Рішення від 10 серпня 2026 р. у справі №641/2188/26 — Слобідський районний суд міста Харкова

Провадження № 2/641/2262/2026 Справа № 641/2188/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2026 року м. Харків

Слобідський районний суд міста Харкова у складі:

головуючої судді Василенко О.Я.,

за участю секретаря судового засідання Кривенко А.Г.,

представника позивача Папая С.О.,

відповідача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу №641/2188/26 за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про зменшення розміру аліментів,

установив:

Представник позивача ОСОБА_2 – адвокат Папай С.О. звернувся до Слобідського районного суду міста Харкова з позовом, в якому просить зменшити розмір аліментів, що стягуються з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі судового наказу Слобідського районного суду міста Харкова від 31.10.2025 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на утримання дитини – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та визначити розмір аліментів в розмірі 16,5% частини заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач та відповідач перебували у зареєстрованому шлюбі. У цьому шлюбі у сторін народилась дитина- ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . 10.03.2023 рішенням Комінтернівського районного суду міста Харкова шлюб було розірвано. Судовим наказом, виданим 31.10.2025 Слобідським районним судом міста Харкова, з ОСОБА_2 стягнуто аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі частини усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не більше десяти прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку, та не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 30.10.225 та до досягнення дитиною повноліття. Позивач стверджує, що відповідач ОСОБА_1 навмисно не повідомила суд про той факт, що позивач має дитину від першого шлюбу, на яку вже сплачує аліменти у твердій грошовій сумі у розмірі 500,00 грн щомісячно, тоді як ОСОБА_3 має сплачувати у розмірі частини всіх видів заробітку, що по відношенню до обох дітей є неспівмірним та несправедливим, оскільки інша дитина також потребує матеріального забезпечення. Як підставу зменшення розміру аліментів позивач вказує зміну його сімейного стану.

30.03.2026 від відповідача ОСОБА_1 надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач проти позовних вимог заперечує, вважає їх безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Зазначає, що позивачем не надано жодного доказу про його матеріальний стан, місце роботи, заробітну плату та доходи. Крім того, на думку відповідача, сам факт наявності у позивача другої дитини не є підставою для зменшення розміру аліментів. Відповідач стверджує, що позивач з 2018 року фактично працює за кордоном та отримує там дохід. Відповідач вважає, що зменшення розміру аліментів призведе до погіршення матеріального забезпечення дитини, що суперечитиме її інтересам.

Процесуальні дії у справі

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.03.2026 справа розподілена судді Василенко О.Я.

Ухвалою судді від 13.03.2026 було відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

30.03.2026 від відповідача ОСОБА_1 надійшов відзив на позовну заяву, а також клопотання про витребування доказів.

20.04.2026 у судовому засідання оголошена перерва за клопотанням відповідача та надано час для подання доказів.

21.05.2026 від відповідача ОСОБА_1 надійшла заява, в якій відповідач просила долучити до матеріалів справи інформацію з автоматизованої системи виконавчих проваджень.

Ухвалою суду від 17.06.2026 зважаючи на предмет позову та категорію справи, постановлено розгляд проводити за правилами загального позовного провадження, призначено у справі підготовче судове засідання на 25.06.2026.

Ухвалою суду від 25.06.2026 закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду.

У судовому засіданні представник позивача - адвокат Папай С.О. позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити з підстав, вказаних у позовній заяві, у зв`язку зі зміною сімейного стану позивача. Наголошував, що відповідач навмисно звернулася до суду з заявою про видачу судового наказу, а не з позовною заявою та не повідомила суд про наявність у позивача ще однієї дитини, від першого шлюбу, на яку він також сплачує аліменти.

У судовому засіданні відповідач проти позову заперечувала з підстав, викладених у відзиві, також вказувала, що сторона позивача не надала доказів сплати позивачем аліментів на утримання дитини від іншого шлюбу, навмисно приховує реальний дохід позивача, який він отримує не в Україні. Відповідач пояснила, що дитина навчається і активно розвивається, займається у спортивній секції з боротьби, а також шахами, постійно бере участь у змаганнях і турнірах, що потребує додаткових матеріальних витрат. Крім того, відповідач самостійно несе додаткові витрати на дитину, в тому числі пов`язані з лікуванням у лікарів стоматолога та ортодонта. Вважає, що зменшення розміру аліментів суперечить інтересам дитини.

Фактичні обставини справи, встановлені судом та застосовані норми права

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, відповідача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги заяви, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.

Як вбачається з матеріалів справи, сторони перебували у шлюбі, що був зареєстрований 29.12.2015 Жовтневим відділом державної реєстрації актів цивільного стану Харківського міського управління юстиції, актовий запис № 765, який в подальшому був розірваний рішенням Комінтернівського районного суду міста Харкова від 01.03.2023 (а.с.10-11).

У цьому шлюбі у сторін народилась дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження виданого повторно 10.12.2025 Другим відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, актовий запис №605 (а.с.14).

Судовим наказом, виданим Слобідським районним судом міста Харкова від 31.10.2025, стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі частини усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не більше десяти прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку, та не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 30.10.225 та до досягнення дитиною повноліття (а.с.16).

Відповідно до свідоцтва про народження Серія НОМЕР_1 , виданого повторно 10.12.2025 Другим відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, актовий запис №881 у позивач також є батьком дитини- ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.15).

Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 12.12.2012 стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 аліменти на утримання дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в розмірі 500,00 грн щомісячно, починаючи з 15.11.2011 і до досягнення дитиною повноліття (а.с.13).

Отже, на час подання цієї заяви позивач сплачує аліменти на утримання двох дітей: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у розмірі 500,00 грн щомісячно та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі частини доходів платника аліментів.

