Постанова від 03 серпня 2026 р. у справі №201/9138/26 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 33/803/2145/26 Справа № 201/9138/26 Суддя у 1-й інстанції - Мельниченко С.П. Суддя у 2-й інстанції - Іванченко О. Ю.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2026 року м. Дніпро

Суддя Дніпровського апеляційного суду Іванченко О.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпрі, справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Соборного районного суду м. Дніпра від 03 липня 2026 року, якою:

ОСОБА_1 , громадянина України, директора ТОВ «НПЛЮС», який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,

визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155-1 КУпАП, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Соборного районного суду м. Дніпра від 03 липня 2026 року, ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155-1 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в дохід держави у розмірі 85 гривень.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665,60 грн.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення №525 від 17.04.2026 року, директор ТОВ «НПЛЮС» ОСОБА_1 07.04.2026 року, у медичному закладі, розташованому за адресою: м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 57/112 проводив розрахункові операції без застосування реєстратора розрахункових операцій та без видачі відповідного розрахункового документа встановленої форми, чим порушив п. 1, п. 2 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Не погоджуючись з вищевказаною постановою, особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції.

В обгрунтування апеляційної скарги зазначає, що як в протоколі, так і в акті фактичної перевірки відсутні документи підтвердження наявності порушення чинного законодавства. У самому акті зазначено, що фактично фактична перевірка не здійснювалася та закупок ніхто не проводив, а тому у представників податкової служби не могли з`явитися докази, які б свідчили про порушення законодавства. Вважає, що дії податкової є зловживанням процесуальних прав, оскільки не підтверджені жодним доказом, але чинять тиск на бізнес у такий спосіб.

Зазначає, що матеріали справи не містять належних доказів вини ОСОБА_1 .

Будучи належним чином повідомленим про місце та час розгляду справи, особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 до суду апеляційної інстанції не з`явився, надав суду клопотання про розгляд справи за його відсутністю, у зв`язку з чим апеляційний розгляд проведено у його відсутність.

Заслухавши доповідь судді, вивчивши матеріали справи, дослідивши доводи, докази і вимоги апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, приходжу до такого висновку.

Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 щодо відсутності підстав для притягнення його до адміністративної відповідальності спростовуються матеріалами провадження.

Такий висновок суду підтверджується доказами, що містяться в матеріалах справи, в їх сукупності, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення №525 від 17.04.2026 року, в якому викладені обставини адміністративного правопорушення; актом (довідкою) фактичної перевірки від 17.04.2026 року.

На підставі вказаних доказів судом встановлено фактичні обставини правопорушення.

Твердження апеляційної скарги про те, що в матеріалах справи відсутні документи на підтвердження вини ОСОБА_1 , не є слушним з огляду на таке.

Частиною 1 ст. 155-1 КУпАП передбачено відповідальність за порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Об`єктом правопорушень, передбачених коментованою статтею, є суспільні відносини у сфері здійснення розрахункових операцій.

Об`єктивна сторона правопорушення виражається у таких формах: - порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг; - порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків при здійсненні операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Суб`єктивна сторона правопорушень, передбачених коментованою статтею, характеризується наявністю вини у формі прямого умислу.

Суб`єктом правопорушення може бути особа, яка відповідно до своїх функціональних обов`язків здійснює розрахункові операції, а також посадова особи, до компетенції яких належить організація здійснення розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення №525 від 17.04.2026 року, складеного на підставі акту фактичної перевірки №1563/04-36-07-08-РРО-39344920 від 17.04.2026 року, директор ТОВ «НПЛЮС» ОСОБА_1 порушив порядок проведення розрахунків, а саме у медичному закладі проведено розрахункові операції без застосування реєстратора розрахункових операцій та без видачі відповідного розрахункового документа встановленої форми, чим порушено п. 1, п. 2 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Посилання в апеляційній скарзі на те, що протокол про адміністративне правопорушення не може бути доказом вини, не є слушним, зважаючи на таке.

Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Нормами ст. 251 КУпАП передбачено, що обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 КУпАП, тому долучений акт перевірки, який підтверджує факт проведення перевірки та відображає її результати, відповідає зазначеним вимогам та положенням ст. 251 КУпАП.

Відповідно до п.12 ст.3 ЗУ «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб`єкт господарювання зобов`язаний надати контролюючим органам на початок проведення перевірки документи (у паперовій або електронній формі), що підтверджують облік та походження товарних запасів (зокрема, але не виключно, документи щодо інвентаризації товарних запасів, документи про отримання товарів від інших суб`єктів господарювання та/або документи на внутрішнє переміщення товарів), які на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об`єкті).

На час апеляційного перегляду суду не надано доказів на підтвердження того, що на вказаний акт перевірки були подані заперечення, додаткові документи і пояснення до контролюючого органу протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта ( у відповідності до ст. 86.7, 86.7.1 Податкового Кодексу України), тому доводи апеляційної скарги в цій частині не підлягають задоволенню.

Таким чином, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, оскільки не виникає сумніву щодо доведеності винуватості ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155-1 КУпАП, так як правопорушення повністю знайшло своє підтвердження наявними в матеріалах справи доказами.

При апеляційному перегляді не встановлено порушень судом першої інстанції ст.ст. 279, 280 КУпАП, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність відповідно до ст. 252 КУпАП, а всі обставини, що мають значення для вирішення справи, суд з наведенням відповідних мотивів встановив та правильно кваліфікував вчинене правопорушення.

Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування постанови судді, апеляційним переглядом не встановлено.

Таким чином, апеляційну скаргу залишити слід без задоволення, а постанову судді першої інстанції – без змін.

Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , – залишити без задоволення.

Постанову Соборного районного суду м. Дніпра від 03 липня 2026 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155-1 КУпАП, - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Дніпровського

апеляційного суду О.Ю. Іванченко