні необхідні умови для їх проживання, навчання та дозвілля.

Крім того, судом досліджено висновок виконавчого комітету Ірпінської міської ради як органу опіки та піклування про доцільність усиновлення дітей ОСОБА_1 . Органом опіки та піклування встановлено, що заявник перебуває у шлюбі з матір`ю дітей, проживає разом із нею та дітьми, бере на себе батьківські турботи щодо дітей, має офіційний дохід, є військовослужбовцем, за станом здоров`я може виконувати обов`язки усиновлювача, не має незнятої чи непогашеної судимості та не перебуває в розшуку.

За результатами оцінки зазначених обставин виконавчий комітет Ірпінської міської ради, діючи як орган опіки та піклування, дійшов висновку, що усиновлення ОСОБА_4 та ОСОБА_5 громадянином України ОСОБА_1 є доцільним та відповідає інтересам дітей.

Оцінюючи наведені докази у їх сукупності, суд бере до уваги, що вони узгоджуються між собою та підтверджують обставини, на які посилається заявник, зокрема факт перебування заявника у шлюбі з матір`ю дітей, спільне проживання сім`ї, належні житлові та матеріальні умови, участь заявника у вихованні та забезпеченні дітей, відсутність заперечень з боку матері та біологічного батька дітей, а також позитивний висновок органу опіки та піклування щодо доцільності усиновлення та його відповідності інтересам дітей.

Аналізуючи довідки та характеристики, надані закладами освіти, суд звертає увагу на характер взаємовідносин заявника з дітьми. Зокрема, з довідки Ворзельського закладу дошкільної освіти № 11 «Берізка» вбачається, що ОСОБА_1 фактично бере участь у повсякденному житті ОСОБА_9 , оскільки часто приводить її до закладу дошкільної освіти та забирає після завершення занять. Дитина відвідує заклад із задоволенням, має друзів та адаптована до дитячого колективу.

Зазначені обставини узгоджуються з поясненнями заявника, який у судовому засіданні зазначив, що з моменту знайомства з дітьми постійно бере участь у їхньому житті, вихованні та догляді за ними, а між ним та дітьми склалися близькі та довірливі стосунки.

Щодо ОСОБА_8 , з дослідженої судом характеристики учня вбачається, що дитина навчається у закладі освіти з 2024 року, належно адаптована до навчального процесу, є дисциплінованою та бере участь у житті класу.

У сукупності із поясненнями заявника суд бере до уваги, що ОСОБА_8 з раннього віку проживає разом із заявником, який бере участь у його вихованні та забезпеченні. Як пояснив ОСОБА_1 у судовому засіданні, на початку їхнього спілкування ОСОБА_8 ще згадував свого біологічного батька, однак згодом перестав про нього згадувати та сприймає заявника як батька. Щодо ОСОБА_9 заявник пояснив, що вона повністю сприймає його як свого батька та називає його татом.

Суд враховує, що наведені обставини свідчать не лише про формальне спільне проживання заявника з дітьми, а про фактичне виконання ним батьківської ролі у повсякденному житті дітей. Заявник бере участь у їхньому догляді, забезпеченні, вихованні, супроводжує дитину до закладу дошкільної освіти, цікавиться її життям та потребами.

При цьому матеріали справи не містять відомостей про фактичну участь ОСОБА_3 у вихованні дітей. Навпаки, сам заявник та мати дітей пояснили, що біологічний батько тривалий час не підтримує з дітьми зв`язків, не цікавиться їхнім життям та не бере участі у їх вихованні. Вказані пояснення узгоджуються з наданою біологічним батьком нотаріально посвідченою згодою на усиновлення.

Отже, досліджені судом документи із закладів освіти, пояснення заявника та матері дітей у своїй сукупності підтверджують, що між ОСОБА_1 та дітьми склалися сталі сімейні відносини, засновані на взаємній прихильності, турботі та фактичному виконанні заявником батьківських обов`язків. Водночас діти фактично сприймають заявника як особу, яка виконує щодо них роль батька, що має істотне значення при вирішенні питання про відповідність усиновлення їхнім інтересам.

У судовому засіданні також були допитані свідки ОСОБА_15 та ОСОБА_16 , які надали пояснення щодо взаємовідносин заявника з дітьми та участі заявника у житті сім`ї.

Свідок ОСОБА_15 у судовому засіданні пояснила, що знає родину ОСОБА_14 із травня 2025 року. За час знайомства неодноразово бачила ОСОБА_1 разом із дітьми на дитячому майданчику. Зазначила, що заявник постійно проводить час із дітьми, спілкується з ними та бере участь у їхньому повсякденному житті.

