Рішення від 23 липня 2026 р. у справі №352/404/26 — Тисменицький районний суд Івано-Франківської області

Справа № 352/404/26

Провадження № 2/352/676/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2026 рокум. Івано-Франківськ

Тисменицький районний суд Івано-Франківської області у складі:

Головуючого судді Кузьменка С.В.

За участі

секретаря судового засідання Кукули О.С

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши в порядку загального провадження у відкритому судового засіданні в залі суду цивільну справу

за позовом ОСОБА_3

до ОСОБА_4

про поділ майна подружжя, -

ВСТАНОВИВ:

І. Рух провадження та процесуальні рішення

Ухвалою судді Тисменицького районного суду Івано-Франківської області Олійника М.Ю. від 02 березня 2026 року відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визначення поділ спільного майна, постановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 29 квітня 2026 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду

Указом Президента України від 19 травня 2026 року суддю Олійника М.Ю. призначено на посаду судді Чернігівського апеляційного суду, в зв`язку із чим розпорядженням керівника апарату Тисменицького районного суду Івано-Франківської області Лазарів Г.Д. від 02 червня 2026 року, призначено повторний автоматизований розподіл даної цивільної справи відповідно до вимог чинного законодавства України.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02 червня 2026 року, справу передано для розгляду судді Кузьменку С.В.

Ухвалою судді Тисменицького районного суду Івано-Франківської області Кузьменка С.В. від 17 червня 2026 року справу прийнято до свого провадження та призначено судовий розгляд на 15 липня 2026 року.

15 липня 2026 року у відповідності до вимог статті 244 Цивільного процесуального кодексу України Суд відклав ухвалення та проголошення судового рішення на строк до 24 липня 2026 року.

ІІ. Стислий виклад позиції сторін

Позивач із урахуванням додаткових пояснень від 21 травня 2026 року зазначає, що на цей час перебуває в процесі розлучення із Відповідачем.

Під час перебування в шлюбі Відповідачем придбано за спільні кошти подружжя автомобіль, який зареєстрований на Відповідача.

Вважає, що автомобіля становить 296690 гривень та просить:

-визнати автомобіль спільною сумісною власністю подружжя;

-стягнути з Відповідача на її користь ринкової вартості автомобіля, а саме 148345 гривень

-судові витрати покласти на Відповідача.

Відповідач надав відзив згідно із яким просить відмовити в задоволенні позову. Зазначає, що автомобіль придбаний Відповідачем за його особисті заощадження, здійснені до шлюбу, а також кошти, подаровані йому батьками та дядьком.

Позивач надав заперечення на відзив, в якому вважає доводи відповідача необгрунтованими та такими, що підтверджуються будь-яким доказом у справі.

ІІІ. Докази, досліджені судом

Докази, надані Позивачем

1.Паспорт, картка платника податків та витяг з реєстру територіальної громади Позивача

2.Ухвала Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 10 лютого 2026 року у справі № 344/10964/25 про відкриття провадження у справ про розірвання шлюбу між Позивачем та Відповідачем

3.Актовий запис про шлюб, згідно із яким 30 квітня 2019 року зареєстровано шлюб між Позивачем та Відповідачем

4.Звіт з оцінки майна, згідно із яким станом на 12 травня 2026 року ринкова вартість автомобіля Hyinday Tucson, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 складає 296690 гривень. Згідно із розділом 8 Звіту, визначення ринкової вартості автомоблія здійснювалось із урахуванням наданих документів, відео, фото та зі слів Замовника про технічний стан транспортного засобу. На підставі зовнішнього візуального огляду транспортного засобу встановлені параметри та показники технічного стану автомобіля.

Докази, надані Позивачем

5.Договір купівлі-продажу автомобіля Hyinday Tucson, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , укладений 18 червня 2025 року між ОСОБА_5 , від імені якого діє за дорученням Позивач, та Відповідачем, Згідно із пунктом 3.1 договору за домовленістю сторін ціна автомобіля складає 85000 гривень.

6.Квитанція від 21 травня 2026 року про сплату Відповідачем на користь Позивача 42500 гривень із призначенням платежу «оплата вартості автомобіля Hyinday Tucson»

IV. Фактичні обставини, встановлені судом

30 квітня 2019 року між Позивачем та Відповідачем укладено шлюб, що підтверджується актовим записом (пункт ІІІ.3 цього Рішення).

