Постанова від 03 серпня 2026 р. у справі №355/660/26 — Баришівський районний суд Київської області

Суд: Баришівський районний суд Київської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Порушення вимог фінансового контролю

Дата: 03 серпня 2026 р.

Справа: №355/660/26

Суддя: Цирулевська М. В.

Справа № 355/660/26

Провадження № 3/355/252/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2026 року селище Баришівка

Баришівський районний суд Київської області у складі

судді Цирулевської М. В.,

за участю:

секретаря судового засідання Котенко Л. О.,

прокурора Діденко Ю. О. – в режимі відеоконференції,

особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,

розглянувши адміністративний матеріал, що надійшов від управління стратегічних розслідувань в Київській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України, про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, IПH: НОМЕР_1 , паспорт серії НОМЕР_2 , виданий 17.12.1996 Баришівським РВ ГУ МВС України в Київській області, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , пенсіонер,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП,

УСТАНОВИВ:

У провадженні Баришівського районного суду Київської області перебуває адміністративний матеріал про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, справа №355/660/26, провадження №3/355/252/26.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.03.2026 для розгляду адміністративного матеріалу визначено суддю Цирулевську М. В.

Судові засідання в означеній справі призначалися на 09.04.2026, 28.04.2026, 12.05.2026, 21.05.2026, 04.06.2026, 04.08.2026.

04.08.2026 у судовому засіданні особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 надав суду пояснення по суті справи.

Прокурор Дарницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Діденко Ю.О. (взяла участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції), обґрунтувала свою позицію щодо обставин у справі та зазначила про наявність підстав для закриття справи про адміністративне правопорушення на підставі п.7 ч.1 ст. 247 КУпАП.

Проаналізувавши матеріали справи, заслухавши пояснення осіб, які взяли участь у судовому засіданні, дослідивши докази, що містяться в адміністративному матеріалі, суддя зазначає та виснує таке.

1. Обставини адміністративного правопорушення, визнані судом доведеними.

За даними протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 , будучи командиром відділення охорони взводу охорони роти охорони ІНФОРМАЦІЯ_2 , являючись суб`єктом відповідальності за вчинення корупційних правопорушень, згідно з пп. «г» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» (надалі також Закон №1700-VII) та приміткою до ст. 172-6 КУпАП, на якого поширюється дія Закону №1700-VII, в порушення вимог ч. 1 ст. 45 розділу VII та пп. 2-7 розділу ХІІІ Закону №1700-VII, несвоєчасно 21.08.2025, без поважних причин, подав щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, після звільнення за 2024 рік, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

2.Доводи та позиція учасників справи.

Під час розгляду даної справи прокурор у справі – прокурор Дарницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Діденко Ю. О. зауважила, що обставини порушення ОСОБА_1 ч. 1 ст. 172-6 КУпАП доведені, оскільки ОСОБА_1 з 24.02.2022 мав звання головний сержант та перебував на посаді командира відділення охорони взводу охорони роти охорони ІНФОРМАЦІЯ_2 , є суб`єктом, на якого поширюється дія Закону №1700-VII, а отже, повинен був подати щорічну декларацію після звільнення за 2024 рік упродовж часу з 00:00 год 01.01.2025 по 23:59 31.03.2025 (граничний строк).

Відтак, 01.04.2025 в 00:00 год. ОСОБА_1 порушив порядок, передбачений ч. 2 ст. 45 Закону №1700-VII. Прокурор просила притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та накласти стягнення у виді штрафу в межах санкції ч. 1 ст. 172-6 КУпАП. В судовому засіданні 04.08.2026 просила закрити провадження у справі на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