Свідок ОСОБА_16 у судовому засіданні пояснила, що є хрещеною матір`ю ОСОБА_9 . Їй відомо, що біологічний батько дітей з ними не спілкується, не підтримує з ними зв`язків та участі в їхньому житті не бере. Заявник ОСОБА_1 одружився з матір`ю дітей та фактично став для дітей батьком. Свідок зазначила, що ОСОБА_1 ставиться до дітей як до своїх власних, піклується про них та бере участь у їхньому вихованні. Діти, у свою чергу, прив`язані до заявника, сприймають його як батька та вважають його своїм татом.

Суд оцінює показання свідків ОСОБА_15 та ОСОБА_16 у сукупності з іншими доказами у справі та бере їх до уваги, оскільки їхні пояснення узгоджуються між собою, поясненнями заявника та матері дітей, а також письмовими доказами, зокрема документами із закладів освіти та висновком органу опіки та піклування.

Показання свідків підтверджують, що між ОСОБА_1 та дітьми склалися фактичні сімейні відносини, заявник постійно бере участь у житті дітей, проводить із ними час, піклується про них та фактично виконує батьківську роль. Водночас біологічний батько дітей фактичної участі у їхньому вихованні та житті не бере, зв`язків із ними не підтримує.

У сукупності з іншими дослідженими доказами показання свідків свідчать про наявність між заявником та дітьми взаємної прихильності, емоційного зв`язку та сталих сімейних відносин, а також про те, що діти сприймають ОСОБА_1 як особу, яка фактично виконує щодо них батьківські функції.

Згідно ч.1 ст. 313 ЦПК України суд розглядає справу про усиновлення дитини за обов`язковою участю заявника, органу опіки та піклування або уповноваженого органу виконавчої влади, а також дитини, якщо вона за віком і станом здоров`я усвідомлює факт усиновлення, з викликом заінтересованих та інших осіб, яких суд визнає за потрібне допитати.

З урахуванням віку дітей - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , суд не здійснював їх опитування у судовому засіданні.

Суд враховує, що ОСОБА_9 є малолітньою дитиною, яка на момент розгляду справи не досягла віку, за якого можна обґрунтовано вважати, що вона усвідомлює юридичний факт усиновлення та його правові наслідки. Із пояснень заявника та матері дитини, а також досліджених судом матеріалів справи не вбачається, що ОСОБА_9 усвідомлює факт майбутнього усиновлення як юридичну процедуру. За таких обставин проведення її опитування не було б доцільним та не відповідало б її найкращим інтересам.

Щодо ОСОБА_8 суд також враховує його малолітній вік та обставини його фактичного сімейного життя. Як встановлено судом, дитина тривалий час проживає разом із заявником ОСОБА_1 , між ними склалися близькі та довірливі стосунки, заявник бере участь у вихованні, утриманні та повсякденному житті дитини, а дитина сприймає його як батька.

За таких обставин суд вважає, що додаткове опитування ОСОБА_8 в судовому засіданні з приводу усиновлення могло б негативно вплинути на його емоційний стан та створити для нього психологічне навантаження, зважаючи на сформовані сімейні відносини із заявником. При цьому обставини щодо ставлення дитини до заявника, характеру їхніх взаємовідносин та фактичного виконання заявником батьківських функцій підтверджуються сукупністю інших досліджених судом доказів, зокрема поясненнями заявника, матері дітей, показаннями свідків, документами із закладів освіти та висновком органу опіки та піклування.

Таким чином, з огляду на вік дітей, їхній психоемоційний стан, тривалість спільного проживання ОСОБА_8 із заявником, сформовані між ними сімейні відносини та відсутність необхідності отримання додаткових відомостей шляхом безпосереднього опитування дітей, суд дійшов висновку про недоцільність їх опитування у судовому засіданні. При цьому суд виходить із необхідності забезпечення найкращих інтересів дітей та недопущення їх додаткового психологічного навантаження.

Різниця у віці між заявником ОСОБА_1 та дітьми, яких він бажає усиновити, перевищує п`ятнадцять років, що відповідає вимогам статті 211 Сімейного кодексу України.

Відповідно до статей 3, 4, 5, 7 Сімейного Кодексу України кожна особа має право на проживання в сім`ї. Сім`я створюється, в тому числі, і на підставі усиновлення. Держава створює пріоритет сімейного виховання дитини. Дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною радою України.

Згідно зі статтею 207 СК України усиновленням є прийняття усиновлювачем у свою сім`ю особи на правах дочки чи сина, що здійснене на підставі рішення суду, крім випадку, передбаченого статтею 282 цього Кодексу. Усиновлення дитини провадиться у її найвищих інтересах для забезпечення стабільних та гармонійних умов її життя.

