Рішення від 05 серпня 2026 р. у справі №347/1233/26 — Косівський районний суд Івано-Франківської області

Суд: Косівський районний суд Івано-Франківської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: Справи у спорах, що виникають із відносин спадкування, з них

Дата: 05 серпня 2026 р.

Справа: №347/1233/26

Суддя: КІЦУЛА Ю. С.

Справа № 347/1233/26

Провадження № 2/347/957/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2026 року м. Косів

Косівський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої – судді Кіцули Ю. С.,

секретаря Сумарука І. П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , до Кутської селищної ради Косівського району Івано-Франківської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, -

в с т а н о в и в :

Стислий виклад позицій позивача, та заперечень відповідача.

Представник позивача ОСОБА_2 звернувся в суд з вищевказаним позовом. Вимоги позову обґрунтовані тим, що 04.06.2018 за реєстром №750, мати ОСОБА_1 – ОСОБА_3 склала заповіт, згідно з яким все своє майно після смерті заповіла доньці ОСОБА_1 . ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 видане 23.06.2025 року Косівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Косівському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції за актовим записом №205. Після її смерті відкрилась спадщина, яка складається є житлового будинку і земельної ділянки площею 0,2500 га, що розташовані за адресою АДРЕСА_1 , та земельна ділянка площею 1,0099 га, що розташована за адресою с. Розтоки, уч. Лупули Косівського району Івано-Франківської області.

На початку квітня 2026 року, ОСОБА_1 звернулася із заявою до приватного нотаріуса Косівського нотаріального округу Тонюк М. М. з метою оформлення спадщини після смерті її матері ОСОБА_3 . Однак їй було відмовлено, з тих підстав, що вона пропустила шестимісячний строк для звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини. Обґрунтовуючи причини пропуску строку звернення із заявою про прийняття спадщини, представник позивача ствердив, що ОСОБА_1 не є юридично обізнаною зі спадковим законодавством, а відтак знаючи про складений на її ім`я заповіт, вважала, що є такою, що фактично прийняла спадщину, оскільки здійснює догляд за спадковим майном, яке залишилось після матері. Також представник позивача покликався на запровадження воєнного стану, що перешкоджало позивачу вчасно звернутися із заявою про прийняття спадщини.

У зв`язку з цим, представник позивача ОСОБА_2 просив позов задовольнити та визначити ОСОБА_1 додатковий строк для прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_3 терміном три місяці з часу набрання рішенням законної сили.

Відповідачу було забезпечено право подати відзив на позовну заяву, однак такий не було подано. Проте від представника відповідача надійшла заява про розгляд справи без участі представника Кутської селищної ради Косівського району Івано-Франківської області. Крім того, у поданій письмовій заяві, представник відповідача не заперечив щодо задоволення позову.

Заяви та клопотання учасників справи.

Представник позивача та позивач у судове засідання не з`явилися, однак від представника позивача надійшла письмова заява, про розгляд справи без його участі та участі позивача, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач Кутська селищна рада була належним чином повідомлена про дату, час і місце розгляду справи. Перед початком судового засідання представник відповідача подав клопотання, в якому просив проводити розгляд без його участі, не заперечив щодо задоволення позову.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою від 21.05.2026 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження, розгляд справи ухвалено проводити за правилами загального позовного провадження, та призначено підготовче судове засідання на 23.06.2026 року.

23.06.2026 року ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 06.08.2026 року.

У відповідності до ч. 3 ст. 211 ЦПК України судом проведено розгляд справи у відсутності сторін.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Фактичні обставини, встановлені судом, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Судом встановлено, що відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 05.12.1981 року, ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 , а її батьками є ОСОБА_4 та ОСОБА_3 (а. с. 6).

Відповідно до копії витягу з Реєстру територіальної громади на ім?я ОСОБА_1 , позивач зареєстрована та проживає за адресою АДРЕСА_1 (а. с. 5).

Відповідно до копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 від 23.06.2025 року, ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 (а. с. 17).

Довідка від 23.04.2026 року підтверджує склад сім`ї ОСОБА_3 на день її смерті (а. с. 18).

Згідно з копією заповіту від 04.06.2018 року, посвідченого від імені ОСОБА_3 , остання, зробила заповідальне розпорядження, згідно з яким житловий будинок і земельну ділянку площею 0,2500 га, що розташовані за адресою АДРЕСА_1 , та земельну ділянку площею 1,0099 га, що розташована за адресою АДРЕСА_1 заповіла своїй доньці ОСОБА_1 (а. с. 15).

Відповідно до копії Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно та копії Свідоцтва про право власності на нерухоме майно власницею будинку, розташованого за адресою АДРЕСА_1 , з 28.07.2006 року є ОСОБА_3 (а. с. 7, 8).

Копії Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯЗ №159133 від 22.10.2008 року та Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯЗ №159132 від 22.10.2008 року підтверджують, що земельна ділянка площею 0,2500 га, розташована за адресою АДРЕСА_1 , та земельна ділянка площею 1,0099 га, розташована за адресою АДРЕСА_1 , належать ОСОБА_3 (а. с. 13, 14).

