Суд: Косівський районний суд Івано-Франківської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Дрібне хуліганство
Дата: 10 серпня 2026 р.
Справа: №347/1509/26
Суддя: ДРАЧ Д. С.
Справа № 347/1509/26
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11.08.2026 року суддя Косівського районного суду Івано-Франківської області Драч Д.С., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшли від Косівського РВП ГУНП в Івано-Франківській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , приватного підприємця, пенсіонера, по ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
в с т а н о в и л а:
За змістом протоколу про адміністративне правопорушеннясерії ВАД №737493 від 16.06.2026 року ОСОБА_1 25.04.2026 року біля 19:30 години вчинив дрібне хуліганство, а саме розбив заднє скло у автомобілі Toyota Land Cruiser Prado 120, чим порушив громадський порядок, за що відповідальність передбачена ст.173 КУпАП.
ОСОБА_1 в судовому засіданні свою вину не визнав та пояснив, що за вказаних у протоколі обставин він перебував за місцем свого проживання, а його колишня дружина ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на автомобілі Toyota Land Cruiser Prado 120 зупинились біля його господарства і увімкнули гучно музику та глузували з нього, провокуючи на конфлікт, далі вони поїхали до сусіднього подвір`я, ходили до сусіда. На його думку, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 приїхали із вже розбитим склом у їх автомобілі аби звести на нього наклеп, адже він не бив скло у їхньому автомобілі, а між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 існують триваючі неприязні відносини, пов`язані із розподілом спільного майна після розлучення.
Просить закрити дану справу за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, адже він інкримінованих йому дій не вчиняв.
Захисник Тарасенко В.С. подав до суду клопотання про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення у зв`язку із відсутністю складу правопорушення та в судовому засіданні його підтримав, обгрунтовуючи тим, що у справі відсутні докази вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП. Так, матеріали справи доводять вартість відновлювальних робіт по заміні скла у автомобілі потерпілих, а останні у своїх письмових поясненнях стверджують, що не бачили хто пошкодив скло у їх автомобілі, лише припускають, що це був ОСОБА_1 , стверджуючи, що ОСОБА_1 в той час був на території свого подвір`я. Саме по собі наближення потерпілих до місця проживання ОСОБА_1 не може бути доказом причетності до вчинення ОСОБА_1 правопорушення. Усі сумніви мають трактуватися на користь адмінпритягуваного. Крім того, дії ОСОБА_1 кваліфіковано по ст.173 КУпАП, об`єктивна сторона цього правопорушення полягає у порушення громадського порядку, а не спрямована на з`ясування особистих відносин. Неприязні відносини між учасниками події не доводять причетність ОСОБА_1 до вчинення правопорушення. Зокрема й за змістом рапорту від 16.06.2026 року така причетність працівниками поліції не була встановлена.
Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_3 пояснив, що за вказаних у протоколі обставин він їхав до знайомого в с.Люча та, проїжджаючи повз господарство ОСОБА_1 , бачив, що останній сидів у своєму автомобілі з відчиненим вікном. Коли він повертався у зворотному напрямку, проїжджаючи повз господарство ОСОБА_1 – бачив, що останній сидів на лаві, нагнувся, взяв камінь і кинув в його автомобіль. Після цього ОСОБА_3 із його пасажиркою ОСОБА_2 повідомили про подію на номер 102. Сусід ОСОБА_1 має камеру відеоспостереження, яка могла зафіксувати дану подію, але він є родичом ОСОБА_1 і за два тижні він повідомив, що племінниця стерла відеозаписи. Стверджує, що він живе із ОСОБА_2 , а ОСОБА_1 тероризує їх та дітей, при цьому він до ОСОБА_1 «не ліз». Під час події він бачив, як у ОСОБА_1 рухалися скули від злоби, тому вони очікували від нього агресивної поведінки.
Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_2 пояснила, що за вказаних у протоколі обставин вона із ОСОБА_3 їхали на автомобілі Toyota Land Cruiser Prado 120 в с.Люча вулицею Мочеринська попри будинок ОСОБА_1 до знайомого. В цей час вона бачила біля будинку ОСОБА_1 . Оскільки знайомий був відсутній – вони повертались повз будинок ОСОБА_1 . Їх авто рухалося та вони із ОСОБА_1 не спілкувались. В цей час ОСОБА_1 стояв біля свого будинку, вони, давлячись у дзеркала, бачили як ОСОБА_1 , триваючи в руках камінь, кинув його в багажник їх автомобіля, вони почули відповідний звук та зупинили автомобіль, виявили розбите скло і зателефонували на 102. Близько 20 хвилин вони чекали приїзду працівників поліції. В цей час до них під`їхали близько 6 чоловік (членів громадської організації «Ветеран 174 батальону») у стані сп`яніння та попросили забрати автомобіль, обгрунтовуючи потребою проїхати на цвинтар, погрожували. В цей час приїхали працівники поліції і сказали потерпілому від`їхати, не звертаючи уваги на їх зауваження щодо необхідності фіксації місця події, в тому числі – каменя, на якому були уламки скла. Свідок – сусід ОСОБА_4 бачив подію та на його будинку була камера, але працівники поліції на це не звернули уваги, повідомивши, що заберуть відео потім. Але на наступний день ОСОБА_4 під погрозами ОСОБА_1 , його сестри і її дочки видалив відео.
Викликаний до суду в якості свідка ОСОБА_4 до суду не прибув з невідомих причин.
Отже, суд розглянув справу на підставі наявних у справі доказів та даних в судовому засіданні пояснень учасників справи в межах строку, передбаченого ст.38 КУпАП.