ОСОБА_1 у судових засіданнях пояснив, що він з першого дня війни пішов добровольцем до складу територіальної оборони селища Баришівка, де перебував на посаді командира відділення охорони взводу охорони роти охорони ІНФОРМАЦІЯ_2 . Мав звання головного сержанта. Його відділення здійснювало виключно охорону приміщення ТЦК, не проводив мобілізаційні заходи, не вів облік військовозобов`язаних, а тому не був посадовою особою та не займав штатну посаду з організаційно-розпорядчими чи адміністративно-господарськими обов`язками. Конкретно його дії, як командира відділення, були спрямовані на охорону об`єкта, а саме ІНФОРМАЦІЯ_2 , який окремо виконував свої функції, а його відділення - свої, як окремий підрозділ. У трудовій книжці та у військовому квитку не зазначено, що він займав штатну посаду у ІНФОРМАЦІЯ_2 . 09.05.2024 був звільнений з військової служби у зв`язку з наявністю у дружини 2 групи інвалідності. 12.03.2025 отримав лист про необхідність подання декларації та подав першу декларацію. В подальшому листи не надходили, проте до нього телефонували і говорили про необхідність подати декларації. Про те, що він є особою, яка має подавати декларацію, дізнався з листа. При мобілізації не було роз`яснення чи повідомлень, що він підпадає під коло осіб, які подають декларації, оскільки мав звання сержанта підрозділу охорони. Взагалі не було мови щодо положень законодавства про обов`язок подавати щорічні декларації. Вважав, що згідно листа мав подати декларацію, що потребувало часу. Згодом дізнався, що він не підпадає під коло осіб, які подають декларації. Пояснення щодо всього означеного оперуповноваженому 1-го сектору протидії корупції управління стратегічних розслідувань в Київській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України Терновому І.А. написав 05.11.2025.

Прокурором підтримано клопотання про закриття провадження в означеній справі на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення.

3. Щодо руху провадження.

23 березня 2026 року оперуповноважений 1-го сектору (протидії корупції) управління стратегічних розслідувань в Київській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України лейтенант поліції Терновий І. А., відповідно до вимог ст. 254 - 256 КУпАП, розглянувши матеріали перевірки про порушення Закону України «Про запобігання корупції» № 1700-VII (далі Закону № 1700-VII) стосовно вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, склав адміністративний протокол №4730 відносно ОСОБА_1 .

23 березня 2026 року адміністративний матеріал щодо означеного протоколу № 4730 від 23.03.2026 направлений до Баришівського районного суду Київської області, який отриманий означеним судом 25 березня 2026 року.

Судові засідання в означеній справі призначалися на 09.04.2026, 28.04.2026, 12.05.2026, 21.05.2026, 04.06.2026, 04.06.2026.

09.04.2026 у судовому засіданні оголошено перерву за клопотанням прокурора Діденко Ю. О. для надання додаткових пояснень.

28.04.2026 особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 у судовому засіданні просив оголосити перерву для надання доказів.

28.04.2026 прокурором Дарницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_2 подано висновок щодо наявності у діяннях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ознак адміністративних правопорушень, пов`язаних з корупцією. За змістом висновку просила визнати ОСОБА_1 , який порушив вимоги ч. 1 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», а саме несвоєчасно, без поважних причин, лише 20.09.2025 (декларації за 2021, 2022, 2023 і при звільненні) та 30.05.2025 (декларацію за 2024) подав щорічні декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулі роки, винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 1 ст.172-6 КУпАП. Призначити стягнення у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Також, надала, як додаток, повідомлення адресоване ОСОБА_1 від 20.05.2025 про факт неподання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

29.04.2026 за №2420 вих-26 та №2420 вих-26 заступником керівника Дарницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_3 направлено запити до ІНФОРМАЦІЯ_3 з метою надання суду підтверджуючих документів щодо проходження військової служби ОСОБА_1

21.05.2026 у судовому засіданні особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 надав лист ІНФОРМАЦІЯ_4 на його звернення від 24.04.2026 щодо роз`яснення, чи є він, під час проходження військової служби в роті охорони, суб`єктом декларування.

21.05.2026 прокурором Дарницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Діденко Ю.О. подано клопотання про об`єднання в одне провадження адміністративних матеріалів, які перебувають у провадженні судді на підставі ст. 36 КУпАП відносно ОСОБА_1 . Додатково просила приєднати до матеріалів справи про адміністративне правопорушення запит до ІНФОРМАЦІЯ_4 та відповідь з копією положення про ІНФОРМАЦІЯ_5 , а також запит до ІНФОРМАЦІЯ_3 і відповідь на нього.