Відповідно до копії роз`яснення приватного нотаріуса Косівського РНО Тонюк М. М., ОСОБА_1 було рекомендовано звернутися до суду із заявою про продовження строку для прийняття спадщини (а. с. 19).

Відповідно до копії витягу з Спадкового реєстру інформація про заведену спадкову справу після смерті ОСОБА_3 відсутня (а. с. 20).

Зміст спірних правовідносин.

Спірні правовідносини між сторонами виникли у зв`язку з наявністю у позивача права на спадкування за заповітом і неможливістю реалізації цього права через пропуск строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина перша та друга статті 1220 ЦК України).

Статтею 1217 ЦК України визначено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до положень частини першої, третьої та п`ятої статті 1268 Цивільного кодексу України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Фактичний вступ в управління або володіння будь-якою частиною спадкового майна розглядається як прийняття всієї спадкової маси.

Таким чином, внаслідок відкриття спадщини у спадкоємців за законом або за заповітом виникає право спадкування. Спадкове майно переходить до спадкоємців лише за умови, що вони виявили згоду щодо прийняття спадщини. Прийняття спадщини - це не обов`язок спадкоємців, а їх право.

Частиною першою та другою статті 1269 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина перша статті 1270 ЦК України).

Наслідки пропуску строку для прийняття спадщини визначені статтею 1272 ЦК України. Відповідно до частини першої статті 1272 ЦК України якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (частина третя статті 1272 ЦК України).

Пленум Верховного Суду України у пункті 24 постанови від 30 травня 2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування" судам роз`яснив, що, вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

При цьому, вирішуючи питання поважності причин пропущення шестимісячного строку, визначеного статтею 1270 ЦК України, для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини кожної справи.

Крім того, відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Право на справедливий судовий розгляд, закріплене в пункті 1 статті 6 Конвенції, необхідно розглядати як право на доступ до правосуддя.

Тобто Україна як учасниця Конвенції повинна створювати умови щодо забезпечення доступності правосуддя як загальновизнаного міжнародного стандарту справедливого судочинства.

Гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право на справедливий суд включає в себе принцип доступу до суду, ефективність якого обумовлюється тим, що особі має бути забезпечена можливість звернутися до суду за вирішенням певного питання, і що держава не повинна чинити правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

Принцип «пропорційності» тісно пов`язаний із принципом верховенства права: принцип верховенства права є фундаментом, на якому базується принцип «пропорційності», натомість принцип «пропорційності» є умовою реалізації принципу верховенства права і водночас його необхідним наслідком. Судова практика Європейського суду з прав людини розглядає принцип «пропорційності» як невід`ємну складову та інструмент верховенства права, зокрема й у питаннях захисту права власності.

Дотримання принципу «пропорційності» передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, все одно буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано розумної пропорційності між втручанням у право особи та інтересами суспільства. Ужиті державою заходи мають бути ефективними з точки зору розв`язання проблеми суспільства, і водночас пропорційними щодо прав приватних осіб. Оцінюючи пропорційність, слід визначити, чи можливо досягти легітимної мети за допомогою заходів, які були б менш обтяжливими для прав і свобод заінтересованої особи, оскільки обмеження не повинні бути надмірними або такими, що є більшими, ніж необхідно для реалізації поставленої мети.

Мотивована оцінка наведених сторонами аргументів щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.

Судом встановлено на підставі безпосередньо досліджених та оцінених наявних у справі доказів, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка була матір`ю позивача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Заповіт від імені ОСОБА_3 посвідчений приватним нотаріусом Косівського РНО Кабин А. Р. 04.06.2018 року. Спадкова справа після смерті ОСОБА_3 не відкривалася. Інших спадкоємців немає.

Оцінюючи причини пропуску встановленого законом шестимісячного строку для подання заяви про прийняття спадщини, суд зауважує, що вказані позивачем у заяві причини пропуску нею строку для звернення до нотаріуса з заявою для прийняття спадщини є поважними і сумніву у суду не викликають. Крім того, пропущений позивачем строк звернення із заявою про прийняття спадщини та як наслідок до суду є незначим, а тому враховуючи баланс прав та інтересів учасників провадження, а також заяви про визнання позову, суд доходить переконання, що причини пропуску строку є поважними.

Додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини, не може перевищувати шестимісячного строку, встановленого статтею 1270 ЦК України для прийняття спадщини. Якщо виникнення у особи права на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється у три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 4, 76-81, 258, 259, 264, 265, 268 ЦПК України, ст. 15, 1216-1218, 1220, 1268-1270, 1272 ЦК України, суд, -

у х в а л и в :

Позов ОСОБА_1 до Кутської селищної ради Косівського району Івано-Франківської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини – задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ( АДРЕСА_1 , РНОКПП – НОМЕР_4 ) додатковий строк для подачі до нотаріальних органів заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , терміном три місяці з моменту набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Рішення суду може бути оскаржено до Івано-Франківського апеляційного протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 11 серпня 2026 року.

Суддя Ю. С. Кіцула

Оригінал: reyestr.court.gov.ua