Судом досліджені також письмові доказами, зокрема: протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД №737493 від 16.06.2026 року (а.с.1), копію супровідного листа (а.с.2), копію протоколу прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію (а.с.3), копію рапорту (а.с.4), копії заяв (а.с.5,6), копію пояснення ОСОБА_1 (а.с.7), копію пояснення ОСОБА_2 (а.с.8), копію пояснення ОСОБА_3 (а.с.9), копію пояснення ОСОБА_3 (а.с.10), копію пояснення ОСОБА_1 (а.с.11), копію видаткової накладної (а.с.12), копію рапорта (а.с.13), рапорт (а.с.14).
Вислухавши адмінпритягуваного, потерпілого та свідка, дослідивши матеріали справи у відповідності до положень ст.252 КУпАП, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, у тому числі з урахуванням наявних у справі письмових пояснень особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та письмових пояснень потерпілого, керуючись законом, приходить до наступних висновків.
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з ч.1 ст.7 КУпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення, відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, крім іншого, є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно зі ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Виходячи з вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно роз`яснень, які містяться в ч.2 п.19 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 01.11.1996р. за №9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», визнання особи винуватою, може мати місце лише за умови доведеності її вини.
За змістом ч.1 ст.256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються, зокрема, місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення тощо.
Під час розгляду справ про адміністративні правопорушення суд не може вийти за межі вказаного у протоколі складу правопорушення та його кваліфікації, як і не має права збирати інші докази. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення (ч.2 ст.251 КУпАП).
Пояснення ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , дані ними в судовому засіданні, суд оцінює критично, зважаючи на наявність між ними та ОСОБА_1 неприязних відносин та їх невідповідність із раніше наданими ними письмовими поясненнями, де вони стверджували, що не бачили хто розбив скло у їхньому автомобілі, а ОСОБА_2 лише висловлювала припущення, що це зробив ОСОБА_1 .
За результатом перевірки заяви ОСОБА_2 від 26.05.2026 року №3802 та від 25.04.2026 року №3201 щодо вказаної у протоколі події за змістом відповідних рапортів причетність ОСОБА_1 до пошкодження скла у автомобілі потерпілого не була встановлена.
Інших доказів на підтвердження причетності ОСОБА_1 до вчинення інкримінованого йому правопорушення матеріали справи не містять і вказана у протоколі про адміністративне правопорушення подія не підтверджена належними і допустимими доказами.
Статтею 173 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян та накладення штрафу від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин, або виправні роботи на строк від одного до двох місяців з відрахуванням двадцяти процентів заробітку, або адміністративний арешт на строк до п`ятнадцяти діб.
Виходячи з положень ст. 8, ст. 62 Конституції України дотримання принципу верховенства права є однією з підвалин демократичного суспільства. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на його користь.
У рішенні у справі «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява № 926/08, рішення від 20.09.2016 р.) ЄСПЛ розглянув ситуацію, коли національний суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення без участі сторони обвинувачення, що цілком відповідало нормам російського законодавства, ініціював дослідження доказів обвинувачення та за результатами дослідження доказів притягнув особу до відповідальності, уточнивши в судовому рішенні фабулу правопорушення, усунувши певні розбіжності та неточності, які мали місце в протоколі про адміністративне правопорушення. При цьому, за логікою ЄСПЛ, за умови відсутності сторони обвинувачення та при наявності певної неповноти чи суперечностей, суду не залишилося нічого іншого, як взяти на себе функції сторони обвинувачення, самостійно відшукуючи докази винуватості особи, що становить порушення ч. 1 ст. 6 Конвенції в частині дотримання принципу рівності сторін і вимог змагального процесу (за цих умов особа позбавлена можливості захищатися від висунутого проти нього обвинувачення перед незалежним судом, а навпаки вона має захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується). Суд зауважує, що рішення у справі «Карелін проти Росії» набрало законної сили.
З огляду на зазначене, ЄСПЛ дійшов висновку, що суд не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді, а також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції.
Виходячи із наведеної практики ЄСПЛ, а також враховуючи вимоги ст.ст.7, 254, 279 КУпАП суд повинен розглядати справу не інакше, як на підставі та в межах протоколу про адміністративне правопорушення.
З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що докази, надані на підтвердження вини ОСОБА_1 викликають розумні сумніви, а наявність сумнівів не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п.161, Series A заява №25), який застосовується при оцінці доказів, а також докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпції факту».
У цій правовій позиції можна відокремити такі конструктивні ознаки: а) обов`язкова наявність сукупності ознак чи неспростовних презумпції; б) ознаки чи презумпції повинні бути достатньо вагомими; в) чіткими; г) взаємоузгодженими. Тому за відсутності таких ознак не можна констатувати, що правопорушення доведено «поза розумним сумнівом».
В даному випадку судом не встановлено у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, оскільки надані на розгляд матеріали не містять доказів вчинення вказаного правопорушення адмінпритягуваним і таких доказів не здобуто під час розгляду справи судом.
П.1 ч.1 ст.247 КУпАП: провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, зокрема, за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Підсумовуючи викладене, враховуючи докази по справі, всебічно, повно і об`єктивно дослідивши всі обставини справи в їх сукупності, суддя вважає, що обставини, які викладені у протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД №737493 від 16.06.2026 року, не підтверджені належними та допустимими доказами, які б свідчили про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, тому, оцінивши надані суду докази, суддя вважає за необхідне провадження у справі закрити відповідно до ст.247 п.1, ст.284 ч.1 п.3 КУпАП у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст. 221, п.7 247, 251, 252, 268,277,280,283,284,287,289 КУпАП, суддя
УХВАЛИЛА :
провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 по ст. 173 КУпАП закрити у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова суду може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя: Д.С. Драч
Оригінал: reyestr.court.gov.ua