Відповідно до частини 1 статті 208 СК України усиновленою може бути дитина.

Згідно з положеннями статті 6 СК України правовий статус дитини має особа до досягнення нею повноліття.

У відповідності до статті 211 СК України усиновлювачем може бути дієздатна особа віком не молодша двадцяти одного року, за винятком, коли усиновлювач є родичем дитини.

Усиновлювачем може бути особа, що старша за дитину, яку вона бажає усиновити, не менш як на п`ятнадцять років.

Згідно з положеннями статті 217 СК України усиновлення дитини здійснюється за вільною згодою її батьків.

Згода батьків на усиновлення дитини має бути безумовною. Угода про надання усиновлювачем плати за згоду на усиновлення дитини батькам, опікунам чи іншим особам, з якими вона проживає, є нікчемною. Згода батьків на усиновлення може бути дана ними лише після досягнення дитиною двомісячного віку. Якщо мати чи батько дитини є неповнолітніми, крім їхньої згоди на усиновлення потрібна згода їхніх батьків. Письмова згода матері на усиновлення засвідчується нотаріусом. Мати, батько дитини мають право відкликати свою згоду на усиновлення до набрання чинності рішенням суду про усиновлення.

Статтею 218 СК України передбачено, що для усиновлення дитини потрібна її згода, якщо вона досягла такого віку та рівня розвитку, що може її висловити. Згода дитини на її усиновлення дається у формі, яка відповідає її вікові та стану здоров`я. Дитина має бути проінформована про правові наслідки усиновлення. Усиновлення провадиться без згоди дитини, якщо вона у зв`язку з віком або станом здоров`я не усвідомлює факту усиновлення. Згода дитини на усиновлення не потрібна, якщо вона проживає в сім`ї усиновлювачів і вважає їх своїми батьками.

Відповідно до пункту 6 постанови Пленуму Верховного суду України від 30 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» вбачається, що вирішуючи заяву по суті, суд зобов`язаний перевірити наявність передбачених законом підстав для усиновлення, зокрема: чи дали батьки дитини згоду на це (якщо вона необхідна); чи може заявник бути усиновлювачем; чи є дитина відповідно до законодавства суб`єктом усиновлення і чи виконано вимоги частин 1 - 3 статті 218 СК щодо наявності згоди дитини; чи відповідають висновок органу опіки та піклування і дозвіл на усиновлення уповноваженого органу виконавчої влади необхідним вимогам.

Згідно зі статтею 8 Європейської конвенції про усиновлення дітей (ETS N58), прийнятої 24 квітня 1967 року в Страсбурзі, і яка, відповідно до статті 9 Конституції України, є складовою частиною національного законодавства України, компетентний орган приймає рішення про усиновлення лише тоді, коли впевниться, що воно здійснюється в інтересах дитини. Кожного разу компетентний орган звертає особливу увагу на те, щоб це усиновлення забезпечило дитині стабільні та гармонійні домашні умови.

Частиною першою статті 21 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року визначено, що держави-учасниці, які визнають і/чи дозволяють існування системи усиновлення, забезпечують, щоб найкращі інтереси дитини враховувалися в першочерговому порядку.

На рівні внутрішнього законодавства України принцип урахування найкращих інтересів дитини викладено у пункті 8 статті 7 СК України та у статті 11 Закону України «Про охорону дитинства», згідно з положеннями яких регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини; предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів дитини.

Відповідно до положень статті 224 СК України суд, постановляючи рішення про усиновлення дитини, враховує обставини, що мають істотне значення, зокрема: стан здоров`я та матеріальне становище особи, яка бажає усиновити дитину, її сімейний стан та умови проживання, ставлення до виховання дитини; мотиви, на підставі яких особа бажає усиновити дитину; мотиви того, чому другий із подружжя не бажає бути усиновлювачем, якщо лише один із подружжя подав заяву про усиновлення; взаємовідповідність особи, яка бажає усиновити дитину, та дитини, а також те, як довго ця особа опікується вже дитиною; особу дитини та стан її здоров`я; ставлення дитини до особи, яка бажає її усиновити. Суд не може відмовити особі в усиновленні на тій підставі, що вона вже має або може народити дитину.

При дотриманні всіх умов, встановлених цим Кодексом, здатності особи, яка бажає усиновити дитину, забезпечити стабільні та гармонійні умови для життя дитини суд постановляє рішення, яким оголошує цю особу усиновлювачем дитини.