26.05.2026 за №2808 вих-26 заступником керівника Дарницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_3 направлено запити до ІНФОРМАЦІЯ_3 з метою надання суду підтверджуючих документів щодо проходження військової служби ОСОБА_1 , оскільки запит від 29.04.2026 виконано не в повному обсязі та не в повній мірі надано запитувану інформацію.

04.08.2026 у судовому засіданні особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав, надав суду пояснення по суті справи.

Прокурор Дарницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Діденко Ю.О. (взяла участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції), обґрунтувала свою позицію щодо обставин у справі та заявила клопотання про закриття справи про адміністративне правопорушення на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Під час всього строку перебування адміністративної справи №355/660/26 відносно ОСОБА_1 у провадженні суду, судом вжито всіх можливих заходів для розгляду справи по суті. Причини відкладення розгляду були об`єктивними, зважаючи на необхідність дослідження судом обставин наявності обов`язку у ОСОБА_1 подавати декларацію та належність його до суб`єкта господарювання відповідно до Закону України «Про запобігання корупції».

При цьому суд орієнтований і на позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 12.01.2022 у справі № 234/11607/20 (провадження №61-15126св21), де суд зробив висновок, що: «при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод».

4.Застосовне законодавство.

Положеннями статті 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення (надалі також КУпАП) визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Частиною 1 ст. 172-6 КУпАП установлено, що несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, тягне за собою накладення штрафу від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

У примітці до означеної статті зазначено, що суб`єктами правопорушень за нею є особи, які відповідно до частин першої та другої статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» зобов`язані подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Водночас, частина 1 статті 45 Закону України «Про запобігання корупції», що особи, зазначені у п.1, підпунктах «а», «в»-«г» пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов`язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за минулий рік за формою, що визначається Національним агентствам.

Водночас, Законом №3384-IX «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану», який набрав чинності 12.10.2023 (надалі також Закон №3384-IX) внесені зміни до деяких Законів України, а саме: пункт 27 розділу ХІІІ «Прикінцеві положення» Закону №1700-VII викладено у такій редакції:

«установити, що особи, які у 2022-2023 роках не подали декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, відповідно до статті 45 цього Закону, і кінцевий строк для подання яких настав до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану», подають такі декларації не пізніше 31 січня 2024 року. Суб`єкти декларування, зазначені у частинах сьомій чотирнадцятій статті 45 цього Закону, подають відповідні декларації у строки, встановлені частинами сьомою чотирнадцятою статті 45 цього Закону, якщо відповідні декларації не було подано раніше».

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 12 Закону №1700-VII НАЗК з метою виконання покладених на нього повноважень має право приймати з питань, що належать до його компетенції, обов`язкові для виконання нормативно-правові акти. Нормативно-правові акти НАЗК підлягають державній реєстрації Міністерством юстиції України та включаються до Єдиного державного реєстру нормативно- правових актів, що зазначено у ч. 5 ст. 12 Закону № 1700-VII.

Відповідно до підпункту пп. 1 п. 2 розділу ІІ Порядку заповнення та подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого наказом НАЗК від 23.07.2021 №449/21 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 29.07.2021 за № 987/36609, щорічна декларація - декларація, яка подається відповідно до частини першої статті 45 Закону №1700-VII (щороку), абзацу другого частини другої статті 45 Закону №1700-VII (після припинення діяльності (після звільнення) у період з 00 годин 00 хвилин 01 січня до 00 годин 00 хвилин 01 квітня. Така декларація охоплює звітний рік (період з 01 січня до 31 грудня включно), що передує року, в якому подається декларація, та містить інформацію станом на 31 грудня звітного року.

Відповідно до вимог статей 245, 280 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, а орган чи посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення, з урахуванням положень, викладених у статтях 251, 252 КУпАП, зобов`язаний з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи і, керуючись законом та правосвідомістю, оцінити докази за своїм внутрішнім переконанням в їх сукупності.

Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283, 284 КУпАП.

Положеннями статті 1 КУпАП передбачено, що завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, Законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Згідно з вимогами статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі та в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Вимогами статті 8 КУпАП передбачено, що особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.

За змістом частини 2 статті 81 Цивільного кодексу України юридичні особи, залежно від порядку їх створення, поділяються на юридичних осіб приватного права та юридичних осіб публічного права. Юридична особа публічного права створюється розпорядчим актом Президента України, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування.

