Вирок від 09 серпня 2026 р. у справі №291/845/26 — Ружинський районний суд Житомирської області

Ружинський районний суд Житомирської області

Справа № 291/845/26

1-кп/291/115/26

Україна

Ружинський районний суд Житомирської області

В И Р О К

І м е н е м У к р а ї н и

10 серпня 2026 року

Ружинський районний суд Житомирської області у складі:

Головуючого - судді ОСОБА_1 ,

з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026065570000034 від 10 липня 2026 року за обвинуваченням

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ., уродженця с. Чорнорудки, Ружинського району, Житомирської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, зареєстрований та проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , не судимого

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України,

В С Т А Н О В И В :

В рамках кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026065570000034 від 10 липня 2026 року відповідно до обвинувального акту встановлені наступні обставини, а саме, те, що 08.07.2026 близько 17 год. 3О хв. ОСОБА_4 та його рідний брат ОСОБА_3 , перебували на території домоволодіння АДРЕСА_2 , що належить останньому на праві приватної власності, де між ними виникла словесна суперечка. Під час зазначеної суперечки в цей же час і в цьому ж місці у ОСОБА_3 виник умисел, спрямований на заподіяння тілесних ушкоджень своєму рідному брату ОСОБА_4 . Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на спричинення тілесних ушкоджень, ОСОБА_3 , усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх караність та настання суспільно небезпечних наслідків, підійшов до свого рідного брата ОСОБА_4 та умисно завдав йому удару кулаком правої руки в ділянку верхньої губи. У подальшому, ОСОБА_3 умисно завдав удару головою в ділянку лобної частини голови ОСОБА_4 , після чого умисно збив його з ніг, унаслідок чого останній упав на бетонне покриття та опинився в положенні лежачи на животі обличчям до низу. Надалі ОСОБА_3 умисно почав завдавати численних ударів (не менше дев`яти) кулаками в ділянки правої та лівої лопаток, правої ключиці та тім`яної ділянки голови ОСОБА_4 . Після цього ОСОБА_3 умисно завдав потерпілому ударів ногами в ділянку грудної клітки праворуч. Коли потерпілий ОСОБА_4 перевернувся на' спину, ОСОБА_3 сів зверху на нього та, утримуючи своїм тілом, умисно продовжив завдавати ударів кулаками в ділянку верхньої губи та обличчя.

У результаті своїх умисних дій ОСОБА_3 спричинив ОСОБА_4 тілесні ушкодження у вигляді: садна над верхньою губою по серединній лінії, більше ліворуч, на межі червоної кайми губи та шкіри; поверхневої рани у скронево-тім`яній ділянці праворуч; синця з набряком м`яких тканин у тім`яній ділянці по серединній лінії; синця з набряком м`яких тканин у потиличній ділянці праворуч; множинних саден у проекції правого ліктьового суглоба по задній поверхні з переходом на нижню третину правого плеча та верхню третину правого передпліччя; множинних саден у проекції лівого ліктьового суглоба по задній поверхні з переходом на нижню третину лівого плеча та верхню третину лівого передпліччя; множинних саден у проекції правої лопатки та її виступаючих ділянок; множинних саден у проекції лівої лопатки та її виступаючих ділянок; синця у проекції середньої третини правої ключиці; синця на передній поверхні грудної клітки праворуч у проекції III ребра по пригрудинній лінії; садна на передній поверхні лівого колінного суглоба.

Зазначені тілесні ушкодження належать до категорії легких тілесних ушкоджень. У потерпілого ОСОБА_3 виявлено не менше ніж 11 місць прикладання травмуючої сили.

Своїми діями, які виразились в умисному нанесенні легких тілесних ушкоджень ОСОБА_4 , ОСОБА_3 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення (кримінального проступку), передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України.

Обвинувальний акт відносно ОСОБА_3 в порядку ст. 302 КПК України, надійшов до суду з клопотанням прокурора про його розгляд у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Зі змісту заяви обвинуваченого ОСОБА_3 , яка була складена в присутності захисника – адвоката ОСОБА_5 , слідує, що останній беззаперечно визнає свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, а саме в заподіянні легких тілесних ушкоджень, погоджується із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлений з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з ч. 2 ст. 302 КПК України, надав свою згоду на розгляд обвинувального акта без його участі у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

У вказаній заяві захисником ОСОБА_5 підтверджено добровільність беззаперечного визнання винуватості підозрюваним, його згоду із встановленими в результаті досудового розслідування обставинами і згоду на розгляд обвинувального акта за його відсутності.

Потерпілий ОСОБА_4 подав заяву, відповідно до якої повністю погоджується із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлений з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з ч. 2 ст. 302 КПК України, надав свою згоду на розгляд обвинувального акта у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_3 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, у спрощеному провадженні без його участі.

Відповідно до ч. 2 ст. 381 КПК України суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності.

Вивчивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали в їх сукупності, перевіривши встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються сторонами кримінального провадження, суд приходить до висновку, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні ним кримінального правопорушення знайшла своє підтвердження.

Дії обвинуваченого ОСОБА_3 суд кваліфікує за ч. 1 ст. 125 КК України, як умисне спричинення легких тілесних ушкоджень.

Відповідно до вимог ст.65 КК України та п.3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року №7 "Про практику призначення судами кримінального покарання", суд, призначає покарання, яке є справедливим, необхідним і достатнім для виправлення та попередження скоєння нових злочинів, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винної та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.

Згідно ч.2 ст.50 цього Кодексу покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , суд визнає його щире каяття у скоєному.

Обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_3 суд визнає вчинення кримінального правопорушення щодо особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах.

Відповідно до ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 125 КК України, класифікується як кримінальний проступок.

Вивчаючи особу обвинуваченого, судом встановлено, що ОСОБА_3 вину у скоєнні вищевказаного кримінального правопорушення визнав повністю, критично ставиться до своїх дій, раніше не судимий, на обліку у лікаря нарколога та лікаря психіатра не перебуває, позитивно характеризується за місце проживання, має постійне місце проживання.

З врахуванням всіх обставин справи та особи обвинуваченого ОСОБА_3 , його відношення до вчиненого кримінального правопорушення, суд вважає за необхідне призначити йому покарання в межах санкції ч.1 ст.125 КК України у виді штрафу.

На переконання суду, призначення обвинуваченому такого покарання буде справедливим, співрозмірним і достатнім для його виправлення та запобігання вчинення нових кримінальних правопорушень як самим обвинуваченим, так і іншими особами. Цивільний позов не пред`являвся.

Речові докази та судові витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі і запобіжні заходи до обвинуваченого у кримінальному провадженні не застосовувались.

Керуючись ст.ст.65-67, ч. 1 ст. 125 КК України, ст.ст. 7-12, 17, 20-30, 84-86, 90-92, 94, 100, 118, 174, 301, 302, 368-371, 373, 374, 376, 381, 382, 392-394 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили щодо обвинуваченого ОСОБА_3 - не застосовувати.

Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений до Житомирського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Ружинський районний суд Житомирської області протягом тридцяти днів з дня його отримання.

Відповідно до ч. 4 ст. 382 КПК України, копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 394 КПК України, вирок суду, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Якщо вирок було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку, передбаченому статтею 382 цього Кодексу, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Суддя ОСОБА_1 .