У відповідності з частиною 1 статті 229 СК України особа, яка подала заяву про усиновлення, може виявити бажання бути записаною у Книзі реєстрації народжень матір`ю, батьком дитини або повнолітньої особи. Якщо усиновлюється дитина, яка досягла семи років, то для запису усиновлювача матір`ю, батьком потрібна згода дитини, крім випадку, передбаченого частиною четвертою статті 218 цього Кодексу. Суд задовольняє таку заяву усиновлювача у рішенні про усиновлення, якщо це відповідає інтересам дитини.

Згідно із частинами 2, 3, 4 статті 231 СК України якщо усиновлювач записується батьком дитини, відповідно змінюється по батькові дитини. Якщо усиновлюється повнолітня особа, її прізвище, ім`я та по батькові можуть бути змінені у зв`язку з усиновленням за заявою усиновлювача та усиновленої особи. Про зміни, передбачені у цій статті, суд зазначає у рішенні про усиновлення. Відповідно до статті 234 CK України на підставі рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до актового запису про народження, складеного органами державної реєстрації актів цивільного стану України, та видає нове свідоцтво про народження. Свідоцтво про народження, що було видане раніше, анулюється.

Відповідно до підпункту 20 пункту 1 Розділу III Правил державної реєстрації актів громадянського стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18.10.2000 № 52/5, при вирішенні судом спорів про визнання батьківства, материнства, оспорювання батьківства чи материнства, встановлення фактів батьківства та материнства зміни до актових записів про народження вносяться відповідно до законодавства, яке регулює порядок внесення змін до актових записів цивільного стану. Згідно з пунктом 2.13.1 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, що затверджені наказом Міністерства юстиції України від 12.01.2011 №96/5, підставою для внесення змін до актового запису цивільного стану є рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану.

Суд зазначає, що за час спільного проживання заявника ОСОБА_1 з дітьми між ними сформувалися міцні сімейні відносини, засновані на взаємній прихильності, довірі, турботі та емоційній близькості. Із пояснень заявника, матері дітей, показань допитаних у судовому засіданні свідків, досліджених письмових доказів та висновку органу опіки та піклування вбачається, що заявник фактично виконує щодо ОСОБА_4 та ОСОБА_5 батьківські обов`язки, бере участь у їхньому вихованні, утриманні та повсякденному житті, піклується про них, забезпечує належні умови для їх проживання, розвитку та дозвілля.

Відповідно до статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя. Поняття «сімейне життя» у розумінні зазначеної статті не обмежується лише відносинами, заснованими на шлюбі чи кровному спорідненні, а може охоплювати також фактичні сімейні зв`язки, якщо між особами існують реальні, тісні особисті стосунки, взаємна турбота, підтримка та емоційна близькість.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 та мати дітей ОСОБА_7 22 грудня 2022 року зареєстрували шлюб. На момент укладання шлюбу ОСОБА_8 було близько чотирьох з половиною років, а ОСОБА_9 - близько одного року та шести місяців. Після укладення шлюбу заявник, мати дітей та діти проживають однією сім`єю.

За час спільного проживання між заявником та дітьми склалися близькі та теплі стосунки. Як пояснив ОСОБА_1 у судовому засіданні, він дуже любить дітей, постійно піклується про них, бере участь у їхньому вихованні та сприймає їх як своїх дітей. Заявник зазначив, що ОСОБА_9 повністю сприймає його як свого батька, називає його татом, а ОСОБА_8 , який на початку їхнього спілкування ще згадував свого біологічного батька, згодом перестав про нього згадувати та сприймає заявника як батька.

Зазначені пояснення узгоджуються з показаннями свідків ОСОБА_15 та ОСОБА_16 .

Суд також бере до уваги відомості, що містяться у документах із закладів освіти дітей. З довідки Ворзельського закладу дошкільної освіти № 11 «Берізка» вбачається, що ОСОБА_9 відвідує заклад із 14 березня 2024 року, а ОСОБА_1 часто приводить її до закладу та забирає після завершення занять. Дитина відвідує заклад із задоволенням, має друзів та належно адаптована до дитячого колективу. Вказані обставини свідчать про фактичну участь заявника у повсякденному житті дитини та виконання ним функцій з її догляду і піклування.

Суд враховує також характеристику ОСОБА_8 за місцем навчання, а також інші документи, що характеризують умови проживання та виховання дітей. У сукупності з поясненнями заявника та свідків ці докази підтверджують, що заявник бере активну участь у житті дітей, їхньому вихованні та забезпеченні.

Заявник має постійний офіційний дохід, має у власності нерухоме майно, за станом здоров`я може виконувати обов`язки усиновлювача, не має незнятої чи непогашеної судимості та в розшуку не перебуває.

