Вирок від 09 серпня 2026 р. у справі №338/1177/26 — Богородчанський районний суд Івано-Франківської області

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа № 338/1177/26

Провадження №1-кп/338/125/26

10 серпня 2026 року селище Богородчани

Богородчанський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

з участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження за № 12026091120000044 від 04.03.2026, за обвинуваченням

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, місце народження с. Кривець Івано-Франківського району Івано-Франківської області, місце реєстрації АДРЕСА_1 , місце проживання АДРЕСА_2 , має середню освіту, працюючого в будівельній компанії «Соціум» оздоблювачем, одруженого, перебуваючого на обліку військовозобов`язаних у ІНФОРМАЦІЯ_2 , депутатом не обирався, раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 та ч.4 ст.358 КК України,

сторони кримінального провадження та інші учасники судового провадження:

прокурор ОСОБА_4

обвинувачений ОСОБА_3

захисник-адвокат ОСОБА_5

В С Т А Н О В И В:

Суд визнав доведеним, що у березні 2025 року у ОСОБА_3 виник умисел на виготовлення завідомо підроблених документів з метою подальшого їх використання для його звільнення від проходження військової служби шляхом отримання відстрочки від призову під час мобілізації на особливий період.

З цією метою, достовірно знаючи, що посвідчення та довідка до акту огляду медико-соціальною експертною комісією (надалі довідка) є офіційними документами, оскільки містять зафіксовану на матеріальному носії інформацію, яка підтверджує та посвідчує певні факти, що здатні спричинити наслідки правового характеру, з метою незаконного набуття права на звільнення від проходження військової служби, шляхом отримання відстрочки від призову під час мобілізації на особливий період, вирішив підробити згадане посвідчення та довідку на ім`я своєї дружини з метою подальшого їх використання.

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_3 у березні 2025 року, через мобільний додаток «Телеграм», замовив у невстановленої досудовим розслідуванням особи посвідчення особи з інвалідністю та довідку на ім`я своєї дружини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , вступивши таким чином з указаною невстановленою особою в попередню злочинну змову та, діючи умисно, безпосередньо виконав частину об`єктивної сторони кримінально-караного діяння, пов`язаного із підробленням офіційного документу, надавши невстановленій особі персональні дані, фотокартку та фотозображення паспортних даних дружини, які необхідно використати при підробленні документів.

У свою чергу, невстановлена особа у невстановлений час та місці, діючи за попередньою змовою із ОСОБА_3 , виконала іншу частину об`єктивної сторони кримінально-караного діяння, пов`язаного із підробленням офіційного документу, за допомогою невстановлених засобів та невідомим способом друкування, із використанням попередньо отриманої від ОСОБА_3 інформації (фотокартки, паспортні дані), підробила офіційні документи, а саме посвідчення особи з інвалідністю II групи серії НОМЕР_1 , виданого на ім`я ОСОБА_7 , та довідку до акту огляду медико-соціальної експертної комісії серії МСЕ №080728 від 20.10.2015, виданої на ім`я ОСОБА_8 , які не відповідають встановленому зразку документів, що перебувають в офіційному обігу.

Після цього, невстановлена під час досудового розслідування особа за допомогою засобів поштового зв`язку ТОВ «Нова Пошта» за заздалегідь обумовлену винагороду, передала ОСОБА_3 підроблене посвідчення особи з інвалідністю II групи та довідку до акту огляду медико-соціальної експертної комісії з метою їх подальшого використання.

Відтак, ОСОБА_3 , діючи за вказаних вище обставин, за попередньою змовою із невстановленою досудовим розслідуванням особою, безпосередньо виконавши частину об`єктивної сторони кримінально-караного діяння, пов`язаного із підробленням офіційного документа, шляхом надання фотокартки та фотозображення паспортних даних на ім`я його дружини ОСОБА_7 , які необхідно зазначити при підробленні документа, без відома останньої, вчинив підроблення офіційних документів.

Дії ОСОБА_3 кваліфіковано за ч. 3 ст. 358 КК України, як підроблення посвідчення та іншого офіційного документа, які видаються та посвідчуються установою, і які надають права та звільняють від обов`язків, з метою особистого використання, вчиненого за попередньою змовою групою осіб.

Крім того, ОСОБА_3 реалізуючи свій злочинний умисел, у липні 2025 року, достовірно знаючи, що наявні у нього посвідчення особи з інвалідністю II групи серії НОМЕР_1 , видане на ім`я ОСОБА_7 , та довідка до акту огляду медико-соціальної експертної комісії серії МСЕ №080728 від 20.10.2015, видана на ім`я ОСОБА_8 , є підробленими та у встановлений законом спосіб його дружині не видавались, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій та передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи умисно, вирішив використати указані офіційні документи.

З цією метою, 15.07.2025 ОСОБА_3 подав до ІНФОРМАЦІЯ_2 заяву про надання йому відстрочки від призову під час мобілізації на особливий період, до якої долучив копії посвідчення особи з інвалідністю II групи серії НОМЕР_1 , виданого на ім`я ОСОБА_7 , та довідки до акту огляду медико-соціальної експертної комісії серії МСЕ №080728 від 20.10.2015, виданої на ім`я ОСОБА_8 , в які внесено завідомо недостовірні відомості.

Як результат, ввівши в оману посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідно до вимог постанови № 560 від 16.05.2024 Кабінету Міністрів України, протокольним рішенням комісії №30 від 18.07.2025 ОСОБА_3 надано відстрочку від мобілізації на підставі п. 11 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" до закінчення мобілізації.

