Рішення від 09 серпня 2026 р. у справі №342/709/25 — Городенківський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 342/709/25

Провадження № 2-др/342/8/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(додаткове)

10 серпня 2026 року м. Городенка

Городенківський районний суд Івано-Франківської області у складі:

головуючої судді Андріюк І.Г.,

секретаря судового засідання Малик Г.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди,

в с т а н о в и в:

Адвокат Олексієнко М.М. 29.07.2026 звернувся до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення у справі позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди та просив про стягнення з відповідача ОСОБА_2 45000 гривень витрат на правову допомогу та судовий збір у розмірі 15140 гривень.

У заяві зазначив, що 10.01.2025 між ОСОБА_1 та адвокатом укладено договір №10/01/25-ЦС-2 про надання професійної правничої допомоги та додаткову угоду №1 до договору, згідно якої вартість послуг адвоката становить 45000 гривень. Факт понесення витрат позивачем на суму 45000 гривень підтверджено копією платіжної інструкції. Надання послуг з правничої допомоги підтверджується актами виконаних робіт. Представник позивача вживав всіх необхідних дій та заходів для належного виконання договору про правову допомогу і захисту інтересів ОСОБА_1 у суді, тому заявлений позивачем розмір є співмірним із складністю справи, витраченим адвокатом часом на виконання відповідних робіт, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, а також ціною позову. Відповідач створив позивачу умови, які викликали необхідність укладення останнім договорів про надання правничої допомоги, витрачання часу та коштів на отримання професійної правничої допомоги, тому є всі підстави для задоволення заяви.

31.07.2026 представник відповідача ОСОБА_2 звернувся до суду із клопотанням та просив заяву про стягнення витрат задовольнити частково та стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 такі у розмірі 5000 гривень. Вважає витрати на правову допомогу, заявлені позивачем, завищеними та необгрунтованими, неспівмірними із складністю справи, наданим адвокатом обсягом послуг, витраченим часом, не відповідають критерію реальності таких витрат. Вказав, що адвокат позивача не витрачав час та кошти на проїзд з м.Києва до Городенківського районного суду, частина засідань носили формальний характер, відкладались або тривали незначний проміжок часу, що повинно бути враховано судом. Долучені представником акти виконаних робіт містять шаблонний текст, часто є дублювання дій адвоката, не містять зазначення витраченого адвокатом часу, вартості години роботи чи суті вчинених дій під час засідання. Щодо стягнення витрат судового збору, таке питання судом вже вирішено у рішенні суду.

У зв`язку з технічними причинами розгляд справи 06.08.2026 не відбувся.

У судове засідання 10.08.2026 сторони у справі не з`явилися, про дату, час та місце судового розгляду повідомлялися належним чином.

Представник позивача у заяві від 10.08.2026 просив про розгляд заяви без його участі та за відсутності позивача. Заявлені вимоги підтримує повністю.

Представник відповідача у заяві від 10.08.2026 просив про розгляд заяви без його участі.

Згідно ч.3 ст.131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Передбачених ч.2 ст. 223 ЦПК України підстав для відкладення розгляду справи судом не встановлено, судом прийнято рішення про розгляд справи за відсутності її учасників.

Згідно вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Перевіривши письмові матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; судом не вирішено питання про судові витрати; суд не допустив негайного виконання рішення. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

Згідно з ч.2 ст.270 ЦПК України заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.

Судом встановлено, що рішенням Городенківського районного суду Івано-Франківської області від 29.07.2026 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 матеріальну шкоду, завдану внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що становить різницю між фактичним розміром шкоди та виплатою суми страхового відшкодування, у розмірі 1 300 345,80 (один мільйон триста тисяч триста сорок п`ять) гривень 80 копійок та 10 000 (десять тисяч) гривень моральної шкоди. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 12503 гривні. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Разом з тим, питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу у вказаному рішенні вирішено не було. У позовній заяві та під час розгляду представник позивача вказав, що після ухвалення рішення протягом п`яти днів звернеться до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення про відшкодування судових витрат на правничу допомогу.

Позивач у позовній заяві навів попередній орієнтовний розрахунок витрат на правничу допомогу, які ОСОБА_1 очікує понести в зв`язку із розглядом справи в суді у розмірі 45 000 грн та зазначив, що документальне підтвердження витрат буде подано відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України.

Рішення суду у справі ухвалено 29.07.2026 року та цього ж дня до суду надійшла від представника позивача заява про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з вимогами ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача (п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України).

Згідно положень ч. 1, 2 статті 137 Цивільного процесуального кодексу України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. (ч. 3 ст. 137 Цивільного процесуального кодексу України).

Відповідно до частин 4-6 ст. 137 Цивільного процесуального кодексу України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Таким чином, розмір витрат на оплату правничої допомоги визначається за домовленістю між стороною та особою, яка надає правничу допомогу.

Витрати на правничу допомогу, які мають бути документально підтверджені та доведені, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов`язаних із наданням правничої допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій тощо).

Частиною третьою статті 141 ЦПК України передбачено критерії визначення та розподілу судових витрат: їх дійсність; необхідність; розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні цих витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

При визначенні суми відшкодування витрат суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

У постанові Верховного Суду від 26 липня 2023 року у справі № 160/16902/20 зазначено, що за загальним правилом, питання про стягнення таких витрат має вирішуватися судом одночасно із задоволенням позову такої сторони у рішенні, постанові або ухвалі. Разом з тим, суд може розглянути це питання і після вирішення справи, але лише за наявності визначених законом передумов: неможливості подати докази розміру понесених витрат внаслідок поважних причин з подачею відповідної заяви «про це» до закінчення судових дебатів. Певної форми відповідної заяви та вимог до її змісту законом не передбачено, отже, така заява може бути письмовою або усною (під час фіксування судового засідання технічними засобами).

Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», враховуючи положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу. Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21.

Для суду не є обов`язковими зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (пункт 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18).

Під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд:

- має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині четвертій статті 137 ЦПК України (а саме співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони (подібні висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 липня 2023 року у справі №911/3312/21);

- з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені у частинах третій-п`ятій, дев`ятій статті 141 ЦПК України (а саме: пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення або заявлення неспівмірно нижчої суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами тощо) (близькі за змістом висновки сформульовані у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року №922/1964/21).

У разі недотримання вимог частини четвертої статті 137 ЦПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони. Натомість під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частиною третьою статті 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу, або ж присудити такі витрати частково (постанова Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2024 року у справі №686/5757/23).

Отже, Велика Палата Верховного Суду послідовно сформувала та дотримується підходу, за якого клопотання іншої сторони є обов`язковою передумовою для зменшення судом витрат на правничу допомогу лише в контексті критеріїв, наведених у частині четвертій статті 137 ЦПК України. Натомість критерії, окреслені в частині третій статті 141 ЦПК України, суд може застосувати і з власної ініціативи.

Як вбачається з матеріалів справи, 10.01.2025 року між адвокатом Олексієнком М.М. та ОСОБА_1 укладено Договір №10/01/25-ЦС-2 про надання професійної правничої допомоги, відповідно до якого клієнт доручає, а адвокат бере на себе зобов`язання надати клієнту професійну правничу допомогу щодо відшкодування шкоди у зв`язку з ДТП, що мало місце 03.01.2025 близько 08.40 год у м. Городенка, на перехресті за участі авто «Mercedes-Benz GLE 400» д.н. НОМЕР_3 , «Audi» д.н. НОМЕР_4 та «MercedesBenz Ateco» д.н. НОМЕР_5 , в порядку та на умовах, визначених цим Договором. Правничі послуги надаються Клієнту Адвокатом на платній основі відповідно до умов,визначених цим договором.

Згідно додаткової угоди №1 до договору №10/01/25-ЦС-2 від 10.01.2025 вартість послуг Адвоката щодо підготування процесуальних документів в суд інстанції щодо відшкодування шкоди (складення позовної заяви, відповіді на відзив, клопотань, претензій та інших необхідних процесуальних документів), а також участь в судових засіданнях в межах м. Києва або в інших містах України в режимі відеоконференції в суді І інстанції становить - 45 000 (сорок п`ять тисяч) гривень 00 коп.

Відповідно до платіжної інструкції №691582641 від 10.01.2025 року ОСОБА_1 перерахував грошові кошти адвокату Олексієнку М.М. згідно договору №10/01/25-ЦС-2 у розмірі 45000 гривень.

Також представник позивача долучив акти виконаних робіт від 14.01.2025, 23.01.2025, 12.05.2025, 09.06.2025, 27.06.2025 про складення та подання адвокатського запиту до ПрАТ «СК «Євроінс Україна» та до керівника Головного сервісного центру МВС; складення та подання адвокатського запиту до керівника Державної податкової служби України, до керівника Пенсійного фонду України та до ФОП ОСОБА_3 ; складення та подання претензії про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки на суму 1 527 844, 28 грн до Голінея М.Д.; складення та подання адвокатського запиту до ПрАТ «СК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп»; складення позовної заяви про відшкодування шкоди внаслідок ДТП; акти виконаних робіт 14.07.2025 про подання позовної заяви та клопотань про витребування доказів, 11.08.2025, 01.10.2025, 22.10.2025 про участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції, 27.10.2025 про складання та направлення учасникам справи та до суду відповіді на відзив, 29.10.2025, 17.11.2025, 26.11.2025, 10.12.2025, 07.01.2026, 13.01.2026, 22.01.2026, 23.07.2026 про участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції.

Протоколами судових засідань підтверджується участь адвоката Олексієнка М.М. у наступних судових засіданнях у режимі відеоконференції: 22.10.2025, 29.10.2025, 17.11.2025, 26.11.2025, 10.12.2025, 07.01.2026, 22.01.2026 (підготовчі), 25.06.2026, 23.07.2026, 29.07.2026 (судові).

Верховний Суд у постанові від 30.09.2020 у справі №201/14495/16-ц зазначив, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Щодо співмірності витрат на правову допомогу слід ураховувати, що розмір відшкодування судових витрат повинен бути співрозмірним із ціною позову. Також суд має враховувати критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. Під час визначення суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (установлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їх розміру виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Судом встановлено, що спір, який виник між сторонами у справі не входить до категорії складних, матеріали справи не містять значної кількості документів, а судова практика у такій категорії справ є сталою.

Проаналізувавши надані позивачем докази на підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу, в яких зазначено здійснені адвокатом послуги, з урахуванням заперечень відповідача, а також застосувавши правові висновки Верховного Суду щодо застосування норм права при вирішенні питання розподілу судових витрат, суд приходить до висновку, що розмір витрат на правничу допомогу, заявлених позивачем, в сумі 45000 грн не відповідає критерію реальності адвокатських витрат та критерію розумності їхнього розміру; такі витрати не співрозмірні зі складністю справи, а тому приходить висновку про необхідність зменшення їх розміру та стягнення з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15 000 гривень.

Щодо вимоги заяви про стягнення 15140 гривень судових витрат, рішенням суду такі витрати стягнуто пропорційно задоволеним позовним вимогам, а тому така вимога до задоволення не підлягає.

Керуючись ст. 141, 270 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Заяву представника ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.

Ухвалити додаткове рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15000 гривень.

У решті вимог заяви відмовити.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Івано-Франківського апеляційного суду.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .

Повний текст судового рішення складено 10.08.2026.

Суддя І.Г.Андріюк