Постанова від 09 серпня 2026 р. у справі №192/2171/26 — Солонянський районний суд Дніпропетровської області

Суд: Солонянський районний суд Дніпропетровської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: про установлення, припинення адміністративного нагляду

Дата: 09 серпня 2026 р.

Справа: №192/2171/26

Суддя: Тітова О. О.

Справа № 192/2171/26

Провадження № 1-в/192/345/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 серпня 2026 року Солонянський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого – судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Солоне Дніпропетровської області подання начальника Державної установи «Солонянська виправна колонія (№21)» про встановлення адміністративного нагляду ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в м.Торецьк Донецької області, громадянину України, який відбуває покарання в ДУ «Солонянська виправна колонія (№21)», -

ВСТАНОВИВ:

Начальник Державної установи «Солонянська виправна колонія (№21)» звернувся до суду з поданням про встановлення адміністративного нагляду ОСОБА_3 просить встановити адміністративний нагляд терміном на 2 роки із застосуванням обмежень щодо заборони виходу з дому з 22:00 год. до 05:00 год. та заборони перебувати в місцях де є спиртні напої на розлив. В обґрунтування клопотання посилається на те, що він засуджений більше двох раз за умисні злочини та за тяжкі злочини, під час відбування покарання його поведінка свідчила про те, що він вперто не бажає ставати на шлях виправлення і залишається небезпечним для суспільства.

Представник ДУ «Солонянська виправна колонія (№21)», засуджений ОСОБА_3 та прокурор в судове засідання не з`явились, про розгляд справи були повідомлені належним чином, ОСОБА_3 та представник СВК№21 подали заяви про розгляд справи без їх участі.

Відповідно до ч.5 ст.539 КПК України судом здійснено розгляд подання у відсутність належним чином повідомлених осіб та відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України без фіксування судового розгляду за допомогою технічних засобів.

Суд, дослідивши подані матеріали вважає, що подання підлягає задоволенню.

Статтею 2 Закону України «Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі» передбачено, що адміністративний нагляд встановлюється з метою запобігання вчиненню злочинів окремими особами, звільненими з місць позбавлення волі, і здійснення виховного впливу на них.

Відповідно до п. «б» ст.3 Закону України «Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі» адміністративний нагляд встановлюється щодо повнолітніх осіб, яких засуджено до позбавлення волі за тяжкі, особливо тяжкі злочини або засуджених два і більше разів до позбавлення волі за умисні злочини, якщо під час відбування покарання їх поведінка свідчила, що вони вперто не бажають стати на шлях виправлення і залишаються небезпечними для суспільства.

Відповідно до п.6 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про порушення правил адміністративного нагляду» № 3 від 28.03.1986 року, перевіряючи обґрунтованість подання про встановлення адміністративного нагляду щодо осіб, зазначених у п."б" ст.3 Закону України «Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі», судам необхідно враховувати як кількість, так і характер порушень режиму відбування покарання, за які засуджений піддавався заходам стягнення. Необхідно також перевіряти, чи не зняті та чи не погашені ці стягнення у встановленому законом порядку на день прийняття рішення про встановлення адміністративного нагляду.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі» адміністративний нагляд встановлюється терміном від одного року до двох років і не може перевищувати термінів, передбачених законом для погашення або зняття судимості.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 засуджений 12.02.2021 вироком костянтинівського міськрайонного суду Донецької області за вчинення тяжкого умисного злочину, передбаченого ч.2 ст. 289 КК України до 5 років 6 місяців позбавлення волі.

Також був засуджений вироком Димитрівського міського суду Донецької області від 14.01.2013 за вчинення тяжкого умисного корисливого злочину, передбаченого ч.2 ст. 187 КК України до 7 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Звільнений 01.10.2019 по відбутті строку покарання.

Згідно з наданої характеристики засуджений ОСОБА_3 в установі не працює, не має бажання працювати, ставлення до роботи негативне, після звільнення має намір підтримувати кримінальні зв`язки, легко піддається впливу про кримінального оточення. Не усвідомлює наслідки вчиненого правопорушення для потерплої особи, заперечує серйозність або мінімізує наслідки своїх дій, вважає деякі типи антисоціальної поведінки прийнятними. За час відбування покарання в СВК №21 допустив 34 порушення режиму відбування покарання за що має 21 непогашене стягнення, заохочень не має.

Згідно з довідкою про заохочення та стягнення засудженого ОСОБА_3 встановлено, що в період відбування покарання до нього 4 рази застосовувалось стягнення у виді попередження 1 з яких є погашеним, 7 разів застосовувалось стягнення у виді догани, з яких є погашеними, 13 разів до ОСОБА_3 застосовувалось стягнення у виді суворої догани 6 з яких є погашеними, він 10 разів поміщався у ДІЗО на терміни від 5 до 14 діб, 3 стягнення у виді поміщення до ДІЗО є погашеними.

Аналіз порушень, допущених ОСОБА_3 за які на нього були накладені дисциплінарні стягнення, свідчить про те, що вони носять системний характер та свідчать про ігнорування встановлених правил поведінки в установі виконання покарань. Враховуючи, що ОСОБА_3 неодноразово притягувався до відповідальності за вживання алкоголю в установі, суд вважає, що ним ігноруються не лише правила установи, а і етичні суспільні правила

Суд, при вирішенні подання оцінює поведінку ОСОБА_3 в період відбування покарання в цілому, кількість та регулярний характер порушень внутрішнього розпорядку установи та порядку відбування покарання, вчинення ідентичних порушень, незважаючи на раніше застосовані заходи впливу. При цьому, очевидно, що засуджений за період відбування покарання заохочень не має, не працевлаштований за власним бажанням, не вчиняв дій, які дають підстави стверджувати про те, що він стає на шлях виправлення, а тому аргументи адміністрації ДУ «Солонянська виправна колонія (№21)» що ОСОБА_3 вперто не бажає ставати на шлях виправлення і залишається небезпечним для суспільства заслуговують на увагу та знайшли своє підтвердження під час судового розгляду.

Суд приходить до переконливого висновку про доведеність існування підстав, передбачених п. «б» ст.3 Закону України «Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі» для встановлення адміністративного нагляду засудженому ОСОБА_3 у визначеному в поданні строку та із застосуванням викладених у поданні обмежень.

На підставі викладеного та керуючись п. «б» ст. 3 Закону України «Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі», ст. ст. 537, 539 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Подання начальника Державної установи «Солонянська виправна колонія (№21)» про встановлення адміністративного нагляду ОСОБА_3 – задовольнити.

Встановити ОСОБА_3 адміністративний нагляд строком на 2 (два) роки та застосувати наступні обмеження:

- заборонити виходити з дому в період з 22:00 до 05:00 години;

- заборонити відвідувати місця продажу спиртних напоїв на розлив.

Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Солонянський районний суд Дніпропетровської області протягом семи днів з дня її проголошення, а сторонами, які не були присутні у судовому засіданні у той же строк з дня отримання копії постанови суду.

Суддя ОСОБА_1

Оригінал: reyestr.court.gov.ua