Дії ОСОБА_3 кваліфіковано за ч. 4 ст. 358 КК України, як вчинення умисних дій, які виразились у використанні завідомо підроблених документів.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 , свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3,4 ст. 358 КК України, визнав повністю та пояснив, що в березні 2025 року на соціальних мережах, перейшов за посиланням в чат в месенджері Телеграм та зв`язався з невідомою йому особою, домовився про надання йому документів, які будуть слугувати підставою для відстрочки від мобілізації. Для чого передав в чаті копію паспорту дружини, фотокартку дружини та копію свідоцтва про одруження. При чому усвідомлював що дружина не являється інвалідом, не має групи інвалідності, а замовлені, виготовлені та надіслані йому засобами Нової пошти, документи є підробними. Згодом, ОСОБА_3 відніс отримані підробні документи про інвалідність дружини до РТЦК та СП та незаконно отримав відстрочку від мобілізації. Дружині нічого не повідомляв. Переписувався в чаті Телеграм месенджера з іншого телефону, який не було вилучено працівниками поліції, однак чат було відразу видалено. Щиро розкаюється. Просив суворо не карати.

Показання обвинуваченого є послідовними, логічними та такими, що не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.

Оскільки обвинувачений та прокурор не оспорювали обставин, які стосуються пред`явленого обвинувачення та правильно розуміють зміст цих обставин, на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, наслідки якої також роз`яснені учасникам судового провадження, суд ухвалив визнати недоцільним дослідження доказів щодо обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням письмових матеріалів, що характеризують особу обвинуваченого, щодо чого не заперечували учасники судового провадження.

Враховуючи викладене, суд, заслухавши обвинуваченого, дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, дійшов висновку, що винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті доведена повністю.

Таким чином суд кваліфікує дії обвинуваченого за ч. 3 ст. 358 КК України, як підроблення посвідчення та іншого офіційного документа, які видаються та посвідчуються установою, і які надають права та звільняють від обов`язків, з метою особистого використання, вчиненого за попередньою змовою групою осіб та ч. 4 ст. 358 КК України, як вчинення умисних дій, які виразились у використанні завідомо підроблених документів.

При обранні виду та розміру покарання обвинуваченому суд, у відповідності до вимог ст.65 КК України, враховує тяжкість вчинених ним кримінальних правопорушень, відомості, що характеризують особу ОСОБА_3 , обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання.

Відповідно до ст.12 КК України інкриміновані обвинуваченому діяння відносяться до нетяжкого злочину та проступку.

ОСОБА_3 , за місцем проживання характеризується позитивно, одружений, дружина при надії, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, працевлаштувався в будівельну компанію «Соціум», оздоблювачем, раніше не судимий, перебуває на обліку військово-зобов`язаних у ІНФОРМАЦІЯ_2 , здійснив перерахування 30 000 грн на підтримку ЗСУ.

Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , згідно зі ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, оскільки обвинувачений повністю визнає свою вину, правдиво розповів про всі відомі йому обставини вчинених кримінальних правопорушень, критично оцінює свою протиправну поведінку.

Обставин, яка обтяжують покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

У рішенні по справі «Ізмайлов проти Росії» ЄСПЛ зазначає, що при призначенні покарання для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити особистий надмірний тягар для особи.

Однак, беручи до уваги те, що особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, враховуючи те, що обвинувачений щиро розкаявся у вчиненні злочину, сприяв його розкриттю, позитивно характеризується за місцем проживання, а також позицію державного обвинувача, суд призначає обвинуваченому ОСОБА_3 , покарання в межах санкції ч. 3, 4 ст. 358 КК України у виді обмеження волі, та на підставі статті 75 КК України звільняє його від покарання з випробуванням та покладає на нього обов`язки, визначені у статті 76 КК України.

Призначення саме такого покарання, на думку суду, буде необхідним й достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових злочинів.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого під час досудового розслідування не обирався, підстав для його обрання до набрання вироком законної сили суд не вбачає.

Цивільний позов не заявлено.

Вирішуючи питання про долю речових доказів, відповідно до ст. 100 КПК України, суд виходить з наступного. Мобільні телефони марки «IPhone 14 Pro Max» та «IPhone 13», які визнані речовими доказами у провадженні, та які повернуті слідчим власникам (обвинуваченому та його дружині), не використовувалися під час вчинення кримінального правопорушення, тому суд не вбачає підстав для застосування щодо них спеціальної конфіскації, передбаченої ст. 96-1, 96-2 КК України, оскільки таке рішення становитиме непропорційне втручання у мирне володіння майном. Враховуючи обставини справи та особу обвинуваченого, вказані мобільні телефони слід вважати повернутими за належністю їх власникам — ОСОБА_3 та ОСОБА_7 , яким вони раніше були передані слідчим на відповідальне зберігання.

Процесуальні витрати у справі відсутні.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 100, 174, 368, 370, 374 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_3 , визнати винуватим у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3,4 ст. 358 КК України, та призначити йому покарання:

за ч. 3 ст. 358 КК України у виді обмеження волі на строк 2 (два) роки;

за ч. 4 ст. 358 КК України у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначити ОСОБА_3 остаточне покарання у виді обмеження волі на строк 2 (два) роки.

На підставі ст. 75 КК України, ОСОБА_3 звільнити від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 1 (один) рік.

Відповідно до статті 76 КК України покласти на ОСОБА_3 такі обов`язки:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили — не обирати.

Речові докази: мобільний телефон марки «IPhone 14 Pro Max» та мобільний телефон марки «IPhone 13», які передані на відповідальне зберігання ОСОБА_3 та ОСОБА_7 — вважати повернутими власникам за належністю.

Копію вироку вручити обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Апеляційна скарга на вирок може бути подана до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок суду, ухвалений за результатами спрощеного провадження або із застосуванням ч. 3 ст. 349 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, вирок набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції, якщо його не буде скасовано.

Суддя ОСОБА_1