Як вбачається із довідки, виданої старшим державним виконавцем Холодногірсько-Новобаварського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Біловою Х.Б. від 22.01.2026 №79751063, для визначення розміру аліментів, що стягуються з позивача на дитину ОСОБА_3 , використовуються дані про середню заробітну плату працівників по Харківській області (а.с.41).

З відповідей Державної податкової служби України на запити Холодногірсько-Новобаварського ВДВС у м. Харкові ХМУ МЮУ від 05.12.2025, від 06.05.2026, від 07.05.2026, від 22.05.2026, від 06.06.2026 вбачається, що у позивача ОСОБА_2 відсутні джерела та/або суми доходів, оскільки у державному реєстрі відсутня інформація, щодо податкового агента та суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб податковим агентом, та/або суми доходів, отриманих самозайнятими особами, і суми утриманого ним податку, а також суми річного доходу, задекларованого фізичною особою в податковій декларації про майновий стан і доходи (а.с.44, 52-57).

За інформацією Пенсійного фонду України, наданою на запити Холодногірсько-Новобаварського ВДВС у м. Харкові ХМУ МЮУ від 06.05.2026, від 07.05.226, від 23.05.2026, від 10.06.2026, дані про отримання доходу ОСОБА_2 відсутні (а.с. 43,59-62).

Мотиви, з яких виходив суд, застосовані норми права та висновки

Частинами першою та другою статті 27 Конвенції Організації Об`єднаних Націй про права дитини від 20 листопада 1989 року (далі - Конвенція) встановлено, що держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до ч. 2 ст. 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку (ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства»).

Згідно з ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до ст. 150, 180 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття.

Згідно з положеннями ст. 181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Частина третя статті 181 СК України визначає, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Частиною першої статті 192 СК України встановлено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим кодексом.

Пунктом 23 Постанови Пленуму Верховного суду України від 15.05.2006 №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз`яснено, що розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них. У новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.

Звертаючись до суду з позовом про зменшення розміру аліментів, позивач зазначає, що відповідач ОСОБА_1 при зверненні до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів свідомо не вказала, що у позивача є інша дитина, на яку він на час винесення судового наказу сплачував аліменти, що на його думку впливає на його теперішній сімейний стан та має суттєве значення для зміни розміру аліментів. Тобто, позивач зазначає підставу зменшення розміру аліментів, як зміну його сімейного стану.

Статтею 192 СК України передбачено можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених у судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Аналіз цієї норми права дає підстави для висновку, що підставами зміни розміру аліментів є як зміна матеріального, так і зміна сімейного стану як самостійна підстава для зменшення або збільшення розміру аліментів.

Отже, предметом доказування у цій справі є факт реальної зміни матеріального або сімейного стану боржника (позивача), що робить неможливим сплату аліментів у визначеному у судовому наказі розмірі ( частини усіх видів заробітку (доходу) щомісячно).

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частини перша та друга статті 77 ЦПК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною першою статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Як встановлено судом, аліменти на утримання дитини ОСОБА_4 від попереднього шлюбу були стягнуті рішенням суду 12.03.2012, тобто за майже одинадцять років до винесення судового наказу про стягнення аліментів на утримання дитини ОСОБА_3 . Тобто зміна сімейного стану позивача після винесення судового наказу про стягнення аліментів фактично не відбулася.

Водночас, виходячи з вказаних вище правових норм, наявність іншої дитини не є безумовною підставою для зміни розміру аліментів.

У даній справі доказів на підтвердження матеріального становища позивача суду не надано, так само не підтверджено належними та допустимими доказами погіршення його майнового стану, у тому числі, у зв`язку з утриманням дитини від іншого шлюбу. Крім того, батьки не мають компенсувати зменшення розміру аліментів за рахунок збільшення утримання однієї дитини порівняно з іншою.

Аналізуючи зібрані по справі докази, суд доходить висновку, що належних та допустимих доказів того, що змінились обставини, що існували на момент ухвалення рішення (видачі наказу) про стягнення аліментів, визначені ст.192 СК України, що дають підстави для зменшення розміру аліментів, позивачем суду не надано. Також, позивачем не надано і доказів зміни його матеріального стану, внаслідок чого виникла необхідність у зменшенні розміру аліментів через неможливість їх сплачувати у визначеному розмірі, а наявність іншої дитини не є безумовною підставою для зменшення розміру аліментів. Така правова позиція викладена у постановах Верховного суду від 16.09.2020 у справі №565/2071/19, від 28.05.2021 у справі №715/2073/20, від 03.07.2024 у справі № 552/2073/23.

Отже, автоматичне зниження частки з 1/4 до 1/6 (16,5%) лише на підставі того, що загалом дітей двоє (а отже, за нормою ст. 182 СК на двох дітей стягується 1/3), без надання доказів погіршення фінансового стану відповідача, на переконання суду, суперечить усталеній практиці Верховного Суду.

У частині першій статті 3 Конвенції визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Відповідно до ст. 18 Конвенції батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Водночас, на переконання суду, зменшення розміру аліментів у зв`язку з тим, що позивач має на утриманні двох дітей, без доведення погіршення його майнового становища, не буде спрямовано на належне забезпечення дитини - ОСОБА_3 та суперечитиме його інтересам.

Зважаючи на викладене, суд не вбачає підстав для задоволення вимог ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів, а тому відмовляє в задоволенні позову.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України.

Враховуючи, що суд дійшов висновку у цьому рішенні про відмову у задоволенні позовних вимог, судові витрати слід віднести за рахунок позивача.

Керуючись ст.12, 13, 81, 141, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про зменшення розміру аліментів - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: https://court.gov.ua/fair/sud.

Суддя О.Я.Василенко