Судом встановлено, що біологічний батько дітей ОСОБА_3 тривалий час не проживає разом із дітьми, не бере участі у їхньому вихованні, не підтримує з ними зв`язків та не проявляє щодо них батьківської турботи. При цьому ОСОБА_3 надав нотаріально посвідчену згоду на усиновлення дітей ОСОБА_1 та у поданій до суду заяві проти задоволення заяви про усиновлення не заперечував.

Мати дітей ОСОБА_7 у судовому засіданні заяву про усиновлення підтримала, проти усиновлення дітей її чоловіком не заперечувала та підтвердила обставини, викладені заявником.

Висновком виконавчого комітету Ірпінської міської ради, який діє як орган опіки та піклування, підтверджено доцільність усиновлення ОСОБА_4 та ОСОБА_5 ОСОБА_1 та відповідність такого усиновлення інтересам дітей. Органом опіки та піклування встановлено, що заявник фактично взяв на себе всі батьківські турботи щодо дітей, має належні житлові та матеріальні умови, позитивно характеризується, є здоровим та не має обставин, які перешкоджають усиновленню.

З огляду на наведене суд доходить висновку, що звернення ОСОБА_1 до суду з заявою про усиновлення обумовлене не формальним наміром набути статусу батька, а його бажанням юридично закріпити фактично існуючі сімейні відносини, які склалися між ним та дітьми протягом тривалого спільного проживання.

Між заявником та дітьми фактично склалися відносини батька та дітей: заявник піклується про дітей, бере участь у їхньому вихованні та утриманні, проводить із ними час, забезпечує їхні потреби, а діти емоційно прив`язані до нього та сприймають його як батька. Водночас біологічний батько дітей фактичної участі у їхньому вихованні та житті не бере.

За таких обставин суд вважає, що усиновлення забезпечить дітям стабільність сімейних правовідносин, юридично закріпить фактично існуючі між заявником та дітьми сімейні відносини, забезпечить їм належний правовий статус у сім`ї та повною мірою відповідатиме їхнім найкращим інтересам.

На підставі викладеного суд вважає, що заявник виконав всі умови, встановлені законодавством для усиновлення, він відповідає вимогам особи, яка бажає усиновити дитину, може забезпечити стабільні та гармонічні умови для життя дітей, тому є всі підстави для задоволення заяви в повному обсязі.

Згідно з частиною 4 статті 314 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи про усиновлення, відносяться на рахунок заявника.

На підставі викладеного та керуючись статтями 10, 12, 13, 77-81, 259, 263-265, 310-314, 354, 355 ЦПК України, суд

ухвалив:

заяву ОСОБА_1 про усиновлення дітей - задовольнити.

Визнати громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_3 , усиновлювачем ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Внести зміни до актового запису про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , № 16, складеного 20 серпня 2018 року виконавчим комітетом Клавдієво-Тарасівською селищною радою Бородянського району Київської області, в частині відомостей про прізвище, по батькові та батька дитини, а саме: змінити прізвище дитини з « ОСОБА_12 » на « ОСОБА_14 », по батькові з « ОСОБА_17 » на « ОСОБА_18 »; у графі «батько» записати: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , громадянин України. Ім`я, дату народження, місце народження дитини та відомості про матір залишити без змін.

Визнати громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_3 , усиновлювачем ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Внести зміни до актового запису про народження ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , № 381, складеного 17 вересня 2021 року Бородянським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), в частині відомостей про прізвище, по батькові та батька дитини, а саме: змінити прізвище дитини з « ОСОБА_19 » на « ОСОБА_14 », по батькові зі « ОСОБА_20 » на « ОСОБА_21 »; у графі «батько» записати: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , громадянин України. Ім`я, дату народження, місце народження дитини та відомості про матір залишити без змін.

Видати нове свідоцтво про народження з урахуванням зазначених змін.

Усиновлення вважається здійсненим у день набрання чинності рішенням суду про усиновлення.

Особи, яким у зв`язку з виконанням службових обов`язків доступна інформація щодо усиновлення (перебування осіб, які бажають усиновити дитину, на обліку, пошук ними дитини для усиновлення, подання заяви про усиновлення, розгляд справи про усиновлення, здійснення нагляду за дотриманням прав усиновленої дитини тощо), а також інші особи, яким став відомий факт усиновлення, зобов`язані не розголошувати її, зокрема і тоді, коли усиновлення для самої дитини не є таємним.

Копію рішення суду після набрання ним законної сили надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану для внесення змін до актового запису про народження усиновленої дитини.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя - Лапченко О.М.

Присяжні - Терешко О.В.

Ткачишин В.А.

10.08.2026 року