Вирок від 10 серпня 2026 р. у справі №716/1289/26 — Заставнівський районний суд Чернівецької області

Справа № 716/1289/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.08.2026 м.Заставна Заставнівський районний суд Чернівецької області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченої ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м.Заставна обвинувальний акт з угодою про визнання винуватості по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026263090000036 від 04.06.2026 року по обвинуваченню ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Чорнівка, Новоселицького району, Чернівецької області, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , українцки, громадянинки України, з середньою освітою, заміжньої, не працюючої, раніше не судимої, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 254 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до обвинувального акту у кримінальному провадженні №12026263090000036 від 04.06.2026 року ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.254 КК України за наступних обставин.

Досудовим розслідуванням встановлено, що в адміністративних межах Горішньошеровецької ОТГ, а саме на території Васловівської сільської ради розташовано земельні ділянки 7321582200:01:008:0116 площею 0,6464 га. та 7321582200:01:008:0119 площею 0.9085 га., які з 04.08.2020 року ОСОБА_6 спільно із сестрою ОСОБА_4 орендують У Горішньошеровецькій сільській раді за цільовими призначеннями «Для ведення товарного сільськогосподарського виробництва». На вказані земельні ділянки виготовлено технічну документацію із землеустрою, щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та присвоєно кадастрові номера 7321582200:01:008:0116 та 7321582200:01:008:0119.

Пунктом "а" частини 1 статті 91 Земельного кодексу України передбачено, що на власників земельних ділянок поряд з іншими обов`язками законодавцем покладено також обов`язок щодо неухильного забезпечення використання ними земельних ділянок, наданих їм у власність виключно за їх цільовим призначенням.

При цьому, в порушення вимог ст. ст. 19, 96, 125, 126, ч.2 ст. 168, ч.1 п.п. б, и ст. 211 Земельного кодексу України та ст. 37 Закону України «Про охорону земель», ОСОБА_4 нехтуючи вищевказаними вимогами земельного законодавства, діючи умисно та проявляючи безгосподарність при о використанні належних на праві оренди ОСОБА_6 земельних ділянках з ккадастровими номерами 7321582200:01:008:0116 площею 0,6464 га. та 7321582200:01:008:0119 площею 0.9085 га, що розташовані у с. Васловівці, Чернівецького району, Чернівецької області, наданих для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, вирішила без зміни їх цільового призначення та переведення у землі водного фонду облаштувати на частинах вищевказаних земельних ділянках та між ними штучну водойму для власних потреб.

Не ініціюючи питання, щодо зміни цільового призначення земельних ділянок із кадастровими номерами //7321582200:01:008:0116 - та 7321582200:01:008:0119 та не маючи у наявності готового та затвердженого проекту землеустрою, щодо відведення земельних ділянок, цільове призначення яких змінюється, у 2024 році, точної дати та часу досудовим розслідуванням не встановлено, за допомогою активного використання сільськогосподарської техніки для виїмки (зняття) грунтового покриву, незаконно облаштувала штучну водойму (ставок), площею 0,1867 га.

Внаслідок самовільного облаштування штучної водойми (ставка), без зміни цільового призначення земельних ділянок, виділених для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, З кадастровими номерами 7321582200:01:008:0116 та 7321582200:01:008:0119, з яких частини земельних ділянок, безпідставно були виведені із земель сільськогосподарського обороту. ОСОБА_4 використовує вищезазначену земельну ділянку, з відхиленням від затверджених в установленому порядку проектів землеустрою, чим порушує вимоги Земельного кодексу України та Закону України «Про охорону земель».

Таке використання ОСОБА_4 даних земельних ділянок призвело до зміни рельєфу місцевості та спричинило: виведення їх з сільськогосподарського обороту, що полягає у припиненні та неможливості подальшого використання зазначених земельних ділянок за цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва назавжди, тобто неможливості вирощування на них сільськогосподарських культур; порушення структури грунту, що виразилось у втраті його фізичних, хімічних, біологічних та економічних властивостей, а також природного рослинного покриву, зміні його механічного та технічного складу під впливом антропогенного навантаження. Відповідно до висновку судової інженерно - екологічної експертизи СЕ-19/126-25/8006-ФХЕД від 08.07.2026, встановлено: - розмір екологічної шкоди (збитків) завданої довкіллю при самовільному знятті ОСОБА_4 грунтового покриву (родючого шару грунту) на земельних ділянках із кадастровими номерами 7321582200:01:008:0116 та 7321582200:01:008:0119 (для ведення товарного сільськогосподарського виробництва) розміщеної в межах с. Васловівці Чернівецького району Чернівецької області (площа зняття родючого шару грунту становить 0,1867 га.) станом на 12.06.2026 року становить 16643,45 грн.

Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 254 КК України, а саме: безгосподарському використанні земель, що спричинило виведення земель з сільськогосподарського обороту та порушення структури грунту.

Разом з обвинувальним актом до суду надійшла угода про визнання винуватості між підозрюваною та прокурором в кримінальному провадженні, яка укладена 20.07.2026 року в м.Заставна між прокурором Заставнівського відділу Чернівецької окружної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченою ОСОБА_4 за участю захисника ОСОБА_5 , в порядку, передбаченому ст..ст. 468, 469,470 та 472 КПК України.

Згідно даної угоди прокурор та обвинувачена дійшли згоди щодо формулювання обвинувачення, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій обвинуваченої ОСОБА_4 за ч.1 ст.254 КК України, беззастережного визнання обвинуваченим своєї винуватості у вчиненні даного кримінального правопорушення, а також узгодили міру покарання обвинуваченій у виді штрафу в межах санкції ч.1 ст.254 КК України.