18 червня 2025 року Відповідачем придбано у власність на підставі договору купівлі-продажу автомобіль Hyinday Tucson, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 за ціною 85000 гривень. Від імен продавця договір підписано за дорученням Позивачем, що підтверджується договором (пункт ІІІ.5 Рішення), а також підтверджено представниками сторін в судовому засіданні.

Шлюб між Позивачем та Відповідачем розірвано 09 березня 2026 року, що підтверджується рішенням суду у справі № 344/2964/25, на яке посилається Позивач та текст якого наявний у відкритому доступі на сайті Єдиного державного реєстру судових рішень України за покликанням https://reyestr.court.gov.ua/Review/134659432

21 травня 2026 року Відповідачем здійснено перерахування на користь Позивача коштів в сумі 42500 гривень в якості платежу вартості частки автомобіля, що є предметом спору, що підтверджується квитанцією ( пункт ІІІ.6 цього Рішення), а також факт отримання коштів в судовому засіданні підтверджено Представником Позивача

V. Висновки суду

Відповідно до статті 60 Сімейного кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Таким чином, для ухвалення рішення у справі важливими є встановлення фактичних обставин щодо періоду перебування сторін у шлюбі, а також дат та підстав виникнення права власності на спірні будинок та земельну ділянку.

щодо періоду шлюбних відносин

Відповідно до статті 21 Сімейного кодексу України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану.

Відповідно до статті 104 Сімейного кодексу України шлюб припиняється:

- внаслідок смерті одного з подружжя або оголошення його померлим;

- внаслідок його розірвання.

Відповідно до статті 105 Сімейного кодексу України шлюб, серед іншого, припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.

Відповідно до статті 114 Сімейного кодексу України Позивач та Відповідач зареєстрували шлюб 30 квітня 2019 року та рішенням суду від 09 березня 2026 року вказаний шлюб розірвано, що підтверджується актовим записом та текстом рішення (пункт ІІІ.3 цього Рішення).

Таким чином, у відповідності до вимог статей 21,104,105 Сімейного кодексу України, Позивач та Відповідач перебували в шлюбі з 30 квітня 2019 року по 09 березня 2026 року.

щодо виникнення права власності

Право власності Відповідача на автомобіль виникло 18 червня 2025 року на підставі договору купівлі-продажу.

Таким чином, право власності Відповідача на автомобіль зареєстровано під час перебування сторін у шлюбі.

Відповідно до статті 41 Конституції України та частини першої статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до статті 60 Сімейного кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя. Таке ж положення містить і стаття 368 ЦК України.

Згідно із висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними в постанові від 21 листопада 2018 року у справі № 372/504/17 вказані норми закону в сукупності із вимогами статті 70 Сімейного кодексу України свідчать про презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу. Ця презумпція може бути спростована й один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об`єкт, в тому числі в судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує.

У відповідності до вимог частини шостої статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» Суд враховує вказаний висновок під час розгляду справи № 352/530/25, оскільки він стосується релевантних відносин.

При цьому факт реєстрації спірного нерухомого майна на ім`я одного з подружжя не означає, що воно належить лише цій особі. Майно в цьому разі є спільною сумісною власністю подружжя та належить чоловікові та дружині в рівних частках з моменту його придбання.

Вказаний висновок Суду узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 01 квітня 2020 року у справі № 462/518/18.

Суд відхиляє доводи Відповідача, що автомобіль придбано на його власні збереження та допомогу близьких осіб, оскільки будь-яких доказів як наявності збережень, так і здійснення подарунків особисто Відповідачеві, до суду не надано.

Таким чином, вказані доводи Відповідача не грунтуються на доказах, в зв`язку із чим Суд вважає їх необгрунтованими.

Таким чином, Суд приходить до висновку, що автомобіль HYUNDAI TUCSON, 2007 року випуску, VIN НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_1 спільною сумісною власністю подружжя та належить Позивачу та Відповідачу в рівних частках, оскільки право власності на нього придбано під час перебування сторін у шлюбі, а Відповідачем не спростовано презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу та не надано Суду будь-яких доказів щодо правових підстав для набуття права власності на спірні об`єкти ним особисто, а не подружжям.