Відповідно до положень статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Положеннями статті 280 КУпАП передбачено, що суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення, в даному випадку, передбаченого статтею 172-6 КУпАП, у числі інших визначених законом обставин, зобов`язаний з`ясувати: чи мало місце правопорушення, за яке особа притягається до відповідальності; чи містить діяння склад адміністративного правопорушення, чи є особа винною у його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності.

Висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин і доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення. Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.

Відповідно до вимог ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, а також іншими документами.

Як зазначено в ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Також стаття 62 Конституції України зазначає, що вина особа, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях

5.Висновки суду з огляду на встановлені фактичні обставини та законодавство, яке підлягає застосуванню.

Згідно з п.п. 23-24 розділу ІІІ Положення про Управління стратегічних розслідувань в Київській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України, означений орган здійснює збирання доказів про вчинення корупційних правопорушень, пов`язаних з корупцією. Здійснює складання в межах компетенції протоколів про правопорушення, пов`язані з корупцією, та направлення їх до суду в установленому законом порядку (а.с. 25-27). Таким чином, означений орган є уповноваженим на складення протоколу про адміністративне правопорушення, пов`язаного з корупцією.

Відповідно до витягу із наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 (по стройовій частині) ОСОБА_4 від 24.02.2022 №36-сч, старшого сержанта ОСОБА_1 , головного сержанта – командира відділення охорони роти ІНФОРМАЦІЯ_7 , вважати таким, що з 24.02.2022 справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов`язків за посадою, 9 тарифний розряд, шпк «старший сержант» ВОС – 100975А.

Згідно із витягом із наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 (по стройовій частині) ОСОБА_5 від 09.05.2025 №133, старшого сержанта ОСОБА_1 , головного сержанта-командира відділення охорони взводу охорони роти охорони ІНФОРМАЦІЯ_2 оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_8 » Сухопутних військ Збройних Сил України, звільненого наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_9 (по особовому складу) від 09.05.2024 року №36-РС у запас (за сімейними обставинами – у зв`язку з наявності дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю та/або одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю І чи ІІ групи) відповідно до підпункту «г» пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» (зі змінами та доповненнями) вважати такими, що справи та посаду здав. Вислуга років у Збройних Силах України станом на 09.05.2024 становить 4 роки 6 місяців 8 днів, у тому числі на момент крайнього призову з 24.02.2022 вислуга років становить 2 роки 2 місяця 16 днів (а.с.23).

Відповідно до довідки про проходження військової служби (трудову діяльність) (додаток 10 до Інструкції про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України), ОСОБА_1 проходив військову службу на посаді головного сержанта-командира відділення охорони взводу охорони роти охорони ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 24).

Згідно із Положенням про ІНФОРМАЦІЯ_10 , затвердженим наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_11 від 23.12.2022 №25/дск, ІНФОРМАЦІЯ_10 є органом військового управління, що забезпечує виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації на території Броварського району Київської області

Під час переведення ІНФОРМАЦІЯ_4 на організацію та штати воєнного часу в складі ІНФОРМАЦІЯ_4 додатково розгортаються роти охорони.

ІНФОРМАЦІЯ_5 є відокремленим підрозділом ІНФОРМАЦІЯ_11 без правового статусу юридичної особи публічного права, не має самостійного балансу, не має реєстраційних рахунків в органах Казначейства.

Штатні посади ІНФОРМАЦІЯ_4 комплектуються військовослужбовцями, державними службовцями та працівниками Збройних Сил України відповідно до штату та штатного розпису.

Призначення на посади та звільнення з посад начальника та інших військовослужбовців ІНФОРМАЦІЯ_4 здійснюється відповідно до номенклатури посад для призначення військовослужбовців.

Трудові відносини працівників ІНФОРМАЦІЯ_4 регулюються законодавством про працю.

Відносини, що виникають у зв`язку із вступом, проходженням та припиненням державної служби державними службовцями регулюються Законом України «Про державну службу».