Обвинувачена ОСОБА_4 в судовому засіданні свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.254 КК України, визнала в повному обсязі. Пояснила суду, що вона розуміє права та наслідки укладення і затвердження угоди, що передбачені ч.2 ст.473 та ч.4 ст. 474 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, наслідки невиконання угоди роз`яснені судом в ході судового засідання. Крім цього, обвинувачена надала суду згоду на призначення узгодженого покарання, зазначила, що угоду про визнання винуватості було укладено добровільно, без застосування насильства, примусу, погроз та вона не стала наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Просила затвердити зазначену угоду.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_5 просив затвердити угоду про визнання винуватості укладену обвинуваченою з прокурором та призначити ОСОБА_4 узгоджену в ній міру покарання.

Прокурор в судовому засіданні зазначив, що при укладенні угоди про визнання винуватості дотримані вимоги КК України та КПК України, просив угоду про визнання винуватості затвердити і призначити обвинуваченій ОСОБА_4 узгоджену в угоді міру покарання.

Вирішуючи питання щодо наявності підстав для затвердження угоди про визнання винуватості суд виходить з наступного.

Судом встановлено, що дана угода про визнання винуватості за своїм змістом та порядком укладення відповідає вимогам ст.ст.468-470, 472 КПК України.

Вчинене обвинуваченою кримінальне правопорушення відповідно до ст.12 КК України є проступком.

Суд переконався, що укладення угоди є добровільним.

Також встановлено, що умови угоди відповідають інтересам суспільства, не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, наявні фактичні підстави для визнання винуватості обвинуваченою. Крім того, обвинувачена беззастережно визнала вину, може виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов`язання, що підтвердила безпосередньо в судовому засіданні, а отже угода може бути затверджена судом з одночасним ухваленням вироку.

Учасникам судового розгляду роз`яснено, що наслідком укладення та затвердження угоди, за ст.473 КПК для обвинуваченого і прокурора буде обмеження права оскарження вироку, та відмова від здійснення прав п.1 ч.4 ст. 474 КПК України. Обвинувачена розуміє характер обвинувачення, щодо якого вона визнає себе винуватою та вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до неї в разі затвердження угоди.

Міра покарання, яка узгоджена сторонами є достатньою для виправлення та перевиховання обвинуваченої, відповідає вимогам і загальним засадам призначення покарання.

Обставинами, які пом`якшують покарання, відповідно до ст.66 КК України, є щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення. Обставин, що обтяжують покарання, не встановлено.

Судом враховано, особу обвинуваченої, яка раніше не судима; її ставлення до вчиненого, ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно класифікації за ст. 12 КК України є кримінальним проступком, наявність обставин, що пом`якшують покарання та відсутність обставин, які його обтяжують, також судом враховується, що нею відшкодовані збитки, завдані кримінальним правопорушенням.

Таким чином, за наслідками розгляду угоди в підготовчому судовому засіданні, суд, перевіривши відповідність угоди вимогам кримінального процесуального закону, врахувавши доводи сторін кримінального провадження, приходить до висновку про наявність правових підстав для прийняття рішення про затвердження угоди про визнання винуватості між сторонами кримінального провадження - прокурором та обвинуваченою, а також призначення останній узгодженої сторонами міри покарання за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.239 КК України, і ухвалення обвинувального вироку.

Узгоджена сторонами угоди міра покарання відповідає принципу індивідуалізації покарання та ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, є справедливою та достатньою для виправлення обвинуваченої і для попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень у майбутньому.

Вирішуючи питання про процесуальні витрати, суд, у відповідності до ч.2 ст.124 КПК України вважає, що витрати на залучення експерта, підлягають стягненню з обвинуваченої на користь держави, а тому процесуальні витрати на суму 7701,76 грн., належить стягнути з ОСОБА_4 .

Відповідно до п.15 ст. 615 КПК України в умовах дії воєнного стану після складання та підписання повного тексту вироку суд має право обмежитися проголошенням його резолютивної частини з обов`язковим врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення.

На підставі наведеного, керуючись ст. 314, 373, 374, 394, 474, 475 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 20 липня 2026 року між прокурором Заставнівського відділу Чернівецької окружної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченою ОСОБА_4 , за участю захисника ОСОБА_5 , у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026263090000036 від 04.06.2026 року.

ОСОБА_4 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.254 КК України та призначити їй узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості від 20 липня 2026 року покарання у виді штрафу в розмірі однієї тисячі двісті неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 20 400,00 (двадцять тисяч чотириста) гривень.

Стягнути з засудженої ОСОБА_4 витрати на проведення судової інженерно-екологічної експертизи в розмірі 7701,76 грн. (а.с.128.)

У разі невиконання угоди про визнання винуватості відповідно до ст. 476 КПК України прокурор має право упродовж строків давності притягнення до кримінальної відповідальності звернутися до суду з клопотанням про скасування вироку та судового розгляду кримінального провадження в загальному порядку.

Вирок набирає законної сили після спливу закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ч.2 ст.395 КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений до Чернівецького апеляційного суду через Заставнівський районний суд Чернівецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Відповідно до п.15 ст. 615 КПК України, після складання та підписання повного тексту вироку суд обмежується проголошенням його резолютивної частини.

Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченій та прокурору в порядку, визначеному ст.376 КПК України.

Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учасникам судового провадження, які не були присутніми в судовому засіданні.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя ОСОБА_7