В зв`язку із викладеним, позовні вимоги в частині визнання автомобіля спільною сумісною власністю Позивача та Відповідача підлягають задоволенню.

щодо стягнення грошової компенсації

Частиною першою статті 70 СК України встановлено, що у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Згідно із текстом договору купівлі-продажу автомобіля, його вартість на момент придбання становила 85000 гривень.

Таким чином, частка майна автомобіля становить 42500 гривень.

Суд відхиляє посилання Позивача на звіт про оцінку майна, оскільки такий звіт здійснено понад ніж через рік після придбання автомобіля, а також оцінщиком не проводився огляд цього автомобіля та не брались до уваги індивідуальні ознаки автомобіля, що оцінюється.

Суд також вважає нерелевантними посилання Позивача на висновки Верховного Суду у справах №№ 402/849/18 та 644/2026/20 щодо визнання належним доказом звіту про оцінку майна автомобіля, оскільки фактичні обставини цих справ відрізняються від фактичних обставин справи № 352/404/26

Так, у вказаних справах Верховний Суд дійшов висновку, що ринкова вартість подібного майна підлягає визначенню, в тому числі на підставі звіту, у випадку відчуження майно одним із подружжя проти волі іншого та у зв`язку із неможливістю встановлення його дійсної вартості.

Однак, у справі № 352/404/26 придбання автомобіля здійснено не тільки за взаємною згодою подружжя, але й саме Позивач на підставі доручення від продавця здійснював підписання цього договору. Таким чином, Позивачеві не тільки було відомо про придбання Відповідачем спірного автомобіля, але й йому була відома вартість, за яку здійснюється його купівля та Позивач погодився із цієї вартістю.

За таких обставин, Суд вважає, що в цій конкретній справі визначення вартості придбаного автомобіля має визначатись на підставі договору купівлі-продажу, який підписаний в тому числі і Позивачем, а також відхиляє посилання Позивача на ринкову вартість автомобіля станом на травень 2026 року, здійснену на підставі звіту про оцінку майна.

Відповідно, вартість спільного майна подружжя становить 85000 гривень та вартість частки майна становить 42500 гривень.

Відповідач 21 травня 2026 року сплатив на користь Позивача кошти в сумі 42500 гривень, що підтверджується квитанцією та визнається Представником Позивача.

Таким чином, Відповідач повністю сплатив Позивачеві вартість частки автомобіль HYUNDAI TUCSON, 2007 року випуску, VIN НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_1 , в зв`язку із чим в задоволенні позовних вимог в частині стягнення грошової компенсації слід відмовити.

У відповідності до статті 12 Цивільного процесуального кодексу цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчинення чи невчиненням нею процесуальних дій.

Позивачем надано суду докази на підтвердження обставин, на які він посилається.

Відповідач не надав Суду будь-які докази по справі.

Відповідно, справа розглянута на підставі наявних доказів, за результатами дослідження яких Суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в повному обсязі.

VI. Щодо судового збору

Відповідно до статті 141 Цивільного процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позовні вимоги задоволені частково, а саме в задоволенні однієї вимоги відмовлено, а інша задоволена.

В зв`язку із викладеним, з Відповідача на користь Позивача підлягає стягненню сума сплаченого судового збору.

Позивачем сплачено судовий збір в сумі 1331 гривня 20 копійок, в зв`язку із чим з Відповідача на користь Позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 665 гривень 60 копійок.

На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 133, 141, 258, 259, 265, 268, 280-282, 284 Цивільного процесуального кодексу України, -

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити частково в позові ОСОБА_3 до ОСОБА_4 в частині стягнення грошової компенсації у розмірі ринкової вартості автомобіля.

В іншій частині позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4 задовольнити.

Визнати автомобіль HYUNDAI TUCSON, 2007 року випуску, VIN НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_1 спільною сумісною власністю ОСОБА_3 та ОСОБА_4

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 судові витрати зі сплаченого судового збору у розмірі 665 ( шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

ПОЗИВАЧ: ОСОБА_3 ,

яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .

ВІДПОВІДАЧ: ОСОБА_4 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 .

У відповідності до статті 259 ЦПК України складення повного тексту рішення відкладено до 03 серпня 2026 року

Суддя Сергій КУЗЬМЕНКО