Основними завданнями рот охорони ІНФОРМАЦІЯ_4 є: охорона та оборона місця розташування ІНФОРМАЦІЯ_4 (пункт постійної дислокації); охорона та оборона бази мобілізаційного розгортання ІНФОРМАЦІЯ_4 ; супроводження колон з військовозобов`язаними та технікою національної економіки України під час виконання заходів мобілізації людських і транспортних ресурсів на території відповідальності ІНФОРМАЦІЯ_4 ; проведення оповіщення військовозобов`язаних та постачальників транспортних засобів національної економіки України.

Основними функціями рот охорони ІНФОРМАЦІЯ_4 є: виконання наказів щодо надійної охорони місця розташування ІНФОРМАЦІЯ_4 , бази мобілізаційного розгортання; забезпечення в установленому порядку пропускного режиму на територію ІНФОРМАЦІЯ_4 ; виконання заходів щодо забезпечення охорони колон з військовозобов`язаними та технікою національної економіки України під час виконання заходів мобілізації людських і транспортних ресурсів; підтримання громадського порядку та військової дисципліни в місці розміщення ІНФОРМАЦІЯ_4 та на об`єктах бази мобілізаційного розгортання; участь у виконанні заходів правового режиму воєнного стану; виконання заходів повсякденної діяльності підрозділу; несення патрульної (охорони та оборони визначеного об`єкту) та внутрішньої служби; проведення заходів морально-психологічного забезпечення; проведення, згідно з програмою навчання бойової підготовки особового складу; виконання заходів щодо забезпечення радіаційного, хімічного, біологічного захисту та екологічної безпеки особового складу підрозділів; проведення заходів, спрямованих на дотримання особовим складом вимог нормативно-правових актів стосовно забезпечення безпеки дорожнього руху; проведення заходів із запобігання травматизму та загибелі особового складу; організація господарської діяльності і забезпечення належними матеріально-технічними засобами особового складу; виконання інших функцій, пов`язаних з реалізацією покладених на роти охорони завдань.

Відповідно до Положення про ІНФОРМАЦІЯ_10 , затвердженого наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_11 від 23.12.2022 №25/дск, трудові відносини працівників ІНФОРМАЦІЯ_4 регулюються законодавством про працю.

У судовому засіданні досліджено трудову книжку серії НОМЕР_3 на ім`я ОСОБА_1 , з якої не вбачається, що ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з ІНФОРМАЦІЯ_12 .

Відповідно до запису у військовому квитку серії НОМЕР_4 ОСОБА_1 проходив військову службу в роті охорони ІНФОРМАЦІЯ_7 з 24.02.2022 по 09.05.2024.

Інших доказів, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , будучи командиром відділення охорони взводу охорони роти охорони ІНФОРМАЦІЯ_2 , під час проходження військової служби виконував організаційно-розпорядчі чи адміністративно-господарчі функції, до суду не було надано.

Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) опублікувало роз`яснення щодо застосування положень Закону України “Про запобігання корупції” стосовно подання декларацій військовослужбовцями та іншими окремими категоріями суб`єктів декларування.

Так, серед військових мають подавати декларації:

Військові посадові особи, чиї посади пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарчих функцій або уповноважені на виконання цих функцій. Серед таких осіб завідувачі складів, ревізори та контролери, командири бригади, начальники прикордонних загонів.

Особи, які мають військове звання «майор», «капітан 3 рангу» та вище;

Військові посадові особи, які проходять службу у військовому комісаріаті незалежно від звання.

Згідно із п. 12 ст.6 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», військові посадові особи – це військовослужбовці, які обіймають штатні посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов`язків, або які спеціально уповноважені на виконання таких обов`язків згідно із законодавством.

Статус військової посадової особи залежить від фактично займаної штатної посади та виконуваних обов`язків, а саме - організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських.

Якщо посада не передбачає адміністративно-господарських функцій, таких як облік військовослужбовців чи мобілізація, то відсутні ознаки посадової особи, уповноваженої на такі дії.

Як вбачається із витягу з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 (по стройовій частині) ОСОБА_5 від 09.05.2025 року №133, під час звільнення старшого сержанта ОСОБА_1 , головного сержанта-командира відділення охорони взводу охорони роти охорони ІНФОРМАЦІЯ_2 , нестач майна, що виникли у процесі службової діяльності, немає.

ОСОБА_1 у судовому засіданні пояснив, що не був матеріально відповідальною особою, і якщо він не обіймав штатну посаду з виконання адміністративно-господарських функцій, то не може мати і статус посадової особи з організаційно-розпорядчими обов`язками. Так, дійсно він займав посаду командира відділення охорони взводу охорони роти охорони ІНФОРМАЦІЯ_2 , але на період проходження військової служби.

04.08.2026 у судовому засіданні прокурор заявила клопотання про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 КУпАП. При цьому просила врахувати, що дана підстава не є реабілітуючою.

Судом досліджено означене питання.

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 погодився з думкою прокурора та зазначив про недоцільність продовження судового розгляду та вбачає підстави для закриття провадження у справі на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Судом роз`яснено ОСОБА_1 , що така підстава для закриття провадження не є реабілітуючою.

Суд зауважує, що склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, є формальним, тобто таким, який не передбачає обов`язкових елементів об`єктивної сторони - мети, мотивів та наслідків, для констатації наявності якого встановлення суспільно небезпечних наслідків не вимагається.

Для визнання зазначеного правопорушення закінченим не потрібне настання наслідків - воно вважається умисним за умови усвідомлення особою протиправного характеру своїх дій чи бездіяльності.

Таке усвідомлення презюмується, адже особа, зазначена в п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», була допущена у встановленому законом порядку до виконання функцій держави, пройшла спеціальну перевірку, була попереджена і мала виконувати вимоги законодавства щодо фінансового контролю.

Також суд зазначає, що відповідно до статті 68 Конституції України незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Факт несвоєчасного подання декларації ОСОБА_1 не заперечується, проте заперечується факт обіймання ним штатної посади, пов`язаної з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов`язків в період перебування на військовій службі по мобілізації.

Під час розгляду клопотання про закриття провадження у справі у зв`язку з закінченням строку притягнення до адміністративної відповідальності, який встановлено ч. 4 ст. 38 КУпАП, суддя зазначає та виснує таке.

Для визначення початку перебігу строку давності притягнення особи до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, важливу роль відіграє день виявлення правопорушення.

Адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, є правопорушенням, пов`язаним з корупцією.

У складеному протоколі про адміністративне правопорушення уповноваженою особою зазначено, що початком обчислення строку виявлення адміністративного правопорушення є момент, коли особою, уповноваженою на складання протоколу, надано оцінку зібраним доказам у їхній сукупності. Процесуально такий висновок оформляється протоколом про адміністративне правопорушення. Тому, днем виявлення вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення уповноважена особа вважає дату складання протоколу про адміністративне правопорушення №4733 від 23.03.2026, тобто 23 березня 2026 року.

Датою вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, є дата подачі зазначеної декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, тобто 20.09.2025.

Однак суд із таким твердженням не погоджується, з огляду на таке.

Так, протокол про адміністративне правопорушення є документом, який фіксує факт, час та місце вчинення правопорушення. Однак, не можна ототожнювати дату складання протоколу та дату виявлення правопорушення, оскільки виявлення і фіксування правопорушення є різними юридичними фактами.

Аналогічний висновок щодо суті поняття «день виявлення правопорушення» зроблено в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду по справі № 166/46/17 від 14.08.2018.

Письмові пояснення особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 надав 05.11.2025, протокол про адміністративне правопорушення №4733 складено 23.03.2026. Отже, щонайпізніше станом на 05.11.2025 року оперуповноважений 1-го сектору (протидії корупції) УСР в Київській області ДСР Національної поліції України лейтенант поліції Терновий І. А. виявив факт неподання ОСОБА_1 щорічної декларації та мав усі є докази та підстави для надання оцінки зібраним доказам у їхній сукупності.

Водночас суддя зауважує, що діючим законодавством чітко не визначено, що слід вважати днем виявлення правопорушення.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суд вважає за необхідне застосувати практику Європейського суду з прав людини, яка є частиною національного законодавства і джерелом права.

Так, у справі «Щокін проти України» від 14.10.2010 (заяви № 23759/03 та № 37943/06) Європейський суд з прав людини встановив порушення ст. 6 Конвенції і зазначив, що національними органами не було дотримано вимогу законодавства щодо застосування підходу, який був би найбільш сприятливим для заявника-платника податку, коли у його справі національне законодавство припускало неоднозначне трактування.

У згаданому рішенні Суд зазначив, що відповідні правові акти явно суперечили один одному.

У результаті цього національні органи на свій власний розсуд застосували протилежні підходи щодо співвідношення цих правових актів.

На думку Суду, відсутність в національному законодавстві необхідної чіткості та точності, які передбачали можливість різного тлумачення такого важливого фінансового питання, порушує вимогу «якості закону», передбачену Конвенцією, та не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади у майнові права заявника (п. 56).

Отже, у разі, коли національне законодавство припускає неоднозначне або множинне тлумачення прав та обов`язків осіб, національні органи зобов`язанні застосовувати найбільш сприятливий для осіб підхід.

З цього питання звертає на себе увагу час обізнаності уповноваженого органу у сфері протидії корупції про недотримання особою певних вимог законодавства, день надання оцінки зібраним доказам. Суд переконаний, що таким днем є щонайпізніше 05.11.2025 (день надання ОСОБА_1 письмових пояснень та його з`явлення до уповноваженої особи для складання протоколу).

Тому, у даному випадку за встановлених вище обставин, днем закінчення передбаченого ч. 3 ст. 38 КУпАП строку накладення адміністративного стягнення слід вважати щонайпізніше 05 травня 2026 року.

Зволікання з проведенням ефективної адміністративної перевірки та зі складанням протоколів про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 не може бути підставою для штучного продовження строків, передбачених ст. 38 КУпАП.

Суддя вважає помилковим посилання уповноваженої особи на складання протоколу про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, на те, що днем виявлення вчиненого правопорушення слід вважати дату складання протоколу про адміністративне правопорушення.

Так, протокол про адміністративне правопорушення є документом, який фіксує факт, час та місце вчинення правопорушення. Однак, не можна ототожнювати дату складання протоколу та дату виявлення правопорушення, оскільки виявлення і фіксування правопорушення є різними юридичними фактами.

Суддя вважає за необхідне у даній справі констатувати, що обчислення строку притягнення особи до адміністративної відповідальності не може залежати від спритності посадової особи (швидкості дій вчинених уповноваженою особою) у наданні оцінки доказам, інакше таке буде свавільним.

Відтак, фактичним моментом виявлення вчиненого ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.172-6 КУпАП України, суддя визнає щонайпізніше 05 листопада 2025 року.

Таким чином, зважаючи на вимоги ст. 38 КУпАП, строк для притягнення особи до адміністративної відповідальності на час ухвалення постанови закінчився, оскільки адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією, а також правопорушень, передбачених статтями 212-15, 212-21 цього Кодексу, може бути накладено протягом шести місяців з дня його виявлення.

Згідно з п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення припиняється в разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 КУпАП.

Для закриття провадження по справі суд має встановити наявність чи відсутність ряду обставин, зокрема: факту вчинення правопорушення особою, що його вчинила, та її вини в цьому, часу вчинення, тощо.

Системний аналіз зазначених правових норм свідчить, що закриття провадження на підставі закінчення строків, передбачених ст. 38 КУпАП, можливе за одночасної наявності таких умов: вчинення (виявлення) адміністративного правопорушення; сплив встановленого законом строку.

Разом з тим, така обставина, як закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків притягнення до адміністративної відповідальності, передбачених КУпАП, не є реабілітуючою, тобто не є обставиною, яка спростовує факт наявності вини в діях особи.

Означене було роз`яснено судом особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, на що останній зазначив про свою згоду на закриття провадження саме з підстав п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Підсумовуючи, провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення, слід закрити у зв`язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення.

При цьому суд вкотре зазначає, що закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків притягнення до адміністративної відповідальності, передбачених ст. 38 КУпАП, не є реабілітуючою.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.

Керуючись ч. 2 ст. 38, п. 7 ч. 1 ст. 247, 251-252, 268, 280, 283-284 КУпАП України, суддя

ПОСТАНОВИЛА:

Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, закрити на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 КУпАП.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Баришівський районний суд Київської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя

Баришівського районного суду

Київської області Марина ЦИРУЛЕВСЬКА

Оригінал: reyestr.court.gov.ua